Євангеліє від Матвія 10:1—42

10  Потім він покликав своїх 12 учнів і дав їм владу виганяти нечистих духів+ та зціляти людей від усіляких хвороб і недуг.  І ось імена його 12 апостолів:+ перший — Си́мон, якого називають Петром,+ і його брат Андрій;+ Яків, Зеведе́їв син, та його брат Іван;+  Пилип і Варфоломı́й;+ Хома+ і Матвій,+ збирач податків; Яків, Алфе́їв син; Таде́й;  Си́мон Кананı́т і Юда Іскаріо́т, який пізніше зрадив Ісуса.+  Цих 12 Ісус вислав, давши їм настанови:+ «Не виходьте на дорогу, яка веде до інших народів, і не заходьте в жодне самарı́йське місто,+  а йдіть до загублених овець з народу Ізра́їля.+  Коли ж будете йти, проповідуйте: “Наблизилося Царство небесне”.+  Зціляйте хворих,+ воскрешайте померлих, очищайте прокажених і виганяйте демонів. Даром отримали — даром давайте.+  Не складайте собі в пояси ні золота, ні срібла, ні міді+ 10  і не беріть у дорогу ні торби, ні одягу на заміну*, ні сандалій, ні палиці,+ бо робітник вартий своєї поживи.+ 11  В яке тільки місто чи село увійдете, шукайте в ньому достойних людей і залишайтесь там, аж поки не підете далі.+ 12  Увійшовши в дім, вітайте його мешканців, 13  і, якщо дім достойний, нехай мир, якого бажаєте йому, прийде в нього,+ а якщо не достойний, то нехай ваш мир повернеться до вас. 14  Коли ж хтось вас не прийме або не слухатиме ваших слів, то, виходячи з того дому чи міста, обтрусіть порох зі своїх ніг.+ 15  Правду кажу вам: землı́ Содома і Гоморри+ в Судний день буде легше, аніж тому місту. 16  Ось я посилаю вас як овець поміж вовків,+ тож будьте обережні, як змії, і невинні, як голуби.+ 17  Остерігайтесь людей, бо вони віддаватимуть вас місцевим судам+ і бичуватимуть+ у своїх синагогах.+ 18  Через мене вас поведуть до правителів та царів,+ і це дасть вам нагоду свідчити їм, а також людям з інших народів.+ 19  Але коли вас віддадуть до суду, не тривожтеся, як і що говорити, бо тоді вам буде дано, що сказати.+ 20  Адже не самі ви будете говорити: через вас говоритиме дух вашого Батька.+ 21  І віддасть брат брата на смерть, а батько дитину. Діти повстануть проти батьків та віддадуть їх на смерть.+ 22  І за моє ім’я всі будуть вас ненавидіти,+ але хто витримає до кінця, той спасеться.+ 23  Коли ж вас переслідуватимуть в одному місті, втікайте до іншого,+ бо правду кажу вам: не встигнете обійти всі міста Ізра́їля, як прийде Син людський. 24  Учень не більший від свого вчителя, а раб — від свого господаря.+ 25  Тож учневі достатньо стати як його вчитель, а рабу — як його господар.+ Якщо люди називають господаря дому Вельзеву́лом,+ то хіба не назвуть так само його домашніх? 26  Отже, не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не розкриється, і нічого таємного, що не стане явним.+ 27  Що говорю вам у темряві, говоріть при світлі і, що говорю пошепки*, проповідуйте з дахів.+ 28  Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, але душу вбити не може;+ радше бійтеся того, хто може як тіло, так і душу погубити в геє́ні.+ 29  Хіба не продають двох горобців за одну дрібну монету? Однак жоден з них не впаде на землю без відома вашого Батька.+ 30  А у вас навіть волосся на голові пораховане.+ 31  Тож не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців.+ 32  Хто визнає́ мене перед людьми,+ того ви́знаю і я перед моїм небесним Батьком.+ 33  А хто зрікається мене перед людьми, того і я зречуся перед моїм небесним Батьком.+ 34  Не думайте, що я прийшов принести на землю мир; я прийшов принести не мир, а меч.+ 35  Бо я прийшов порізнити сина з батьком, дочку з матір’ю, а невістку зі свекрухою.+ 36  І ворогами людині стануть її ж домашні. 37  Хто любить батька чи матір більше, ніж мене, той мене не гідний, і, хто любить сина чи дочку більше, ніж мене, той мене не гідний.+ 38  Хто не приймає свого стовпа мук і не йде за мною, той не гідний мене.+ 39  Хто врятує свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради мене, той її врятує.+ 40  Хто приймає вас, приймає і мене, а хто приймає мене, приймає і того, хто мене послав.+ 41  Хто приймає пророка, тому що той пророк, отримає таку ж нагороду, як пророк,+ і той, хто приймає праведника, тому що той праведник, отримає таку ж нагороду, як праведник. 42  Правду кажу вам: хто напоїть одного з цих малих хоча б кухлем холодної води, тому що той є учнем, нізащо не втратить своєї нагороди».+

Примітки

Або «двох вбрань».
Букв. «що чуєте у вухо».

Коментарі

Апостолів. Або «посланих». Грецьке слово апо́столос походить від дієслова апосте́лло, яке означає «відсилати, відправляти» (Мт 10:5; Лк 11:49; 14:32). Його основне значення — «посланець» — чітко видно з Ісусових слів в Ів 13:16.

Симон, якого називають Петром. Згідно з Біблією, він мав п’ять імен: 1) грецьке ім’я Симеон, яке подібне до єврейської форми цього імені; 2) грецьке Симон (і Симеон, і Симон походять від єврейського дієслова, що означає «чути; слухати»); 3) Петро (грецьке ім’я, яке означає «камінь; кусок скелі» і яким у Біблії названий тільки він); 4) Кифа, семітський відповідник імені Петро (можливо, споріднене з єврейським словом кефı́м [«скелі»], вжитим у Йв 30:6; Єр 4:29); 5) подвійне ім’я Симон Петро (Дії 15:14; Ів 1:42; Мт 16:16).

Варфоломій. Означає «син Толмая». Вважається, що це Натанаїл, про якого говорить Іван (Ів 1:45, 46). Порівняння текстів Євангелій показує, що Матвій і Лука пов’язують Варфоломія і Пилипа подібно до того, як Іван пов’язує Натанаїла і Пилипа (Мт 10:3; Лк 6:14).

Матвій. Також відомий як Левій (Лк 5:27).

Збирач податків. Як колишній збирач податків, Матвій у своєму Євангелії дуже часто згадує цифри і грошові одиниці (Мт 17:27; 26:15; 27:3). Він приділяє їм більше уваги, ніж інші письменники Євангелій. Матвій розділяє родовід Ісуса на три групи, по 14 поколінь у кожній (Мт 1:1—17), перелічує сім прохань в Господній молитві (Мт 6:9—13), наводить сім прикладів у Мт 13 і сім проголошень горя в Мт 23:13—36. Більше інформації щодо вислову «збирач податків» міститься у коментарі до Мт 5:46.

Яків, Алфеїв син. Див. коментар до Мр 3:18.

Тадей. У переліку апостолів в Лк 6:16 і Дії 1:13 немає імені Тадей, але згадується «Юда, син Якова». Тож можна дійти висновку, що Тадей — це інше ім’я апостола, якого Іван називає «Юдою, не Іскаріотом» (Ів 14:22). Можливо, ім’я Тадей іноді вживається для того, щоб не переплутати цього Юду зі зрадником Юдою Іскаріотом.

Кананіт. Вживається для того, щоб відрізнити апостола Симона від апостола Симона Петра (Мр 3:18). Існує погляд, що це слово має єврейське або арамейське походження і означає «той, хто ревний, запальний». Лука називає цього Симона «ревним», використовуючи грецьке слово зелоте́с, яке також означає «той, хто ревний, запальний» (Лк 6:15; Дії 1:13). Можливо, Симон колись належав до зелотів, юдейського руху, члени якого виступали проти римлян, а можливо, його так назвали через те, що він був ревний і запальний.

Іскаріот. Можливо, означає «чоловік з Керіота». Юдин батько Симон також названий «Іскаріотом» (Ів 6:71). Загалом вважається, що це слово вказує на те, що Симон і Юда походили з юдейського міста Керіот-Хецрона (ІсН 15:25). Якщо це так, то з 12 апостолів Юда був єдиним, хто походив з Юдеї, інші ж були галілеянами.

Проповідуйте. Тобто привселюдно проголошуйте. (Див. коментар до Мт 3:1.)

Наблизилося Царство небесне. Див. коментар до Мт 4:17.

Прокажених. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».

Вітайте. Євреї зазвичай вітали один одного словами: «Мир тобі!» (Сд 19:20; Мт 10:13; Лк 10:5).

Обтрусіть порох зі своїх ніг. Таким жестом учні показували, що знімають з себе відповідальність за наслідки, яких мешканці міста зазна́ють у результаті Божого суду. Подібні вислови трапляються в Мр 6:11 і Лк 9:5, але Марко і Лука додають: «Це буде свідченням проти них». Павло і Варнава послухались цієї вказівки, коли були в пісідійському місті Антіохії (Дії 13:51). А коли Павло був у Коринфі і зробив щось подібне — обтрусив свій одяг, то пояснив: «Нехай кров ваша буде на ваших головах. Я чистий» (Дії 18:6). Мабуть, ці жести були знайомими для учнів: якщо набожні юдеї проходили через язичницьку місцевість, то, перш ніж стати на єврейську землю, вони обтрушували «нечистий» порох зі своїх сандалій. Однак Ісус, даючи вищезгадану вказівку, очевидно, надавав цьому жесту іншого значення.

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.

Обережні, як змії. Бути обережним тут означає бути розсудливим, проникливим, обачним. Зоологи зазначають, що більшість змій дуже обережні, вони зазвичай намагаються втекти, а не напасти. Ісус попереджає учнів, щоб вони були обачними, коли стикаються з противниками, і намагалися уникати небезпек під час проповідування.

Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 23:34; Мр 13:9; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

Витримає. Див. коментар до Мт 24:13.

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Якщо... то хіба. Див. коментар до вислову «тим більше» в Мт 7:11.

Вельзевулом. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Мт 12:24, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

При світлі. Тобто привселюдно.

Проповідуйте з дахів. Ідіома, що означає «звіщати привселюдно». В біблійні часи будинки мали плоскі дахи. З них проголошували звістки, і те, що на них відбувалося, ставало широко відомим (2См 16:22).

Душу. Або «життя», тобто майбутнє життя, яке стане можливим завдяки воскресінню. Грецьке слово псіхе́ і його єврейський відповідник не́феш (обидва слова традиційно перекладають як «душа») здебільшого стосуються 1) людей, 2) тварин або 3) життя особи чи тварини (Бт 1:20; 2:7; Чс 31:28; 1Пт 3:20; також прим.). Приклади вживання грецького слова псіхе́ у значенні «життя особи» можна побачити у Мт 6:25; 10:39; 16:25, 26; Мр 8:35—37; Лк 12:20; Ів 10:11, 15; 12:25; 13:37, 38; 15:13; Дії 20:10. Такі біблійні уривки допомагають правильно зрозуміти значення Ісусових слів у цьому вірші. (Див. глосарій.)

Того, хто може як тіло, так і душу погубити. Тільки Бог може погубити «душу» людини (у цьому контексті стосується її надії на життя в майбутньому) або воскресити її і дати їй вічне життя. Це один з випадків, які показують, що грецьке слово, перекладене як «душа», стосується чогось смертного — того, що можна знищити. Інші випадки — Мр 3:4; Лк 17:33; Ів 12:25; Дії 3:23; також прим.

В геєні. Йдеться про знищення назавжди. (Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.)

Горобців. Грецьке струтı́он — це слово у зменшувальній формі, яке вказує на будь-яку маленьку пташку, але часто стосується горобців. Горобці були найдешевшими з усіх пташок, яких вживали в їжу.

За одну дрібну монету. Букв. «за асарій»; таку плату людина отримувала за 45 хвилин праці. (Див. додаток Б14.) У цьому випадку, під час своєї третьої подорожі Галілеєю, Ісус каже, що два горобці коштують один асарій. В іншому випадку, мабуть, приблизно через рік, в Юдеї, Ісус каже, що п’ять горобців можна купити за два асарії (Лк 12:6). Порівнюючи ці два уривки, ми дізнаємося, що горобці були такі дешеві, що торговці додавали п’ятого безкоштовно.

У вас навіть волосся на голові пораховане. Вважається, що в середньому на голові людини понад 100 000 волосин. Те, що Єгова знає такі дрібні деталі, запевняє нас, що він щиро цікавиться кожним послідовником Христа.

Приймає. Букв. «бере; тримає». Тут вживається у переносному значенні і вказує на те, що людина бере на себе обов’язки учня Христа і готова зносити будь-які пов’язані з цим труднощі.

Стовпа мук. Або «стовпа, на якому страчують». Це перший випадок вживання грецького слова стауро́с. В класичній грецькій мові основне значення цього слова — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Ісуса. (Див. глосарій.)

Душу. Або «життя». (Див. глосарій.)

Тому що той пророк. Букв. «в ім’я пророка». У цьому контексті грецька ідіома «в ім’я» означає, що людина визнає становище і служіння пророка. (Пор. коментар до Мт 28:19.)

Таку ж нагороду, як пророк. Ті, хто приймає і підтримує Божих пророків, отримають рясні благословення. Прикладом цього є розповідь про вдову, записана у 1Цр 17.

Медіафайли

Палиця і торба
Палиця і торба

Стародавні євреї мали звичку носити з собою палицю. Палиці використовували для різних цілей, наприклад для опори (Вх 12:11; Зх 8:4; Єв 11:21), для захисту (2См 23:21), для молотіння (Іс 28:27), для оббивання оливок (Пв 24:20; Іс 24:13). Торби, в які клали їжу, одяг тощо, зазвичай були шкіряними, і їх носили через плече. Їх брали з собою мандрівники, пастухи, рільники та інші. Коли Ісус посилав апостолів проповідувати, він, даючи їм вказівки, згадав також палицю і торбу. Апостоли повинні були йти з тим, що мали, і не гаяти часу на придбання чогось додаткового, адже Єгова подбає про їхні потреби. (Див. коментарі до Лк 9:3 і 10:4, в яких детальніше обговорюється значення Ісусових вказівок.)

Вовк
Вовк

Вовки, які водяться в Ізраїлі,— це нічні хижаки (Ав 1:8). Ці тварини люті, безстрашні і ненажерливі, часто вони вбивають більше овець, ніж можуть з’їсти або потягти з собою. У Біблії різні тварини, а також їхні звички і характерні ознаки часто згадуються в переносному значенні для унаочнення як позитивних, так і негативних рис. Наприклад, у передсмертному пророцтві Якова плем’я Веніямина порівнюється з вовком (Canis lupus); так передрікається, що з нього походитимуть здібні воїни (Бт 49:27). Але найчастіше вовк згадується в Біблії як уособлення негативних рис, скажімо пожадливості, люті, жорстокості і підступності. До вовків прирівнюються лжепророки (Мт 7:15), злісні противники християнства (Мт 10:16; Лк 10:3), а також лжевчителі, які зсередини завдають шкоди християнському збору (Дії 20:29, 30). Пастухи добре усвідомлювали, наскільки небезпечними є вовки. Ісус згадував про «найманого робітника», який «коли... бачить вовка, то кидає овець і втікає». На відміну від найманого робітника, який «не дбає про овець», Ісус є «добрим пастирем», який віддав за овець своє життя (Ів 10:11—13).

Знаряддя для бичування
Знаряддя для бичування

Найжахливішим знаряддям для бичування був бич, який латинською називали флаґе́ллум. Це знаряддя складалося з держака, до якого кріпилися кілька шнурів або шкіряних ремінців з вузлами. Деколи до ремінців прив’язували гострі шматочки костей або металу, щоб завдавати ще болючіших ударів.

Типові будинки з пласким дахом
Типові будинки з пласким дахом

Сім’ї використовували дах будинку для різних цілей. Батько міг збирати там всю сім’ю, щоб говорити про Єгову. Під час Свята збору врожаю на дахах споруджували намети (Лв 23:41, 42; Пв 16:13—15). Дахи використовували для різних господарських потреб, наприклад для того, щоб сушити льон (ІсН 2:6). Інколи люди спали там (1См 9:25, 26). Те, що відбувалося на даху, було добре видно всім довкола (2См 16:22). Звістки, які проголошували з дахів, чули сусіди і перехожі на вулиці.

Долина Гіннома (геєна)
Долина Гіннома (геєна)

Долина Гіннома, яка грецькою називалася геєна, лежала на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож вона була влучним символом цілковитого знищення.

Горобець
Горобець

Горобці були найдешевшими птахами, яких споживали в їжу. Щоб купити дві пташки, достатньо було попрацювати лише 45 хвилин. Грецьке слово може стосуватися кількох видів малих птахів, зокрема різновиду хатнього горобця (Passer domesticus biblicus) і чорногрудого горобця (Passer hispaniolensis), яких в Ізраїлі досі дуже багато.