Євангеліє від Луки 6:1—49

6  Якось у суботу Ісус переходив нивами, а його учні зривали колоски,+ розтирали їх у руках і їли зерна.+  Тоді декотрі фарисеї сказали: «Чому ви робите те, що не дозволяється робити в суботу?»+  Ісус же відповів: «Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і його люди зголодніли?+  Не читали, як йому дали хліби представлення, коли він увійшов у Божий дім? Він їв сам і дав людям, які були з ним, хоча це не дозволяється нікому, крім священиків».+  Потім він сказав: «Син людський має владу над суботою».+  Іншої суботи+ він увійшов до синагоги і почав навчати. Був там чоловік із сухою* правою рукою.+  Тому книжники й фарисеї, щоб хоча б у чомусь звинуватити Ісуса, уважно спостерігали, чи він зцілить його в суботу.+  Ісус же, знаючи їхні думки,+ сказав чоловікові із сухою* рукою: «Встань і вийди на середину». Чоловік так і зробив.  Тоді Ісус звернувся до них: «Запитую вас, що́ дозволено робити в суботу: добро чи зло, врятувати життя чи погубити?»+ 10  Подивившись на них усіх, він промовив до чоловіка: «Простягни руку». Той послухався — і рука його знову стала здоровою. 11  А вони сповнились безумною лютістю і почали радитись, що́ зробити з Ісусом. 12  Одного дня він пішов на гору молитися+ і всю ніч провів у молитві до Бога.+ 13  Коли ж настав день, він покликав своїх учнів, вибрав з-посеред них 12 і назвав їх апостолами:+ 14  Си́мона, якого ще назвав Петром, його брата Андрія, Якова, Івана, Пилипа,+ Варфоломı́я, 15  Матвія, Хому,+ Якова, Алфе́євого сина, Си́мона, званого «ревним», 16  Юду, сина Якова, та Юду Іскаріо́та, який пізніше став зрадником. 17  Потім Ісус зійшов з ними додолу і став на рівному місці. Там було дуже багато його учнів, а також численний натовп людей з усієї Юдеї, Єрусалима та узбережжя Тира й Сидо́на. Усі вони прийшли послухати його і зцілитися від хвороб.+ 18  І він зціляв навіть тих, кого мучили нечисті духи. 19  Тож усі люди хотіли доторкнутися до Ісуса,+ бо від нього виходила сила+ і зціляла їх. 20  Тоді він подивився на своїх учнів і почав говорити: «Щасливі ви, бідні,+ бо вам належить Царство Боже.+ 21  Щасливі ви, хто голодує тепер, бо ви будете насичені*.+ Щасливі ви, хто плаче тепер, бо ви будете сміятися.+ 22  Щасливі ви, коли через Сина людського інші вас ненавидять,+ виганяють,+ ганьблять* та безчестять ваше ім’я*.+ 23  Радійте у той день і веселіться, бо в небі вас чекає велика нагорода. Адже їхні прабатьки так само робили колись пророкам.+ 24  Але горе вам, багаті,+ тому що ви вже отримали свою втіху сповна.+ 25  Горе вам, хто ситий тепер, бо ви будете голодувати. Горе вам, хто сміється тепер, бо ви будете сумувати і плакати.+ 26  Горе вам, коли всі люди вас хвалять,+ бо саме так їхні прабатьки робили лжепророкам. 27  Вам же — тим, хто слухає,— кажу: не переставайте любити своїх ворогів, робити добро тим, хто вас ненавидить,+ 28  благословляти тих, хто вас проклинає, і молитися за своїх кривдників.+ 29  Якщо хтось ударить тебе по одній щоці, підстав йому і другу, а тому, хто забирає в тебе верхній одяг, не перешкоджай забрати і спіднього.+ 30  Усім, хто просить тебе,+ давай, а того, хто забере щось твоє, не змушуй повернути. 31  І, що хочете, аби робили вам люди, те робіть* їм і ви.+ 32  Якщо ви любите тих, хто любить вас, то хіба це робить вам честь? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх.+ 33  І якщо робите добро тим, хто робить добро вам, то хіба це робить вам честь? Навіть грішники чинять так само. 34  І якщо ви позичаєте тим, від кого сподіваєтесь отримати позичене, то хіба це робить вам честь?+ Навіть грішники позичають грішникам, щоб отримати назад стільки ж. 35  А ви завжди любіть своїх ворогів, робіть добро та без відсотків позичайте, не сподіваючись отримати щось назад.+ Тоді ваша нагорода буде велика і ви будете синами Всевишнього, бо він добрий навіть до невдячних і неправедних.+ 36  Завжди будьте милосердні, як і ваш Батько милосердний.+ 37  Більш того, перестаньте судити — і ніколи не судитимуть вас,+ перестаньте осуджувати — і ніколи не будуть осуджувати вас. Завжди прощайте* — і буде прощено* вам.+ 38  Давайте+ — і дадуть вам:+ насиплють у поділ вашого одягу міру добру, щільно наповнену, утрушену й переповнену. Бо, якою мірою міряєте ви, такою відміряють вам». 39  Потім Ісус навів їм приклади: «Чи може сліпий вести сліпого? Хіба не впадуть вони обидва в яму*?+ 40  Учень* не більший від свого вчителя, але учень, навчений досконало, стане таким, як його вчитель. 41  Чому ти дивишся на скалку в оці свого брата, а колоду у власному оці не помічаєш?+ 42  Як можеш казати братові: “Брате, дозволь мені вийняти скалку з твого ока”, якщо у власному оці не бачиш колоди? Лицеміре! Спочатку вийми зі свого ока колоду, і тоді чітко побачиш, як вийняти з братового ока скалку.+ 43  Також жодне добре дерево не приносить поганих плодів, а жодне погане не дає плодів добрих.+ 44  Кожне дерево пізнають по його плодах.+ Адже з тернів не збирають фіг і з тернового куща не зрізають винограду. 45  Добра людина з доброго скарбу, що в її серці, виносить добро, а погана людина зі свого поганого скарбу — зло. Бо, чим переповнене серце, те говорять уста.+ 46  Чому ви кличете мене: “Господи! Господи!” — але не виконуєте того, що я говорю?+ 47  Розкажу вам, до кого подібний той, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх:+ 48  він подібний до чоловіка, який, бажаючи побудувати дім, викопав глибоку яму, аж до скелі, і на скелі заклав фундамент. Тож, коли почалася повінь, ріка ринула на дім, але не змогла його похитнути, бо він був добре збудований.+ 49  А той, хто слухає і не виконує,+ подібний до чоловіка, який збудував свій дім на самій землі, без фундаменту. Коли на дім ринула ріка, він відразу ж завалився; і був той дім зруйнований дощенту».

Примітки

Або «паралізованою».
Або «паралізованою».
Або «задоволені».
Або «ображають».
Або «відкидають ваше ім’я як неправедне».
Або «і далі робіть».
Або «відпускайте».
Або «відпущено».
Або «рів».
Або «послідовник».

Коментарі

Хліби представлення. Див. коментар до Мт 12:4.

Божий дім. Див. коментар до Мр 2:26.

Із сухою правою рукою. Розповідь про зцілення цього чоловіка в суботу міститься у трьох Євангеліях, але тільки Лука говорить, що сухою, або паралізованою, у чоловіка була права рука (Мт 12:10; Мр 3:1). Лука, як лікар, згадує деталі, про які не згадують Матвій і Марко. Наприклад, порівняйте Мт 26:51 і Мр 14:47 з Лк 22:50, 51. (Див. «Вступ до Луки».)

Знаючи їхні думки. Лука пише, що Ісус знав про думки книжників і фарисеїв. Однак Матвій і Марко не згадують цієї подробиці. (Пор. паралельні оповіді в Мт 12:10—13; Мр 3:1—3.)

Життя. Або «душу». (Див. глосарій, «Душа».)

Апостолами. Див. коментар до Мт 10:2.

Ревним. Вживається для того, щоб відрізнити апостола Симона від апостола Симона Петра (Лк 6:14). Грецьке слово зелоте́с, вжите тут і в Дії 1:13, означає «той, хто ревний, запальний». В паралельних оповідях у Мт 10:4 і Мр 3:18 вживається слово «Кананіт», яке, на думку декого, має єврейське або арамейське походження і також означає «той, хто ревний, запальний». Можливо, Симон колись належав до зелотів, юдейського руху, члени якого виступали проти римлян, а можливо, його так назвали через те, що він був ревний і запальний.

Який пізніше став зрадником. Цей вислів вартий уваги, адже вказує на те, що в особистості Юди відбулася зміна. Він не був зрадником ані коли став учнем, ані коли Ісус обрав його апостолом. Він також не був приречений на роль зрадника. Послуговуючись свободою волі, Юда сам вибрав неправильний шлях через якийсь час після того, як був призначений апостолом. Цей момент від початку помітив Ісус, як видно з Ів 6:64.

Став на рівному місці. Як видно з контексту, Ісус спустився з гори, де, перш ніж вибрати 12 апостолів, всю ніч провів у молитві (Лк 6:12, 13). Він знайшов рівне місце на схилі гори, можливо неподалік від Капернаума, в якому часто зупинявся під час свого служіння. Туди зійшовся численний натовп людей, і Ісус усіх їх зцілив. Згідно з паралельною розповіддю в Мт 5:1, 2, Ісус «зійшов на гору» і «почав їх навчати». Ці слова можуть вказувати на те, що він піднявся трохи вище від рівного місця на схилі гори. З розповіді Матвія і Луки можна дійти висновку, що, спускаючись з гори, Ісус, очевидно, зупинився на рівному місці, а тоді піднявся трохи вище і почав навчати людей. Або ж у Мт 5:1 Матвій описує події в загальному і не вдається у подробиці, як це робить Лука.

Своїх учнів. Грецьке слово матете́с, що перекладається як «учень», стосується того, кого навчають, і містить думку про особисту прив’язаність до вчителя, яка впливає на все життя учня. Хоча послухати Ісуса зібралося дуже багато людей, він, імовірно, звертається в основному до своїх учнів, які сидять найближче до нього (Мт 5:1, 2; 7:28, 29).

І почав говорити. Нагірну проповідь записав і Матвій (розділи 5—7), і Лука (6:20—49). Лука подає цю проповідь у стислій формі. Варіант, записаний Матвієм, приблизно в чотири рази довший і містить всю інформацію з розповіді Луки, за винятком кількох віршів. Обидві розповіді починаються і закінчуються однаково, містять багато ідентичних висловів та загалом подають подібні думки в однаковому порядку. Іноді у паралельних місцях обох оповідей та сама думка передана по-різному. Все ж ці оповіді узгоджуються між собою. Цікаво, що думки з кількох великих уривків Нагірної проповіді, яких немає в розповіді Луки, Ісус повторив пізніше. У Нагірній проповіді Ісус, наприклад, говорив про молитву (Мт 6:9—13) і правильне ставлення до матеріальних речей (Мт 6:25—34). Очевидно, приблизно через півтора року він повторив ці думки, і Лука їх записав (Лк 11:2—4; 12:22—31). Крім того, оскільки Лука писав для християн різного походження, він, можливо, не включив ті уривки проповіді, які могли цікавити передусім євреїв (Мт 5:17—27; 6:1—18).

Щасливі. Див. коментар до Мт 5:3.

Вже отримали свою втіху сповна. Грецьке слово апе́хо, яке можна перекласти як «мати сповна», часто з’являлося на розрахункових квитанціях і означало «сплачено в повному обсязі». Ісус сказав: «Горе вам, багаті»,— не тому, що засуджував комфортне життя само по собі. Люди, які дорожать матеріальним багатством, можуть нехтувати служінням Богу і втратити нагоду відчути справжнє щастя, і саме проти цього застерігав Ісус. Такі люди вже отримали свою втіху, тобто всю свою нагороду, і не мали очікувати чогось від Бога. (Див. коментар до Мт 6:2.)

Позичаєте. Тобто позичаєте без відсотків. Закон забороняв ізраїльтянам давати позику під відсотки нужденним співвітчизникам (Вх 22:25); він заохочував, позичаючи бідним, бути щедрими (Пв 15:7, 8; Мт 25:27).

Завжди прощайте — і буде прощено вам. Або «завжди відпускайте — і буде відпущено вам». Грецьке слово, перекладене як «прощати», буквально означає «відпускати; відсилати; звільняти (наприклад, в’язня)». Вжите як протиставлення словам «судити» і «осуджувати», це слово передає думку про виправдання і прощення навіть у тих випадках, коли, на перший погляд, людина заслуговує покарання чи відплати.

Давайте. Форма вжитого тут грецького дієслова вказує на тривалу дію і може перекладатись як «продовжуйте давати».

Поділ... одягу. Цим висловом перекладено грецьке слово, яке буквально означає «лоно (груди)», але в цьому контексті, очевидно, стосується складки верхнього одягу, підперезаного поясом. Вислів «насипати у поділ одягу» може вказувати на звичай деяких торговців насипати товар у складку верхнього одягу покупця.

Повінь. Взимку (особливо у місяці теветі, тобто у грудні — січні) в Ізраїлі нерідко бувають бурі з сильними вітрами і проливними дощами, що можуть призвести до нищівних повеней. (Див. додаток Б15.)

Медіафайли

Північно-західне узбережжя Галілейського моря
Північно-західне узбережжя Галілейського моря

1. Генісаретська рівнина. Це родюча рівнина майже трикутної форми, розміром приблизно 5 на 2,5 км. Саме тут, на узбережжі, Ісус запросив рибалок Петра, Андрія, Якова та Івана супроводжувати його у служінні (Мт 4:18—22).

2. За традицією тут Ісус виголосив свою Нагірну проповідь (Мт 5:1; Лк 6:17, 20).

3. Капернаум. Ісус часто зупинявся в цьому місті; в Капернаумі або його околицях він зустрів Матвія (Мт 4:13; 9:1, 9).

Складка верхнього одягу
Складка верхнього одягу

У біблійні часи ізраїльтяни носили широкий верхній одяг. Коли людина підперізувалась, в одязі над поясом можна було зробити складку на зразок великої кишені. В неї клали зерно, гроші або інші предмети. Деколи у ній навіть носили немовлят або ягнят (Вх 4:6, 7; Чс 11:12; 2Цр 4:39; Йв 31:33; Іс 40:11). Грецьке слово, перекладене в Лк 6:38 як «поділ одягу», буквально означає «лоно (груди)», але стосується складки одягу. Вислів «насипати у поділ одягу» може вказувати на звичай деяких торговців насипати товар у складку верхнього одягу покупця.

Фігове дерево, виноградна лоза і терновий кущ
Фігове дерево, виноградна лоза і терновий кущ

Ісус, без сумніву, уважно вибирав, які рослини навести у своїх прикладах. В багатьох біблійних уривках фігове дерево (1) і виноградна лоза (2) згадуються разом, а зі слів Ісуса в Лк 13:6 видно, що фігові дерева часто садили у виноградниках (2Цр 18:31; Йл 2:22). Вислів «сидіти під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом» вказує на мир, безпеку і процвітання (1Цр 4:25; Мих 4:4; Зх 3:10). Натомість терни і будяки згадуються у проклятті, яке виголосив Єгова після того, як Адам згрішив (Бт 3:17, 18). Неможливо точно сказати, про який саме вид тернових кущів Ісус говорив у Мт 7:16. На фотографії зображено поширений в Ізраїлі Centaurea iberica (3).