Євангеліє від Луки 5:1—39

5  Одного разу Ісус навчав Божого слова біля озера Генісаре́т.+ Довкола зібрався натовп, щоб послухати його, і почав на нього тиснути.  Ісус побачив два човни, які стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, полоскали сіті.+  Тож він увійшов до човна Си́мона, попросив його трохи відпливти від берега і, сівши, почав звідти навчати людей.  Коли він перестав говорити, то звернувся до Си́мона: «Відпливи на глибину, і там закиньте сіті для лову».  У відповідь Си́мон сказав: «Наставнику, ми цілу ніч трудилися і нічого не впіймали.+ Але якщо ти так кажеш, я закину».  Вони послухались і впіймали стільки риби, що аж сіті почали прориватись.+  Тож вони, подавши знак своїм товаришам у другому човні, покликали їх на допомогу. Ті підпливли й наповнили обидва човни так, що вони стали тонути.  Коли Си́мон Петро побачив це, то впав перед Ісусом навколішки і сказав: «Залиш мене, Господи*, тому що я грішна людина»,  бо після того, як вони витягли стільки риби, їх усіх охопив великий подив. 10  Дуже дивувались і Си́монові співробітники — Яків та Іван, сини Зеведе́я.+ Але Ісус сказав Си́мону: «Не бійся. Відтепер ти будеш ловити людей».+ 11  Тоді вони витягнули човни на берег і, покинувши все, пішли за ним.+ 12  Іншим разом, коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, весь укритий проказою. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав благати: «Господи, якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити».+ 13  Тоді Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу! Будь чистим». І проказа тут же зійшла з чоловіка.+ 14  Потім Ісус звелів йому нічого нікому не говорити+ й додав: «Піди покажись священику і склади приношення за своє очищення, як наказував Мойсей,+ — їм на свідчення».+ 15  Та все ж вістка про Ісуса ширилась далі, і численні натовпи сходились, аби послухати його і зцілитись від хвороб.+ 16  А він часто ходив у віддалену місцевість молитися. 17  Одного дня Ісус навчав людей. У тому ж місці сиділи фарисеї і вчителі Закону, що поприходили з усіх сіл Галілеї і Юдеї та з Єрусалима. І він мав силу від Єгови, щоб зціляти людей.+ 18  У той час чоловіки принесли на ношах паралізованого і намагалися якось внести його всередину й покласти перед Ісусом.+ 19  Проте через натовп їм це ніяк не вдавалося. Тож вони вилізли на дах і крізь черепичну покрівлю спустили чоловіка на ношах та поклали посеред тих, хто сидів перед Ісусом. 20  Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав: «Чоловіче, твої гріхи прощено».+ 21  Тоді книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: «Хто він такий, що говорить богозневажні слова? Хто, крім самого Бога, може прощати гріхи?»+ 22  Ісус же розпізнав їхні думки й відповів: «Про що ви розмірковуєте у своїх серцях? 23  Що простіше сказати: “Твої гріхи прощено” чи “Встань і йди”? 24  Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того він сказав паралізованому: «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому».+ 25  І чоловік підвівся, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26  Всіх людей охопив подив,+ і вони почали прославляти Бога. Сповнені благоговіння, вони говорили: «Сьогодні ми бачили щось дивовижне!» 27  Вийшовши звідти, Ісус побачив збирача податків, на ім’я Ле́вій, який сидів у конторі, де збирали податки. Ісус сказав йому: «Будь моїм учнем і йди за мною».+ 28  І той встав, залишив усе та пішов за Ісусом.+ 29  Згодом Ле́вій влаштував для нього великий бенкет у своєму домі. Там було багато збирачів податків та інших людей, які їли з ними.+ 30  Тоді фарисеї та їхні книжники почали нарікати й говорити його учням: «Чому ви їсте й п’єте зі збирачами податків і грішниками?»+ 31  У відповідь Ісус промовив до них: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний.+ 32  Тож я прийшов покликати до каяття не праведних, а грішних».+ 33  Потім Ісусу сказали: «Іванові учні й учні фарисеїв часто постять та ревно моляться, а твої — їдять і п’ють».+ 34  Ісус же їм відказав: «Хіба можна змусити друзів нареченого постити, коли він ще з ними? 35  Однак настануть дні, коли нареченого+ від них заберуть. Саме в ті дні вони і будуть постити».+ 36  Також Ісус навів їм приклад: «Ніхто не пришиває до старого одягу латки, вирізаної з нового одягу, інакше нова латка відірветься; латка з нового одягу не підходить до старого.+ 37  Так само ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, бо воно їх прорве і виллється, а бурдюки зіпсуються. 38  Молоде вино треба наливати в нові бурдюки. 39  І ніхто, покуштувавши старого вина, не захоче молодого, бо казатиме: “Старе вино добре”».

Примітки

Або «Пане».

Коментарі

Озера Генісарет. Інша назва Галілейського моря, прісного озера на півночі Ізраїлю (Мт 4:18). Його ще називали Кіннеретським морем (Чс 34:11) і Тиберіадським морем (Ів 6:1). (Див. коментар до Ів 6:1.) Воно лежить приблизно на 210 м нижче від рівня моря. Довжина з півночі на південь становить 21 км, а максимальна ширина — 12 км. Його глибина сягає 48 м. Назва Генісарет пов’язана з невеликою рівниною, що лежала на північний захід від цього озера. Деякі вчені вважають, що Генісарет — це, ймовірно, грецька форма давньої єврейської назви Кіннерет. (Див. коментар до Мт 14:34 і додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря».)

Почав звідти навчати людей. Див. коментар до Мт 13:2.

Впіймали. Букв. «оточили», тобто впіймали у сіті.

Чоловік, весь укритий проказою. У Біблії слово «проказа» вказує на серйозне шкірне захворювання. Воно стосується не лише хвороби, знаної під цією назвою сьогодні, а й інших інфекційних шкірних хвороб. Хворий на проказу жив як вигнанець, поки не одужував (Лв 13:2, прим., 45, 46; див. глосарій, «Проказа; прокажений»). Описуючи цей випадок, Матвій і Марко у своїх Євангеліях просто сказали, що чоловік був «прокажений» (Мт 8:2; Мр 1:40). Проте Лука, як лікар, знав, що існують різні стадії цієї хвороби (Кл 4:14). Лука написав, що чоловік був «весь укритий проказою», а це, очевидно, вказувало на пізню стадію хвороби. (Див. коментар до Лк 4:38, де Лука детальніше говорить про ще одну хворобу.)

Силу від Єгови. Хоча в грецьких рукописах тут вживається слово Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави для вживання Божого імені в основному тексті. Контекст чітко показує, що Кı́ріос стосується Бога. У Септуагінті грецьке слово дı́наміс, яке можна перекласти як «сила» або «могутність», вживається в тих уривках, де єврейський текст вказує на силу або могутність Єгови і містить тетраграму (Пс 21:1, 13; 93:1; 118:15). Вчені звертають увагу на те, що в Лк 5:17 перед словом Кı́ріос у грецькому тексті немає означеного артикля, який вимагається згідно з правилами граматики, через що Кı́ріос виглядає як власне ім’я. Цей факт є важливим, адже коли в пізніших копіях Септуагінти Боже ім’я, яке містилось в ранніх копіях, заміняли словом Кı́ріос, то часто не додавали в текст означений артикль, хоча цього вимагали правила граматики. Відсутність означеного артикля перед словом Кı́ріос в Лк 5:17 вказує на те, що словом Кı́ріос було замінене Боже ім’я. З огляду на вживання цього вислову в Єврейських Писаннях, а також відсутність означеного артикля в грецькому тексті Боже ім’я було вжито в основному тексті цього вірша. (Див. додаток В.)

Крізь черепичну покрівлю. Розповідь про те, як Ісус зцілив паралізованого чоловіка, записана у Євангеліях від Матвія (9:1—8), Марка (2:1—12) і Луки. Три розповіді доповнюють одна одну. Матвій не згадує про те, що чоловіка опустили через дах, Марко пояснює, що товариші чоловіка розібрали дах і зробили отвір, через який опустили його на ношах, а Лука говорить, що чоловіка опустили «крізь черепичну покрівлю». (Див. коментар до Мр 2:4.) Грецьке слово, перекладене як «черепична покрівля» (ке́рамос), може означати «глина», тобто вказувати на матеріал, з якого виготовляли черепицю. Але вжита у вірші форма множини грецького слова, очевидно, вказує на покрівельну черепицю. Існують докази того, що в стародавньому Ізраїлі робили черепичні дахи. Точно не відомо, як саме виглядала покрівля, згадана в оповідях Марка і Луки, однак, можливо, черепицю якимось чином клали на земляний дах. У будь якому разі, з оповідей добре видно, що товариші чоловіка доклали значних зусиль, щоб дістатись до Ісуса. Такий вчинок, без сумніву, показав, наскільки сильною була їхня віра, адже в усіх трьох Євангеліях згадується, що Ісус «побачив їхню віру» (Лк 5:20).

Левій. У паралельному вірші, Мт 9:9, цього учня названо Матвієм. Коли Марко і Лука згадують про нього як про колишнього збирача податків, то використовують ім’я Левій (Мр 2:14), а коли говорять про нього як про одного з апостолів, то називають його Матвієм (Мр 3:18; Лк 6:15; Дії 1:13). В Біблії не говориться, чи Левій мав ім’я Матвій до того, як став учнем Ісуса. (Див. коментар до Мр 2:14.)

Друзів нареченого. Див. коментар до Мт 9:15.

Добре. Або, можливо, «ліпше». Такий варіант вживається в деяких рукописах.

Медіафайли

Залишки галілейського рибальського човна
Залишки галілейського рибальського човна

У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.

Риба Галілейського моря
Риба Галілейського моря

Коли в Біблії говориться про рибу, рибалок і рибальство, то часто згадується Галілейське море. У ньому водиться приблизно 20 видів риб. Лише 10 з них становлять інтерес для рибалок, і ці види можна поділити на три групи. Перша — це вусачі, або марени (на малюнку зображено вид Barbus longiceps) (1). У трьох видів вусачів у кутках рота є вуса, тож семітська назва цих риб — біні — цілком доречна, адже означає «волосся». Вусачі харчуються молюсками, равликами і дрібною рибою. Barbus longiceps досягає в довжину 75 см і може важити понад 7 кг. Друга група — це тиляпії (на малюнку зображено вид Tilapia galilea) (2), або арабською мушт, що в перекладі означає «гребінець»; п’ять видів тиляпій мають спинний плавник, схожий на гребінець. Один з видів досягає в довжину 45 см і може важити близько 2 кг. Третя група — це сардини (на малюнку зображено вид Acanthobrama terrae sanctae) (3), що нагадують маленького оселедця. З давніх пір цю рибу зберігають шляхом маринування.

Рибальський човен у I столітті
Рибальський човен у I столітті

Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.