Євангеліє від Луки 19:1—48

19  Після того Ісус увійшов в Єрихон і проходив містом.  Там жив багатий чоловік, на ім’я Закхе́й, який був головним збирачем податків.  Він намагався побачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.  Тоді Закхе́й побіг уперед і виліз на сикомор*, щоб подивитися на Ісуса, який мав проходити тим шляхом.  А коли Ісус наблизився до дерева, то, подивившись угору, звернувся до нього: «Закхе́ю, швидко спускайся, бо сьогодні я маю зупинитись у твоєму домі».  Почувши ці слова, той поспіхом спустився і радо прийняв його в себе.  Коли всі побачили це, то почали нарікати: «Дивіться, він в гостях у грішника».+  Та Закхе́й встав і сказав Господу: «Господи, половину маєтку свого я віддам бідним, а тим, на кому нажився, поверну вчетверо більше».+  На це Ісус сказав: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, бо він також Авраамів син. 10  Адже Син людський прийшов відшукати і врятувати те, що втрачене».+ 11  Оскільки Ісус був неподалік Єрусалима, а люди, які слухали це, думали, що Боже Царство має з’явитись негайно, він навів ще один приклад.+ 12  Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду вирушив у далекий край,+ щоб здобути царську владу, а тоді повернутися. 13  Покликавши 10 рабів, він дав їм 10 мін і сказав: “Пустіть їх в обіг, поки я не прийду”.+ 14  Але співгромадяни ненавиділи його і вислали слідом за ним послів зі словами: “Ми не хочемо, аби цей чоловік царював над нами”. 15  Коли ж він згодом отримав царську владу і повернувся, то покликав рабів, яким дав гроші. Він хотів з’ясувати, який прибуток вони отримали, пустивши їх в обіг.+ 16  Тож прийшов перший і сказав: “Пане, твоя мı́на принесла 10 мін”.+ 17  Пан сказав йому на це: “Молодець, добрий рабе! Оскільки ти виявився вірним у такому малому, даю тобі владу над 10 містами”.+ 18  Після того прийшов другий і сказав: “Пане, твоя мı́на принесла 5 мін”.+ 19  І до цього він промовив: “А ти завідуй 5 містами”. 20  Тоді прийшов ще один і сказав: “Пане, ось твоя мı́на, я заховав її в хустці. 21  Я боявся тебе, бо ти людина сувора: забираєш те, чого не вкладав, і жнеш те, чого не сіяв”.+ 22  Пан сказав йому: “Лихий рабе, я буду судити тебе твоїми ж словами. Адже ти знав, що я сувора людина: забираю те, чого не вкладав, і жну те, чого не сіяв.+ 23  Чому ж ти не віддав мої гроші у лихварську контору? Тоді, прийшовши, я забрав би їх з відсотками”. 24  І він звелів тим, хто стояв поряд: “Заберіть від нього мı́ну і дайте тому, хто має 10”.+ 25  Але вони сказали: “Пане, він уже має 10 мін!” 26  Проте він відповів: “Говорю вам: усякий, хто має, отримає ще більше, а в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має.+ 27  Моїх же ворогів, котрі не бажали, щоб я став над ними царем, приведіть сюди і стратьте в мене на очах”». 28  Розповівши це, Ісус вирушив далі в Єрусалим. 29  І коли він наблизився до Вітфа́гії та Віфа́нії, що на Оливковій горі,+ то послав поперед себе двох учнів+ 30  і сказав: «Підіть у село, що перед вами. Увійшовши туди, ви знайдете прив’язане осля, на якому ще не сиділа жодна людина. Відв’яжіть його й приведіть. 31  А якщо хтось запитає вас: “Навіщо ви відв’язуєте його?” — скажіть: “Воно потрібне Господу”». 32  Отже, прийшовши туди, учні побачили, що все було так, як він і говорив.+ 33  Коли вони відв’язували осля, його господарі запитали: «Навіщо ви відв’язуєте осля?» 34  Учні відповіли: «Воно потрібне Господу»,— 35  і привели його до Ісуса. Тоді вони накинули на осля свій одяг і посадили Ісуса на нього.+ 36  Коли ж він їхав, люди стелили на дорозі свій одяг.+ 37  А як тільки він наблизився до спуску з Оливкової гори, дуже багато учнів почали радіти й голосно прославляти Бога за всі могутні діла, які побачили. 38  Вони казали: «Благословенний той, хто йде як Цар в ім’я Єгови! Мир на небі та слава тому, хто у височині*+ 39  Однак декотрі фарисеї з натовпу сказали йому: «Учителю, вгамуй своїх учнів».+ 40  Але він відповів: «Говорю вам: якщо вони замовкнуть, то кричатиме каміння». 41  І коли Ісус під’їхав ближче, то, подивившись на місто, заплакав за ним+ 42  і сказав: «Якби ж ти в цей день збагнуло, що потрібно для миру...+ Але тепер це приховано від твоїх очей.+ 43  Бо прийдуть дні, коли вороги зведуть навколо тебе укріплення із частоколу, оточать тебе та візьмуть в облогу*.+ 44  Вони повалять на землю тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі,+ і не залишать у тобі каменя на камені,+ тому що ти не розпізнало часу, коли здійснювалась твоя перевірка». 45  Тоді Ісус ввійшов у храм і почав виганяти продавців,+ 46  кажучи їм: «Написано: “Мій дім буде домом молитви”,+ ви ж зробили з нього печеру розбійників».+ 47  Він продовжував щоденно навчати у храмі. А старші священики й книжники, а також впливові люди з народу шукали можливості вбити Ісуса,+ 48  однак не могли придумати, як це ліпше зробити, бо весь народ горнувся до нього й прагнув його слухати.+

Примітки

Або «фігове дерево».
Або «у найвищих місцях».
Або «стиснуть звідусіль».

Коментарі

Закхей. Походить від єврейського імені, очевидно від кореневого слова, що означає «чистий». Як головний збирач податків, Закхей, імовірно, наглядав за збирачами податків у Єрихоні та околицях. Земля в тій місцевості була родючою і давала багаті врожаї, тож збирання податків приносило чималий дохід. Закхей був багатим чоловіком і, як видно з його власних слів (Лк 19:8), принаймні частину свого майна набув сумнівними методами.

Нажився. Або «нажився, фальшиво звинувативши». (Див. коментар до Лк 3:14.)

Вчетверо більше. Очевидно, переглянувши свої записи, Закхей міг порахувати, які податки стягнув з різних юдеїв. Він пообіцяв відшкодувати їм вчетверо, а це навіть більше, ніж вимагав Закон. За Законом шахрай, який розкаявся і визнав свою вину, мав усе відшкодувати і «додати до цього п’яту частину [тобто 20 відсотків] вартості». Однак Закхей сказав, що поверне вчетверо більше. Розкаявшись, він виявив не лише любов до бідних, але й справедливість до скривджених (Лв 6:2—5; Чс 5:7).

Щоб здобути царську владу. Або «щоб здобути царство». Грецьке слово басіле́йа, яке найчастіше перекладається як «царство», має широке значення і нерідко передає думку про царську владу, а також територію або народи під правлінням царя. (Див. коментарі до Мт 3:2; 25:34.) Також це слово може означати становище чи повноваження царя, його велич, могутність і владу. У Римській імперії особи шляхетного роду іноді вирушали до Рима, щоб отримати царську владу. Ісусів приклад, мабуть, нагадав слухачам про Архелая, сина Ірода Великого. Ірод перед своєю смертю призначив його своїм спадкоємцем, правителем Юдеї та інших областей. Проте перш ніж почати правити, Архелай здійснив далеку подорож до Рима, щоб отримати згоду від Августа Цезаря.

Мін. Грецька міна була не монетою, а ваговою одиницею, що дорівнювала приблизно 340 г. Згідно з працями давньогрецьких письменників, її вартість становила 100 драхм. Оскільки вартість драхми майже дорівнювала вартості денарія, міна була немалою сумою грошей. (Див. глосарій, «Денарій».) Грецька міна відрізнялася від єврейської міни. (Див. глосарій, «Міна», і додаток Б14.)

Царську владу. Або «царство». (Див. коментар до Лк 19:12.)

Гроші. Див. коментар до Мт 25:18.

Гроші. Див. коментар до Мт 25:18.

Лихварську контору. У прикладі про міни, записаному у Євангелії від Луки, а також у прикладі про таланти, записаному в Євангелії від Матвія, Ісус говорить про лихварську контору і лихварів, які брали на зберігання гроші під відсотки (Мт 25:14—30; Лк 19:12—27). Грецьке слово тра́пеза, перекладене тут як «лихварська контора», буквально означає «стіл» (Мт 15:27). У контекстах, де йдеться про фінансові операції, як-от про роботу міняльників грошей, це слово означає стіл або прилавок, на якому розкладали монети (Мт 21:12; Мр 11:15; Ів 2:15). У I столітті н. е. лихварі, тобто позикодавці, були добре знаними в Ізраїлі та довколишніх краях.

З відсотками. Закон забороняв ізраїльтянам позичати гроші під відсотки нужденним зі свого народу (Вх 22:25), але дозволяв давати такі позики чужинцям, очевидно для ділових справ (Пв 23:20). За днів Ісуса, мабуть, було звичайним явищем отримувати прибуток у вигляді відсотків за зберігання грошей у позикодавців.

Єгови. Це цитата з Пс 118:26, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)

Кричатиме каміння. Як видно з контексту, Ісус говорить про конкретне проголошення учнів, яке обурило фарисеїв (Лк 19:37—39). Учні цитували слова з Пс 118:26. Цей пророчий псалом обов’язково мав сповнитися — слова Єгови ніколи не повертаються до нього несповненими (Іс 55:11). Якби навіть хтось змусив учнів замовкнути, кричало б каміння, щоб виконати написане.

Заплакав. Грецьке слово, перекладене як «заплакав», часто стосується голосного плачу.

Укріплення із частоколу. Або «частокіл». Грецьке слово ха́ракс у Грецьких Писаннях вживається лише в цьому вірші. Воно може означати «загострена палиця чи кілок, з яких роблять огорожу; паля», а також «військове укріплення з паль; частокіл». Ісусові слова виконалися 70 року н. е., коли римляни під командуванням Тита звели довкола Єрусалима облогові стіни у вигляді частоколу. Тит прагнув відрізати юдеям шляхи втечі і спонукати їх здатися або морити їх голодом доти, доки вони повністю не підкоряться. Щоб збудувати це укріплення, римські війська вирубали дерева довкола міста.

Виганяти продавців. 10 нісана 33 року н. е. Ісус очистив храм уже вдруге. Його вчинок описано в Євангеліях від Матвія (21:12—17), Марка (11:15—18) і Луки. Вперше Ісус очистив храм під час Пасхи 30 року н. е. Ця подія описана в Ів 2:13—17.

Медіафайли

Сикомор
Сикомор

Сикомор античний (Ficus sycomorus) згадується у Грецьких Писаннях лише раз, у розповіді про те, як Ісус прийшов у Єрихон навесні 33 року н. е. (Лк 19:1—10). Це дерево належить до тієї самої родини, що й звичайна фіга та шовковиця, але його не слід плутати з сикомором, що росте у Північній Америці. Плоди сикомора античного нагадують фіги. Це міцне дерево, яке виростає заввишки 10—15 м і може прожити кілька сотень років. Сикомори росли в Йорданській долині і, як видно з Єврейських Писань, були особливо поширеними у Шефелі між прибережними рівнинами Філістеї та гористою місцевістю Юдеї (1Цр 10:27; 2Хр 1:15; 9:27). Сикомор є вічнозеленим. Крона в нього густа й розлога і дає хорошу тінь. Власне тому сикомор часто садили уздовж доріг. Короткий товстий стовбур починає розгалужуватись досить низько, тож невисокий Закхей міг легко вилізти на таке дерево.

Вітфагія, Оливкова гора і Єрусалим
Вітфагія, Оливкова гора і Єрусалим

Це коротке відео показує шлях, який веде до Єрусалима зі сходу — від сучасного села Ет-Тур (вважається, що в біблійні часи тут розташовувалась Вітфагія) до одного з узвиш Оливкової гори. Віфанія лежала на схід від Вітфагії, на східному схилі Оливкової гори. Коли Ісус з учнями бував у Єрусалимі, то часто ночував у Віфанії; сьогодні — це селище Ель-Азаріє (Ель-Ейзарія), що з арабської перекладається як «місце Лазаря». Ісус, скоріш за все, зупинявся в домі Марти, Марії і Лазаря (Мт 21:17; Мр 11:11; Лк 21:37; Ів 11:1). Прямуючи з їхнього дому в Єрусалим, Ісус, можливо, йшов шляхом, показаним у відео. У 33 році, 9 нісана, коли Ісус їхав на осляті до Єрусалима через Оливкову гору, то, мабуть, їхав з Вітфагії цим шляхом.

1. Шлях з Віфанії до Вітфагії

2. Вітфагія

3. Оливкова гора

4. Долина Кедрон

5. Храмова гора

Осел
Осел

Копитна тварина з родини конячих. Відрізняється від коня тим, що має менші розміри, коротшу гриву, довші вуха і хвіст з коротшою шерстю та китицею на кінці. Осла вважають уособленням тупості та впертості, проте він, правдоподібно, розумніший за коня; це зазвичай дуже терпеливе створіння. На ослах в Ізраїлі їздили і чоловіки, і жінки, навіть видатні (ІсН 15:18; Сд 5:10; 10:3, 4; 12:14; 1См 25:42). Давидів син Соломон їхав до місця свого помазання на батьковому мулі, гібриді осла з кобилою (1Цр 1:33—40). Тому доречно, що Ісус — хтось більший від Соломона — в’їхав у Єрусалим не на коні, а на осляті, виконавши цим пророцтво з Зх 9:9.

Камені з храмової гори
Камені з храмової гори

Тут зображено камені, які лежать біля південної частини Стіни Плачу. Вважається, що вони були частиною споруд на храмовій горі у I столітті. Їх залишили як сумне нагадування про знищення Єрусалима та його храму римлянами.