Євангеліє від Луки 11:1—54

11  Якось Ісус молився, і, коли він закінчив, один з учнів попросив його: «Господи, Іван навчив своїх учнів молитися, навчи нас і ти».  Тож Ісус промовив до них: «Коли молитеся, кажіть: “Батьку, нехай освячується твоє ім’я.+ Нехай прийде твоє Царство.+  Давай нам хліб кожного дня за нашими повсякденними потребами.+  І прости нам гріхи наші,+ бо й ми прощаємо кожному, хто нам заборгував;+ і не допусти, щоб ми піддалися спокусі”».+  Далі він промовив: «Скажімо, хтось із вас має друга та опівночі піде до нього і попросить: “Друже, позич мені три хлібини,  бо прийшов до мене приятель просто з дороги і я не маю що йому дати”.  А той, не виходячи з дому, скаже: “Не турбуй мене. Двері замкнені, і ми з дітьми вже в ліжку. Я не можу встати й дати тобі щось”.  Кажу вам: навіть якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то обов’язково встане через наполегливість+ свого друга й дасть йому все, чого той потребує.  Отож кажу вам: невпинно просіть+ — і отримаєте, шукайте — і знайдете, стукайте — і вам відчинять.+ 10  Бо кожен, хто просить, отримає,+ хто шукає — знайде і хто стукає — тому відчинять. 11  І справді, чи є серед вас батько, який дасть своєму синові змію, коли той попросить риби?+ 12  Або чи дасть сину скорпіона, коли той попросить яйце? 13  Отже, якщо ви, хоча й грішні, знаєте, як давати своїм дітям добрі дари, то тим більше небесний Батько дасть святий дух тим, хто просить у нього!»+ 14  Пізніше Ісус вигнав демона німоти,+ і, коли демон вийшов, німий чоловік заговорив. Натовп дуже здивувався цьому,+ 15  проте дехто казав: «Він виганяє демонів з допомогою Вельзеву́ла, правителя демонів».+ 16  А інші, щоб випробувати Ісуса, вимагали від нього знак+ з неба. 17  Та Ісус, знаючи їхні думки,+ сказав: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде зруйноване, і дім, в якому виникає поділення, впаде. 18  Так само, якщо Сатана поділився сам у собі, як же тоді встоїть його царство? Бо ви кажете, що я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла. 19  Якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини? Тому ваші ж сини будуть вам суддями. 20  А якщо я виганяю демонів за допомогою Божої сили,+ то Боже Царство дійсно прийшло несподівано для вас*.+ 21  Коли сильний, добре озброєний чоловік стереже свій палац, його майно в безпеці. 22  Але коли на нього нападає хтось сильніший і перемагає, то забирає всю зброю, на яку той покладався, а здобич роздає. 23  Хто не зі мною, той проти мене, і, хто не збирає зі мною, той розсипає.+ 24  Коли нечистий дух виходить з людини, він іде безводними місцями, шукаючи пристановища, але нічого не знаходить. Тоді він каже: “Повернусь я у дім, з якого виселився”,+ 25  і, прийшовши, бачить, що дім виметений і прикрашений. 26  Потім він іде й приводить із собою сімох інших духів, ще зліших за нього, і, поселившись у домі, вони там живуть. І це ще гірше для людини, ніж те, що було спочатку».+ 27  Коли він говорив це, одна жінка з натовпу вигукнула: «Щаслива та, яка носила тебе в утробі і годувала грудьми!»+ 28  На це Ісус відказав: «Ні, щасливі ті, хто слухає Божі слова й дотримується їх!»+ 29  Потім біля Ісуса скупчилося дуже багато людей, і він почав говорити: «Це покоління — неправедне. Воно шукає знак*, але не отримає жодного, крім знаку, даного через Йо́ну.+ 30  Бо, як Йо́на+ став знаком для ніневітя́н, так і Син людський буде знаком для цього покоління. 31  У час суду цариця з півдня+ воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість. А тут хтось більший від Соломона.+ 32  У час суду ніневітя́ни воскреснуть разом із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялись, почувши звістку, яку проповідував Йо́на,+ а тут хтось більший від Йо́ни. 33  Запалений світильник ставлять не у сховок і не під кошик, а на підставку,+ щоб ті, хто входить, бачили світло. 34  Око — це світильник для тіла. Якщо твоє око зосереджене, то й усе тіло твоє буде ясне*,+ якщо ж твоє око заздрісне, то й тіло буде темне.+ 35  Отже, будь пильний, щоб світло, яке в тобі, не було темрявою. 36  Тому якщо все твоє тіло ясне і не має жодної темної плями, то все воно буде таким ясним, немовби тебе освітлювало сяйво світильника». 37  Після того як він закінчив говорити, один фарисей запросив його на обід. Тож Ісус увійшов у його дім і сів за стіл. 38  А фарисей, побачивши, що він не помив рук перед обідом, здивувався.+ 39  Однак Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, очищаєте келих і миску ззовні, хоча всередині ви сповнені жадібності* і зла.+ 40  Нерозумні! Хіба той, хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє? 41  Тож давайте дари милосердя з того, що зсередини, і тоді все у вас буде чисте*.+ 42  Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути і всіх інших* садових рослин*,+ але нехтуєте справедливістю* і любов’ю до Бога! Звичайно, ви були зобов’язані давати десятину, але й усім іншим не мали нехтувати.+ 43  Горе вам, фарисеї, бо ви любите передні місця в синагогах і вітання на ринкових площах!+ 44  Горе вам, бо ви як ті непомітні могили*:+ люди ходять по них, навіть не усвідомлюючи цього!» 45  У відповідь один чоловік, обізнаний у Законі, сказав: «Учителю, цими словами ти ображаєш і нас». 46  Ісус же промовив: «Горе й вам, обізнані в Законі, бо ви накладаєте на людей важкі тягарі, а самі навіть пальцем їх не торкаєтесь!+ 47  Горе вам, бо ви будуєте гробниці* пророкам, яких повбивали ваші ж прабатьки!+ 48  Ви добре знаєте про все, що зробили ваші прабатьки, проте схвалюєте це, бо вони повбивали пророків,+ а ви будуєте тим пророкам гробниці. 49  Тому Бог у своїй мудрості сказав: “Пошлю до них пророків та апостолів; декотрих вони вб’ють, а декотрих будуть переслідувати.+ 50  Тож це покоління заплатить за* кров усіх пророків, пролиту від заснування світу:+ 51  від крові Авеля+ до крові Заха́рія, якого вбили між жертовником і домом”.+ І ще раз кажу: це покоління заплатить за* їхню кров. 52  Горе вам, обізнані в Законі, бо ви забрали ключ до знання. Ви самі не ввійшли й перешкоджаєте тим, хто входить!»+ 53  Коли Ісус вийшов звідти, книжники й фарисеї почали тиснути на нього і засипати багатьма іншими питаннями, 54  бо вичікували нагоди зловити його на слові.+

Примітки

Або «вже прийшло до вас; захопило вас зненацька».
Або «чудо, яке було б доказом».
Або «повне світла».
Або «награбованого майна; розбою».
Або, можливо, «все для вас буде чисте».
Або «усіляких інших».
Або, можливо, «овочів».
Або «праведним судом».
Або «пам’ятні гробниці».
Або «пам’ятні гробниці».
Або «з цього покоління вимагатиметься».
Або «з цього покоління вимагатиметься».

Коментарі

Господи... молитися... навчи нас. Тільки Лука згадує прохання, з яким звернувся один з учнів. Ця розмова про молитву відбулася приблизно через 18 місяців після того, як Ісус виголосив Нагірну проповідь і навчив учнів зразкової молитви (Мт 6:9—13). Можливо, учень, який звернувся до Ісуса, був тоді відсутній, тому Ісус повторив основні думки зі зразкової молитви. Молитва була невід’ємною частиною життя і поклоніння євреїв, і Єврейські Писання містять чимало молитов у книзі Псалмів та інших книгах. Тож цей учень не просив, аби Ісус навчив його чогось зовсім нового або того, чого він ще ніколи не робив. Чоловік, без сумніву, також чув формальні молитви юдейських релігійних провідників. Однак він, очевидно, чув, як молився Ісус, і бачив велику різницю між лицемірними молитвами рабинів та Ісусовими молитвами (Мт 6:5—8).

Коли молитеся, кажіть. Молитва, записана у віршах 2б—4, містить основні думки зразкової молитви, якої Ісус навчив учнів у Нагірній проповіді приблизно 18 місяців до того (Мт 6:9б—13). Варто зауважити, що він не повторив цієї молитви слово в слово. Це означає, що зразкова молитва не була літургійною молитвою, яку мали механічно повторювати, завчивши напам’ять. Молитви, записані в подальших оповідях, свідчать про те, що Ісус та учні не повторювали зразкової молитви слово в слово і не вважали її шаблоном, від якого не можна відходити.

Освячується. Див. коментар до Мт 6:9.

Ім’я. Див. коментар до Мт 6:9.

Хто нам заборгував. Або «хто грішить проти нас». Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. У зразковій молитві, якої Ісус навчив учнів у Нагірній проповіді, він використав слово «борги», а не гріхи. (Див. коментар до Мт 6:12.) Грецьке слово, перекладене як прости, буквально означає «відпускати», або скасовувати борг, не вимагаючи сплати.

Не допусти, щоб ми піддалися спокусі. Див. коментар до Мт 6:13.

Друже, позич мені три хлібини. Як видно з цього прикладу, гостинність була невід’ємною рисою мешканців Близького Сходу. Хоча гість прийшов несподівано, опівночі (ця деталь підтверджує той факт, що у давні часи під час подорожі могли виникати непередбачувані обставини), господар почувався зобов’язаний нагодувати його. Він навіть розбудив свого сусіда, щоб позичити їжі.

Не турбуй мене. Сусід у цьому прикладі не хотів допомогти не тому, що був поганою людиною, а тому, що вже ліг спати. В ті часи доми людей, особливо бідних, складалися лише з однієї великої кімнати. Якби чоловік встав серед ночі, він розбудив би цілу сім’ю, в тому числі дітей.

Наполегливість: Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «брак скромності» або «безсоромність». Однак в цьому контексті воно передає думку про наполегливість, напористість. Чоловік з Ісусового прикладу не соромився наполегливо просити про те, що йому було потрібно. Тож Ісус говорить, щоб учні були такими ж наполегливими у молитвах (Лк 11:9, 10).

Вельзевула. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Лк 11:18, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

Божої сили. Букв. «Божого пальця». Тобто Божого святого духу, як це видно з оповіді Матвія про подібну розмову, яка відбулася раніше. Тут, в оповіді Луки, сказано, що Ісус виганяв демонів «за допомогою Божої сили [або «пальця»]», а в оповіді Матвія говориться, що він робив це «за допомогою Божого духу», тобто діючої сили (Мт 12:28).

Виметений. У деяких рукописах — «не зайнятий, виметений». Однак ретельне дослідження давніх авторитетних рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання. Грецьке слово, що перекладається як «не зайнятий», міститься в Мт 12:44, де Ісус говорить подібні слова. Деякі вчені вважають, що це слово було додане до розповіді Луки переписувачами, щоб узгодити цю розповідь з розповіддю Матвія.

Цариця з півдня. Див. коментар до Мт 12:42.

Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.

Кошик. Див. коментар до Мт 5:15.

Око — це світильник для тіла. Див. коментар до Мт 6:22.

Зосереджене. Див. коментар до Мт 6:22.

Заздрісне. Див. коментар до Мт 6:23.

Не помив рук. Тобто не очистився церемоніально. Грецьке слово баптı́зо («заглиблювати; занурювати»), яке найчастіше вживається щодо християнського хрещення, тут використовується стосовно цілого ряду церемоніальних омивань, що ґрунтувались на юдейській традиції. (Див. коментар до Мр 7:4.)

Дари милосердя. Див. коментар до Мт 6:2.

З того, що зсередини. Ісус, мабуть, має на увазі риси, які походять із серця, оскільки в наступному вірші він наголошує на справедливості та любові (Лк 11:42). Якщо добре діло є даром, що походить зсередини — зі щирого, сповненого любові серця, воно є виявом справжнього милосердя.

Десятину з м’яти, рути і всіх інших садових рослин. Згідно з Мойсеєвим законом, ізраїльтяни мали давати десятину зі свого врожаю (Лв 27:30; Пв 14:22). Хоча Закон прямо не наказував давати десятину з таких трав, як м’ята, кріп і кмин, Ісус не засуджував цієї традиції. Радше він докорив книжникам і фарисеям за те, що вони зосереджувалися на дрібницях і відкидали основні принципи Закону, нехтуючи справедливістю і любов’ю до Бога. Коли Ісус говорить подібні слова пізніше (Мт 23:23), він згадує м’яту, кріп та кмин.

Передні місця. Див. коментар до Мт 23:6.

На ринкових площах. Див. коментар до Мт 23:7.

Непомітні могили. Або «непозначені могили». Єврейські могили загалом не вирізнялися оздобами чи розкішшю. Як видно з вірша, деякі з них були настільки непримітними, що люди, навіть не зауваживши цього, ходили по них і церемоніально занечищувались. За Мойсеєвим законом ті, хто торкнувся будь-чого, що належало померлому, ставали нечистими. Людина, яка пройшла по могилі, залишалася нечистою сім днів (Чс 19:16). Тож, аби могили було легко помітити й оминути, юдеї щороку їх білили. Ісус, очевидно, хотів показати, що ті, хто спілкується з фарисеями, вважаючи їх добрими людьми, несвідомо переймають зіпсуті погляди і нечисте мислення. (Див. коментар до Мт 23:27.)

Бог у своїй мудрості сказав. Букв. «також мудрість Бога сказала». В іншому випадку Ісус промовляє подібні слова: «Я посилаю до вас пророків, мудреців і наставників» (Мт 23:34).

Заснування світу. Грецьке слово, яке в цьому вірші перекладене як «заснування», в Єв 11:11 перекладене словом «зачати» і вжите разом зі словом «потомство». У словосполученні «заснування світу» воно, ймовірно, стосується зачаття і народження дітей Адама і Єви. Ісус пов’язав «заснування світу» з Авелем — очевидно, першим, на кого поширюється викуп і чиє ім’я записане в сувої життя від «заснування світу» (Лк 11:51; Об 17:8; див. коментар до Мт 25:34).

Від крові Авеля до крові Захарія. Див. коментар до Мт 23:35.

Між жертовником і домом. Слово «дім», або храм, стосується будівлі, в якій були Святе і Найсвятіше. Згідно з 2Хр 24:21, Захарій був убитий «на подвір’ї дому Єгови». Жертовник для цілопалень стояв на внутрішньому подвір’ї, перед входом у святиню. (Див. додаток Б8.) Тож Ісус точно вказав на місце цього злочину.

Ключ до знання. Як показує Біблія, той, кому давали ключі (буквальні чи символічні), отримував певні повноваження і владу (1Хр 9:26, 27; Іс 22:20—22). Отже, «ключ» може символізувати владу чи певні обов’язки. В цьому вірші Ісус звертається до релігійних провідників, обізнаних в Законі, тож слово «знання», очевидно, стосується знань, які відкриває Бог. Релігійні провідники мали використовувати свої повноваження і владу для того, щоб передавати людям точне знання про Бога: відкривати значення Божого слова, пояснюючи його. Якщо порівняти цей вірш з Мт 23:13, де Ісус говорить, що ці чоловіки «зачин[или] Царство небесне перед людьми», то можна побачити, що слово входить стосується входу в небесне Царство. Приховуючи від людей правдиве знання про Бога, релігійні провідники тим самим забрали в багатьох можливість правильно зрозуміти Писання та увійти в Боже Царство.

Почали тиснути на нього. Цей вислів може означати юрмитися довкола когось в буквальному розумінні. Проте в цьому вірші він, імовірно, вказує на вороже ставлення релігійних провідників, які намагалися залякати Ісуса. Вжите тут грецьке дієслово також використовується в Мр 6:19. Там воно перекладене як «таїти злобу» і стосується сильної ненависті Іродіади до Івана Хрестителя.

Медіафайли

Скорпіони
Скорпіони

Існує понад 600 видів скорпіонів розміром приблизно від 2 до 20 см. В Ізраїлі та Сирії водиться близько 10 видів скорпіонів. Зазвичай укус скорпіона для людини не смертельний. Однак отрута деяких видів скорпіонів у процентному відношенні токсичніша, ніж отрута багатьох вкрай небезпечних пустельних гадюк. Серед усіх видів, що водяться в Ізраїлі, найотруйнішим є зображений тут палестинський жовтий скорпіон (Leiurus quinquestriatus). Сильний біль від укусу скорпіона згадується в Об 9:3, 5, 10. Скорпіони були поширені в Юдейській пустелі та на Сінайському півострові, у пустелі, яку в Біблії названо «страшною пустелею» (Пв 8:15).

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Рута
Рута

Рута — це багаторічна кущова рослина заввишки близько 1 м з інтенсивним ароматом. Вона має вкриті ворсинками стебла, сіро-зелені листки і жовті квіти, зібрані в суцвіття. В Ізраїлі росте два види рути: Ruta chalepensis latifolia (зображена на фото) і Ruta graveolens, тобто рута запашна. Під час Ісусового служіння на землі руту використовували як приправу й ліки. Ця рослина згадується в Біблії лише раз в Луки 11:42, де Ісус засудив фарисеїв, які скрупульозно і лицемірно приносили десятину. (Пор. Мт 23:23.)

Ринкова площа
Ринкова площа

Деякі ринкові площі, подібно до зображеної на малюнку, розташовувались обабіч доріг. Часто торговці розкладали на вулиці стільки товарів, що це перешкоджало руху. Місцеві жителі могли придбати там товари домашнього вжитку, гончарні вироби, дорогий скляний посуд та свіжі овочі й фрукти. Оскільки в ті часи не було холодильників, людям доводилось ходити на ринок за продуктами щодня. На ринковій площі можна було почути новини від купців чи подорожніх; туди приходили безробітні і чекали, щоб хтось найняв їх на роботу; також там часто бавилися діти. На ринкових площах Ісус зціляв хворих. Апостол Павло там проповідував (Дії 17:17). А зухвалі книжники і фарисеї прагнули, щоб їх помічали і вітали в цих людних місцях.