Дії апостолів 3:1—26

3  Якось Петро та Іван ішли в храм на дев’яту годину, годину молитви.  У той час несли чоловіка, котрий від народження був кульгавий. Його щодня залишали біля храмової брами, яка називалась Гарною, щоб він просив милостиню в тих, хто заходив до храму.  Коли він побачив Петра та Івана, які збирались увійти в храм, то почав просити в них милостиню.  А вони, пильно подивившись на нього, промовили: «Поглянь на нас».  І той став уважно на них дивитися, сподіваючись щось отримати.  Однак Петро сказав: «Нема в мене ні срібла, ні золота, але дам тобі те, що маю. В ім’я назаря́нина Ісуса Христа кажу тобі: встань і ходи!»+  Після цього Петро взяв чоловіка за праву руку і підвів його.+ У ту ж мить його ноги й суглоби зміцнились,+  і він, скочивши на ноги,+ почав ходити. Потім чоловік зайшов з ними в храм і там ходив, підстрибував та прославляв Бога.  І всі люди побачили, що він ходить і прославляє Бога. 10  Вони впізнали в ньому чоловіка, який раніше сидів біля Гарної брами та просив милостиню.+ І люди були надзвичайно вражені та здивовані від того, що з ним трапилось. 11  Цей чоловік тримався за Петра та Івана, і всі люди, дуже дивуючись, збіглися до них у місце, яке називається Соломоновою колонадою.+ 12  Побачивши це, Петро звернувся до народу: «Ізраїльтяни, чому вас це так дивує? Чому ви дивитесь на нас так, ніби ми підняли його на ноги власною силою чи відданістю Богу? 13  Бог Авраама, Ісака і Якова,+ Бог наших прабатьків, прославив свого Слугу,+ Ісуса.+ Ви ж його віддали на смерть+ і зреклися перед Пилатом, хоча той вирішив його відпустити. 14  Святого та праведного ви зреклися, а попросили, щоб вам відпустили вбивцю.+ 15  Ви вбили Керівника, завдяки якому можна отримати життя,+ але Бог воскресив його з мертвих, і ми цьому свідки.+ 16  І завдяки Ісусовому імені та нашій вірі в його ім’я цей чоловік, якого ви знаєте й бачите, сповнився силою. Ви на власні очі побачили, що віра, яку ми маємо завдяки Ісусу, зробила цього чоловіка повністю здоровим. 17  Проте я знаю, брати, що ви, як і ваші правителі,+ зробили це через незнання.+ 18  Але таким чином Бог виконав те, що передрікав через усіх пророків: його Помазанець* мав зазнати страждань.+ 19  Отже, покайтесь+ та наверніться,+ щоб ваші гріхи були стерті+ і щоб від самого Єгови прийшли часи відсвіження.+ 20  Тоді Бог пошле призначеного для вас Христа, Ісуса, 21  який має залишатись на небі до часу відновлення всього, про що Бог говорив через святих пророків давнини. 22  Наприклад, Мойсей сказав: “Бог Єгова вибере для вас пророка з-поміж ваших братів, подібного до мене.+ Ви повинні слухатися всього, що він говоритиме.+ 23  Кожен, хто не послухається того Пророка, буде знищений з-посеред народу”.+ 24  Усі пророки — Самуї́л і ті, що були після нього,— чітко звіщали про ці дні.+ 25  Тож ви сини пророків і спадкоємці угоди, яку Бог уклав з вашими прабатьками,+ сказавши Аврааму: “Через твоє потомство всі народи землі отримають благословення”.+ 26  Коли Бог призначив свого Слугу, він послав його найперше до вас,+ щоб усіх вас благословити, відвернувши від лихих учинків».

Примітки

Або «його Христос».

Коментарі

На дев’яту годину. Тобто приблизно на 15:00. (Див. коментар до Дії 2:15.)

Годину молитви. Очевидно, молитви звучали в храмі під час принесення ранкової і вечірньої жертви (Вх 29:38—42; 30:7, 8). Лука пов’язує «час спалювання фіміаму» з часом, коли люди молилися (Лк 1:10). Даючи детальні вказівки про щоденні жертви, Єгова наказав царю Давиду організувати священиків і левітів, аби ті віддавали Йому честь, подяку і хвалу, і це, безперечно, включало й молитву (1Хр 16:4; 23:30; 2Хр 29:25, 26). Тож фіміам і молитви були тісно пов’язані (Пс 141:2; Об 5:8; 8:3, 4). В «годину молитви» люди зазвичай збиралися на подвір’ях храму. Ймовірно, дехто прийшов того дня у храм до священиків, щоб очиститись, а багато інших прийшли, щоб молитися і поклонятися Богу (Лк 2:22—38). Згідно з рабинською традицією, священики вибирали жеребкуванням, хто з них буде спалювати фіміам на золотому жертовнику (така честь випадала кожному лише раз у житті). Обраний священик урочисто входив у Святе, а священики, левіти та люди на подвір’ях молилися. Поки здіймалися приємні пахощі фіміаму, люди безмовно молилися близько півгодини (Лк 1:9, 10). «Година молитви» закінчувалася тим, що священики благословляли народ (Чс 6:22—27), а хор левітів співав псалом, призначений на відповідний день тижня.

Назарянина. Див. коментар до Мр 10:47.

Керівника, завдяки якому можна отримати життя. Цим висловом перекладено грецьке слово археґо́с, основне значення якого — «головний провідник; той, хто йде першим». У Біблії воно вживається чотири рази і кожного разу стосується Ісуса (Дії 3:15; 5:31; Єв 2:10; 12:2). Грецьке слово може також вказувати на того, хто прокладає шлях, як-от першопроходця, і за ким будуть іти інші. Ісус став посередником між Богом і людьми та відкрив шлях до вічного життя, тому його по праву названо Керівником, або Провідником, завдяки якому можна отримати життя. Цей вислів означає, що особа, яка йде попереду, наділена повноваженнями керувати як провідник, начальник, князь. (Споріднене слово, перекладене як «правитель», вживається в Дії 7:27, 35, де стосується Мойсея.) Він також передає думку про того, ким Єгова послуговується для сповнення свого наміру. Ісус став «відповідним викупом» за багатьох (1Тм 2:5, 6; Мт 20:28; Дії 4:12). Після воскресіння він, як Первосвященик і Суддя, отримав владу втілити все, що уможливила його викупна жертва. Люди, які виявлятимуть віру в цю жертву, звільняться від гріха і смерті. Ісус є тим, завдяки кому відбуватиметься воскресіння з мертвих (Ів 5:28, 29; 6:39, 40). Саме в цьому розумінні він відкриває шлях до вічного життя (Ів 11:25; 14:6; Єв 5:9; 10:19, 20). Хоча деякі біблійні переклади передають цей вислів як «Творець життя», Біблія чітко показує, що Ісус не відповідає цьому опису. Він отримав своє життя і повноваження від Бога і є знаряддям, яким Бог послуговується (Пс 36:9; Ів 6:57; Дії 17:26—28; Кл 1:15; Об 3:14).

Покайтесь та наверніться. Грецьке слово метаное́о, перекладене як «покайтесь», буквально означає «змініть мислення», що вказує на зміну погляду, складу розуму чи наміру. В цьому контексті йдеться про бажання людини налагодити або відновити стосунки з Богом. Щире каяття виявляється в тому, що грішник дуже шкодує про свою неправильну поведінку і рішуче настроєний не повторювати гріха (2Кр 7:10, 11; див. коментарі до Мт 3:2, 8). Більше того, грішник готовий навернутися: покинути неправильну поведінку і стати на шлях, який схвалює Бог. І в єврейській, і в грецькій мовах дієслова, що перекладаються як «навернутися» (єврейською шув; грецькою стре́фо, епістре́фо), буквально означають «повернутися; обернутися; розвернутися» (Бт 18:10; 50:14; Рт 1:6; Дії 15:36). Коли вони вживаються в контексті поклоніння, то передають думку про те, що хтось покидає грішний шлях і повертається до Єгови (1Цр 8:33; Єз 33:11; див. коментарі до Дії 15:3; 26:20).

Були стерті. Вжите тут грецьке дієслово означає «усувати щось, стираючи». У Біблії воно вживається щодо сліз (Об 7:17; 21:4) та імен з книги життя (Об 3:5). В цьому вірші воно означає «усунути так, щоб не залишилось жодного сліду». На думку деяких вчених, тут вжито образну мову, яка передає думку про стирання чогось написаного. (Пор. Кл 2:14, де те саме грецьке слово перекладене як «зробив недійсним», або, як сказано у примітці, «стер».)

Від самого Єгови. В доступних на сьогодні грецьких рукописах міститься буквальний вислів «від лиця Господа». (Див. додаток В.) Контекст Дії 3:17—22 вказує на те, що слово «Господь» стосується не Ісуса, а Бога Єгови — того, хто «пошле... Христа» (Дії 3:20). Грецький відповідник слова «Господь» також вживається в Дії 3:22, у цитаті з Пв 18:15, де в єврейському тексті вживається тетраграма. (Див. коментар до Дії 3:22.) У Єврейських Писаннях вислів «обличчя Єгови» — це поєднання єврейського слова, що перекладається як «обличчя», і тетраграми (Вх 34:24; Сд 5:5; Пс 34:16).

Часи. Або «визначені часи». Грецьке слово кайро́с (вжите тут у формі множини і перекладене як «часи») може стосуватись конкретного часу або встановленого чи визначеного періоду або «пори», що характеризуються певними ознаками (Мт 13:30; 21:34; Мр 11:13). Це грецьке слово вживається щодо початку Ісусового служіння (Мр 1:15) і часу його смерті (Мт 26:18). Слово кайро́с також використовується щодо майбутніх часів або пір, які встановлює Бог відповідно до свого наміру, особливо це стосується присутності Христа і його Царства (Дії 1:7; 1Фс 5:1).

Який має залишатись на небі. Або «якого небо має тримати в собі». Очевидно, стосується часу, впродовж якого Ісус мав у небі чекати по праву руку від Бога, поки не почнеться час відновлення (Пс 110:1, 2; Лк 21:24; Єв 10:12, 13).

Часу відновлення. Грецький відповідник слова «відновлення» (апоката́стасіс), яке в деяких перекладах Біблії передане як «повернення», походить від слова апо́, що означає «назад» або «знову», та катı́стемі, що буквально означає «встановлювати». В Дії 1:6 споріднене дієслово перекладається як «відновиш». Це грецьке слово використав Йосиф Флавій, коли говорив про повернення євреїв з вавилонської неволі. У папірусних рукописах воно вживається, коли йдеться про відновлення будівель, повернення володінь законним власникам і погашення боргу. В Дії 3:21 не говориться, що саме буде відновлено. Значення вислову відновлення всього можна зрозуміти, якщо дослідити те, що Бог говорив через пророків давнини. У книгах єврейських пророків не раз згадувалося про відновлення. Єгова обіцяв, що їхній край буде відновлено та заселено, він буде родючий і захищений від диких звірів та нападів ворога. Бог показав, що відновлений край буде подібним до раю (Іс 65:25; Єз 34:25; 36:35). І найголовніше, храм буде відбудовано, а чисте поклоніння — відновлено (Іс 2:1—5; Мих 4:1—5). Передречене відновлення мало відбутися як в духовному, так і в фізичному розумінні.

Єгова. Це цитата з Пв 18:15, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). Цікаво, що в найдавніших фрагментах Септуагінти (папірус Фуада 266) Боже ім’я написано квадратними єврейськими літерами () у грецькому тексті. Цей фрагмент датується I століттям до н. е. (Див. додаток A5.) Також ряд перекладів Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J7, 8, 10-18, 20, 22-24, 28) вживають у цьому вірші тетраграму. Хоча в доступних на сьогодні грецьких рукописах тут вживається слово Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави для вживання Божого імені в основному тексті. (Див. додаток В.)

Кожен. Або «кожна душа». Грецьке слово псіхе́, яке часто передають як «душа», у цьому вірші стосується людини або окремої особи. (Див. глосарій, «Душа».) Це один з кількох випадків, які показують, що «душа» (псіхе́) стосується чогось смертного — того, що можна знищити. (Див. коментарі до Мт 2:20; Мр 3:4; Лк 6:9; див. також Єв 10:39, прим.; Як 5:20, прим.)

Потомство. Букв. «насіння». (Див. додаток A2.)

Медіафайли

Соломонова колонада
Соломонова колонада

В цій 3D-анімації показано, як могла виглядати Соломонова колонада. Це був просторий критий прохід на східному боці зовнішнього подвір’я Єрусалимського храму в I столітті. У Біблії назва цієї колонади згадується тричі. Іван пише, що якось Ісус проходжувався цією колонадою і довкола нього зібрались юдеї, які вимагали, щоб він сказав, чи він Христос (Ів 10:22—24). Пізніше натовп людей зібрався у Соломоновій колонаді, щоб дізнатись, як Петро зцілив чоловіка, який від народження був кульгавий (Дії 3:1—7, 11). Також у Соломоновій колонаді відкрито збиралися перші християни (Дії 5:12, 13; див. глосарій, «Соломонова колонада»).