Дії апостолів 17:1—34

17  Перейшовши Амфı́поль і Аполло́нію, вони прибули у Фессало́ніки,+ де була юдейська синагога.  Павло за своїм звичаєм+ увійшов туди і три суботи вів з присутніми розмови, наводячи докази з Писань.+  Він пояснював і доводив, посилаючись на Писання, що Христу необхідно було постраждати+ і воскреснути з мертвих,+ говорячи: «Христос — це Ісус, про якого я вам звіщаю».  Тож декотрі з них повірили і приєдналися до Павла та Си́ли;+ те саме зробили дуже багато греків, які поклонялися Богу, і чимало видатних жінок.  Юдеї ж, охоплені ревнощами,+ взяли кількох лихих людей, які без діла тинялися по ринковій площі, зібрали натовп та зчинили в місті галас. Вони напали на дім Ясо́на і шукали Павла й Си́лу, щоб вивести їх до юрби.+  Але, не знайшовши їх, вони витягли Ясо́на й деяких братів до начальників міста і почали вигукувати: «Ці люди збаламутили* всю населену землю, а тепер прийшли ще й сюди,+  і Ясо́н їх гостинно прийняв. Усі вони бунтують проти постанов цезаря і кажуть, що є інший цар — Ісус».+  Цими словами вони стривожили натовп і начальників міста.  Тоді Ясо́н та інші дали начальникам відповідну заставу*, і ті їх відпустили. 10  Як тільки настала ніч, брати відправили Павла і Си́лу до Ве́рії, і вони, прибувши туди, зайшли в юдейську синагогу. 11  А верı́йці були шляхетніші від фессалонікı́йців, бо прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання, щоб переконатися, чи так є насправді. 12  Тож багато з них, а також чимало шанованих гречанок і деякі греки стали віруючими. 13  Коли ж юдеї із Фессало́нік довідались, що Павло звіщає Боже слово у Ве́рії, то прийшли і туди, щоб намовити й підбурити натовпи.+ 14  Тому брати відразу відправили Павла до моря,+ тимчасом як Си́ла і Тимофій залишились у Ве́рії. 15  Ті, хто супроводжував Павла, довели його до Афін, а потім повернулися, отримавши від Павла наказ, щоб Си́ла і Тимофій+ якнайшвидше прийшли до нього. 16  Поки Павло чекав на них в Афінах, він побачив, що це місто повне ідолів, і тому його дух скипів. 17  Тож в синагозі він почав вести розмови, наводячи потрібні докази юдеям та іншим людям, які поклонялися Богові. Крім того, кожен день він розмовляв на ринковій площі з усіма, кого зустрічав. 18  Але декотрі епікурейці та філософи-стоїки почали з ним сперечатися. Одні говорили: «Що цей базіка хоче нам розповісти?» А інші казали: «Здається, він проповідує чужих богів». Вони говорили так тому, що Павло проповідував добру новину про Ісуса та воскресіння.+ 19  Отже, його схопили і повели на Ареопа́г, говорячи: «Скажи нам, що це за нове вчення, яке ти поширюєш? 20  Бо ти розповідаєш щось дивне, тому ми хочемо знати, що це таке». 21  Всі ж афіняни і чужинці, які там жили, у вільний час тільки те й робили, що говорили і слухали про щось нове. 22  Тож Павло став посеред Ареопа́гу+ і промовив: «Афіняни! З того, що я бачу, в усьому ви боїтеся богів більше*, ніж інші люди.+ 23  Бо, проходячи повз ваші святині* й уважно їх оглядаючи, я побачив навіть жертовник з написом: “Невідомому Богові”. Отже, саме про того, кого ви не знаєте і кому поклоняєтесь, я вам звіщаю. 24  Бог, який створив світ і все, що в ньому, який є Господом неба і землі,+ не живе в рукотворних храмах+ 25  і не вимагає служіння людських рук, начебто він чогось потребує,+ бо він сам дає усім людям життя, і дихання,+ і все інше. 26  Від одного чоловіка він створив+ усі народи, щоб вони населяли цілу землю,+ і встановив призначені часи та межі проживання,+ 27  щоб вони наполегливо шукали Бога і таки знайшли його,+ а він недалеко від кожного з нас. 28  Бо завдяки йому* ми живемо, рухаємося та існуємо,+ і навіть декотрі ваші поети говорили: “Усі ми — його діти*”. 29  А оскільки ми Божі діти*,+ то не повинні думати, що Боже Єство подібне до золота, срібла чи каменю або до чогось вирізьбленого завдяки майстерності та задуму людини.+ 30  І, хоча колись Бог не зважав на часи такого незнання,+ тепер він скрізь звіщає всім людям, щоб вони покаялися. 31  Бо він визначив день, коли має намір праведно судити+ населену землю через призначеного ним чоловіка, і дав усім людям гарантію цього, воскресивши його з мертвих».+ 32  Коли вони почули про воскресіння мертвих, то дехто почав насміхатися,+ а дехто говорив: «Розкажеш нам про це ще раз». 33  Тоді Павло пішов від них, 34  але деякі люди приєднались до нього і стали віруючими. Серед них були Діони́сій, член суду на Ареопа́зі, жінка, на ім’я Дама́ра, та інші.

Примітки

Або «перевернули».
Або «поруку».
Або «релігійніші».
Або «об’єкти поклоніння».
Букв. «в ньому». Або «ним».
Або «нащадки».
Або «нащадки».

Коментарі

Вів... розмови, наводячи докази. Павло не просто розповів їм добру новину. Він давав пояснення і наводив докази з Писань, тобто натхнених Єврейських Писань. Він не лише зачитував уривки з Писань, а обговорював їх і наводив докази, пристосовуючись до потреб слухачів. Грецьке слово діале́ґомай означає «обмінюватись інформацією; розмовляти; обговорювати». Воно передає думку про діалог. Це грецьке слово також використовується в Дії 17:17; 18:4, 19; 19:8, 9; 20:7, 9.

Доводив, посилаючись. Грецьке слово буквально означає «класти (розміщувати) поряд». Воно, ймовірно, передає думку про те, що Павло детально порівнював месіанські пророцтва у Єврейських Писаннях з подіями в житті Ісуса та показував, як Ісус виконав ці пророцтва.

Начальників міста. Букв. «політархів», що означає «правителі громадян». Грецьке слово політа́рхес не трапляється у класичній грецькій літературі. Проте написи з цим титулом (деякі з них датуються I століттям до н. е.) були знайдені в регіоні Фессалонік, а також в інших місцевостях провінції Македонія. Ці знахідки підтверджують достовірність книги Дії та надійність Луки як історика.

Цезаря. Або «імператора; кесаря». У той час римським імператором був Клавдій, який правив з 41 до 54 року н. е. (Дії 11:28; 18:2; див. коментар до Мт 22:17 і глосарій).

Ретельно досліджуючи. Або «старанно вивчаючи». Грецьке слово анакрı́но означає «просіювати; розділяти; відокремлювати». Іноді воно використовується щодо проведення судового слухання (Лк 23:14; Дії 4:9; 28:18; 1Кр 4:3). Тому в цьому вірші воно передає думку про старанне, ґрунтовне дослідження, подібне до того, яке проводять в ході судового процесу. Юдеї у Верії досліджували Писання не поверхово. Вони старанно шукали підтвердження того, що Павло і Сила навчали з Писань про Ісуса, довгоочікуваного Месію.

На ринковій площі. Афінська ринкова площа (грецькою аґора́) лежала на північний захід від Акрополя і займала приблизно 5 га землі. Тут не просто вели торгівлю. Ця площа була центром економічного, політичного і культурного життя міста. Афіняни дуже любили приходити сюди і провадити інтелектуальні дискусії.

Епікурейці. Послідовники грецького філософа Епікура (341—270 роки до н. е.). Вони навчали, що найвищим благом у житті є насолода. Епікурейці визнавали, що боги існують, але стверджували, що вони не цікавляться людьми, не винагороджують і не карають їх. Тож вони не вважали за потрібне молитися до них чи приносити їм жертви. Епікурейці не дотримувалися високих моральних принципів, але закликали бути поміркованими, щоб уникнути поганих наслідків нестриманості у втіхах. На їхню думку, знання були потрібні тільки для того, щоб звільнити людину від забобонів і страху перед богами. Ні епікурейці, ні стоїки не вірили у воскресіння. (Див. коментар до слова філософи-стоїки у цьому вірші.)

Філософи-стоїки. Грецька школа філософів, які вважали, що можна здобути щастя, живучи в гармонії з природою і керуючись розумом. На їхню думку, справді мудра людина байдужа до болю і насолод. Стоїки були переконані, що весь світ є частиною безособового божества, від якого походить людська душа. Деякі стоїки твердили, що душа врешті-решт буде знищена разом з усесвітом. На думку інших, вона має знову злитися з божеством. Ні стоїки, ні епікурейці не вірили у воскресіння. (Див. коментар до слова епікурейці у цьому вірші.)

Базіка. Букв. «збирач насіння (зерен)». Грецьким словом спермоло́ґос, яке тут вживається, називали птаха, що підбирав насіння, або зе́рна. У переносному значенні воно вживалось як зневажливе слово до людини, що підбирала залишки їжі і для цього жебрала чи крала, або ж до невченої людини, котра то там, то тут збирала якісь відомості і просто повторювала їх. По суті, філософи назвали Павла неуком, який повторював те, чого насправді не розумів.

Ареопаг. Або «пагорб Ареса». Арес був грецьким богом війни. На Ареопазі, що лежав на північний захід від Акрополя, збиралася вища рада Афін. Слово «Ареопаг» могло стосуватися як самого пагорба, так і цієї ради (Дії 17:34). Тому вчені не дійшли спільної думки щодо того, куди повели Павла на допит: на цей пагорб або неподалік чи на інше місце, де зібралась вища рада, наприклад на агору. У римлян богом війни був Марс, тому в деяких перекладах «пагорб Ареса» названий «пагорбом Марса».

Які там жили. Або «які відвідували місто». Грецьке слово епідеме́о, перекладене як «жили», означає «перебувати в якомусь місці як чужинець або відвідувач».

Невідомому Богові. Грецькі слова Аґно́стой тео́й були частиною напису на жертовнику в Афінах. Через страх перед божествами афіняни споруджували багато храмів та жертовників. Оскільки обожнювались навіть абстрактні поняття, такі, як слава, скромність, енергія, переконання, жалість, для них також зводили жертовники. Очевидно, боячись випадково обділити увагою якогось бога і цим накликати на себе його гнів, афіняни збудували жертовник «Невідомому Богові». Тим самим ці люди визнали, що існує Бог, про якого вони нічого не знають. Павло вміло використав це, щоб розповісти їм про правдивого Бога — Бога, який на той час був для них невідомим.

Світ. У грецькій нерелігійній літературі, а також у Біблії грецьке слово ко́смос часто стосується людства. (Див. коментар до Ів 1:10.) Однак у працях грецьких письменників це слово іноді передавало думку про всесвіт і творіння загалом. Можливо, саме в такому значенні його використав тут апостол Павло, намагаючись знайти спільну мову з греками.

Рукотворних храмах. Або «храмах, споруджених людьми». Грецьке слово хейропо́йетос також вживається в Дії 7:48 і Єв 9:11, 24. Слава грецької богині Афіни та інших богів залежала від пишноти храмів, святинь та жертовників, які для них будували люди. А Всевладному Господу неба і землі не потрібні храми; вони не можуть його вмістити (1 Цар. 8:27). Правдивий Бог величніший за будь-яких ідолів у збудованих людьми храмах (Ісаї 40:18—26). Павло сказав ці слова, мабуть, тому, що побачив багато храмів, святинь і жертовників, присвячених різним божествам.

Ми живемо, рухаємося та існуємо. Дехто вважає, що Павло тут вживає триколон — прийом риторики, який полягає в тому, що думка передається трьома словами з подібним значенням. Цей прийом застосовували філософи Платон, Софокл і Арістотель. На думку інших, Павло посилається на слова критського поета Епіменіда (VI століття до н. е.).

Декотрі ваші поети. Павлові слова «усі ми — його діти», очевидно, були цитатою з поеми «Явища» поета-стоїка Арата. Подібні висловлювання траплялися в інших творах грецької літератури, в тому числі в «Гімні Зевсу» стоїка Клеанта. Мабуть, Павло цитував грецьких поетів тому, що від освічених промовців очікувалось, що у своїх аргументах вони наводитимуть цитати з класичних творів.

Населену землю. Висловом «населена земля» перекладено грецьке слово ойкуме́не, яке вживається тут в широкому значенні і стосується землі як місця проживання людей (Лк 4:5; Рм 10:18; Об 12:9; 16:14). У I столітті це слово також вживалося стосовно величезної Римської імперії, по якій були розпорошені юдеї (Дії 24:5).

Гарантію. Або «доказ». Букв. «віру». Грецьке слово пı́стіс, яке найчастіше перекладається як «віра», в цьому контексті, очевидно, означає доказ, тверду підставу довіряти обіцяному.

Член суду на Ареопазі. Або «Ареопагіт», тобто член Ареопагу, вищої ради або суду. (Див. коментар до Дії 17:19.)

Медіафайли

Жертовники невідомим богам
Жертовники невідомим богам

У своїй промові на Ареопазі в Афінах Павло згадав про «жертовник з написом: “Невідомому Богові”» (Дії 17:23). Письмові праці й археологічні знахідки підтверджують існування таких жертовників у Римській імперії. Наприклад, географ II століття н. е. Павсаній писав про жертовники невідомим богам у Греції, а Філострат, який жив у II—III століттях н. е., згадував про такі жертовники в Афінах. На фотографії 1 зображено частину такого жертовника, знайденого в Пергамі (сучасна Туреччина). Він датується II століттям н. е. Повний надпис на ньому не зберігся, але є підстави вважати, що в першому рядку було написано: «Невідомим богам». На фотографії 2 зображено жертовник, знайдений на пагорбі Палатин в Римі. Цей жертовник датують приблизно 100 роком до н. е., він присвячений невідомому божеству. Усі ці приклади підтверджують правдивість біблійної згадки про такі жертовники.