18 ЛИПНЯ 2025 РОКУ
ШРИ-ЛАНКА
Зліва: будівля Верховного суду Шри-Ланки. Справа (зліва направо): сестри Малканті, Суніта Кальяні де Сілва, Ніруджа і Тісурі Ама Ліянаж (травень 2025 рік)
Верховний суд Шри-Ланки виніс позитивне рішення у справі про порушення прав людини
21 травня 2025 року Верховний суд Шри-Ланки виніс рішення, яке має важливе значення для релігійної свободи в цій країні. Розгляд цієї справи тривав 11 років, після чого Верховний суд постановив, що місцева влада порушила право чотирьох наших сестер мирно сповідувати свою віру. Це позитивне рішення є юридичною перемогою для служителів Єгови з кількох причин. По-перше, воно підтверджує конституційне право Свідків Єгови в Шри-Ланці ділитися своїми переконаннями з іншими людьми. По-друге, для всіх інших країн Південної Азії це рішення служить прикладом, який показує, що релігійну свободу слід поважати.
У жовтні 2014 року четверо наших сестер проповідували в селі Кірама на півдні Шри-Ланки. Несподівано їх оточив агресивний натовп. Приїхали поліцейські і, замість того щоб захистити сестер, незаконно їх затримали. Не висунувши жодних звинувачень, вони помістили сестер у в’язницю на ніч. Їх посадили в окремі камери разом з небезпечними злочинцями. Наші сестри залишалися спокійними і покладалися на Єгову. Наступного дня їх відпустили.
Через місяць, у листопаді 2014 року, місцевий суд закрив їхню справу. Але оскільки були порушені права людини, наші сестри вирішили подати скаргу до Комісії з прав людини і Верховного суду Шри-Ланки. Зрештою, в травні 2025 року, Верховний суд постановив, що влада порушила права сестер, і зобов’язав начальника місцевої поліції та державу виплатити кожній сестрі компенсацію. Про це рішення сестра Малканті сказала: «Це перемога не лише для нас чотирьох. Рішення суду підтвердило право всіх наших братів і сестер у Шри-Ланці мирно поклонятися Богові. Божа обіцянка з Ісаї 54:17, де сказано, що “жодна зброя, зроблена проти тебе, не матиме успіху”, стала для мене ще реальнішою».
Разом з нашими одновірцями в Шри-Ланці ми радіємо цим позитивним рішенням, яке підтверджує їхнє право «вести спокійне і тихе життя з повною відданістю Богові та серйозністю» (1 Тимофія 2:2).

