Як повідомлялось раніше на сайті jw.org, у січні 2025 року нашого брата Віталія Криушенка ув’язнили за відмову від військової служби з мотивів сумління. Він перший Свідок Єгови, ув’язнений в Україні з початку війни. Згодом за відмову від військової служби суд відправив за ґрати ще шістьох братів.

3 лютого 2025 року 50-річного брата Андрія Хоменка засудили до трьох років ув’язнення. Він і його дружина, Ірина, мають двох синів. Незадовго до свого ув’язнення Андрій сказав: «Єгова дає мені мир у серці. Я впевнений, що, хоч би в яких обставинах я опинився, Єгова завжди буде поруч і не залишить мене без підтримки».

Всього лиш через тиждень, 11 лютого 2025 року, 48-річного брата Сергія Іванущенка теж засудили до трьох років ув’язнення. У листопаді 2023 року, через кілька місяців після свого хрещення, Сергій отримав повістку. Твердо переконаний у тому, що Божі служителі «не будуть учитися воювати», він з’явився до призовного пункту і шанобливо відмовився від проходження військової служби (Ісаї 2:4).

5 березня 2025 року представники влади ув’язнили 35-річного Сергія Нечаюка, батька двох дітей. Готуючись до ув’язнення, Сергій сказав: «Брати і сестри моляться за мене, і це запевняє мене, що я не сам. Зі мною Єгова».

Крім того, в період з січня по березень 2025 року військові примусово забрали братів Михайла Адамовича (40 років), Ярослава Боднарчука (28 років) і Олександра Радашка (35 років) до військових частин, що згідно з українським законодавством розцінюється як початок військової служби. Коли через своє сумління ці брати відмовилися одягнути військову форму чи брати до рук зброю, їх звинуватили у невиконанні військових наказів і заарештували. У даний час Михайло та Олександр перебувають у СІЗО, а Ярослава відпустили під заставу. Якщо їх визнають винними, то можуть засудити до позбавлення волі терміном від 5 до 10 років.

Ці дії представників влади суперечать міжнародному та українському законодавству. Наприклад, 18-та стаття Загальної декларації прав людини і 9-та стаття Європейської конвенції з прав людини захищають право людини на альтернативну цивільну службу. Свого часу український уряд погодився дотримуватися цих міжнародних законів. Крім того, Конституція України гарантує право проходити альтернативну (невійськову) службу замість військової.

Наші одновірці по цілому світі моляться, щоб Єгова продовжував потішати та оберігати цих братів і всіх інших своїх служителів, які залишаються відданими йому (Псалом 34:7).