Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Задум чи випадок?

Задум чи випадок?

Вивчаючи рослинний і тваринний світ, науковці дізналися чимало корисного (Йова 12:7, 8). Це привело до виникнення науки біоніки, яку ще називають біоміметикою. Вчені, котрі працюють у цій галузі, намагаються, наслідуючи природу, створювати нові й покращувати вже існуючі матеріали та механізми. Розгляньте наведені нижче приклади і поміркуйте над таким запитанням: «Хто насправді заслуговує шани за всі дива, які ми бачимо довкола себе?»

 Незвичайні плавники кита

Авіаконструктори можуть багато чого навчитися від горбатого кита. Дорослий кит важить приблизно 30 тонн, тобто як сучасний ваговоз із вантажем. Кит має кремезне тіло і величезні, схожі на крила плавники. Проте цей 12-метровий велетень надзвичайно спритно рухається у воді.

Але як таке масивне створіння може бути настільки моторним? Як з’ясувалося, це йому вдається завдяки особливій формі плавників. У горбатого кита, на відміну від крил літака, передній край бічних плавників не гладкий, а зазублений, оскільки вкритий низкою горбочків, що називаються туберкулами.

Під час швидкого плавання завдяки туберкулам зростає підйомна сила і зменшується опір води. Згідно з поясненням у журналі «Природознавство», навіть тоді, коли кит стрімко піднімається вгору, туберкули допомагають розсікати воду і створюють над плавниками впорядковані вихрові потоки10.

Кому належить авторське право на дива природи?

Чи бачать науковці якесь практичне застосування цього відкриття? Конструкція крил літака, що розроблена на основі будови плавників горбатого кита, дасть можливість зменшити кількість закрилок та інших механічних пристроїв для регулювання напрямку повітряного потоку. Крім того, літаки з такою конструкцією крил стануть безпечнішими і їх буде легше обслуговувати. Фахівець з біомеханіки Джон Лонг впевнений, що незабаром «усі авіалайнери матимуть крила з такими ж туберкулами, як у горбатого кита»11.

Дивовижне крило мартина

Крила всіх літаків сконструйовані на зразок пташиних крил. А втім, інженери можуть запозичити в природи ще багато нового. «Дослідники Флоридського університету,— повідомляється в журналі «Нью саєнтист»,— збудували 60-сантиметрову модель безпілотного літака з дистанційним управлінням, яка, подібно до мартина, ширяє, опускається і стрімко здіймається вгору»12.

 Мартинам удається виконувати надзвичайно складні маневри, оскільки вони вільно рухають крильми як у ліктьових, так і в плечових суглобах. Це взяли за основу при конструюванні вищезгаданого літального апарата. Він «оснащений невеликим двигуном, який з допомогою спеціальних металевих стержнів приводить у рух крила». Такий маленький літак може легко маневрувати між висотними будівлями. Особливо зацікавились цим винаходом представники військового відомства. Вони сподіваються, що незвичайний літальний апарат допомагатиме їм у пошуках хімічної і бактеріологічної зброї у великих містах.

Лапки мартина

Мартин не мерзне в лапки навіть тоді, коли стоїть на кризі. Але завдяки чому? Річ у тім, що цей птах, як і чимало інших мешканців холодних регіонів землі, має власний протитечійний теплообмінник.

Тепло переноситься, залишаючись у тілі. Холод залишається в лапках

Як діє протитечійний теплообмінник? Він складається з двох прилеглих одна до одної трубок. Однією трубкою тече розігріта рідина, а другою — холодна. Якщо рідини рухаються в одному напрямку, то від теплої до холодної трубки передається лише половина тепла. Але коли рідини рухаються в протилежних напрямках, то передається майже все тепло.

Коли мартин стоїть на крижині, теплообмінник у його лапках розігріває охолоджену кров, яка піднімається з лапок у тіло. Теплообмінник сприяє збереженню тепла в організмі та запобігає переохолодженню лапок. Артур Фраас, фахівець з механіки та аеронавтики, назвав лапки мартина «найефективнішим у світі рекуперативним теплообмінником»13. Інженери  використовують принцип дії цього теплообмінника у своїх проектах.

Хто заслуговує визнання?

Автомобіль, що формою нагадує рибу-коробочку, легше долає опір повітря

Нещодавно Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (США) почало розробку робота з кількома ногами, що пересувається, немов скорпіон. Інженери з Фінляндії створили трактор на шести ногах, котрий, мов велетенська комаха, долає будь-які перешкоди. Інші вчені придумали тканину з маленькими лусочками, котрі, подібно до лусочок шишки, закриваються й відкриваються. Така тканина «пристосовується» до температури тіла людини. А от гідродинамічні особливості риби-коробочки надихнули науковців на створення автомобіля, який з легкістю долає опір повітря. Також, дослідивши унікальні протиударні властивості мушлі морського вушка, винахідники планують розробити значно легший та надійніший бронежилет.

Ехолот дельфінів набагато ефективніший від ехолотів, створених людиною

У природі існує стільки цікавих ідей, що вчені створили цілу базу даних, куди вже внесено тисячі прикладів, виявлених у біологічних системах. До цієї бази даних, як говориться в журналі «Економіст», вчені часто вдаються, аби «вирішувати найрізноманітніші інженерні питання». Ці приклади з природи називаються «біологічними патентами». Зазвичай власником патенту є особа чи компанія, котра має юридичне право на певний винахід. Зауважте, що про це було сказано у вищезгаданому журналі: «Вживши термін “біологічний патент”, біоміметики визнали, що саме природа є справжнім власником патенту на унікальні інженерні вирішення»14.

Науковці досліджують унікальні протиударні властивості мушлі морського вушка

А як у природи з’явилися такі геніальні ідеї? Чимало науковців вважають, що вони виникали протягом мільйонів років еволюційним методом спроб і помилок. А втім, є й такі, що мають зовсім іншу думку. Мікробіолог Майкл Біхі висловився 2005 року  в «Нью-Йорк таймс»: «Існування розумного задуму [в природі] можна довести з допомогою простого прикладу. Коли якесь створіння виглядає, поводиться і кахкає як качка, чи потрібно шукати ще якісь доводи на доказ того, що це качка?». Що він мав на увазі? «Задум і так очевидний у всьому, тож навіщо нехтувати цим простим фактом?»15.

Сили міжмолекулярного притягання дають геконові змогу чіплятись за найгладкіші поверхні

Безумовно, інженер, який удосконалить конструкцію крил літака, заслуговуватиме визнання. Так само вартий визнання і винахідник незвичайної тканини чи диво-автомобіля. Але той, хто, ігноруючи винахідника, привласнює його ідеї, вважається злочинцем.

Тепер подумайте: відомі науковці запозичують у природи цікаві інженерні вирішення. І багато людей переконані, що такі геніальні ідеї належать сліпому випадку. Де логіка? Якщо копія вимагає розумного конструктора, що ж тоді казати про оригінал? А й справді, хто заслуговує більшої шани — досвідчений майстер чи учень, який лише копіює його винаходи?

Логічний висновок

Переглянувши численні докази існування розумного задуму в природі, чимало людей погоджується зі словами Павла, одного з письменників Біблії: «[Божі] невидимі риси — віковічну силу й божественність — чітко видно ще від створення світу» (Римлян 1:19, 20).