Жінка, яка вступає у позашлюбні статеві стосунки, переважно за платню. Грецьке слово по́рне («повія; проститутка») походить від кореня зі значенням «продавати». Хоча в Біблії частіше йдеться про жінок-повій, у ній також згадується, що проституцією займалися чоловіки. Мойсеїв закон забороняв проституцію, і плату за неї не дозволялося вносити як пожертву для дому Єгови. На противагу цьому в язичницьких храмах повії були джерелом доходу (Пв 23:17, 18; 1Цр 14:24). Слово «повія» вживається в Біблії і в переносному значенні щодо людей, народів та організацій, які займаються якоюсь формою ідолопоклонства і водночас твердять, що поклоняються Богові. Наприклад, релігійна структура, яку названо «Вавилоном Великим», зображена в Об’явленні повією, оскільки заради влади і наживи вона підтримує зв’язки зі світовими правителями (Об 17:1—5; 18:3; 1Хр 5:25).