Хоч би яку роботу ви виконували — розумову, фізичну чи і ту, й іншу, пам’ятайте, що «усяка праця приносить користь» (Прислів’я 14:23). Про яку користь ідеться? Старанно працюючи, ми забезпечуємо себе всім необхідним. Звичайно, Бог обіцяє дбати про потреби тих, хто щиро йому служить (Матвія 6:31, 32). Але він також очікує, що ми зі свого боку будемо наполегливо трудитись, аби чесно заробляти на життя (2 Фессалонікійців 3:10).

Отож, розглядаймо свою роботу як шлях до досягнення певної цілі. Праця дає нагоду гідно виконувати свої обов’язки. «Коли ти в змозі забезпечити себе, значить уже багато досягнув,— каже 25-річний Джошуа.— Якщо можеш купити те, чого потребуєш, то в тебе добра робота».

Більш того, важка праця додає самоповаги. Врешті-решт суть важкої роботи у тому, що вона важка. Привчаючи себе сумлінно виконувати роботу, навіть нудну чи складну, ми будемо задоволені тим, що є зразковими працівниками, і здобудемо перемогу над бажанням іти легким шляхом (Прислів’я 26:14). Тоді праця приноситиме нам глибоке задоволення. «Мені подобається відчуття, яке з’являється після довгого робочого дня,— ділиться  Аарон, про якого згадувалось у попередній статті.— Хоча я можу бути дуже втомленим, а робота — непомітною для інших, я знаю, що працював не марно».

Біблія схвально говорить про чоловіка, «вправного в роботі своїй», і про жінку, котра «охоче працює своїми руками» (Прислів’я 22:29; 31:13). Звичайно, людина не набуває навиків автоматично. І мало хто любить робити те, що не дуже вміє. Мабуть, з цієї причини багатьом людям не подобається їхня робота. Вони просто не докладають зусиль, щоб стати майстрами своєї справи.

Насправді ж майже будь-яка робота може приносити задоволення, якщо братися за неї з правильним підходом — з бажанням навчитись добре її виконувати. «Коли стараєшся з усіх сил і бачиш результат, то відчуваєш справжнє задоволення,— каже 24-річний Вільям.— Такого ніколи не буде, якщо халтуриш чи робиш тільки мінімум».

Ніколи не зосереджуйтеся лише на тому, скільки грошей заробите. Натомість поміркуйте над такими запитаннями: «Чому моя робота потрібна? Що буде, якщо її не виконати або виконати недбало? Який пожиток моя робота приносить іншим?»

Останнє запитання заслуговує особливої уваги, адже робота даруватиме нам справжнє задоволення, якщо ми будемо чітко бачити, яку користь вона приносить іншим. Якось Ісус сказав: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35). Окрім клієнтів і роботодавців, є й інші люди, яким наша важка робота йде на добро. Це зокрема наші рідні і ті, хто опинився у скруті.

Наші рідні. Якщо голова сім’ї важко працює, аби забезпечити свою сім’ю, то приносить їй щонайменше подвійну користь. По-перше, він дбає про те, щоб рідні мали все необхідне для життя — їжу, одяг і житло. Так він виконує даний Богом обов’язок «піклуватися про своїх» (1 Тимофія 5:8). По-друге, дбайливий годувальник власним прикладом показує, наскільки важливо сумлінно трудитись. «Мій тато подав чудовий приклад у ставленні до роботи,— каже Шейн, згаданий у попередній статті.— Він чесний чоловік, який більшість свого життя працював теслею. Дивлячись на батька, я зрозумів, наскільки цінно працювати своїми руками і виготовляти необхідні для інших речі».

Ті, хто опинився у скруті. Апостол Павло радив християнам «наполегливо працювати... щоб мати чим поділитися з нужденними» (Ефесян 4:28). Справді, коли ми старанно працюємо, щоб забезпечувати себе і свою сім’ю, то зможемо надати допомогу тим, хто її потребує (Прислів’я 3:27). Тож важка праця відкриває перед нами чимало можливостей давати, а це приносить справжнє щастя.

У своїй відомій Нагірній проповіді Ісус сказав: «Якщо хтось наділений владою змусить тебе пройти милю, пройди з ним дві» (Матвія 5:41). Як застосувати цей принцип до роботи? Замість того щоб робити мінімум, шукайте нагод робити більше. Ставте собі цілі, наприклад, виконати завдання швидше і краще, ніж від вас очікували. Вкладайте душу у свою роботу, навіть у те, що здається дрібницею.

Якщо ви будете робити більше, то, скоріш усього, робота приноситиме вам задоволення. Чому? Тому що тоді ви стаєте господарем своїх дій. Ви робите більше, бо хочете цього, а не тому, що вас змушують (Филимона 14). Тут слушно згадати слова, записані у Прислів’я 12:24: «Старанні люди будуть панувати, а лінивих чекає підневільна праця». Звичайно, мало хто з нас опиниться в буквальному рабстві чи буде змушений виконувати примусову працю. Однак той, хто робить лише мінімум, може почуватись, немов раб, обтяжений ярмом вимог. А той, хто проходить додаткову милю, роблячи більше з власної ініціативи, сам керує своїм життям і вирішує, як йому діяти.

Людина, яка сумлінно працює, заслуговує похвали. Усе ж слід пам’ятати, що життя — це не лише робота. Біблія радить бути старанними (Прислів’я 13:4). Але вона зовсім не заохочує ставати трудоголіками. В Екклезіаста 4:6 сказано: «Ліпше жменя спокою, ніж дві жмені тяжкої праці й гонитви за вітром». Що мається на увазі? Трудоголік може ніколи не скористатися з плоду своєї праці, якщо робота поглинає увесь його час і сили. По суті, його праця стає безцільною, наче «гонитва за вітром».

Біблія допомагає нам мати врівноважений погляд на роботу. З одного боку, вона каже, що треба працювати від усієї душі, а з іншого — радить «визначати, що є важливішим» (Філіппійців 1:10). Що є тим важливішим? Це зокрема спілкування з сім’єю і друзями. Крім того, вкрай важливо не забувати про духовні справи, як-от читання Біблії і роздуми над прочитаним.

Людям, які у своєму житті уникають крайнощів, робота приносить більше задоволення. «Один мій колишній роботодавець вирізняється своїм врівноваженим ставленням до роботи,— каже Вільям, слова якого наводились раніше.— Він важко трудиться, і клієнти задоволені якістю його роботи. Але в кінці дня, коли роботу зроблено, він повністю переключається на сім’ю і служіння Богу. І знаєте що? Він один з найщасливіших людей, яких я знаю».