Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи треба знати єврейську та грецьку, щоб розуміти Біблію?

Чи треба знати єврейську та грецьку, щоб розуміти Біблію?

 Чи треба знати єврейську та грецьку, щоб розуміти Біблію?

МАЙЖЕ всю Біблію було написано двома мовами — єврейською та грецькою *. Її письменниками керував Божий святий дух (2 Самуїла 23:2). Тож думки, які вони передавали, «натхнені Богом» (2 Тимофія 3:16, 17).

Більшість людей, які сьогодні читають Біблію, не знають єврейської та грецької. Вони, напевно, як і ви, послуговуються перекладом. Оскільки біблійні переклади не натхнені Богом, виникають запитання: чи можливо правильно зрозуміти Біблію, користуючись перекладом? Чи треба для цього вчити мови оригіналу?

Про що слід пам’ятати

Щоб знайти відповіді на ці запитання, варто взяти до уваги кілька чинників. По-перше, саме знання єврейської та грецької не є ключем до розуміння Божого Слова. Звертаючись до євреїв, Ісус сказав: «Ви досліджуєте Писання, бо думаєте, що так отримаєте вічне життя, та саме вони і свідчать про мене. А втім, ви не бажаєте прийти до мене, аби отримати життя» (Івана 5:39, 40). Чому вони не розуміли Писання? Хіба вони не знали єврейської мови? Звичайно, знали. Ісус пояснив причину: «Добре знаю, що ви не маєте любові до Бога» (Івана 5:42).

Подібну думку висловив апостол Павло. Ось що він написав християнам в стародавньому місті Коринф, де в основному розмовляли грецькою: «Юдеї просять знаків, греки шукають мудрості, а ми проповідуємо Христа, який був прибитий до стовпа. Для юдеїв він став каменем спотикання, а для людей з інших народів — безглуздям» (1 Коринфян 1:22, 23). Тож зрозуміло:  те, що людина знала єврейську або грецьку, не означало, що вона автоматично прийме правду з Божого Слова.

По-друге, сучасна єврейська та грецька мови істотно відрізняється від єврейської та грецької, якими була написана Біблія. Більшості грекомовних читачів важко зрозуміти вжиту в Біблії грецьку. Протягом століть старі слова замінювались новими, а ті, що дійшли до наших днів, набули іншого значення. Наприклад, грецьке слово, передане в Дії 7:20 та Євреїв 11:23 як «гарний», нині означає «смішний». Крім того, дуже змінилися граматика і синтаксис.

Навіть вивчивши ці сучасні мови, вам буде важко збагнути єврейську та грецьку, якими писалась Біблія. Щоб зрозуміти текст оригіналу, треба користуватись довідниками, які пояснюють лексику і граматику тих давніх мов.

По-третє, вивчення іноземної мови — нелегка справа. Можна швидко вивчити кілька фраз, та щоб відчувати всі тонкощі мови, потрібні роки. Таке розуміння вкрай необхідне, бо, як каже одне мудре висловлювання, «поверхові знання гірше незнання». Чому?

Значення слів і контекст

Чи доводилось вам коли-небудь пояснювати людині, котра вчить вашу мову, значення якогось слова? Погодьтесь, відразу відповісти буває важко, адже слова часто мають кілька значень. Ви, мабуть, попросите людину навести ціле речення, в якому вживається це слово. Саме контекст допоможе вам дати точне пояснення. Візьмімо для прикладу слово «край». Воно може означати місцевість, яка має певні природні й кліматичні особливості, або країну. В іншому контексті — це межа чогось або верхній зріз стінок посудини. У словосполученні «покласти край» воно означає припинення якоїсь дії. Про яке з цих значень запитує ваш співрозмовник?

У деяких словниках подано всі можливі значення певного слова, починаючи з найуживаніших. Але правильно зрозуміти, в якому значенні вжито слово, допомагає контекст. Це можна пояснити на прикладі. У вас з’являються симптоми якоїсь хвороби. Втім, ви не дуже обізнані у медицині і тому берете словник. З нього ви дізнаєтеся, що ваші симптоми у дев’яносто відсотків випадків вказують на одну хворобу, а в решті випадків є ознакою зовсім іншого захворювання. Щоб визначити діагноз, вам доведеться пройти додаткові обстеження. Те, що ви знаєте основне значення слова, не допоможе вам зрозуміти текст, якщо це слово вжито в іншому значенні. Треба добре знати контекст.

Якщо говорити про слова, вжиті в Біблії, також важливо брати до уваги контекст. Наприклад, єврейське ру́ах та грецьке пне́ума, які зазвичай перекладаються як «дух», можуть мати різні значення. Іноді їх можна перекласти як «вітер» (Вихід 10:13; Івана 3:8). В інших  контекстах вони стосуються сили, яка підтримує життя людей і тварин (Буття 7:22; Псалом 104:29; Якова 2:26). Цими словами теж називають невидимих небесних істот (1 Царів 22:21, 22; Матвія 8:16). Святим духом названо Божу діючу силу (Буття 1:2; Матвія 12:28). Руах і пнеума іноді означають силу, яка спонукує людину виявляти певні риси або емоції. Крім того, вони можуть означати настрій, який притаманний групі людей (Ісуса Навина 2:11; Галатів 6:18).

Єврейські та грецькі словники подають різні значення одного слова, але яке з них підхоже, покаже тільки контекст *. Це стосується не лише біблійних текстів мовою оригіналу, а й перекладів.

Чи можна довіряти перекладам?

Дехто доклав неабияких зусиль, щоб вивчити стародавню єврейську або грецьку, а то й обидві мови. Хоча такі особи визнають, що їхні знання обмежені, вони не шкодують про витрачені час і сили, адже тепер можуть читати Біблію в оригіналі. А що, коли людина не знає тих стародавніх мов? Невже біблійна правда для неї закрита? Зовсім ні!

Щоб зрозуміти Біблію, можна користуватись перекладом. Чоловіки, які записували Християнські Грецькі Писання (так званий Новий Завіт), нерідко послуговувались грецьким перекладом, коли цитували Єврейські Писання * (Псалом 40:7; Євреїв  10:5, 6). Хоча ці чоловіки розмовляли єврейською і могли цитувати безпосередньо з оригіналу, вони, очевидно, віддавали перевагу перекладу, адже той був більш доступний для тогочасних читачів (Буття 12:3; Галатів 3:8).

Зверніть увагу на ще один факт: навіть знавці стародавніх мов можуть читати слова Ісуса лише в перекладі. Річ у тім, що Ісус розмовляв єврейською, а укладачі Євангелій записали його слова грецькою *. Про це важливо пам’ятати всім, хто вважає, що відкриє для себе якусь приховану мудрість, читаючи слова вірних Божих служителів мовою оригіналу. Єгова вирішив, щоб висловлювання його вибраного Служителя збереглися лише в перекладі, мовою, котра була найпоширенішою в той час. Отже, немає значення, якою мовою ми читаємо Біблію. Головне — розуміти поміщені в ній Божі думки і керуватись ними в житті.

І нарешті, добру новину, записану в Біблії, мали почути смиренні люди з «кожної нації, племені, мови та народу» (Об’явлення 14:6; Луки 10:21; 1 Коринфян 1:27—29). На сповнення цих слів сьогодні більшість людей має змогу розуміти Божий намір. Для цього їм не треба вивчати єврейську чи грецьку, адже вони можуть читати Біблію рідною мовою та в різних перекладах *.

А як зрозуміти суть біблійних вчень? На думку Свідків Єгови, вивчати Біблію краще тематично, враховуючи при цьому контекст. Щоб дослідити якесь питання, наприклад, про шлюб, Свідки розглядають усі вірші, котрі стосуються теми. Завдяки цьому вони бачать, як одна частина Біблії пояснює і доповнює інші. Чому б вам не погодитись на безплатне домашнє вивчення Біблії, яке пропонують Свідки Єгови? Хоч би якою мовою ви розмовляли, Бог прагне, щоб «усілякі люди спаслися і набули точного знання правди» (1 Тимофія 2:4; Об’явлення 7:9).

[Примітки]

^ абз. 2 Деякі біблійні уривки були написані арамейською мовою, що споріднена зі стародавньою єврейською. Ось кілька з них: Ездри 4:8—6:18; 7:12—26; Єремії 10:11; Даниїла 2:4(б)—7:28.

^ абз. 14 Слід зазначити, що деякі словники біблійної термінології не пояснюють значення слів, а лише показують, як їх було передано в тому чи іншому перекладі Біблії.

^ абз. 17 За днів Ісуса Христа і його апостолів Єврейські Писання були повністю перекладені на грецьку. Цей переклад отримав назву Септуагінта і широко використовувався грекомовними євреями. У Християнських Грецьких Писаннях сотні разів цитуються Єврейські. Більшість цитат взято з перекладу Септуагінта.

^ абз. 18 На думку багатьох, Матвій написав своє Євангеліє єврейською. Однак до наших днів воно дійшло лише в грецькому перекладі, який, ймовірно, зробив сам Матвій.

^ абз. 19 У номері за 1 травня 2008 року ви знайдете статтю «Яким перекладом Біблії користуватись?». У ній обговорюються різні види перекладу і даються поради, як обрати найкращий.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 22]

Септуагінта

За днів Ісуса і його апостолів грекомовні євреї послуговувались Септуагінтою — грецьким перекладом Єврейських Писань. Це була визначна праця: Септуагінта стала першим перекладом Святого Письма, і над нею трудилася велика група фахівців. Переклад розпочався у III столітті до н. е. і тривав понад сто років.

Перші християни вміло послуговувались Септуагінтою, наводячи докази того, що Ісус був Христом, тобто обіцяним Месією. Незабаром дехто почав вважати Септуагінту «християнським» перекладом, через що вона втратила популярність серед юдеїв. Так з’явилось кілька інших грецьких перекладів. Один з них у II столітті був здійснений прозелітом, на ім’я Акила. Описуючи цей переклад, один біблеїст звернув увагу на «особливість, яка дивує багатьох». У перекладі Акили всюди вживається Боже ім’я, Єгова, у формі чотирьох єврейських літер.

[Відомості про джерело]

Israel Antiquities Authority

[Ілюстрації на сторінці 23]

Головне — розуміти поміщені в Біблії Божі думки і керуватись ними в житті