Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Надія на воскресіння певна!

Надія на воскресіння певна!

 Надія на воскресіння певна!

«Маю надію я в Бозі, ...що настане воскресення» (ДІЇ 24:15).

1. Чому ми можемо надіятись на воскресіння?

ЄГОВА дав нам вагомі підстави для надії на воскресіння. Ми маємо його слово, що мертві воскреснуть, встануть знову до життя. І його намір стосовно людей, заснулих сном смерті, обов’язково сповниться (Ісаї 55:11; Луки 18:27). По суті, Бог уже показав свою силу воскрешати померлих.

2. Як надія на воскресіння може допомогти нам?

2 Віра в Божий намір воскрешати померлих через свого Сина Ісуса Христа може підтримати нас у важкий час. Певність надії на воскресіння допоможе нам також зберігати непорочність в очах нашого небесного Отця до самої смерті. Наша надія на воскресіння зміцниться, якщо ми розглянемо описані в Біблії випадки, коли люди були повернені до життя. Усі ці чуда вчинено за допомогою сили від Суверенного Господа Єгови.

Вони діставали померлих своїх із воскресіння

3. Що Ілля міг зробити Божою силою, коли помер син вдови у Сарепті?

3 Апостол Павло зробив захоплюючий огляд прикладів віри дохристиянських свідків Єгови і написав: «Жінки діставали  померлих своїх із воскресіння» (Євреїв 11:35; 12:1). Одна з них — це бідна вдова з фінікійського міста Сарепти. Оскільки вона виявила гостинність Божому пророку Іллі, її мука́ та олія чудом не кінчалися протягом голоду, через який вона та її син могли б втратити життя. Пізніше, коли хлопець помер, Ілля поклав його на своєму ліжку, помолився, витягся тричі над дитиною і попросив: «Господи, Боже, мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!» Бог таки спричинив, щоб душа, тобто життя, повернулася у хлопця (1 Царів 17:8—24). Уявіть собі радість вдови, коли її віра була винагороджена воскресінням дорогого сина; це перше записане воскресіння!

4. Яке чудо Єлисей вчинив у Шунемі?

4 Інша жінка, яка отримала померлого із воскресіння, жила у місті Шунемі. Це була дружина літнього чоловіка, яка виявила пророку Єлисею та його слузі люб’язність. У нагороду вона отримала сина. Через кілька років хлопець помер, і та жінка покликала пророка. Коли Єлисей помолився і вжив певних заходів, «стало тепле тіло тієї дитини». Тоді «чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої». Це воскресіння принесло, звичайно ж, невимовну радість як матері, так і її сину (2 Царів 4:8—37; 8:1—6, Хом.). Але наскільки щасливішими вони будуть, коли встануть до життя на землі у «кращому воскресінні», яке дасть їм можливість ніколи більше не вмирати! Яка ж підстава для вдячності Єгові — люблячому Богу воскресіння! (Євреїв 11:35).

5. До якого чуда Єлисей був причетний навіть після своєї смерті?

5 Навіть коли Єлисей помер і був похований, Бог святим духом наділив його кості силою. Читаємо: «Як ховали [ізраїльтяни] одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди [моавські], та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той [померлий] чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої» (2 Царів 13:20, 21). Як же, мабуть, здивувався і зрадів той чоловік! Уявіть собі нашу радість, коли, згідно з незмінним наміром Бога Єгови, наші близькі повернуться до життя!

Божий Син воскрешав померлих

6. Яке чудо Ісус вчинив коло міста Наїна і як цей випадок може вплинути на нас?

6 Божий Син Ісус Христос дав нам вагомі підстави для віри в те, що померлі можуть воскреснути з перспективою вічного життя. Випадок, який стався коло міста Наїна, допоможе нам усвідомити, що з Божою силою таке чудо можливе. Одного разу Ісус зустрів плакальників, що для поховання виносили з міста тіло юнака. Це був єдиний син вдови. Ісус сказав їй: «Не плач!» Він доторкнувся до мар і промовив: «Юначе, кажу тобі: встань!» Тоді мертвий сів і заговорив (Луки 7:11—15). Це чудо, безумовно, зміцнює наше переконання, що надія на воскресіння певна.

7. Які події відбулися у зв’язку зі смертю дочки Яіра?

7 Розгляньмо також подію, яка сталася з Яіром, старшиною синагоги у Капернаумі. Він попросив Ісуса прийти й допомогти його дорогій 12-річній дочці, яка лежала при смерті. Невдовзі повідомили, що дівчинка померла. Заохотивши згорьованого Яіра вірувати, Ісус пішов з ним до його дому, де вже було багато людей, що плакали. Коли Ісус сказав: «Не вмерло дівча, але спить!» — вони зустріли його слова насмішками. Дівчинка справді померла, але Ісус збирався показати, що людей можна повернути до життя так само, як розбудити від глибокого сну. Взявши дівчинку за руку, він сказав: «Дівчатко, кажу тобі — встань!» Вона відразу ж підвелася «на велику втіху і подив усім» (Марка 5:35—43; 5:42, Герасимчук; Луки 8:49—56). Безсумнівно, люди будуть мати  «велику втіху», коли їхні дорогі померлі родичі воскреснуть до життя на райській землі.

8. Що Ісус зробив коло могили Лазаря?

8 Лазар вже був мертвий чотири дні, коли Ісус підійшов до його могили і сказав відвалити каменя від входу до неї. Помолившись прилюдно, так що присутні побачили, що він покладається на силу від Бога, Ісус сказав гучним голосом: «Лазарю,— вийди сюди!» І померлий вийшов! Його руки й ноги ще були обв’язані погребальними пасами, а обличчя покрите хусткою. «Розв’яжіть його та й пустіть, щоб ходив»,— сказав Ісус. Побачивши це чудо, багато з тих, хто прийшов потішати сестер Лазаря, Марію та Марту, повірили в Ісуса (Івана 11:1—45). Чи ця розповідь не сповнює вас надією, що дорогі вам особи можуть воскреснути до життя у Божому новому світі?

9. Чому можна бути впевненим, що Ісус може воскрешати померлих тепер?

9 Коли Іван Хреститель був у в’язниці, Ісус послав йому таку підбадьорливу звістку: «Сліпі прозрівають... і померлі встають» (Матвія 11:4—6). Оскільки Ісус воскрешав померлих, коли був на землі, він, безумовно, може робити це тепер, коли є могутнім духовним створінням, наділеним Божою силою. Ісус є «воскресення й життя», і як же потішає знання того, що в недалекому майбутньому «всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29; 11:25).

Інші випадки воскресіння зміцнюють нашу надію

10. Як би ви описали перше воскресіння, яке, згідно з повідомленням, вчинив апостол?

10 Коли Ісус вислав своїх апостолів як проповідників Царства, то сказав: «Воскрешайте померлих» (Матвія 10:5—8). Щоб робити це, вони, звичайно, мусили покладатися на Божу силу. У 36 році н. е. в Йоппії заснула сном смерті побожна жінка Сарна (Тавіта). До її добрих діл належало виготовлення одежі для нужденних вдів, і, коли та померла, вони сильно плакали. Учні приготували її до похорону і послали за апостолом Петром, можливо, щоб той їх потішив (Дії 9:32—38). Він попросив усіх вийти з горішньої кімнати, помолився і сказав: «Тавіто, вставай!» Вона розплющила очі, сіла, а Петро подав їй руку і підвів її. Це воскресіння,— згідно з повідомленням, перше, яке вчинив апостол,— спонукало багатьох повірити (Дії 9:39—42). Воно також є ще одною підставою для надії на воскресіння.

11. Яке останнє воскресіння описує Біблія?

11 Останнє воскресіння, яке описує Біблія, відбулося в Троаді. Павло зупинився там під час третьої місіонерської подорожі,  і він затягнув свою промову до півночі. Молодий чоловік на ім’я Євтих від утоми, можливо також від духоти через велику кількість світильників і тісноту у місці зібрання, заснув і впав з вікна третього поверху. «Підняли його мертвого» — не лише непритомного. Павло припав до нього і, обнявши його, сказав присутнім: «Заспокойтесь, бо душа його в ньому!» Апостол мав на увазі, що життя юнака було повернене. Присутні «зраділи немало» (Дії 20:7—12). Сьогодні Божих слуг дуже потішає знання, що їхні колишні співслуги зазна́ють сповнення надії на воскресіння.

Воскресіння — давня надія

12. Яке переконання Павло виразив на суді перед римським намісником Феліксом?

12 На суді у римського намісника Фелікса Павло свідчив: «Вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане. І маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:14, 15). Як частини Божого Слова, такі, як «Закон», вказують на воскресіння мертвих?

13. Чому можна сказати, що в першому пророцтві, яке Бог дав в Едемі, міститься натяк на воскресіння?

13 У першому пророцтві, яке Бог дав в Едемі, міститься натяк на воскресіння. Засуджуючи «вужа стародавнього», Сатану Диявола, Бог сказав: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Об’явлення 12:9; Буття 3:14, 15). Жалити в п’яту насіння жінки означало вбити Ісуса Христа. Якщо те Насіння пізніше мало стерти голову змія, то Христос мав би встати з мертвих.

14. Що означає, що Єгова «не є Богом мертвих, а живих»?

14 Ісус проголосив: «Що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі,— коли він назвав Господа «Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим». Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть» (Луки 20:27, 37, 38; Вихід 3:6). Авраам, Ісак та Яків були мертві, але сповнення Божого наміру воскресити їх було настільки певне, що для нього вони були, ніби живі.

15. Яку підставу Авраам мав для віри у воскресіння?

15 Авраам мав причину для надії на воскресіння, бо, коли він та його дружина Сарра були дуже старі, а також мертві, що стосується здатності розмноження, Бог чудом відновив їхню дітородну силу. Це було як воскресіння (Буття 18:9—11; 21:1—3; Євреїв 11:11, 12). Коли їхній син Ісак був у віці близько 25 років, Бог сказав Аврааму принести його в жертву. Але саме коли Авраам збирався нанести Ісаку смертельний удар, ангел Єгови стримав його руку. Авраам «розумів, що Бог має силу й воскресити [Ісака] з мертвих, тому й одержав його на прообраз» (Євреїв 11:17—19; Буття 22:1—18).

16. На що чекає тепер Авраам, коли спить сном смерті?

16 Авраам надіявся на воскресіння під правлінням Месії, обіцяного Насіння. Ще перед тим, як Божий Син став людиною, він вже знав про Авраамову віру. А будучи чоловіком, Ісус Христос сказав юдеям: «Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій» (Івана 8:56—58; Приповістей 8:30, 31). Тепер Авраам спить сном смерті, чекаючи на воскресіння до життя на землі під правлінням Божого Месіанського Царства (Євреїв 11:8—10, 13).

Свідчення з Закону і Псалмів

17. Як те, «що в Законі», вказувало на воскресіння Ісуса Христа?

17 Павлова надія на воскресіння також була у відповідності з тим, «що в Законі». Бог сказав ізраїльтянам: «Снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика, а він буде [16 нісана] колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути  вподобання вам» (Левит 23:9—14). Можливо, маючи на увазі цей закон, Павло писав: «Христос воскрес із мертвих,— первісток серед покійних». Як «первісток», або первоплід, Ісус воскрес 16 нісана 33 року н. е. Пізніше, протягом його присутності, мало настати воскресіння решти «плодів» — його духом помазаних послідовників (1 Коринтян 15:20—23; 2 Коринтян 1:21; 1 Івана 2:20, 27).

18. Як Петро показав, що Ісусове воскресіння було передречене у Псалмах?

18 Псалми також підтверджують можливість воскресіння. У день П’ятидесятниці 33 року н. е. апостол Петро процитував Псалом 16:8—11: «Каже про Нього [Христа] Давид: «Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!» Петро додав: «У передбаченні, він [Давид] говорив про Христове воскресення, що «не буде зоставлений в аду», ані тіло Його «не зазнає зотління». Бог Ісуса Цього воскресив» (Дії 2:25—32).

19, 20. За яких обставин апостол Петро цитував Псалом 118:22 і як це пов’язується з Ісусовою смертю і воскресінням?

19 Через кілька днів Петро стояв перед синедріоном і знову цитував з Псалмів. Коли його запитали, як він уздоровив кривого жебрака, апостол відповів: «Нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, та Його воскресив Бог із мертвих,— Ним поставлений він перед вами здоровий! Він «камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!» І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:10—12).

20 Тут Петро цитував Псалом 118:22, застосовуючи цей вірш до Ісусової смерті і воскресіння. Юдеї, підбурені своїми релігійними провідниками, відкинули Ісуса (Івана 19:14—18; Дії 3:14, 15). «Будівничі» відкинули той камінь, що довело до смерті Христа, але думка, що той камінь «наріжним став каменем», вказує на його воскресіння до духовної слави в небі. Як передрікав псалмоспівець, «від Господа сталося це» (Псалом 118:23). Зробити той «камінь» наріжним каменем означало звеличити його як призначеного майбутнього Царя (Ефесян 1:19, 20).

Підтримані надією на воскресіння

21, 22. Яку надію виразив Йов, згідно з Йова 14:13—15, і як це сьогодні потішає тих, у кого помер хтось близький?

21 Ми особисто ніколи не бачили, щоб хтось воскрес із мертвих. Однак ми звернули увагу на деякі біблійні повідомлення, котрі запевняють нас у воскресінні. Тому можемо плекати надію, яку виразив праведний чоловік Йов. У своєму стражданні він благав: «О, якби ти [Єгова] в шеолі мене заховав... коли б час Ти призначив мені,— та й про мене згадав! Як помре чоловік, то чи він оживе? ...Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би» (Йова 14:13—15). Бог ‘засумує за  чином своїх рук’, сильно бажаючи воскресити Йова. Яку ж чудову надію це дає нам!

22 Буває, що богобоязлива особа серйозно захворіє, як Йов, і навіть помре. Позосталі члени сім’ї плачуть в журбі, подібно як Ісус плакав за померлим Лазарем (Івана 11:35). Але як же потішає знання, що Бог покличе і ті, що є в його пам’яті, зможуть відповісти! Це буде так, ніби вони повернулися з подорожі, але не хворі і покалічені, а в доброму здоров’ї.

23. Як декотрі виразили свою впевненість у надії на воскресіння?

23 Коли померла одна вірна літня християнка, співвіруючі написали до її сина: «Прийми наше глибоке співчуття у зв’язку з втратою матері. Залишилось зовсім мало часу, і ми зможемо знову привітати її — прекрасну й енергійну!» Батьки, які втратили дорогого сина, сказали: «Як сильно ми чекаємо дня, коли Джейсон прокинеться! Він розглянеться навколо себе і побачить Рай, на який він так чекав... Яка ж це спонука для тих, хто любив його, старатися також туди потрапити». І якими вдячними ми можемо бути за те, що надія на воскресіння певна!

Що ви відповісте?

• Як віра в Божий намір про воскресіння померлих може допомогти нам?

• Які випадки, описані у Святому Письмі, дають нам підставу для надії на воскресіння?

• Чому можна сказати, що воскресіння є давньою надією?

• Яку підбадьорливу надію ми можемо плекати стосовно померлих?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Силою від Єгови Ілля повернув життя сину вдови.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Коли Ісус повернув до життя дочку Яіра, це принесло її батькам «велику втіху».

[Ілюстрація на сторінці 15]

У день П’ятидесятниці 33 року н. е. апостол Петро сміливо засвідчив, що Ісус воскрес із мертвих.