Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Музика, яка подобається Богові

Музика, яка подобається Богові

 Музика, яка подобається Богові

Музику називають «найдавнішим і найприроднішим з красних мистецтв». Як і мова, вона є чудовим даром, який відрізняє людину від тварини. Музика хвилює почуття. Вона милує вухо і крутиться в голові. Але найважливіше — музика може подобатись Богові.

ЯК ПОКАЗУЄ Біблія, ізраїльтяни були музичними людьми. Музика була «одним з визначних видів мистецтва у стародавні біблійні часи» — говориться в «Біблійному словнику Унґера» (англ.). Вокальна та інструментальна музика була частиною повсякденного життя і знайшла відображення також у поклонінні. Але найважливіша роль відводилась людському голосу.

Цар Давид перед посвяченням храму, який збудував його син Соломон, призначив представників з-посеред левитів, «щоб управляли співом» коло скинії (1 Хронік 6:16, 17, Хом.). Коли ковчег угоди, який представляв присутність Єгови, прибув у Єрусалим, Давид розпорядився про декотрих левитів, «щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа». Вони супроводжували хваління уст «на знаряддях цитр та на арфах... на цимбалах... на сурмах». Ці чоловіки були «докладно зазначені поіменно, щоб «Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!» (1 Хронік 16:4—6, 41; 25:1).

Приспів: «Бо навіки Його [Єгови] милосердя» — багато разів з’являється в книзі Псалмів — біблійній книзі, найбільше пов’язаній з музикою. Наприклад, у 136-му Псалмі цей приспів з’являється у другій частині кожного вірша. «Лаконічність робить його доступним для уст народу,— зазначає один біблеїст.— Кожен міг запам’ятати його з першого разу».

Заголовки до псалмів вказують на поширеність музичних інструментів.  У 150-му Псалмі згадуються труба, арфа, бубон, флейта і цимбали, а також струни. Однак в першу чергу увага звертається на людський голос. У 6-му вірші заохочується: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить! Алілуя!»

Оскільки музика виражає наші почуття, скорботні роздуми у біблійні часи спонукували до жалобних пісень або монотонних співів. Але ця форма співу мала обмежене застосування в ізраїльській музиці. «Тільки в жалобних піснях та оплакуваннях віддавали перевагу монотонному співу або в супроводі якоїсь мелодії, або з інтонаційним та усним наголошенням декламованого тексту»,— зазначається у біблійній енциклопедії «Проникливість у суть Святого Письма» * (англ.).

Ісус та його вірні апостоли співали Єгові хвалу в ніч перед Ісусовою смертю, безсумнівно, інтонуючи слова з Псалмів «галел» (Псалми 113—118). Як це, мабуть, зміцнило Ісусових учнів перед втратою свого Вчителя! Крім того їхня рішучість залишатися вірними слугами Всевишнього Суверена Всесвіту, Єгови, очевидно, поглибилась, коли вони п’ять разів заспівали приспів: «Бо навіки Його милосердя» (Псалом 118:1—4, 29).

Ранні християни з Ефеса та Колосів співали «псалми, і гімни». До них вони додали «духовні пісні», які співали у своїх серцях (Ефесян 5:19; Колосян 3:16). Вони вміло несли хвалу Богові і своїм співом, і своїми словами. Чи ж Ісус не казав, що, «чим серце наповнене, те говорять уста»? (Матвія 12:34).

Музика, яка не подобається Богові

Не вся музика, згадана в Біблії, подобалась Богові. Розгляньмо випадок, який стався коло гори Сінай, де Мойсей отримав Закон, у тому числі Десять Заповідей. Що він чув, коли сходив з гори? «Не крик сили переможців і не крик слабости переможених», а «голос співу». Ця музика була пов’язана з актом ідолопоклонства — ритуалом, який викликав Боже незадоволення і довів до смерті близько 3000 любителів тої музики (Вихід 32:18, 25—28).

Хоча люди можуть компонувати, виконувати будь-яку музику і насолоджуватись нею, це не означає що всяка музика подобається Богові. Чому? Християнський апостол Павло пояснює: «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Темою музичних композицій часто служать язичницькі обряди родючості, вчення про безсмертя людської душі та культ Марії як «Божої матері». Проте ці вірування та звичаї зневажають Бога правди, оскільки суперечать тому, що відкрито в його натхненому Слові, Біблії (Повторення Закону 18:10—12; Єзекіїля 18:4; Луки 1:35, 38).

Мудро вибирайте музику

Можливостей вибору музики безліч. Обкладинки компакт-дисків розраховані на те, щоб заохочувати людей купувати всякі можливі музичні записи. Але якщо поклонник Бога бажає догоджати Йому, він буде виявляти обережність і вибиратиме з мудрістю, уникаючи як вокальної, так і інструментальної музики, натхненої фальшивими релігійними віруваннями, а також музики, яка зосереджується на неморальності та демонізмі.

Альберт, який колись служив християнським місіонером в Африці, визнає, що не мав можливості там часто грати на фортепіано. Але багато разів прослуховував кілька платівок, які привіз з собою. Пізніше Альберт повернувся у свою країну і тепер відвідує християнські збори як роз’їзний наглядач. У нього мало часу, щоб слухати музику. «Мій улюблений композитор — Бетховен,— каже він.— З роками я зібрав записи його симфоній, концертів, сонат і квартетів». Слухати їх справляє Альберту велику приємність. Звичайно, кожен має власний смак у музиці, але як християни ми пам’ятаємо Павлову пораду: «Коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите,— усе на Божу славу робіть» (1 Коринтян 10:31).

 Музика і присвячення

Музика була першою любов’ю Сузі. «Я почала грати на фортепіано в 6 років, на скрипці в 10 і на арфі в 12»,— каже вона. Пізніше Сузі вступила в Королівський музичний коледж у Лондоні (Англія) на клас арфи. Вона чотири роки вчилася у відомої іспанської арфістки і ще рік у Паризькій консерваторії, отримавши диплом з відзнакою з музики, а також дипломи арфіста і вчителя гри на фортепіано.

В Лондоні Сузі почала спілкуватись зі збором Свідків Єгови. Серед Свідків вона знайшла щире зацікавлення і любов. Поступово зросла її любов до Єгови, а ревність до його служіння спонукала її шукати способів служити йому. Наслідком цього було присвячення й хрещення. «Кар’єра музиканта вимагає посвячення, так що присвячене життя не було для мене чимось новим»,— каже Сузі. Слухаючись Ісусових вказівок, вона почала брати участь у християнському служінні — проповідувати добру новину про Боже Царство. Через це в неї стало менше часу на концерти (Матвія 24:14; Марка 13:10).

Як вона почувається сьогодні, оскільки її час на музику обмежений? «Деколи я трохи розстроююсь, що не маю часу на заняття,— признається вона,— але далі граю на своїх інструментах, і музика приносить мені задоволення. Музика — це дар від Єгови. Тепер, коли я поставила служіння Богу на перше місце в житті, то отримую ще більше втіхи від музики» (Матвія 6:33).

Музика, яка приносить Богові хвалу

Альберт і Сузі, а також близько шести мільйонів інших Свідків Єгови, регулярно вихваляють Бога Єгову музикою. У 234 країнах в Залах Царства вони, де на це дозволяють обставини, починають і закінчують свої християнські зібрання, співаючи пісні на хвалу Єгови. Чудові мелодії в мажорних та мінорних тональностях мають біблійні слова, котрі вихваляють Бога Єгову.

Усі присутні здіймають голоси, з теплотою співаючи, що Єгова є турботливим Богом (пісня 44). Вони співають пісню хвали Єгові (пісня 190). У їхніх піснях йдеться про радощі й обов’язки християнського братства, християнське життя та християнські риси. Задоволення від цих пісень поглиблюється розмаїттям музичних стилів, використаних при компонуванні цих мелодій Свідками з Азії, Австралії, Європи та Північної і Південної Америки *.

«Співайте для Господа пісню нову, уся земле,— співайте для Господа! Співайте для Господа, благословляйте Ім’я Його,— так починається величний царський гімн, написаний у час псалмоспівця,— з дня на день сповіщайте спасіння Його! Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіми народами» (Псалом 96:1—3). Свідки Єгови роблять це у вашій місцевості, і вони запрошують вас приєднатися до співу цієї хвали. Вони привітають вас у своїх Залах Царства, де ви можете навчитися хвалити Єгову музикою, яка подобається йому.

[Примітки]

^ абз. 7 Опублікована Товариством Вартової башти.

^ абз. 22 Ці пісні можна знайти у книжці «Співайте Єгові хвалу», опублікованій Товариством Вартової башти.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Спів на хвалу Єгові.