Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Будьте сповнені «надії спасіння»!

Будьте сповнені «надії спасіння»!

 Будьте сповнені «надії спасіння»!

‘Зодягніться в шолом надії спасіння’ (1 СОЛУНЯН 5:8).

1. Як «надія спасіння» допомагає виявляти витривалість?

НАДІЯ на спасіння може допомогти людині вистояти навіть у найскрутніших обставинах. Щасливець, який пережив корабельну аварію і тепер на рятувальному плоті чекає допомоги, зможе витримати набагато довше, коли знатиме, що поміч уже близько. Так само впродовж тисячоліть надія на «спасіння Господа» була у важкі часи джерелом підтримки для багатьох чоловіків і жінок віри, і ця надія ніколи не розчаровувала (Вихід 14:13; Псалом 3:9; Римлян 5:5; 9:33). Апостол Павло порівняв «надію спасіння» з «шоломом» — одним з атрибутів духовної зброї християнина (1 Солунян 5:8; Ефесян 6:17). І справді, впевненість у тому, що Бог нас урятує, оберігає нашу здатність тверезо мислити й допомагає мати об’єктивний погляд на справи всупереч нещастям, протидії чи спокусам.

2. В якому розумінні «надія спасіння» є одним з основних елементів правдивого поклоніння?

2 Як зазначається в «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.), «надія на майбутнє була чимсь незнаним для язичницького світу», тобто світу, який оточував християн у першому столітті  (Ефесян 2:12; 1 Солунян 4:13). А втім, «надія спасіння» — це один з основних елементів правдивого поклоніння. В якому розумінні? По-перше, спасіння слуг Єгови пов’язане з його ім’ям. Псалмоспівець Асаф молився: «Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас» (Псалом 79:9; Єзекіїля 20:9). Більш того, упевненість в обіцяних благословеннях Єгови є необхідною передумовою, аби мати з ним добрі стосунки. Ось як висловився про це Павло: «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6). Крім того, як пояснив Павло, спасіння розкаяних грішників було однією з головних причин, з яких Ісус прийшов на землю. Він визнав: «Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних» (1 Тимофія 1:15). А апостол Петро назвав спасіння ‘метою віри нашої’ (1 Петра 1:9). Тож мати надію на спасіння цілком правильно. Але що таке спасіння? І що треба робити, аби спастися?

Що таке спасіння?

3. Якого спасіння зазнавали стародавні слуги Єгови?

3 В Єврейських Писаннях «спасіння» зазвичай означає  порятунок або визволення від гніту чи насильницької, передчасної смерті. Наприклад, Давид, назвавши Єгову «Спасителем», сказав: «Мій Бог — моя скеля... моє пристановище! Спасителю мій,— Ти врятуєш мене від насилля! Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів» (2 Самуїла 22:2—4). Давид знав, що Єгова вислуховує благання своїх вірних слуг про допомогу (Псалом 31:23, 24; 145:19).

4. Яку надію на майбутнє життя мали дохристиянські слуги Єгови?

4 Дохристиянські слуги Єгови також мали надію на майбутнє життя (Йова 14:13—15; Ісаї 25:8; Даниїла 12:13). По суті, багато записаних в Єврейських Писаннях обітниць про визволення пророчо вказували на більше спасіння — спасіння, яке веде до вічного життя (Ісаї 49:6, 8; Дії 13:47; 2 Коринтян 6:2). Коли Христос був на землі, багато євреїв сподівалися отримати вічне життя, але відмовились прийняти Ісуса, котрий був ключем до сповнення їхньої надії. Ісус сказав тогочасним релігійним провідникам: «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,— вони ж свідчать про Мене» (Івана 5:39).

5. Що означає спасіння в повному розумінні цього слова?

5 Через Ісуса Бог виявив, що таке спасіння в повному розумінні цього слова. Цілковите спасіння охоплює визволення від влади гріха, від неволі фальшивої релігії, світу в руках Сатани, страху перед людьми і навіть від страху перед смертю (Івана 17:16; Римлян 8:2; Колосян 1:13; Об’явлення 18:2, 4). І найважливіше: для Божих вірних слуг Боже спасіння означає не лише визволення від гніту та страждань, але й можливість отримати вічне життя (Івана 6:40; 17:3). Як учив Ісус, для «малої черідки» спасіння означає воскресіння до небесного життя, аби разом з Христом правити в Царстві (Луки 12:32). Для решти людства спасіння означатиме повернення до досконалого життя і відновлення таких стосунків з Богом, якими втішалися в Едемському саді Адам і Єва, коли ще не були грішниками (Дії 3:21; Ефесян 1:10). Бог від самого початку мав намір, аби людська родина жила вічно в таких райських умовах (Буття 1:28; Марка 10:30). Але як можна повернути ці умови?

Підстава для спасіння — викуп

6, 7. Яку роль у нашому спасінні відіграє Ісус?

6 Вічне спасіння можливе виключно завдяки Христовій викупній жертві. Чому? Як пояснює Біблія, Адам, згрішивши,‘продав’ у гріх і себе, і всіх своїх майбутніх нащадків, у тому числі нас. Отже, для того щоб у людства з’явилась хоч якась справжня надія, виникла необхідність у викупі (Римлян 5:14, 15; 7:14). І Бог постановив дати викуп за ціле людство, про що засвідчило принесення під Мойсеєвим Законом тваринних жертв (Євреїв 10:1—10; 1 Івана 2:2). Зрештою всі ці прообрази знайшли своє сповнення в жертві Ісуса. Перед його народженням ангел Єгови оголосив: «Спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Матвія 1:21; Євреїв 2:10).

7 Ісус у надприродний спосіб народився від діви Марії і, будучи Божим Сином, не успадкував від Адама смерті. Цей факт, а також досконала вірність до самого кінця надали його життю цінності, необхідної для викупу людства з-під влади гріха й смерті (Івана 8:36; 1 Коринтян 15:22). На відміну від усіх інших людей, Ісус не мав гріха, отже не був засуджений на смерть. Він прийшов на землю спеціально для того, щоб «душу Свою дати на викуп за багатьох» (Матвія 20:28). Ісус виконав це завдання і тепер, після свого воскресіння та зведення на престол, може забезпечити спасіння всім, хто відповідає Божим вимогам (Об’явлення 12:10).

Що вимагається для спасіння?

8, 9. а) Як Ісус відповів на запитання багатого молодого начальника про спасіння? б) Як Ісус використав цю нагоду, аби дати своїм учням важливий урок?

8 Один багатий молодий ізраїльський начальник запитав якось Ісуса: «Що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?» (Марка  10:17). Можливо, його запитання віддзеркалювало поширену тоді серед євреїв думку, нібито Бог вимагає певних добрих учинків і що, виконавши достатньо таких діл, можна було заробити Боже спасіння. Але нерідко до такої формальної відданості спонукували егоїстичні мотиви. І, оскільки жодна недосконала людина не в стані відповідати всім Божим нормам, такі вчинки не могли дати справжньої надії на спасіння.

9 У відповідь на запитання того чоловіка Ісус просто нагадав, що треба дотримуватись Божих заповідей. Молодий начальник відразу запевнив Ісуса, що робив це від самого юнацтва. Почувши таку відповідь, Ісус відчув любов до нього, а тоді сказав: «Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай,— і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною». Проте молодий чоловік відійшов, зажурившись, «бо великі маєтки він мав». Після цієї розмови Ісус наголосив своїм учням на тому, наскільки легко надмірна прив’язаність до світських благ може стати перешкодою на шляху до спасіння. Він додав, що отримати спасіння власними силами неможливо. Але відразу запевнив учнів: «Неможливе це людям, а не Богові. Бо «для Бога можливе все!» (Марка 10:18—27; Луки 18:18—23). Тож, як можна отримати спасіння?

10. Яким вимогам ми повинні відповідати, щоб отримати спасіння?

10 Спасіння — це дар Божий, але він не дається автоматично (Римлян 6:23). Аби бути гідними його, кожна людина має відповідати основним вимогам. Ісус сказав: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». А апостол Іван додав: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує [«не слухатиметься Сина», СМ], той життя не побачить» (Івана 3:16, 36). Тож зрозуміло: Бог вимагає, аби кожний, хто сподівається отримати вічне спасіння, виявляв віру та слухняність. Кожен має особисто вирішити, чи бажає прийняти викуп та йти слідами Ісуса.

11. Як недосконала людина може отримати схвалення Єгови?

11 Оскільки ми недосконалі, бажання когось слухатись аж ніяк не притаманне нашій природі й нам не під силу досконало виявляти цю рису. Саме тому Єгова дав викуп, аби згладити наші гріхи. Але ми повинні постійно намагатися жити по-Божому. Як Ісус сказав багатому молодому начальникові, ми мусимо дотримуватись заповідей Єгови. Це приносить не лише Боже схвалення, але й величезну радість, адже «Його... заповіді не тяжкі» й несуть відсвіження, неначе напій (1 Івана 5:3; Приповістей 3:1, 8). Однак триматися надії спасіння не так уже й легко.

‘Боріться за віру’

12. Як надія на спасіння може додати християнину сил, аби він міг давати відсіч неморальним спокусам?

12 Учень Юда хотів написати до ранніх християн про їхнє «спільне спасіння». Але через атмосферу морального зіпсуття, яка панувала в той час, був змушений дати братам пораду «боротись за віру». І справді, щоб отримати спасіння, недостатньо лише вірувати, триматися правдивої християнської віри та бути слухняними, коли все добре. Наша особиста відданість Єгові має бути достатньо сильною, аби ми могли давати відсіч спокусам та неморальним впливам. Проте дух першостолітнього збору почав псуватися через сексуальну нестриманість і збочення, погорду до влади, а також поділення та сумніви. Аби допомогти співхристиянам подолати такі тенденції, Юда закликав їх чітко пам’ятати про свою мету: «Улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя» (Юди 3, 4, 8, 19—21). Надія на спасіння могла допомогти їм у боротьбі за те, щоб залишатися морально чистими.

13. Як ми можемо показати, що не беремо Божої благодаті надармо?

13 Бог Єгова очікує, що ті, кого він обдарує спасінням, провадитимуть зразкове з  морального погляду життя (1 Коринтян 6:9, 10). Але триматися Божих моральних норм не означає судити інших. Не ми вирішуємо, яким буде вічне майбутнє наших ближніх. Таке рішення прийматиме Бог, як це підкреслив у розмові з афінянами Павло: «Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив», тобто через Ісуса Христа (Дії 17:31; Івана 5:22). Якщо ми живемо вірою в Ісусів викуп, то не мусимо боятися прийдешнього дня суду (Євреїв 10:38, 39). Проте важливо ніколи не ‘брати Божої благодаті [примирення з Ним на підставі викупу] надармо’. Це може статися у тому випадку, якщо ми піддамося спокусі й підемо шляхом порочного мислення та поведінки (2 Коринтян 6:1). Ми також показуємо, що не прийняли Божого милосердя надармо, коли допомагаємо іншим отримати спасіння. Як ми можемо їм у цьому допомогти?

Ділімося надією спасіння

14, 15. Кому Ісус доручив проголошувати добру новину про спасіння?

14 Цитуючи пророка Йоіла, Павло написав: «Кожен, хто покличе Господнє [«Єгови», НС] Ім’я, буде спасений». Тоді він додав: «Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?» В одному з наступних віршів Павло звертає увагу на те, що віра не виникає в людини сама собою, а радше є наслідком ‘слухання Слова Христового’ (Римлян 10:13, 14, 17; Йоіла 3:5).

15 Хто ж понесе народам «Слово Христове»? Ісус доручив цю роботу своїм послідовникам — тим, кого вже навчено цього «Слова» (Матвія 24:14; 28:19, 20; Івана 17:20). Беручи участь у праці проповідування про Царство та роблення людей учнями, ми виконуємо власне те завдання, про яке писав апостол Павло, цього разу цитуючи Ісаю: «Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра». І навіть якщо багато хто не приймає проголошуваної нами доброї новини, наші ноги все одно «гарні» в очах Єгови (Римлян 10:15; Ісаї 52:7).

16, 17. Яким двом цілям служить наша проповідницька праця?

16 Виконання цієї праці служить двом важливим цілям. По-перше, добра новина має бути проголошувана для того, щоб звеличити Боже ім’я і щоб ті, хто хоче отримати спасіння, знали, де його можна шукати. Павло розумів цей аспект доручення. Він пояснив: «Бо так заповів нам Господь: «Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі». Отже, будучи учнями Христа, кожен з нас особисто повинен ділитися з ближніми звісткою спасіння (Дії 13:47; Ісаї 49:6).

17 По-друге, проповідування доброї новини створює передумови для праведного Божого суду. Ось як описав цей суд Ісус: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів». Хоча суд і розділення відбуватимуться тоді, «коли... прийде Син Людський у славі Своїй», проте вже сьогодні праця проповідування дає людям можливість розпізнати духовних братів Христа, а тоді надавати їм підтримку, що зрештою принесе вічне спасіння (Матвія 25:31—46).

 Зберігайте «повну впевненість в надії»

18. Що допоможе нам бути сповненими надії спасіння?

18 Активна участь у проповідницькій праці також допомагає нам бути сповненими надії. Павло написав: «Ми бажаємо, щоб кожен з вас для повної впевненості в надії виявив таку саму старанність до кінця» (Євреїв 6:11, Дерк.). Тож нехай кожен з нас одягне «шолом надії спасіння», пам’ятаючи, що «Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом» (1 Солунян 5:8, 9). Візьмімо близько до серця і заклик Петра: «Підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам» (1 Петра 1:13). І ті, хто так чинить, зможуть побачити цілковите сповнення своєї «надії спасіння»!

19. Які питання ми розглянемо в наступній статті?

19 А поки це станеться, яким має бути наш погляд на час, що залишився цій системі? Як ми можемо його використовувати, аби спастися самим та спасти інших? Ці питання розглядатимуться в наступній статті.

Чи ви можете пояснити?

• Чому ми мусимо бути сповнені «надії спасіння»?

• Що включає в себе поняття спасіння?

• Що ми маємо робити, аби отримати дар спасіння?

• Як наша проповідницька праця сприяє сповненню Божого наміру?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 10]

Спасіння — це більше, ніж просто порятунок від знищення.