Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Міцно тримайся божественного навчання

Міцно тримайся божественного навчання

 Міцно тримайся божественного навчання

«Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (ПРИПОВІСТЕЙ 3:5, 6).

1. Чому можна сказати, що ми маємо небувалий доступ до людського знання?

У НАШ час по цілому світі виходить 9000 щоденних газет. Щороку в самих лише Сполучених Штатах Америки видається 200 000 нових книжок. Згідно з одною оцінкою, у березні 1998 року в Інтернеті вже існувало 275 мільйонів веб-сторінок. Вважається, що це число щомісяця збільшується на 20 мільйонів сторінок. Люди, як ніколи раніше, мають доступ до інформації майже на кожну тему. Хоча ця ситуація має позитивні сторони, такий надмір інформації створює проблеми.

2. Які проблеми несе з собою доступ до надміру інформації?

2 Декотрі люди попали в залежність від інформації; вони мусять постійно вдовольняти ненаситне бажання отримувати найновіші дані, але занедбують при цьому важливіші справи. Інші здобувають уривчасті відомості з якоїсь складної галузі науки і тоді вважають себе експертами. Спираючись на своє обмежене розуміння справи, вони приймають важливі рішення, які можуть принести шкоду їм та іншим людям. Також завжди існує небезпека наткнутися на фальшиву чи неправильну інформацію. Часто немає надійного способу перевірити, чи інформація точна та об’єктивна.

3. Як Біблія застерігає щодо гонитви за людською мудрістю?

3 Людям завжди була властива цікавість. Вже за часів царя Соломона була відома небезпека гаяти час на непридатну чи навіть шкідливу інформацію. Соломон сказав: «Будь обережний: складати багато книжок — не буде кінця, а багато навчатися — мука для тіла!» (Екклезіяста 12:12). Через багато століть пізніше апостол Павло писав до Тимофія: «Бережи передання [«зберігай довірене тобі», Дерк.], стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так. Дехто віддався йому, та й від віри відпав» (1 Тимофія 6:20, 21). Отже, сьогоднішнім християнам слід уникати зайвого контакту зі шкідливими ідеями.

4. Як можна показати, що ми надіємося на Єгову та його навчання?

4 Людям Єгови також добре зважати на слова з Приповістей 3:5, 6: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його [«думай про нього», Хом.] на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки». Надіятись на Єгову означає зокрема відкидати всі суперечні з Божим Словом ідеї — як свої, так і чужі. Щоб захистити свою духовність, нам необхідно привчати свої чуття розпізнавати шкідливу інформацію і цуратися її (Євреїв 5:14). Обговорімо деякі джерела такої інформації.

 Світ у владі Сатани

5. Яке існує джерело шкідливих ідей і хто за ним стоїть?

5 Цей світ є невичерпним джерелом шкідливих ідей (1 Коринтян 3:19). Ісус Христос молився до Бога стосовно своїх учнів: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого» (Івана 17:15). Ісусове прохання зберегти його учнів «від злого» показує, що він визнавав вплив Сатани у світі. Бути християнином не означає бути захищеним від поганих впливів у цьому світі. Іван писав: «Знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ). Особливо в цей завершальний період останніх днів слід сподіватися, що Сатана та його демони наводнять світ шкідливою інформацією.

6. Як світ розваг може призвести до притуплення моральної чутливості?

6 Слід також сподіватися, що частина цієї шкідливої інформації може видаватися невинною (2 Коринтян 11:14). Візьмімо для прикладу світ розваг з його телепередачами, фільмами, музикою та друкованим матеріалом. Багато згідні, що деякі форми розваг щораз більше заохочують до зіпсуття: рекламується неморальність, насилля та наркоманія. Коли глядачі вперше стикаються з формами розваг, які сягають нового рівня зіпсуття, це їх шокує. Але після кількох разів їхня чутливість може притупитись. Ніколи не вважаймо прийнятними чи невинними розваги, які рекламують шкідливі ідеї (Псалом 119:37).

7. Якого роду людська мудрість може руйнувати наше довір’я до Біблії?

7 Розгляньмо інше джерело потенційно шкідливої інформації — потік ідей з боку вчених, які піддають сумніву достовірність Біблії. (Порівняйте Якова 3:15). Такий матеріал часто трапляється у популярних журналах та книжках, і він може поступово руйнувати наше довір’я до Біблії. Декотрі особи пишаються тим, що послаблюють авторитет Божого Слова безконечними спекуляціями. Подібна небезпека існувала у дні апостолів, що випливає зі слів апостола Павла: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом» (Колосян 2:8).

Вороги правди

8, 9. Як відступництво проявляється сьогодні?

8 Ще одну небезпеку для нашої духовності становлять відступники. Апостол Павло передрік, що серед людей, які вважають себе християнами, з’явиться відступництво (Дії 20:29, 30; 2 Солунян 2:3). На сповнення його слів після смерті апостолів прийшло велике відступництво, яке довело до появи загальновизнаного християнства. Сьогодні серед Божих людей не відбувається великого відступництва. Однак декотрі покидають наші ряди, і серед них є особи, які мають намір порочити Свідків Єгови, поширюючи обман і дезінформацію. Декотрі співпрацюють з іншими групами, створюючи організований опір чистому поклонінню. Чинячи  так, вони стають на бік найпершого відступника — Сатани.

9 Відступники щораз більше використовують різні засоби масової комунікації, у тому числі Інтернет, щоб поширювати неправдиву інформацію про Свідків Єгови. Через це, коли щирі люди досліджують наші вірування, вони наштовхуються на відступницьку пропаганду. Навіть декотрі Свідки мимоволі наразили себе на такий шкідливий матеріал. Крім того, відступники деколи виступають у теле- і радіопрограмах. Як же з огляду на це було б мудро діяти?

10. Як було б мудро реагувати на відступницьку пропаганду?

10 Апостол Іван наказував християнам не приймати відступників у свої доми. Він писав: «Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його! Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його» (2 Івана 10, 11). Уникаючи будь-яких контактів з цими противниками, ми захистимо себе від їхнього зіпсутого мислення. Слухати відступницькі вчення через різні сучасні засоби комунікації так само шкідливо, як і приймати самого відступника у себе вдома. Не дозвольмо ж своїй цікавості заманити нас на такий згубний шлях! (Приповістей 22:3).

Всередині збору

11, 12. а) Що було джерелом шкідливих ідей у зборі першого століття? б) Як декотрі християни виявили, що не міцно тримаються божественного навчання?

11 Розгляньмо ще одне можливе джерело шкідливих ідей. Присвячені християни, не маючи наміру навчати фальші, можуть розвинути звичку вести пусті розмови (Приповістей 12:18, Кул.). Через недосконалість усі ми деколи грішимо язиком (Приповістей 10:19; Якова 3:8). Очевидно, в дні апостола Павла у зборі були особи, які не контролювали свого язика і втягнулися в словесні суперечки (1 Тимофія 2:8, Хом.). Були також такі, що надто високо ставили свою думку і дійшли навіть до того, що піддавали сумніву владу Павла (2 Коринтян 10:10—12). Такий дух доводив до непотрібних конфліктів.

12 Деколи ці незгоди переростали у «колотнечу», яка порушувала мир у зборі (1 Тимофія 6:5СМ; Галатів 5:15). Про тих, які викликали такі суперечки, Павло писав: «А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,— той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання [«пусті змагання та словесні суперечки», Хом.], що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади» (1 Тимофія 6:3, 4).

13. Як більшість християн поводилась у першому столітті?

 13 На щастя, в апостольські часи більшість християн були вірними і далі зосереджувалися на праці проголошення доброї новини про Боже Царство. Вони старалися «зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх» і берегли себе ‘чистими від світу’, не гаючи часу на марні словесні суперечки (Якова 1:27). Щоб зберегти свою духовність, вони навіть всередині християнського збору уникали «товариства лихого» (1 Коринтян 15:33; 2 Тимофія 2:20, 21).

14. Як звичайний обмін думками може перерости у шкідливу суперечку, якщо ми не будемо обережними?

14 Подібно й у сьогоднішніх зборах Свідків Єгови не є типовою ситуація, описана в 11-му абзаці. Проте корисно усвідомлювати потенційну небезпеку таких марних суперечок. Звичайно, існує бажання обговорювати біблійні повідомлення чи цікавитися різними аспектами обітованого нового світу, які ще не були виявлені, і це нормально. Також немає нічого поганого в тому, щоб обмінюватися думками про особисті справи, як-от одяг, зовнішній вигляд чи вибір розваг. Але якщо ми стаємо догматичними стосовно своїх ідей і ображаємося, коли інші не погоджуються з нами, у зборі може статися поділення через дрібні спірні питання. Невинні балачки можуть перерости у дуже шкідливу річ.

Зберігати довірене нам

15. До якої міри «науки демонів» можуть духовно зашкодити нам і яку пораду дає Святе Письмо?

15 Апостол Павло перестерігає: «Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів» (1 Тимофія 4:1). Так, шкідливі ідеї становлять реальну загрозу. Зрозуміло, чому Павло прохав близького друга Тимофія: «О Тимофію, бережи передання [«зберігай довірене тобі», Дерк.], стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так. Дехто віддався йому, та й від віри відпав» (1 Тимофія 6:20, 21).

16, 17. Що Бог довірив нам і як це слід зберігати?

16 Як нам сьогодні скористатися з цієї сердечної перестороги? Тимофієві було довірено щось цінне, що він мав доглядати та оберігати. Що саме? Павло пояснює: «Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона. Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває» (2 Тимофія 1:13, 14). До довіреного Тимофієві добра належали «здорові слова» — «наука, що вона за правдивою вірою» (1 Тимофія 6:3). Відповідно до цих слів християни сьогодні сповнені рішучості захищати свою віру і цілу правду, яку їм довірено.

17 Зберігати довірене нам — значить розвивати добрі звички у вивченні Біблії, наполегливість у молитві, у той же час «усім [роблячи] добро, а найбільш одновірним!» (Галатів 6:10; Римлян 12:11—17). Павло далі напоумляє: «Женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю! Змагайся добрим змагом [«борись доброю боротьбою», Кул.] віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома» (1 Тимофія 6:11, 12). Павлове використання таких фраз, як «борись доброю боротьбою» і «ухопися», показує, що ми мусимо енергійно й рішуче чинити опір впливам, шкідливим для духовності.

Потреба розважності

18. Як ми можемо виявляти зрівноважений християнський погляд на світську інформацію?

18 Звичайно, потрібна розважність, аби боротись доброю боротьбою за віру (Приповістей 2:11; Филип’ян 1:9). Наприклад, було б непомірковано ставитися з недовір’ям до всієї світської інформації  (Филип’ян 4:5НС; Якова 3:17НС). Не всі людські ідеї суперечать Божому Слову. Ісус згадував про потребу хворим звертатися до кваліфікованого лікаря, а лікар — це світська професія (Луки 5:31). Незважаючи на відносно примітивний рівень медичних послуг у той час, Ісус визнав, що лікарська допомога має певну користь. Християни сьогодні мають зрівноважений погляд на світську інформацію, але вони цураються тої інформації, яка шкідлива для них у духовному плані.

19, 20. а) Як старійшини виявляють розважність, коли допомагають особам, котрі говорять немудро? б) Як збір поводиться з тими, хто наполегливо поширює фальшиві вчення?

19 Також старійшинам необхідно виявляти розважність, коли вони допомагають особам, які говорять немудро (2 Тимофія 2:7). Деколи члени збору можуть втягнутися в суперечки про дрібниці та здогади. Щоб захистити єдність збору, старійшини повинні швидко реагувати на такі проблеми. У той же час вони стараються не приписувати братам неправильних спонук і не поспішають вважати їх відступниками.

20 Павло описав дух, в якому слід давати таку допомогу. Він сказав: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности» (Галатів 6:1). Конкретно говорячи про християн, які борються із сумнівами, Юда написав: «До одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню» (Юди 22, 23). Звичайно, якщо після неодноразових спроб напоумлення хтось наполегливо поширює фальшиві вчення, старійшинам потрібно вжити рішучих заходів, аби захистити збір (1 Тимофія 1:20; Тита 3:10, 11).

Наповнювати розум тим, що похвальне

21, 22. У чому нам слід бути перебірливими і чим треба наповнювати розум?

21 Християнський збір цурається шкідливих слів, котрі ширяться, «як гангрена» (2 Тимофія 2:16, 17, Кул.; Тита 3:9). Це стосується випадків, коли такі слова є відображенням оманливої світської «мудрості», пропаганди відступників чи пустих розмов у зборі. Тоді як здорове бажання дізнаватися про щось нове може бути корисним, непогамовна цікавість могла б наразити нас на шкідливі ідеї. Нам відомі задуми Сатани (2 Коринтян 2:11). Ми знаємо, що він докладає великих зусиль, аби відволікти нас, так щоб ми сповільнились у своєму служінні Богові.

22 Як добрі служителі, міцно тримаймося божественного навчання (1 Тимофія 4:6). Мудро використовуймо свій час, виявляючи перебірливість, коли вирішуємо, якою інформацією наповнювати розум. Тоді натхнена Сатаною пропаганда не зможе легко похитнути нас. Думаймо ж про те, «що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала [«щобудь похвальне», Хом.]». Якщо ми цим наповнюємо свої розуми і серця, Бог миру буде з нами (Филип’ян 4:8, 9).

Чого ми навчилися?

• Яка небезпека для нашої духовності може критися у світській мудрості?

• Як ми можемо захищатися від шкідливої відступницької інформації?

• Яких розмов слід уникати в зборі?

• Як ми можемо виявляти зрівноважений християнський погляд у поводженні із сьогоднішнім надміром інформації?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Зміст багатьох популярних журналів і книжок суперечить нашим християнським цінностям.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Християни можуть обмінюватися думками, не стаючи догматичними.