Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Боротьба з корупцією за допомогою духовного меча

Боротьба з корупцією за допомогою духовного меча

 Боротьба з корупцією за допомогою духовного меча

‘Зодягніться в нового чоловіка [«нову особистість», нс], створеного за богом у справедливості й святості правди’. Ефесян 4:24.

ЗА ЧАСІВ свого розквіту Римська імперія була найбільшою людською формою правління всіх часів і народів. Римське законодавство було настільки ефективним, що його принципи досі лежать в основі правничої системи багатьох держав. Та незважаючи на всі досягнення Риму, його легіони так і не змогли перемогти одного підступного ворога — корупцію. Зрештою імперія занепала, і допомогла їй у цьому саме корупція.

Одним з тих, хто постраждав через корумпованих римських чиновників, був апостол Павло. Фелікс, римський намісник, котрий допитував Павла, очевидно, усвідомлював його невинність. Однак, будучи одним з найбільш корумпованих правителів свого часу, відкладав слухання справи Павла, сподіваючись, що той заплатить йому гроші, аби вийти на волю (Дії 24:22—26).

Але замість того, щоб дати Феліксу хабара, Павло відверто розповідав йому про «праведність і про здержливість». Фелікс не змінив своїх шляхів, а апостол, не бажаючи підкупом обходити закону, залишився у в’язниці. Павло проповідував звістку правди та чесності й жив згідно з нею. «Надіємося, що ми маємо добре сумління,— писав від до єврейських християн,— бо хочемо добре в усьому поводитись» (Євреїв 13:18).

 Такий підхід надзвичайно контрастував з тогочасними принципами моралі. Брат Фелікса, Паллас, був одним з найбагатших людей стародавнього світу і майже весь свій маєток (вартість якого, за підрахунками, становила 45 мільйонів доларів) згромадив виключно завдяки хабарництву та здирству. Проте його багатство блякне в порівнянні з мільярдами доларів, які приховують на секретних банківських рахунках деякі корумповані правителі XX століття. Річ ясна, лише наївні люди можуть повірити, що сучасні уряди виграли війну з корупцією.

Але якщо корупція була настільки вкорінена в суспільстві впродовж усього цього часу, то чи не є вона просто частиною людської натури? Чи все ж таки можна щось зробити, аби приборкати це явище?

Як можна приборкати корупцію?

Першим незаперечним кроком на шляху до приборкання корупції є усвідомлення того, що корупція — явище неправильне і згубне, оскільки приносить користь лише людям безпринципним, причому за рахунок інших. І в цьому напрямку вже досягнуто деяких результатів. Заступник держсекретаря США Джеймс Фоулі зазначив: «Усі ми усвідомлюємо, наскільки дорого коштує хабарництво. Хабарі підривають добре правління, шкодять ефективності й розвитку економіки, спотворюють торгові зв’язки та завдають збитків громадянам по цілому світі». Багато хто погодиться з його словами. Сімнадцятого грудня 1997 року 34 великі країни підписали «конвенцію проти хабарництва», мета якої — «значною мірою сприяти успіху у всесвітній боротьбі з корупцією». Згідно з цим документом, «пропонувати, обіцяти або давати хабара іноземному державному службовцю з метою укладення або продовження дії міжнародної ділової угоди становить злочин».

Однак хабарництво при укладанні або продовженні дії ділових угод в інших країнах — це лише верхівка айсберга корупції. Для того щоб повністю викоренити корупцію, треба зробити ще один, набагато складніший крок: змінити серце людини, точніше, багатьох людей. Кожен повинен розвинути в собі ненависть до хабарництва й корупції. Лише тоді ці явища зникнуть. Для цього, за словами журналу «Ньюсуїк», дехто воліє, аби уряди «виховували в людях почуття громадянської доброчесності». Так само лобістська антикорупційна група «Трансперенсі інтернешнл» рекомендує своїм прихильникам «засіювати «зерно непорочності» на своїх робочих місцях.

Боротьба з корупцією носить моральний характер, і її не можна виграти лише за допомогою законодавства або «меча» правових санкцій (Римлян 13:4, 5). Зерна доброчесності та непорочності треба сіяти в серцях людей. А найліпших результатів у цьому можна досягти тоді, коли послуговуватися знаряддям, яке апостол Павло назвав «мечем духовним», тобто Словом Божим, Біблією (Ефесян 6:17).

Біблія засуджує корупцію

Чому Павло не міг дивитися на корупцію крізь пальці? Тому що хотів виконувати волю Бога, котрий «не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме» (Повторення Закону 10:17). Крім того, Павло, безумовно, пам’ятав конкретну вказівку з Закону Мойсея: «Не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих» (Повторення Закону 16:19). Цар Давид також розумів, що Єгова ненавидить корупцію, і просив, аби Бог не зараховував його до числа грішників, чия «правиця наповнена підкупом» (Псалом 26:10).

У тих, хто щиросердно поклоняється Богу, є додаткові підстави цуратися шляху корупції. «Цар утримує край правосуддям,— писав Соломон,— а людина хабарна руйнує його» (Приповістей 29:4). Справедливість, особливо коли її засад тримаються на всіх рівнях,— від найвищих урядовців до їхніх підлеглих в самому низу службової драбини,— забезпечує стабільність, тимчасом як корупція доводить країну до бідності. Цікаві слова з’явились одного разу в журналі «Ньюсуїк»: «У системі, де кожний прагне дістати шматок пирога корупції і знає, як це зробити, економіка може просто не витримати».

 І навіть якщо економіка не розвалиться повністю, розквіт неконтрольованої корупції дуже пригнічує тих, хто прагне справедливості (Псалом 73:3, 13). Несправедливість завдає кривди і нашому Творцеві, котрий наділив людей природженим почуттям справедливості. У давнину Єгова втручався у справи людства, аби викоренити кричущі вияви корупції. Наприклад, звертаючись до мешканців Єрусалима, він відверто сказав, чому віддасть їх у руки ворогів.

Бог сказав через пророка Михея: «Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють... Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його... О так,— через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться». Корупція спустошила ізраїльське суспільство, так само як через багато сторіч вона роз’їла Римську імперію. Згідно з Божим попередженням, приблизно через століття після того, як Михей написав ті слова, Єрусалим було знищено й місто перетворилося на руїни (Михея 3:9, 11, 12).

Однак корупція не робить честі жодній людині й жодному народові. Бог заохочує безбожних покинути свій спосіб життя та змінити мислення (Ісаї 55:7). Він хоче, аби кожний з нас позбувся пожадливості й продажності, а замість цього виявляв безкорисливість і праведність. «Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його»,— нагадує нам Єгова (Приповістей 14:31).

Успішна боротьба з корупцією за допомогою біблійної правди

Що може спонукати людину зробити в собі такі зміни? Та сама сила, котра спонукала Павла зректися фарисейства і стати відважним послідовником Ісуса Христа. «Боже Слово живе та діяльне»,— писав він (Євреїв 4:12). Сьогодні біблійна правда допомагає розвинути чесність навіть тим, хто свого часу був глибоко втягнутий у корупцію. Розгляньмо один приклад.

Невдовзі після закінчення військової служби Олександр — мешканець однієї з країн Східної Європи — вступив у банду, котра займалася рекетом, здирством і хабарництвом *. «У мене було завдання вимагати гроші за охорону в багатих бізнесменів,— пояснює він.— Коли я входив у довіру до якогось бізнесмена, йому починали погрожувати інші члени нашої групи. Тоді я пропонував залагодити справу, але за досить круглу суму. Мої «клієнти» дякували, що я допоміг їм вирішити проблему, хоча насправді я сам її й спричиняв. Дивно, але в нашій праці саме це подобалось мені найбільше.

Я також любив гроші і те почуття захоплення, яке давав такий спосіб життя. Я їздив у дорогій машині, мав чудову квартиру та міг дозволити собі купити все, що захочу. Люди боялися мене, і я відчував владу. Мені чомусь здавалося, що мене ніхто не наважиться зачіпати і що я стою вище закону. Будь-які проблеми з поліцією можна було вирішити або через досвідченого адвоката, котрий знав, як обійти судову систему, або давши хабара відповідній людині.

Але серед тих, хто живе за рахунок корупції, рідко коли існує таке поняття, як вірність. Один з наших почав дивитися на мене скоса, і я опинився в немилості. Несподівано я залишився без розкішної машини, без грошей, без своєї «дорогої» подружки. Більш того, мене страшно побили. Такий поворот подій змусив мене серйозно задуматись про сенс життя.

Декілька місяців раніше моя мама стала Свідком Єгови, і я почав читати їхню літературу. Слова з Приповістей 4:14, 15 змусили мене по-справжньому замислитись: «На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,— покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини». Подібні вірші переконали мене в тому, що люди, котрі бажають іти шляхом злочинності, не мають правдивого майбутнього. Я почав молитись до Єгови й просити, аби він направив мене на правильну путь. Почалося вивчення Біблії зі Свідками Єгови, і зрештою я присвятив своє життя Богу. З того часу я веду чесне життя.

 Звичайно, живучи чесно, я почав заробляти набагато менше грошей. Але тепер відчуваю, що в мене є майбутнє, що моє життя має справжній сенс. Як я тепер усвідомлюю, мій колишній спосіб життя з усіма розкошами був подібний до звичайної карткової хатки, що в будь-який момент могла розвалитися. Колись моє сумління було нечутливим. Тепер же, завдяки вивченню Біблії, тільки-но в мене виникає спокуса повестися нечесно, навіть у чомусь малому, як совість відразу починає мене гризти. Я намагаюся жити згідно зі словами з Псалма 37:3, де говориться: «Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй».

«Хто ненавидить хабарі, той буде жити»

Як пересвідчився Олександр, біблійна правда може допомогти людині подолати внутрішню зіпсутість. Цей чоловік зробив у своєму житті зміни, про які писав апостол Павло в Посланні до ефесян: «Щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка [«стару особистість», НС], який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка [«нову особистість», НС], створеного за Богом у справедливості й святості правди. Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного. Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному» (Ефесян 4:22—25, 28). Майбутність усіх мешканців землі залежить власне від того, чи зроблять вони у своєму житті такі зміни.

Невгамована пожадливість і корупція можуть знищити землю, як колись уже допровадили до занепаду Римської імперії. Проте Творець людства, на щастя, не збирається пустити вирішення таких справ на самоплив. Він постановив «знищити тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18). А для тих, хто з нетерпінням чекає світу без корупції, Єгова обіцяє в недалекому майбутньому встановити «небо нове й нову землю, що правда на них пробуває» (2 Петра 3:13).

Слід визнати, що в наші часи жити чесно не завжди легко. Проте, як запевняє нас сам Єгова, у кінцевому підсумку «пожадливий приносить лихо своїй родині, а хто ненавидить хабарі, той буде жити» * (Приповістей 15:27, «Новий міжнародний переклад», англ.). Відмовляючись іти шляхом корупції тепер, ми показуємо, наскільки щиро просимо Бога в молитві: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).

Чекаючи на час, коли Царство почне діяти, кожний з нас може ‘сіяти на справедливість’, відмовляючись дивитися на корупцію крізь пальці та не плямуючи нею своїх рук (Осії 10:12). Якщо ми чинитимемо так, то на прикладі власного життя покажемо силу натхненого Божого Слова. Духовний меч може перемогти корупцію.

[Примітки]

^ абз. 20 Ім’я змінено.

^ абз. 28 Звичайно, існує різниця між хабарем та чайовими. Хабар дається для того, аби перекрутити правосуддя чи для якоїсь іншої нечесної мети, тимчасом як чайові є виявом вдячності за послуги. Це питання розглядалося в рубриці «Запитання читачів» у «Вартовій башті» (англ.) за 1 жовтня 1986 року.

[Ілюстрація на сторінці 7]

За допомогою Біблії ми можемо розвивати «нову особистість» та цуратися корупції.