Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Зразковий чоловік, який прийняв виправлення

Зразковий чоловік, який прийняв виправлення

 Зразковий чоловік, який прийняв виправлення

«ЩОМІСЯЦЯ замбійські крокодили пожирають 30 осіб». Таке повідомлення з’явилося багато років тому в одній африканській газеті. За словами певного зоолога, який виловлював цих рептилій для досліджень, «щоб втримати одного крокодила, потрібно 12 чоловіків». Маючи сильний хвіст і могутні щелепи, крокодил може виявитися жахливою твариною!

Очевидно, називаючи крокодила «левіятаном», Творець послужився цим «царем над усіма гордими звірями», щоб дати своєму слузі Йовові важливий урок (Йова 40:25; 41:26, Хом.). Це сталося приблизно 3500 років тому в країні Уц, мабуть, десь у північній Аравії. Описуючи цю істоту, Бог сказав Йовові: «Нема смільчака, щоб його він збудив,— а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?» (Йова 41:2). Авжеж! Якщо ми боїмося крокодила, наскільки ж більше ми повинні боятися сказати щось проти Того, хто створив його! Йов виявив вдячність за цей урок, визнаючи свою помилку (Йова 42:1—6).

Коли згадується ім’я Йова, нам, можливо, спадає на думку його чудовий приклад стійкості під час випробувань (Якова 5:11). Єгова був задоволений Йовом навіть ще до тяжкого випробування його віри. Бог вважав, що в той час не було «такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає» (Йова 1:8). Це має спонукати нас більше дізнатися про Йова, бо завдяки цьому зрозуміємо, як також ми можемо подобатись Богові.

Взаємини з Богом стояли на першому місці

Йов був заможним чоловіком. Окрім золота, він мав 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 ослиць, 1000 голів великої рогатої худоби й дуже багато слуг (Йова 1:3). Але Йов покладався не на багатства, а на Єгову. Він розмірковував: «Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: «Ти, безпеко моя?» Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?  ...Це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!» (Йова 31:24—28). Подібно до Йова, ми повинні дорожити близькими взаєминами з Богом Єговою більше, ніж матеріальними речами.

Справедливе ставлення до ближніх

Як Йов ставився до своїх слуг? Вони вважали його справедливим і приступним, і на це вказують слова самого Йова: «Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?» (Йова 31:13, 14). Йов дорожив милосердям Єгови й тому милосердно ставився до своїх рабів. Який же гарний приклад, особливо для тих, що мають становища нагляду в християнському зборі! Вони теж повинні бути справедливими, безсторонніми й приступними.

Йов також цікавився сторонніми людьми. Виявляючи свою турботу про інших, він сказав: «Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував? (...) Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,— хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!» (Йова 31:16—22). Будьмо такими ж уважними до братів у зборі, про яких відомо, що вони в потребі.

Оскільки Йов виявляв безкорисливе зацікавлення ближніми, він був гостинний до чужинців. Тому міг сказати: «Чужинець на вулиці не ночував,— я двері свої відчиняв подорожньому» (Йова 31:32). Який же гарний приклад для сучасних Божих слуг! Коли новозацікавлені біблійною правдою приходять до Залу Царства, наше доброзичливе ставлення може підштовхнути їх до духовного зросту. Звичайно, роз’їзні наглядачі та інші християни також потребують виявів нашої сердечної гостинності (1 Петра 4:9; 3 Івана 5—8).

Йов правильно ставився навіть до своїх ворогів. Він не злорадів через нещастя, яке могло спіткати декого з його ненависників (Йова 31:29, 30). Натомість він був охочий робити добро таким людям, на що натякає його готовність молитися за трьох фальшивих розрадників. (Йова 16:2; 42:8, 9; порівняйте Матвія 5:43—48).

Морально непорочний

Йов був вірний своїй дружині, оскільки він ніколи не дозволяв, аби в його серці розвинулась невідповідна прихильність до іншої жінки. Йов сказав: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на  дівчину? ...Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша, то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші! Бо гидота оце, й це провина підсудна» (Йова 31:1, 9—11).

Йов не дозволив, аби неморальні бажання розбестили його серце. Він же ходив праведним шляхом. Не дивно, що Богу Єгові дуже подобався цей вірний чоловік, який боровся проти неморальних спокус! (Матвія 5:27—30).

Зацікавлений духовністю родини

Подеколи сини Йова влаштовували бенкети, на які сходилися всі його сини й дочки. Минали по бенкетах дні, і Йов дуже непокоївся, чи часом його діти було не згрішили проти Єгови. Тому Йов вживав певних заходів, бо в біблійному описі говориться: «Бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх,— і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: «Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму» (Йова 1:4, 5). Який же благотворний вплив, мабуть, справляла на домочадців турбота Йова про те, щоб вони мали благоговійний страх перед Єговою і ходили Його шляхами!

Сьогодні голови християнських сімей повинні навчати своїх домочадців з Божого Слова, Біблії (1 Тимофія 5:8). Це засвідчує, що доречно молитися за членів сім’ї (Римлян 12:12).

Вірно стояв під час випробування

Більшість читачів Біблії знає про важкі випробування Йова. Сатана Диявол заявляв, що за тяжких умов Йов прокляне Бога. Єгова прийняв цей виклик, і Сатана без затримки спровадив на Йова нещастя. Той втратив усю свою худобу. Але куди гіршим стало те, що загинули всі Йовові діти. Незабаром Сатана вдарив і самого Йова злим гнояком від голови до стопи (Йова, розділи 1, 2).

Яким був результат цього? Коли дружина підбивала Йова проклясти Бога, він сказав: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» Біблія додає: «При всьому тому Йов не згрішив своїми устами» (Йова 2:10). Йов вірно вистояв, довівши цим, що Диявол є брехун. Стіймо ж і ми під час випробувань та доводьмо, що спонукою нашого служіння Богові є чиста любов до Єгови (Матвія 22:36—38).

Смиренно прийняв виправлення

Хоча Йов став зразком у багатьох справах, він таки залишався недосконалою людиною. Він сам сказав: «Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!» (Йова 14:4; Римлян 5:12). Отже, коли Бог назвав Йова невинним, це було слушним у тому розумінні, що той жив згідно з усіма нормами, які Бог встановив для своїх недосконалих і грішних служителів на землі. Яке ж чудове джерело підбадьорення!

Йов зніс випробування, але воно виявило в нього певний недолік. Почувши про все нещастя Йова, до нього прийшли три так звані розрадники (Йова 2:11—13). Вони твердили, що Єгова карає Йова за тяжкий гріх. Звичайно, Йова образили ці фальшиві звинувачення, і він з усіх сил намагався захищатися. Але намагання виправдатися вибило його з рівноваги. Ба, Йов навіть натякав, що він праведніший за Бога! (Йова 35:2, 3).

Оскільки Бог любив Йова, Він послужився певним юнаком, щоб звернути увагу на Йовову помилку. В описі говориться: «Запалився гнів Елігу... на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога». Елігу зазначив: «Йов говорив: «Я був справедливий, та відкинув Бог право моє» (Йова 32:2; 34:5). Однак Елігу не долучився до трьох «розрадників», доходячи помилкового висновку, що Бог карає Йова за його гріхи. Натомість Елігу висловив упевненість у вірності Йова й порадив йому: «Є суд перед  Ним [Єговою],— і чекай ти його». Авжеж, Йов повинен був чекати Єгову, а не захищатися нерозважними словами. Елігу запевнив Йова: «Він [Бог] не мучить нікого судом та великою правдою» (Йова 35:14; 37:23).

Йов повинен був виправити своє мислення. Тому Єгова дав йому урок про мізерність людини в порівнянні з величчю Бога. Єгова вказав на землю, море, зоряне небо, тварин і багато інших див творива. Зрештою, Бог розповів про левіятана — крокодила. Йов смиренно прийняв виправлення, і в цьому він дає ще один гарний приклад.

Хоча нам, можливо, ведеться в служінні Єгові, ми таки допускатимемося помилок. Якщо помилка серйозна, Єгова може певним способом виправити нас (Приповістей 3:11, 12). Нам може прийти на думку вірш, який занепокоїть наше сумління. «Вартова башта» або якась інша публікація Товариства може розповідати про те, що наголосить нам на помилці. Або співхристиянин доброзичливо вкаже на те, що ми повинні були застосувати якийсь біблійний принцип. Як ми зреагуємо на таке виправлення? Йов виявив дух каяття, кажучи: «Я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!» (Йова 42:6).

Єгова винагородив його

Єгова винагородив Йова, додаючи до його життя ще 140 років. Протягом цих років він отримав набагато більше, ніж втратив. І хоча Йов зрештою помер, він неодмінно воскресне в Божому новому світі (Йова 42:12—17; Єзекіїля 14:14; Івана 5:28, 29; 2 Петра 3:13).

Ми також можемо бути впевнені у схваленні й благословенні від Бога, якщо вірно й віддано служимо йому, а також приймаємо кожне необхідне нам біблійне виправлення. Завдяки цьому ми матимемо тверду надію жити в Божій новій системі речей. Але важливішим є те, що ми віддаватимемо честь Богові. Наша вірна поведінка буде винагороджена і ще більше засвідчить про те, що народ Бога не служить йому через егоїстичні міркування, але через сердечну любов. Який же привілей для нас потішати серце Єгови, подібно до вірного Йова, котрий смиренно прийняв виправлення! (Приповістей 27:11).

[Ілюстрації на сторінці 26]

Йов з любов’ю дбав про сиріт, вдів та інших людей.

[Ілюстрації на сторінці 28]

Йов отримав велику нагороду за те, що смиренно прийняв виправлення.