Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Їхня віра була винагороджена

Їхня віра була винагороджена

 Вісники Царства сповіщають

Їхня віра була винагороджена

АПОСТОЛ Павло був чоловіком виняткової віри. Він заохочував також своїх співвіруючих розвивати віру. Павло сказав: «Хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6). Нижченаведені випадки з Мозамбіку показують, як Єгова винагороджує сильну віру і відповідає на палкі молитви.

• Одна овдовіла сестра з північної провінції Ньяса турбувалася, як їй та її шістьом дітям добратися на обласний конгрес «Божа дорога життя». Її єдиним джерелом прибутку була торгівля на місцевому ринку. Коли прийшов час їхати на конгрес, то виявилось, що грошей, які вона мала, вистачило б тільки на дорогу в один бік поїздом. Однак сестра постановила довіряти заходам Єгови і готувалася до конгресу.

Разом з шістьома дітьми вона сіла у поїзд. Коли підійшов кондуктор, він помітив плакетку і запитав, що це за документ. Сестра відповіла, що це плакетка делегата обласного конгресу Свідків Єгови. «Де буде проводитись той конгрес?» — запитав кондуктор. Дізнавшись, що в сусідній провінції Нампула, на віддалі близько 300 кілометрів, він несподівано сказав заплатити лише половину ціни квитка! Після цього за другу половину грошей він дав сестрі і цілій її сім’ї квиток на зворотний проїзд. Яка ж вона була щаслива, що покладалася на Єгову! (Псалом 121:1, 2).

• Одна дуже релігійна жінка вже 25 років молилася до Бога, щоб він вказав їй правильний спосіб поклоніння йому. Церква, в яку вона ходила, поєднувала релігійні церемонії з традиційними ритуалами, і жінка сумнівалася, чи ця форма поклоніння подобається Богові.

Вона розповідає: «Я завжди пам’ятала Ісусові слова, записані в Матвія 7:7: «Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам». Маючи на думці цей вірш, я регулярно молилася до Бога, щоб він привів мене до правди. Одного дня пастор нашої церкви попросив усіх, хто працював на місцевому ринку, принести певну суму грошей і деякі товари, щоб отримати його благословення. Я вважала цю вимогу небіблійною, тому нічого не принесла. Коли пастор побачив, що я не принесла жодного «підношення», то почав ображати мене перед усіма членами церкви. Того дня я усвідомила, що такого поклоніння Бог не бажає, і залишила церкву. Тим часом наполегливо молилася, щоб знайти правду.

Зрештою, набравшись мужності, я зустрілася з родичем, який був Свідком Єгови. Він дав мені буклет, і, прочитавши його, я відразу зрозуміла, що це Бог відповідає на мої молитви. З часом мій приятель також почав цінувати біблійні істини і ми узаконили свій шлюб. Пізніше мій чоловік сильно захворів. Але до самої смерті він заохочував мене триматися на дорозі правди, щоб ми змогли знову зустрітися в Раю.

Я буду завжди вдячна Єгові за те, що він відповів на мої молитви і вказав мені правильний спосіб поклоніння йому. Ще одною відповіддю на мої молитви стало те, що всі восьмеро моїх дітей присвятилися і служать Єгові».