Задум чи випадок?

Диво-панцир глибоководного равлика

● Жодна з відомих нині істот не має такого зовнішнього покриву, як равлик Crysomallon squamiferum. Його відкрили в Індійському океані на глибині понад 2400 метрів, де тиск води надзвичайно високий. Цей маленький молюск, живучи коло геотермальних джерел, не боїться ані високої кислотності води, ані перепадів температури. Крім того, його не лякають і хижаки, адже він має неймовірно міцну мушлю.

Поміркуйте. Мушля глибоководного равлика побудована з трьох шарів. Перший складається з частинок сульфіду заліза. За ним йде шар білкової субстанції, який мають також інші види равликів. Завершує цю конструкцію третій шар з карбонату кальцію, що називається арагонітом. Завдяки потрійному захисту равлику не страшні краби, які намагаються розтрощити його мушлю потужними клішнями. Краб може впродовж кількох днів тримати равлика у своїх обіймах, але йому так і не вдається розчавити диво-панцир.

Дослідники, використовуючи бор з алмазним напиленням, з’ясували, що «зовнішній шар мушлі завдяки своїй будові тріскається, поглинаючи енергію удару,— повідомляє журнал “Діскавер”.— Тріщини розходяться лише навколо сульфідних частинок. Ці мікротріщини не тільки поглинають енергію, але й запобігають утворенню більших тріщин... А товстий середній шар розсіює решту енергії від удару».

Вчені сподіваються, що на основі структури мушлі глибоководного равлика їм вдасться розробити надійніші каски й куленепробивні жилети, а також міцніші корпуси для кораблів та літаків. «Це допоможе вдосконалити і нафтові трубопроводи, у які в арктичних водах часто вдаряються айсберги»,— зазначається в журналі.

Як ви вважаєте: чи мушля глибоководного равлика виникла випадково, чи внаслідок чийогось задуму?

[Схема на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Бор

Зовнішній шар

Середній шар

Внутрішній шар

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

Courtesy Anders Warén