Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Сіль. Дорогоцінний продукт

Сіль. Дорогоцінний продукт

 Сіль. Дорогоцінний продукт

«ВИ — СІЛЬ землі»,— сказав Ісус своїм учням (Матвія 5:13). Українці кажуть: «Не один пуд солі з ним з’їв», а перси іноді говорять про людину: «Не вірний солі» (тобто зрадливий, невдячний). Оскільки сіль — природний консервант, то слово «сіль» у давніх і сучасних мовах означає щось винятково цінне, важливе або стосується когось особливо видатного.

Ця речовина стала символом стабільності і незмінності. Тому в Біблії непорушну угоду називали «завітом солі», а сторони нерідко разом споживали страву з сіллю, щоб скріпити договір (Числа 18:19, Церковнослов’янський текст). Згідно з Мойсеєвим Законом, жертви, які приносили на жертовник, треба було солити. Це, без сумніву, символізувало непідвладність зіпсуттю і тлінню.

Цікаві факти з історії

У всі віки сіль (хлорид натрію) настільки цінувалась, що через неї навіть спалахували війни. Наприклад, однією з передумов Французької революції був високий податок на сіль, запроваджений Людовіком XVI. Сіль була і цінним засобом обміну. Маври обмінювали сіль на золото — грам за грам, а плитки кам’яної солі слугували деяким центральноафриканським племенам за гроші. Римські легіонери отримували «саларіум» (від «сал», сіль) — соляний пайок. Греки платили за рабів сіллю, через що виник вираз «не вартий солі», що значить нікудишній, ламаного гроша не вартий.

У середньовіччі виникли забобони, пов’язані із сіллю. Розсипану сіль вважали передвісником нещастя. Наприклад, у «Таємній вечері» Леонардо да Вінчі зобразив перед Юдою Іскаріотським перекинуту сільничку. Проте до XVIII століття місця для шанованих гостей за столом на бенкеті визначались розташуванням сільнички, ближче до голови столу.

З давніх-давен люди навчились добувати сіль з природних солоних водойм, морської води і покладів кам’яної солі. У давньокитайському трактаті з фармакології йдеться про понад 40 сортів солі та описується два методи її добування, які, на диво, подібні до сучасних. Наприклад, в найбільшій у світі солеварні на березі затоки Себастьян-Віскаїно (півострів Каліфорнія, Мексика) сіль добувають, випаровуючи проти сонця морську воду.

Було підраховано, що якби повністю осушити всі океани світу, то «вони дали б принаймні 19 мільйонів кубічних кілометрів кам’яної солі. Цей об’єм приблизно в 14,5 раза більший за європейський континент, що перебуває над рівнем води» («Британська енциклопедія»). А Мертве море у дев’ять разів солоніше за океан!

Сучасне використання солі

Сіль і сьогодні високо цінується. Нею приправляють страви, консервують м’ясо, а також її використовують у виготовленні мила, скла тощо. Цікаво, що її навіть застосовують для охорони здоров’я населення. Наприклад, сіль збагачують йодом там, де через його брак поширене захворювання зобу (збільшення щитовидної залози), яке в найтяжчих випадках спричиняє затримку розумового розвитку дітей. Крім того, до солі додають фторид для профілактики карієсу.

Сіль корисна для здоров’я: вона регулює об’єм крові і тиск. Але чи правда, що від неї підвищується тиск? Якщо так, то лікарі звичайно рекомендують обмежувати вживання солі. Стан третини, а то й половини таких людей залежить від кількості спожитої солі. Коли ж вони включають у свій раціон менше солі, тиск у них знижується.

Безперечно, страви, приправлені сіллю, смачніші. Саме це мав на увазі Йов, коли запитував: «Чи без соли їдять несмачне?» (Йова 6:6). У нас є причина бути справді вдячними Творцю, «що щедро дає нам усе для нашого задоволення», у тому числі й сіль (1 Тимофія 6:17, Дерк.).

 [Ілюстрація на сторінці 15]

Декотрі з численних сортів солі (за годинниковою стрілкою): 1) морська сіль «алаеа», Гаваї; 2) «флер де сель» (тобто дрібнозерниста сіль, «соляне борошно»), Франція; 3) органічна неочищена морська сіль; 4) «сель ґрі» (сіра сіль), 5) грубозерниста морська сіль; 6) мелена чорна сіль, Індія.