Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Повість про дві ріки

Повість про дві ріки

 Повість про дві ріки

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІНДІЇ

По Індійському субконтиненту протікають дві річки, які, немов життєдайні артерії, підтримують життя сотень мільйонів людей. Беручи початок недалеко одна від одної в льодовиках найвищої у світі гірської системи, кожна з них простягається на понад 2500 кілометрів. Більшу частину свого шляху ці річки велично течуть по території двох країн. Вони обидві впадають у Індійський океан, але в різних місцях. Як одна, так і друга річка стали колискою стародавньої цивілізації. Вони побачили зародження двох великих релігій. Люди обидві річки за їхні дари, а одній з них поклоняються навіть сьогодні. Що це за річки? Інд і Ганг, причому другу з них тут в Індії зазвичай називають Ґанґа.

ОСКІЛЬКИ життя і процвітання людського суспільства залежить від води, ранні цивілізації зароджувались переважно біля річок. У давнину чимало рік люди уособлювали з богами й богинями, тому перші записи про них нерідко можна знайти в міфології. Це, безсумнівно, стосується історії Інду й Ґанґи, відомої в Індії також як Ґанґа Ма (Мати Ґанґа).

На думку індусів і буддистів, гора Кайлас, висота якої сягає 6714 метрів, і поблизьке озеро Манасаровар служать оселею богів. Протягом довгого часу вважалось, що в цьому озері беруть початок чотири великі річки, які нібито витікають з пащ тварин. Річкою-левом був Інд, а річкою-павичем — Ґанґа.

Тибетці ніколи не тішились прибуттям іноземних дослідників. Однак у 1811 році, постійно видаючи себе за когось іншого, по країні почав подорожувати англійський хірург-ветеринар, котрого найняла Ост-Індська компанія. Він повідомив, що з озера Манасаровар не витікає жодна річка, хоча туди впадають деякі гірські потоки. Витоки обох річок — Інду й Ґанґи — вдалося знайти лише на початку XX сторіччя. Інд бере свій початок у Тибеті, на північ від Гімалаїв, а витік Ґанґи міститься в льодовій печері на гімалайських схилах північної Індії.

Де зародилася стародавня цивілізація

Вважається, що перші жителі індійського субконтиненту вирушили свого часу на схід до рівнини Інду. У таких місцевостях, як Хараппа й Мохенджо-Даро, археологи знайшли залишки надзвичайно розвинутої цивілізації. У перших десятиліттях XX сторіччя ці відкриття змінили погляд, що ранні поселенці Індії були примітивними кочовими племенами. Понад 4000 років тому цивілізація Інду була на одному рівні з цивілізацією Месопотамії, а може навіть і більш розвиненою. Система перпендикулярно розташованих вулиць, висотні й багатоквартирні будинки, чудова каналізаційна мережа із застосуванням септиків, величезні зерносховища, храми та купальні для ритуального очищення — все це свідчило про високий рівень розвитку міста. Також існують ознаки торговельних зв’язків з Месопотамією та Близьким Сходом. Інд тоді сполучував з Аравійським морем землі, які лежали за сотні кілометрів від узбережжя.

Вважається, що протягом століть стихійні лиха, можливо землетруси або великі повені на річках, ослаблювали міську цивілізацію рівнини Інду. Через це місцеві жителі були майже не в стані чинити опір набігам кочових племен з Центральної Азії, які зазвичай називають арійськими. Вони змусили більшість мешканців міст переселитись якнайдалі від річки, тому стародавня культура, яка зародилась навколо Інду, перемістилась до південної Індії, де сьогодні проживають  дравіди, одна з основних етнічних груп у країні.

Просуваючись на схід Індії, деякі арійські племена почали оселятись на рівнинах у басейні Гангу. Так завдяки міграції арійців по субконтиненту в північній Індії розвинулась своя унікальна культура, яку зазвичай пов’язують з річкою Ґанґа і котра значною мірою збереглась аж донині.

Дві ріки й дві релігії

Археологічні знахідки виявляють подібність між релігією, яку сповідували на рівнині Інду, та релігією Месопотамії. Серед руїн міст у басейні Інду було знайдено реліквії індуїзму, які довго вважалися предметами поклоніння арійців. Індуська релігія виникла через поєднання віри в доарійських та арійських богів і змішання релігійних учень. Спершу арійці вважали святим Інд, але, коли просунулись на схід й оселились уздовж Ґанґи, стали поклонятись цій річці. З плином сторіч на берегах річки виникли такі міста, як Гардвар, Аллахабад і Варанасі. Ті місцевості були центрами індуської релігії. Сьогодні мільйони паломників приходять до цих центрів, аби зануритися у води Ґанґи, що, як вважається, приносять зцілення й очищення.

У той час як індуїзм виник на берегах Інду, буддизм узяв свій початок у басейні Ґанґи. Саме в містечку Сарнатх біля Варанасі Сіддхартха Гаутама, якого називають Будда, виголосив свою першу проповідь. Кажуть, що у віці 79 років Сіддхартха переплив цю широченну річку.

Що можна сказати про ці річки сьогодні?

Сьогодні потреба у річковій воді ще більша, ніж 4000 років тому, коли до берегів Інду й Ґанґи, які підтримували життя, приходили кочівники. Щоб задовольняти потреби численного населення Індії, Пакистану й Бангладеш, за річками треба старанно доглядати. (Дивіться карту на сторінках 16 і 17). Оскільки річки протікають через декілька країн, необхідно було укласти певні міжнародні угоди. У Пакистані, наприклад, для зрошення земель побудували трикілометрову греблю Тарбела заввишки 143 метри. На будівництво цієї однієї з найбільших у світі гребель пішло 148 500 000 кубічних метрів відвального ґрунту. Недалеко від Калькутти спорудили Фаракську греблю, завдяки якій у Ґанзі постійно підтримується високий рівень води в околицях міста, що уможливлює інтенсивніше судноплавство біля місцевого порту.

Одну з головних проблем Ґанґи, як, зрештою, і багатьох інших річок, становить забруднення. Тому в 1984 році індійський уряд розпочав грандіозну програму за назвою «План спасіння Ґанґи». Роботи над здійсненням цієї програми мали просуватися в кількох напрямках: перетворити нечистоти у добрива або біогаз, запобігти відведенню стічних вод у басейн ріки, а також побудувати очисні споруди для обробки хімічних відходів.

Однак людські установи не спроможні повернути річкам нашої планети їхню первинну красу й очистити їх. Але невдовзі Бог виправить цю ситуацію. Під правлінням його Царства ріки ‘заплещуть в долоні’, оскільки ціла земля стане раєм (Псалом 98:8).

 [Рамка/Карта на сторінках 16, 17]

Могутній Інд

Інд утворюється від злиття стількох річок, що ведуться дебати, де насправді міститься його витік. Але незаперечним є те, що ця могутня ріка бере свій початок високо у Гімалаях. Протікаючи у північно-західному напрямку й з’єднуючись по дорозі з іншими річками, Інд проходить 320 кілометрів через високе Тибетське нагір’я, «вершину світу». З наближенням до індійського кордону в районі Ладакх, річка перетинає гори, розмиваючи підніжжя стрімких скель і утворюючи канал між гірськими системами Гімалаїв та Каракоруму. На території Індії вона спускається на близько 3700 метрів на відрізку протяжністю 560 кілометрів. Упродовж цього стрімкого спуску Інд тече на північ і потім круто повертає, оминаючи західну частину Гімалаїв, а там у нього впадає Гілгіт, велика ріка, що витікає з гір Гіндукуш. Далі ріка протікає на південь через Пакистан. Пробиваючи собі дорогу крізь гори, звиваючись і обертаючись з неймовірною силою, Інд зрештою досягає рівнин і тече через Пенджаб. Ця назва означає «п’ять річок», оскільки п’ять великих приток,— Біас, Сатледж, Раві, Джелам і Чінаб,— подібно до п’яти пальців гігантської руки, линуть, щоб об’єднатись з Індом і мандрувати з ним до кінця його величної подорожі, довжиною приблизно 3000 кілометрів.

 Шанована Ґанґа

Приблизно 100 кілометрів на південь від місця в Гімалаях, де бере початок Інд, свою 2500-кілометрову подорож до Бенгальської затоки починає Ґанґа. На висоті понад 3870 метрів над рівнем моря витоки линуть з крижаного виступу, який нагадує пащу корови й мовою гінді називається ґаумук. Ці витоки утворюють річку Бхагіратхі. Десь 214 кілометрів від витоку вона зливається з іншою річкою Алакнанда у Девопраяґ. З цих двох річок разом з Мандакіні, Дхауліґанґа та Піндар утворюється Ґанґа.

Протікаючи у південно-східному напрямку через субконтинент, Ґанґа зливається з іншими великими ріками, як-от Джамна в Ілахабаді (Індія) і могутньою Брахмапутрою в Бангладеш. Подібні до віяла, Ґанґа та її притоки зрошують четверту частину всієї території Індії, родючі рівнини вздовж ріки. Басейн Ґанґи охоплює 1 035 000 квадратних кілометрів й утримує приблизно третю частину населення Індії, що тепер становить понад мільярд людей, в одному з найбільш населених районів земної кулі. У Бангладеш Ґанґа стає дуже широкою, подібною до внутрішнього моря, куди впадають всілякі річки. Потім вона розділюється на декілька менших річок і численні струмки, утворюючи одну з найбільших дельт у світі.

[Карта]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Тибет

ПАКИСТАН

Інд

Джелам

Чінаб

Сатледж

Хараппа

Мохенджо-Даро

ІНДІЯ

Ґанґа

Джамна

Брахмапутра

Аллахабад

Варанасі

Патна

Калькутта

БАНГЛАДЕШ

НЕПАЛ

БУТАН

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрації]

Індуси купаються у Ґанзі.

[Відомості про джерело]

Copyright Sean Sprague/Panos Pictures