Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Планета Земля унікальна

Астрономи повідомляють, що вони й далі відкривають нові планети, вимірюючи малопомітні коливання далеких зір. Ці коливання зумовлені силою тяжіння планет, які обертаються довкола них. Тільки у 1999 році було зроблено 28 заяв про відкриття нових планет поза нашою Сонячною системою. Кажуть, що ці нововідкриті небесні тіла за розміром такі, як Юпітер, або й більші. А маса Юпітера приблизно в 318 разів перевищує масу Землі. Гадають, що, подібно до Юпітера, ці планети складаються з гелію та водню. Також говорять, що з огляду на відстані цих планет від своїх зірок ймовірність того, що поряд з ними є якась планета розміру Землі, дуже мала. Крім того, на противагу Землі, яка має колову орбіту з радіусом 150 мільйонів кілометрів, ці планети мають еліптичні орбіти. По суті, орбіта однієї планети віддалена від зорі на 58—344 мільйонів кілометрів. «Схоже на те, що такі акуратно впорядковані колові орбіти, які ми бачимо в нашій Сонячній системі, трапляються відносно рідко»,— сказав один астроном.

Спілкування за допомогою свисту

Як повідомляє лондонська газета «Таймс», на острові Гомера (Канарські острови) іспанським школярам ставлять вимогу вивчати мову свисту, яку століттями використовували місцеві пастухи. За допомогою сільбо — гомерського свисту, котрий спочатку запровадили як засіб спілкування на долинах у гористій місцевості, імітують склади слів. Щоб змінювати тон звуку, свистуни кладуть пальці в рот і складають руки у вигляді чашки, завдяки чому звук доноситься на віддаль до трьох кілометрів. У 1960-х роках свист сільбо майже зник, але тепер він знову став популярним, і остров’яни щороку відзначають день свисту. Однак свист має певні недоліки. «Ви можете вести розмову, але не на багато тем»,— говорить місцевий директор освіти Хуан Еварішто.

Діти і сон

«Батькам слід не тільки визначати, коли діти шкільного віку повинні лягати спати, але й стежити за тим, чим діти займаються перед сном»,— говориться в журналі «Батьки» (англ.). «Телевізор, комп’ютерні ігри й відеоігри та Інтернет — усе це стимулює діяльність дитячого мозку на довший час. Та й через багато позаурочних обов’язків вони не можуть закінчити домашнього завдання раніше». Дослідження показують, що недосипання часто по-різному впливає на дітей і на дорослих: діти стають гіперактивними і неконтрольованими, тимчасом як дорослі — сонливими й тихими. Тому в школі діти, які недосипають, не можуть зосереджуватися, концентруватися на чомусь, запам’ятовувати те, що вчать, чи розв’язувати задачі. Фахівці говорять, що батьки повинні визначати час, коли дітям слід лягати спати. Треба, щоб діти зрозуміли: цього часу потрібно дотримуватися, а не лягати спати тоді, коли вже вичерпалися сили або немає чим зайнятися.

Всесвітня проблема СНІДу

Згідно з новим звітом ООН, по цілому світі «понад 50 мільйонів чоловік інфіковано ВІЛ — таке населення має Великобританія — і 16 мільйонів вже померло», говориться в канадській газеті «Ґлоб енд мейл». «Дослідження у дев’яти африканських країнах виявило, що тепер цією хворобою заражено на 20 відсотків більше жінок, ніж чоловіків», крім того, «ймовірність зараження ВІЛ дівчат-підлітків у п’ять разів більша, ніж хлопців-підлітків». Пітер Піо, виконавчий директор Спільної програми ООН з боротьби проти ВІЛ та СНІДу, говорить, що ситуація у Східній Європі «стає щораз критичнішою». У звіті вказано, що «на території колишнього Радянського Союзу коефіцієнт інфікованості ВІЛ за останні два роки зріс у понад два рази, а це найстрімкіший зріст у світі». Фахівці говорять, що таке явище є наслідком поширення внутрішньовенного вживання наркотиків у цьому регіоні. По всьому світі більше половини ВІЛ-інфікованих «заражається цим вірусом до 25 років і зазвичай помирає, не доживши до 35».

Сонцезахисні креми та рак

«Сонцезахисні креми з високим фактором захисту дають людям оманливе почуття безпеки і збільшують ризик захворіти на рак шкіри»,— повідомляє лондонська газета «Таймс». «Це тому, що вони довше перебувають на сонці і довше піддаються впливу радіації». Дослідники з Європейського інституту онкології, розташованого в Мілані (Італія), виявили: ті, хто використовує крем із фактором захисту 30, проводять на сонці на 25 відсотків більше часу, ніж ті, хто використовує крем із фактором захисту 10. Філіп От’є, ініціатор цього вивчення, говорить: «Серед широкого загалу не було виявлено, що вживання сонцезахисного крему проти раку, а саме меланоми, приносить позитивні результати, але ми маємо переконливі дані, які виявляють тісний взаємозв’язок між тривалістю перебування на сонці під час відпочинку і раком шкіри». Медики застерігають, щоб люди не перебували довго на сонці, незалежно від фактора захисту сонцезахисного крему. Крістофер Нью, керівник програми боротьби з раком, яку проводить Британське управління медичної освіти, радить: «Не припиняйте вживати сонцезахисні креми, але пам’ятайте: якщо ви їх вживаєте, це не означає, що вам можна довше загоряти».

Занепокоєні страхові компанії

Французька газета «Монд» повідомляє, що «через повторне страхування 1999 рік є проклятим роком». У 1998 році природні катастрофи нанесли збитків у розмірі 90 мільярдів доларів, і 15 мільярдів цієї суми було відшкодовано страховими компаніями. Однак 1999 рік — рік землетрусів у Туреччині й на Тайвані, тайфунів у Японії, повеней в Індії і В’єтнамі та рік інших природних лих — може обійтися страховикам ще дорожче. Страхові компанії непокояться, що тепер зростає ймовірність виникнення великих катастроф у густозаселених територіях. Провідна страхова компанія світу застерігає щодо «спустошливих наслідків» глобального потепління та «впливу людської діяльності на кліматичні умови».

Незамінна пошта

Поки що «техніці не вдалося перейняти на себе функцію, яку виконує звичайний лист», говориться в газеті «Фіґаро». За 1999 рік працівники Французької поштової служби рознесли рекордну кількість листів — 25 мільярдів. Дев’яносто відсотків — це ділова пошта, і тільки 10 — особиста кореспонденція. Приблизно половина всієї пошти містила якусь рекламу, причому 98 відсотків опитуваних сказало, що уважно її читали. Щодня 90 000 французьких поштарів (40 відсотків з них — це жінки) проходять 72 000 маршрутів, щоб рознести 60 мільйонів листів.

Ідеальний транспорт?

Велорикші використовують в Індії десятиліттями. Але журнал «Світогляд» (англ.) зауважує, що вони залишились такими ж, як і були,— «важкими дерев’яними конструкціями з великими чавунними рамами та незручно нахиленими сидіннями, до того ж без механізму приводу». В останні роки багато хто виступав проти їхнього використання з огляду на непосильний тягар для водіїв, оскільки часто це старі чоловіки, які недоїдають. Але тепер, коли забруднення повітря в Індії сягає небезпечного рівня, у велорикш починається нове життя. Одна делійська фірма запропонувала проект набагато легшої та елегантнішої конструкції. Вона чинить менший опір повітряному потоку, має механізм приводу, завдяки якому не потрібно докладати великих зусиль, натискуючи на педалі, сідло у неї правильно припасоване з погляду ергономіки, а завдяки керму не так розтягуються зап’ястки. До того ж така велорикша місткіша і має зручні сидіння для пасажирів. За словами Т. Вініта, керівника проекту, «на сьогодні вона добре вписується в правильно обрану політичну програму, де права людини та незабруднене середовище — це дуже популярні вислови». Журнал «Світогляд» говорить: «Скромні рикші можуть стати ідеальним транспортним засобом XXI століття».

Гора Еверест тепер ще вища

«Гора Еверест — найвища вершина світу — вища, ніж учені думали колись, і росте до цього часу»,— говориться в недавньому повідомленні інформаційного агентства Рейтер. «Використовуючи найновіші супутникові системи, альпіністи встановили, що висота Евересту становить 8850 метрів, тобто приблизно 8,9 кілометра... Це на два метри більше від попередніх офіційних даних (8848 метрів), встановлених 1954 року». Нове число включає висоту вкритої снігом вершини. Висота самої вершини під снігом і досі невідома. Національне географічне товариство наносить нове число на свої карти. Крім того, що гора росте, вона — та й фактично увесь Гімалайський гірський хребет — просувається щороку на 1,5—6 міліметрів у північно-східному напрямку, до Китаю.