Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Краватки вчора і сьогодні

Краватки вчора і сьогодні

 Краватки вчора і сьогодні

ЧОЛОВІКИ одягали прикраси на шию з давніх-давен. Наприклад, ще десь у 1737 році до н. е. єгипетський фараон подарував Йосипу шийного ланцюга з золота (Буття 41:42).

Сьогодні у багатьох частинах світу чоловіки носять краватки. За багатьма джерелами, прототипи сучасних краваток з’явилися в Англії і Франції у другій половині XVI сторіччя. Тоді чоловіки носили камзоли і круглі гофровані коміри, які нерідко були великі, кілька сантиметрів завтовшки та схожі на тарілку. Їх виготовляли з білої тканини і для збереження форми робили жорсткими.

Згодом на зміну круглому гофрованому коміру прийшов широкий відкладний. Він теж був білий і повністю прикривав плечі. Цей мереживний полотняний комірець з зубцями ще називали «ван-дейківським». Його носили також пуритани.

У XVII сторіччі під звичайний довгий каптан стали одягати довгий камзол. На шиї носили хустку-шарф, або краватку. Таку хустку обвивали навколо шиї кілька разів, а кінці спускали на перед накрохмаленої сорочки. Картини живописців кінця XVII сторіччя свідчать про те, що у той час краватки були вельми популярні.

Краватки робили з мусліну, батисту і навіть мережива, тому вони були далеко не дешевими. За переказами, король Англії Яків II з нагоди коронації купив мереживну краватку, що коштувала 36 фунтів і 10 шилінгів. Такі краватки робили іноді величезними. На портреті у Вестмінстерському абатстві Карл II зображений у краватці 15 сантиметрів завширшки і 86 сантиметрів завдовжки.

Краватки зав’язували багатьма способами. Один з них полягав у тому, що краватку обмотували навколо шиї і закріплювали шовковою стрічкою, яку зав’язували під бородою великим бантом. Цей спосіб називали солітером. Бант нагадував сучасну краватку-«метелик». Вважається, що існувало принаймні сто способів зав’язування краваток. Говорять, що Бо Бруммель — англієць, який значно вплинув на чоловічу моду, одного разу цілий ранок зав’язував свою краватку, аби вона виглядала як слід.

У 60-х роках XIX сторіччя краватка з довгими кінцями стала нагадувати сучасну краватку. Її називали самов’язом, а по-англійськи «четвіркою». Ця назва походить від вузла, якого в’язали візники екіпажів, запряжених четвіркою коней. Коли в моду увійшли сорочки з комірцями, краватку стали зав’язувати під комірцем, спускаючи довгі кінці на перед сорочки. Тоді-то і з’явилась сучасна краватка. Ще один тип краватки, «метелик», завоював популярність у 90-х роках XIX сторіччя.

У наш час краватку вважають важливою деталлю зовнішнього вигляду. Часто про людину судять по краватці. Тому бажано, щоб вона була чистою, а візерунок і кольори гармоніювали з сорочкою, штанами і піджаком.

 Вузол повинен бути акуратним. Напевно, найпоширенішим є «четвірка». (Дивіться малюнок на сторінці 14). Він виглядає охайно, скромно і в той же час підходить до офіційного одягу. Популярний також вузол «вінзор» — він дещо більший від звичайного, під ним на широкому кінці краватки роблять невеличку ямку.

Чимало чоловіків почувається незручно з краваткою. Їм не подобається, коли щось стискає шию. Однак неприємні відчуття спричиняє не краватка, а комірець. Якщо ви теж не любите носити краватку, перевірте, чи комірець не надто малий для вас. Коли він буде відповідного розміру, то ви й не відчуватимете краватки.

У багатьох країнах краватки вважають необхідною деталлю ділового чи офіційного одягу. Тому багато християнських чоловіків, беручи участь в офіційному служінні одягають краватки. Справді, завдяки смужці тканини навколо шиї чоловік може виглядати пристойно і поважно.

[Схема на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Як зав’язати краватку-«четвірку» *

1. Розмістіть краватку так, щоб широкий кінець звисав приблизно на 30 см нижче від вузького. Обгорніть вузьку частину широкою.

2. Перекиньте широкий кінець поверх вузької частини і протягніть його з середини петлі.

3. Не даючи вузлу зашморгнутися, притримайте його передню частину вказівним пальцем і протягніть у петлю вузла широкий кінець.

4. Притримуйте краватку за вузький кінець і затягніть вузол, повільно посуваючи його до коміра.

[Примітка]

^ абз. 15 З книжки «Сорочка й краватка» (англ.).

[Ілюстрації на сторінці 15]

Краватки від XVII сторіччя до наших часів.