Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи стала мораль сьогодні гіршою?

Чи стала мораль сьогодні гіршою?

 Чи стала мораль сьогодні гіршою?

ЯКБИ ви запитали істориків, поліпшилась сьогодні мораль людей чи погіршилась, деякі відповіли б, що важко порівнювати мораль різних періодів історії. Вони вважають, що кожну епоху потрібно розглядати, беручи до уваги умови того часу.

Розгляньмо, наприклад, як, починаючи з XVI століття, в Європі змінювалась картина насилля. Виявляється, чотириста років тому душогубство траплялося не так вже й рідко. Люди часто вдавалися до самосуду, і спадкові ворожнечі були досить поширені.

Проте історики Арне Яррик та Йоган Сьодерберґ пишуть у книжці «Människovärdet och makten» («Людська гідність та влада»), що в період від XVII до середини XIX століття у деяких місцях «суспільне життя стало дійсно цивілізованішим». Люди почали більше зважати на потреби один одного — стали співчутливіші. Інші історики, наприклад, зазначають, що крадіжок та злочинів проти майна було в XVI столітті значно менше, ніж сьогодні. Банди злодіїв взагалі траплялися рідко, особливо серед сільського населення.

Звичайно, існування рабства призвело до одних з найжахливіших злочинів в історії: європейські торговці викрадали в Африці мільйони людей і піддавали їх жорстоким знущанням у країнах, куди привозили.

Тож, якщо подивитися на минулі століття з історичного погляду, стає зрозуміло: дещо колись було ліпше, а дещо гірше. Все ж у XX сторіччі почалося щось раніше невідоме й дуже значне — справді небувала зміна в суспільстві, яка все ще триває.

XX століття. Переломний пункт

Історики Яррик і Сьодерберґ зазначають: «У 30-х роках XX століття крива вбивств знову пішла вгору й, на жаль, з того часу ця тенденція ось уже понад півстоліття не змінюється».

Згідно з багатьма коментаторами, у XX столітті відбувся занепад моралі по цілому світі. В одній статті на тему філософії моралі говориться: «Очевидним є той факт, що протягом попередніх 30—40 років змінився погляд суспільства на секс і на те, що вважається морально прийнятним: уже немає чітких  суспільних норм стосовно того, що є належним з погляду моралі, а натомість існує більш вільний та індивідуальний підхід до життя».

А це означає, що тепер, на думку більшості людей, вони можуть вирішувати питання сексуальної поведінки та інших аспектів моралі на власний розсуд. Для унаочнення цього в статті наводиться така статистика: з усіх дітей, народжених у США в 1960 році, лише 5,3 відсотка були позашлюбними. У 1990 році ця цифра вже становила 28 відсотків.

На лекції в університеті у Нотр-Дамі (США) сенатор Джо Ліберман сказав, що характерною особливістю моралі наших днів є «відсутність цінностей... поступове зникнення традиційних понять добра та зла». За словами Лібермана, це явище «уже спостерігається добрих два покоління».

Секуляризація

Що ж на думку істориків та інших коментаторів є причиною таких дивовижних змін у XX столітті? «Одна з найістотніших змін у суспільстві протягом минулих двох сторіч — це секуляризація»,— зазначається в книжці «Människovärdet och makten». Секуляризація — це «можливість самостійно визначити свою позицію в різних питаннях. Ця ідея... зародилась у XVIII столітті серед філософів-просвітителів, котрі першими... відкинули Біблію як єдине джерело правди». Тому сьогодні до релігій, особливо загальновизнаного християнства, уже не звертаються за моральним керівництвом, як це було колись.

Але чому філософія, яку сформулювали у XVIII столітті, стала популярною лише через більше як 200 років? «Ці ідеї не швидко поширювалися серед людей,— говориться у вищенаведеній книжці.— Процес секуляризації відбувався досить повільно».

Незважаючи на те що протягом більшої частини минулих 200 років процес відходу від традиційних норм моралі та християнських цінностей ішов повільно, у XX сторіччі його швидкість різко зросла. Особливо очевидним це прискорення було в останні десятиліття. Яка причина цього?

Егоїзм та пожадливість

Одна з вагомих причин — швидкий технологічний та економічний розвиток суспільства у XX столітті. У німецькому тижневику «Цайт» зазначалося, що ми живемо в «динамічній добі, а не у світі, котрий, як в минулі століття, залишається незмінним». І наслідком цього, як там пояснювалося, є система ринкової економіки, в основі якої лежить конкуренція, а рушійною силою є егоїзм.

«Ніщо не може стати на перешкоді цьому  егоїзму,— говориться далі.— Він породжує жорстокість — характерну ознаку нашого щоденного життя, а також корупцію, в тенета якої у багатьох країнах потрапив навіть уряд. Люди думають лише про себе й те, як найповніше задовольнити свої бажання».

Соціолог Роберт Вутнау з Прінстонського університету завдяки ґрунтовному опитуванню виявив, що сьогоднішнє покоління американців більше, ніж попереднє, зосереджується на грошах. Згідно з його вивченням, «багато американців стурбовані тим, що грошолюбство витісняє інші цінності, як, наприклад, повагу до людей, чесність на робочому місці та участь у громадському житті».

Суспільство стає дедалі пожадливішим через те, що багато керівників фірм оформили собі величезні надбавки до зарплат та забезпечили добрі пенсії, тоді як працівників вони заохочують бути скромними і не вимагати значного підвищення зарплати. «Проблема, яка виникає через гонитву керівників підприємств за прибутками, полягає в тому, що їхні погляди заразні і внаслідок цього понижується загальний рівень моралі людей,— зазначає Челл Уве Нілсон, ад’юнкт-професор етики й теологічний керівник Шведської християнської ради.— Це, звичайно, згубно впливає на моральні засади як суспільства загалом, так і окремих людей».

Культура мас-медіа

Іншою причиною швидкого занепаду моралі в другій половині XX століття є культура мас-медіа. «Нові цінності впроваджують продюсери телепередач, магнати кіновиробництва, законодавці моди, гангста-реппери і багато інших осіб, що відіграють визначну роль в електронному комплексі мас-медіа,— каже сенатор Ліберман.— Ці творці нових тенденцій дуже сильно впливають на нас і особливо на наших дітей, не відчуваючи часто ніякої відповідальності за поширення згубних ідей».

Для підтвердження своїх слів Ліберман згадує про пісню групи «Труп канібала», що грає в стилі хеві-матал. Співаки в подробицях описують зґвалтування  жінки, якій погрожують ножем. Ліберман та його колега звернулися до фірми звукозапису, щоб вилучити цю пісню. Але, як розповідає сенатор, їхнього прохання не задовольнили.

Тож сьогодні батьки, які дбають про своїх дітей, вимушені вести справжню боротьбу з мас-медіа за право виховання. Однак що сказати про сім’ї, в яких батьки не дуже цікавляться дітьми? «У таких випадках,— каже Ліберман,— ніхто не ставить під сумнів того, що пропагує мас-медіа, і дитина вчиться принципів добра і зла, а також визначає свої пріоритети в житті переважно на підставі побаченого по телебаченню, на кіноекрані та почутого з магнітофона». А тепер цей список поповнив ще й Інтернет.

Назад до «кам’яного віку моралі»

У чому виявляються результати цього негативного впливу на молодь? Передусім у тому, що в останні роки більше дітей та підлітків звинувачується в жорстокому насиллі проти інших дітей, а також дорослих.

Жахливий випадок стався 1998 року у Швеції. Двоє хлопчаків віком п’ять і сім років задушили чотирирічного малюка, з яким бавилися! У багатьох після цього виникало запитання: чи ж діти не наділені від народження відчуттям, яке підказувало б їм зупинитися, коли зайдуть задалеко? Дитячий психіатр дала на це запитання таку цікаву відповідь: «Відчуття, яке не дозволяло б заходити надто далеко,— це те, чого потрібно набути, навчитися». Вона додала: «Це може залежати від того... які приклади діти бачать і чого навчаються від дорослих навколо себе».

Подібне явище спостерігається серед брутальних злочинців. За словами Стена Левандера, професора психіатрії зі Швеції, 15—20 відсотків тих, хто сидить сьогодні у в’язницях,— це психопати, тобто неймовірно егоїстичні люди, які позбавлені співчуття й не можуть або не хочуть зрозуміти понять добра та зла. Було помічено, що навіть діти й підлітки, які здаються нормальними, мають притуплену моральну свідомість. «Ми повернулися назад до кам’яного віку моралі»,— каже Крістіна Гофф Соммерс, професор філософії. Вона зауважила, що, коли перед її юними студентами поставити запитання: що є правильне, а що ні, більшість стає дуже невпевненою. Потім вони відповідають, що не існує чогось такого, як правильне й неправильне. На їхню думку, кожен сам повинен вирішити, що для нього найліпше.

Останнім часом багато її студентів почали заперечувати ідею про виняткову гідність людини та цінність її життя. Наприклад, коли їх запитали, що б вони зробили, якби перед ними постав вибір врятувати свою домашню тваринку чи незнайому людину, багато сказали, що врятували б тваринку.

«Проблема полягає не в тому, що молоді люди є якимись невігласами, не мають довіри, жорстокі або віроломні,— говорить професор Соммерс.— Прямо кажучи, вони просто не розрізняють понять добра та зла». За її словами, чимало молодих сьогодні сумнівається в існуванні правильного й неправильного і власне така позиція таїть у собі найбільшу загрозу для суспільства.

Занепад норм моралі в наші дні — це сумна реальність. Багато побоюється, що наслідки цього можуть бути жахливими. У вищецитованому тижневику «Цайт» говориться, що сьогоднішня вільна ринкова економіка може поступово «занепасти й одного дня зазнати краху, як це сталося недавно з соціалістичною системою».

Що ж усе це насправді означає? І яке майбутнє нас чекає?

[Ілюстрації на сторінках 6, 7]

Сьогодні «нові цінності впроваджують продюсери телепередач, магнати кіновиробництва, законодавці моди, гангста-реппери...».