Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Релігійна нетерпимість тепер підтверджена

Релігійна нетерпимість тепер підтверджена

 Релігійна нетерпимість тепер підтверджена

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

«ЄПИСКОПИ жалкують про «жахливі вчинки» королеви Марії» — такий заголовок з’явився у журналі «Кетолік гералд» за 11 грудня 1998 року. Римсько-католицькі єпископи Англії та Уельсу визнали, що «в ім’я католицької релігії коїлись жахливі злочини, наприклад, стосовно протестантів під час Реформації у Великобританії». Ким була королева Марія? Які злочини вона чинила, що призвело до такого визнання? І чому єпископи Англії та Уельсу вирішили заявити про це саме тепер?

Марія Тюдор народилась у римсько-католицькій Англії 1516 року й була дочкою Катерини Арагонської, першої дружини короля Генріха VIII. Це єдина дитина Катерини, яка залишилась живою. Мати виховала свою дочку побожною католичкою. Її батько хотів мати спадкоємця, але Катерина не народила сина. Оскільки папа відмовився скасувати їхній шлюб, Генріх взяв справи у свої руки, підготовляючи в Англії дорогу протестантській Реформації. У 1533 році, за чотири місяці до того, як Томас Кренмер, архієпископ Кентерберійський, оголосив перший шлюб Генріха недійсним, король одружився з Анною Болейн.

Наступного року бунтівний Генріх розірвав усі стосунки з Римом і став верховним головою англіканської церкви. Марія,  яка стала вважатись незаконною дочкою, ніколи вже не бачила своєї матері, оскільки Катерину змусили провести позосталі роки ізольованою від громадського життя.

Протестантська нетерпимість

Протягом наступних 13 років страчували всіх, хто не визнавав Генріха головою церкви або все ще підкорявся владі папи. Король помер 1547 року, і його наступником став дев’ятирічний Едуард, єдиний законний син від третьої з шести дружин короля. Едуард і його радники намагались зробити Англію протестантською країною. Римо-католиків переслідували за сповідування їхньої релігії, а церкви позбавляли зображень і вівтарів.

Перешкоди щодо друкування і читання Біблії англійською мовою було незабаром усунуто, а церковні відправи, у тому числі читання Біблії, відбувались англійською, а не латинською мовою. Проте 1553 року Едуард, якому виповнилось лише 15 років, помер від туберкульозу. Тоді вирішили, що законною спадкоємицею престолу Англії є Марія.

Католицька нетерпимість

Спочатку люди щиро вітали 37-річну Марію, але незабаром до неї втратили симпатію. Її піддані вже звикли до протестантизму, а тепер Марія вирішила знову зробити країну римсько-католицькою. За короткий час усі релігійні статути Едуарда було скасовано. Від імені народу Марія просила прощення у папи. І знову Англія стала римсько-католицькою державою.

Примирення з Римом у свою чергу викликало нову хвилю переслідувань, але тепер уже протестантів. Їх порівнювали зі шкідливим наривом, який слід усунути, поки він не завдав шкоди всьому тілу. Багато тих, хто відмовлявся визнавати вчення римсько-католицької церкви, спалювали живцем на стовпі.

Покарання єретиків

Першим, хто втратив життя під час правління Марії, був Джон Роґерс. Він уклав Біблію, відому під назвою Біблія Метью, яка стала основою для створення «Перекладу короля Якова». Після проповіді Джона, в якій він перестерігав проти «згубного папізму, ідолопоклонства й забобонів», його ув’язнили на рік, а в лютому 1555 року спалили, звинувативши в єресі.

Джона Гупера, єпископа Глостера й Вустера, також визнали єретиком. Він оголосив, що священнослужителі мають законне право одружуватись, а розлучення дозволяється з причини перелюбу. Він також відкидав вчення про те, що Христос фізично присутній під час літургії. Гупера спалили живцем; він помирав в агонії майже сорок п’ять хвилин. Коли мали спалювати 70-річного протестантського проповідника Х’ю Латімера, він підбадьорив Ніколаса Рідлея, іншого реформатора і жертву: «Радій, пане Рідлею, і поводься як чоловік. У цей день в Англії з Божим благословенням ми запалимо таку свічку, яку, я сподіваюсь, ніколи не можна буде погасити».

Томас Кренмер, перший протестантський архієпископ Кентерберійський за часів Генріха й Едуарда, також був засуджений як єретик. Хоча Кренмер зрікся своїх протестантських вірувань, в останню хвилину він публічно змінив свою думку, назвав папу Христовим ворогом і підставив праву руку у вогонь, аби вона згоріла першою, бо винна у підписанні відречення.

Хоча принаймні 800 заможних протестантів, шукаючи безпеки, втекли за кордон, в Англії протягом наступних трьох років і дев’ятьох місяців, аж до смерті Марії, спалили на стовпі  щонайменше 277 осіб. Багато жертв були звичайними людьми, котрі повністю заплутались у своїх віруваннях. Молодих людей, яких виховували у час, коли папу засуджували, тепер карали за те, що вони виступали проти нього. Інші почали читати Біблію самостійно й сформували власні погляди на релігію.

Багатьох жахала повільна, болісна смерть чоловіків, жінок і дітей, яких спалювали на стовпі. Історик Керолі Еріксон описує типову сцену: «Дуже часто дрова для вогню були сирі, а очерет мокрий і не горів швидко. Мішечки з чорним порохом, які прив’язували до жертви, аби скоротити передсмертні муки, не запалювались або просто калічили людей». Жертвам не затикали рота, отже «їхні крики й молитви було чути часто до самої їхньої смерті».

З’являлось чимраз більше осіб, котрі починали піддавати сумніву релігію, яка вимагала спалювати людей, щоб провести в життя свої вчення. Співчуття до жертв спонукало складачів балад створювати пісні про протестантських мучеників. Джон Фокс почав укладати свою «Книгу про мучеників», що мала стати майже такою ж впливовою для протестантських реформаторів, як і Біблія. Багато з тих, хто на початку правління Марії був римо-католиком, під його кінець стали протестантами.

Спадщина Марії

Після того як Марія вступила на престол, вона сказала, що одружиться зі своїм кузеном Філіпом, спадкоємцем іспанського трону. Він був іноземним королем і завзятим римо-католиком, чого менше всього бажало багато англійців. Бунт протестантів проти цього шлюбу не досяг мети, і 100 повстанців стратили. Філіп і Марія одружились 25 липня 1554 року, хоча Філіп так ніколи і не був коронований. Однак їхній бездітний шлюб був джерелом неспокою для Марії, яка бажала мати римсько-католицького спадкоємця.

Здоров’я Марії ослабло, і після короткого п’ятирічного правління вона померла у віці 42 років. Марія померла прибита горем. Її чоловік стомився від неї, а більшість підданих ненавиділи її. Багато мешканців Лондона у час смерті королеви влаштували на вулицях забави. Замість того щоб відновити римський католицизм, через свій фанатизм Марія посприяла протестантизму. Її спадщиною є ім’я, під яким вона залишилась відомою: Кривава Марія.

Сумління, спонукане неправильними мотивами

Чому Марія наказувала страчувати так багато людей? Вона була навчена, що єретики — це зрадники Бога, і думала, що її обов’язком є покінчити з їхнім впливом, поки він не поширився на всю державу. Вона прислухалась до свого сумління, але ігнорувала права тих, чиє сумління вело їх в іншому напрямку.

Однак протестанти також були нетерпимими. За правління Генріха й Едуарда людей теж спалювали за їхні релігійні вірування. Після Марії королевою стала протестантка Єлизавета I, яка вважала, що сповідувати римський католицизм є зрадницьким злочином, і тому протягом її правління було страчено понад 180 англійських римо-католиків. У наступному столітті за релігійні переконання загинули ще тисячі людей.

Чому вибачатися тепер?

Десятого грудня 1998 року минуло 50 літ з часу прийняття ООН Загальної декларації прав людини. У статті 18 визнається «право на свободу думки, совісті і релігії», у тому числі свободу змінювати свою релігію, навчати й сповідувати її. Римсько-католицькі єпископи Англії та Уельсу вирішили, що 50-та річниця буде «слушною нагодою для католиків, аби проаналізувати своє сумління в цих питаннях» і визнати «жахливі вчинки», зокрема за часів Марії Тюдор.

Хоча тепер жалкують про вчинки, здійснені майже 450 років тому через релігійну нетерпимість, чи сьогодні щось справді змінилось? Людей більше не спалюють на стовпі, але так звані християни продовжують вчиняти насильство проти членів інших релігій, а також кровопролиття. Така нетерпимість не подобається Богові. Ісус Христос, який досконало відображає Божу особистість, проголосив: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35).

[Ілюстрація на сторінці 12]

Королева Марія.

[Відомості про джерело]

З книжки «Коротка історія англійців».

[Ілюстрація на сторінці 13]

Латімера і Рідлея спалили на стовпі.

[Відомості про джерело]

З «Книги Фокса про мучеників».

[Ілюстрація на сторінці 13]

Кренмер запевняє, що спочатку згорить його права рука.

[Відомості про джерело]

З книжки «Історія Англії» (том I).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 12]

Border: 200 Decorative Title-Pages/Alexander Nesbitt/Dover Publications, Inc.