Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Росіяни цінують свободу поклоніння

Росіяни цінують свободу поклоніння

 Росіяни цінують свободу поклоніння

ПІСЛЯ РОЗПАДУ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1991 РОКУ ЛЮДИ, ЯКІ ТАМ ЖИВУТЬ, МОЖУТЬ ВІЛЬНО ПОКЛОНЯТИСЯ БОГОВІ. ТАКА СВОБОДА ТАКОЖ ЦІНУЄТЬСЯ ТИМИ, ХТО ПЕРЕЇХАВ ЖИТИ В ІНШІ КРАЇНИ.

БАГАТО мешканців колишнього Радянського Союзу дуже цінують те, що тепер можуть вільно збиратись для поклоніння Богу, що заборонялось упродовж багатьох десятиліть.

Після більшовицької революції 1917 року в Росії стало небезпечно читати Біблію, і мало хто ризикував своєю свободою заради цього. Але були винятки. Серед них — Свідки Єгови. Журнал «Ньюсуїк» за 16 квітня 1956 року, а це майже 44 роки тому, цитував одного юнака зі Східної Німеччини: «Ніхто, крім Свідків Єгови, не читає Біблії». За проведення зібрань для вивчення Біблії і за проповідування біблійної звістки Свідків кидали у в’язниці та виправно-трудові табори. Але всюди, куди їхали Свідки, вони несли з собою надію, що ґрунтується на Біблії, як про це можна довідатися з інформації в супровідній рамці.

У 1991 році, коли почався розпад Радянського Союзу, Свідки, що жили на його теренах, провели сім конгресів, де могли отримати біблійні повчання. Було 74 252 присутніх. Усього-на-всього через два роки, у 1993-му, вісім таких конгресів відбулося в 4 з 15 колишніх республік Радянського Союзу, їх відвідало 112 326 делегатів *. Чимало з них провели багато років у радянських тюрмах і виправно-трудових таборах. Ці вірні християни були надзвичайно вдячні за те, що можуть поклонятися Богові без перешкод.

Починаючи з 1993 року, люди в колишніх радянських республіках можуть регулярно й вільно проводити християнські зібрання, і вони надзвичайно дорожать цим привілеєм. Торік, наприклад, в колишньому Союзі 282 333 Свідків Єгови та їхніх друзів зібралося  для поклоніння на 80 обласних конгресах «Боже пророче слово». Охрестилось 13 452 особи.

Хоча це може здаватися незвичним, але минулого року російськомовні конгреси відбулись також в інших країнах світу. На цих зібраннях за межами колишнього Радянського Союзу було 6336 присутніх! Де проводились ці конгреси? І чому так багато російськомовних людей сильно цікавляться Біблією? Розгляньмо спочатку останнє запитання.

Вони усвідомлюють свої духовні потреби

Росія має багату релігійну історію. Її пишні собори, побудовані сотні років тому,— це одні з найбільш знаменитих соборів християнства. Але Руська православна церква, як і римсько-католицька, не давала людям біблійних знань.

«Біблія,— говориться в новій книжці «Російська трагедія — тягар історії» (англ.),— ніколи не посідала важливого місця в руському православ’ї». Про результат цього російський релігієзнавець Сергій Іваненко написав: «Слабе знання Біблії православними віруючими привело до того, що чимало парафіян православних церков більше потрапляють під вплив марновірства, окультизму, магії, ніж невіруючі».

Відомий російський письменник Лев Толстой зауважив подібне. Він писав: «Я переконався, що вчення [Руської православної] церкви є теоретично підступна і шкідлива брехня, практично ж зібрання найгрубіших марновірств і чаклунства, які зовсім заглушили всю цінність християнського вчення».

Така ситуація стала придатним ґрунтом для розквіту радянського комунізму з його атеїстичною пропагандою і відомим лозунгом: «Релігія — опіум для народу». Проте сам комунізм невдовзі перетворився на одну з форм релігії, яку часто називали Червоною релігією. Але вона довго не проіснувала. Коли 1991 року Радянська держава розпалася, мільйони людей були спантеличені, не знаючи кому вірити. Свідки Єгови заохочували тисячі росіян шукати відповіді в Біблії.

Завдяки добрій системі освіти росіяни є в числі найбільш освічених людей світу. Отже, чимало з них не тільки могли читати Біблію, але й полюбили її вчення. Водночас, особливо в 90-х роках, сотні тисяч людей з колишнього Радянського Союзу виїхали в інші країни, такі, як Німеччина, Греція та Сполучені Штати Америки. Як склалося їхнє життя?

 Можуть вільно поклонятися в Німеччині

У XVIII і XIX сторіччях в Росію переселилось багато німців. Найвідомішою з них була Софія, яка приїхала туди в 15-літньому віці, а 1762 року змінила на російському престолі свого чоловіка. Під час довгого царювання Софія, пізніше відома як Катерина II, запросила німецьких селян переселятися в Росію. Потім, коли під час Другої світової війни Німеччина напала на Радянський Союз, нащадки тих німців були вивезені в Сибір і в радянські республіки Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Останнім часом багато російськомовних німців, а також інших людей з колишнього Радянського Союзу переїхали в Німеччину в пошуках ліпших умов життя.

У грудні 1992 року в Берліні було організовано перший російськомовний збір в Німеччині. А торік у Німеччині було вже три російськомовні райони, в котрі входило 52 збори і 43 менші групи. На конгресі «Боже пророче слово», що проводився російською мовою в Кельні з 30 липня до 1 серпня, найвища кількість присутніх становила 4920, і 164 особи охрестилось на символ присвячення Єгові. Трохи раніше, 1 квітня, в російськомовних зборах Німеччини на відзначання Спомину Ісусової смерті зібралось 6175 чоловік.

Російськомовні люди в США

До США також прибуло багато російськомовних людей з колишнього Радянського Союзу. Газета «Нью-Йорк таймс» писала: «Від 1991 до 1996 року серед іммігрантських груп у Брукліні найшвидше зростала російська. За той же період Служба імміграції і натуралізації прийняла до США понад 339 000 іммігрантів з колишнього Радянського Союзу».

Пізніше газета «Таймс» за січень 1999 року повідомила, що за минуле десятиліття до міста Нью-Йорка та його околиць приїхало приблизно 400 000 євреїв з колишнього Радянського Союзу. Останніми роками росіяни тисячами селилися також в інших частинах США. Наприклад, до Північної Каліфорнії приїхало коло 35 000 іммігрантів з колишнього Союзу, і ця місцевість стала третім (після Нью-Йорка і Лос-Анджелеса) центром іммігрантів з тої країни. Ці російськомовні  люди також відгукнулися на можливість вивчати Біблію, і сотні з них стали поклонниками правдивого Бога Єгови.

1 квітня 1994 року в Брукліні (Нью-Йорк) було сформовано перший в наш час російськомовний збір у США. Пізніше такі збори почали діяти в штатах Пенсільванія, Каліфорнія і Вашингтон. У багатьох кутках країни з’явились також групи вивчення Біблії.

Перший у США

У серпні минулого року, з 20 по 22 число, в місті Нью-Йорку проводився перший обласний конгрес російською мовою, на якому було 670 щасливих делегатів зі США та Канади. Усі промови виголошувались російською мовою, а члени російського збору з Лос-Анджелеса (штат Каліфорнія) поставили костюмовану драму на основі біблійної розповіді про Якова та Ісава. Це дійсно був один з найцікавіших моментів конгресу.

Інша подія конгресу — це хрещення 14 осіб, яких можна побачити на супровідній фотографії. Декілька з них, подолавши біля 4000 кілометрів, приїхали з Портленда (штат Орегон), Лос-Анджелеса та Сан-Франциско (штат Каліфорнія), щоб охреститися на конгресі в Нью-Йорку. Раніше всі вони жили в колишніх радянських республіках: Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Молдові, Росії та Україні. Їхні розповіді показують, як сильно вони цінують знання про Бога і можливість вільно поклонятися йому.

Світлана (перший ряд, третя зліва) жила в Москві. В 17 вона вийшла заміж за знаного співака, котрий був набагато старший від неї, а 1989 року вони з малолітнім сином приїхали до США. Її чоловік багато подорожував, і через п’ять років вони розлучились.

Коли Світлана познайомилась зі своєю співробітницею, що була Свідком, друзі попередили її, аби вона не втягнулась у, як вони сказали, «секту, котра буде контролювати [її] життя і забере всі [її] гроші». Але вона бажала довідатись, чого навчає Біблія. Коли Світлана познайомилася з Божим іменем, то сказала: «Мене сильно вразило те, що лише Свідки звіщають про це ім’я».

Ще підлітком Андрій (другий ряд, третій зліва) переїхав зі свого містечка в Сибіру до Санкт-Петербурга, як тепер називають це місто, для подальших занять атлетикою. Згодом Радянський Союз  розпався, і 1993 року Андрій у віці 22 років іммігрував до Сполучених Штатів. Він розповідає: «Я почав думати про Бога і став ходити до Руської православної церкви. Якось під час святкування російського Великодня я цілу ніч простояв у церкві, бо хотів наблизитись до Бога».

Приблизно в той же час з Андрієм зустрілась Світлана і почала розповідати йому те, чого навчалась на біблійному вивченні. Він погодився піти з нею на зібрання Свідків Єгови, а згодом і вивчати Біблію. У січні 1999 року вони одружились. Після свого хрещення на конгресі вони сяяли від щастя.

Павло (другий ряд, четвертий зліва) народився біля Караганди (Казахстан), але потім переїхав у Нальчик (Росія). Це велике місто розташоване неподалік Чечні й Дагестану, де часто відбуваються воєнні дії. Тут в серпні 1996 року Павло вперше зустрівся зі Свідками, але вже через місяць іммігрував у Сан-Франциско. Він мав справу з наркотиками, а в Росії залишив дочку з її матір’ю.

Одразу після приїзду в США Павло знайшов Свідків Єгови і погодився на біблійне вивчення. Він упорядкував власне життя, а до матері своєї дочки написав про новознайдені вірування. Нині вона вивчає Біблію зі Свідками і планує переїхати до Сполучених Штатів, щоб одружитися з Павлом і разом з ним та дочкою служити Єгові в Каліфорнії.

Георг (другий ряд, другий зліва) народився і виріс у Москві. Він прибув до США 1996 року і через рік одружився з Флорою, яка приїхала з Азербайджану. Георг відвідував Руську православну церкву, але, прочитавши одну «Вартову башту», засумнівався щодо вчення про Трійцю. Він написав до Товариства Вартової башти й отримав брошуру «Чи вам вірити в Трійцю?». У 1998 році він і Флора почали вивчати Біблію. Тепер вона також готується до хрещення.

Іншим цікавим моментом конгресу були вітання з Москви, де в той же уїк-енд на конгресі було 15 108 присутніх. З яким же захопленням делегати в Нью-Йорку  почули, що в Москві охрестилось 600 осіб! Тим більше, що за тиждень до конгресу газети й телебачення в США та в інших місцях почали передавати недобрі новини про події в Москві.

Що відбувалося в Москві

21 липня 1999 року Свідки підписали контракт про використання Олімпійського стадіону, розташованого неподалік від центру Москви і поряд з великою російською православною церквою. Але за тиждень до конгресу стало ясно, що готується протидія. У середу 18 серпня все ще не було дано дозволу на використання стадіону, хоча за його оренду вже було заплачено. Відповідальним працівникам вказувалось на те, що, як розповідається в рамці на сторінці 28, Свідки Єгови — це визнана законом релігійна організація в Росії.

Представники Свідків стали непокоїтись, бо вже в п’ятницю мало прибути на конгрес 15 000 делегатів. Деякі делегати їхали з міст, розташованих багато кілометрів від Москви. Зрештою, після багатьох годин переговорів, біля 8-ї вечора в четвер 19 серпня адміністрація стадіону з радістю повідомила Свідків, що конгрес відбудеться. Міська адміністрація сказала, що вони не проти проведення конгресу.

Наступного ранку тисячі людей ішло на стадіон. Свідки-добровольці працювали цілу ніч, щоб приготувати стадіон до прибуття делегатів. Також цього першого ранку були присутні представники преси, котрим перед тим повідомлялося про опір проведенню конгресу. «Вітаємо! — вигукнув один з них. — Радісно чути, що конгрес відбувається».

Приклад організованості

Адміністрація конгресу вирішила, що було б добре подбати про безпеку. Отже, при всіх входах на стадіон стояли відповідальні за безпеку особи з приладами для виявлення металу, подібними до тих, що використовують в аеропортах для перевірки пасажирів. Також усередині стадіону було розставлено  міліціонерів. Попри серйозне занепокоєння, конгрес проходив організовано.

У суботу пополудні хтось повідомив по телефону, що на стадіоні підкладено бомбу. Про це стало відомо незадовго до закінчення передостанньої промови того дня. Тому на прохання адміністрації було зроблено коротке оголошення, щоб усі негайно залишили стадіон. А коли всі організовано це зробили, працівники стадіону й міліція були вражені. Вони ніколи раніше не бачили чогось подібного! Вони запитали, чи Свідки перед тим не тренувались.

Жодної бомби не знайшли. Отже наступного дня програму трохи продовжили, аби включити в неї пропущене в суботу. Адміністрація стадіону була задоволена конгресом.

У Греції та в інших місцях

У кінці серпня і на початку вересня відбулись обласні конгреси російською мовою також в Греції — спочатку в Афінах, потім в Салоніках. Усіх присутніх було 746 осіб, а 34 охрестилось. У Греції існує 8 російськомовних зборів і 17 менших груп, що складаються з іммігрантів з республік, розташованих на півдні колишнього Радянського Союзу. Зібрання проводяться російською та іншими мовами, якими розмовляють ці іммігранти.

Одним з охрещених в Афінах був Віктор. Раніше він був атеїстом, але в серпні 1998 року побував на міжнародному конгресі Свідків Єгови в Афінах, де охрестилась його дружина. Віктор сказав, що любов, яку виявляли делегати, настільки його вразила, що він вирішив вивчати Біблію.

Чоловік на ім’я Ігор отримав книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі» і коли прочитав її, то викинув геть свої ікони. Він навіть почав називати себе Свідком Єгови. Потім написав до філіалу в Афінах, і в листопаді 1998 року його відвідали Свідки. Він зразу ж почав ходити на зібрання і з того часу ніколи їх не пропускав. Тепер, вже після хрещення, Ігор має мету — стати повночасним служителем Свідків Єгови.

Російськомовні люди також іммігрували до багатьох інших країн світу, про які ми тут не згадали. Чимало цих людей теж радіють тому, що можуть вільно вивчати Біблію і відкрито збиратись, аби поклонятися Богові. Як же вони цінують такий дорогоцінний привілей!

[Примітка]

^ абз. 5 Ці 15 республік тепер є незалежними державами: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан та Україна.

[Рамка на сторінці 22]

Росіяни, які люблять Біблію

Професор Сергій Іваненко, шанований російський релігієзнавець, описав Свідків Єгови як тих, що дійсно присвятилися вивченню Біблії. Недавно російською мовою було видано його книжку «Про людей, які ніколи не розстаються з Біблією». Розповідаючи про ранню історію Свідків у Радянському Союзі, він написав: «Навіть опинившись в ув’язненні за вірність своїм переконанням, Свідки Єгови знаходили способи користуватися Біблією». На підтвердження цих слів він наводить такий випадок.

«Мати її [Біблію] в’язням було заборонено. Біблії під час обшуків забирали. В одному з північних таборів Свідок Єгови працював електриком і зберігав біблійні книги в трансформаторних будках, де була дуже висока напруга. Кожна частина Біблії була прив’язана ниткою до певного дроту, і лише цей чоловік знав, за яку нитку треба потягнути, щоб вийняти, наприклад, Євангеліє від Матвія, не отримавши смертельного удару струмом. Звичайно, ніякі обшуки, як не старались охоронники, не дали результатів, і ця унікальна Біблія так і не була знайдена».

[Рамка на сторінці 28]

Перереєстрація Свідків Єгови в Росії

У Росії Свідки Єгови більше століття активно проголошують про Боже Царство. Але через урядові обмеження вони не були зареєстровані аж до 27 березня 1991 року. Того дня їх зареєстрували під назвою «Управлінський центр релігійної організації Свідків Єгови в СРСР».

26 вересня 1997 року було прийнято закон «Про свободу совісті та про релігійні об’єднання». Цей новий закон живо обговорювався по цілому світі. Чому? Тому що багато хто сприйняв його як спробу обмежити діяльність релігійних меншин у Росії.

Отже, незважаючи на те, що 1991 року Свідки Єгови були, хоча й не без проблем, зареєстровані, новий російський закон про свободу совісті вимагав, аби вони, а також інші релігійні організації були перереєстровані. Через це виник ряд питань. Чи не вказував даний факт на те, що російські органи влади повертаються до політики протидії Свідкам Єгови? І чи надалі існуватиме релігійна терпимість та свобода віросповідання, гарантовані Конституцією Російської Федерації?

Урешті-решт надійшла відповідь. Як же зраділи Свідки, що знову отримали правове визнання, коли Міністерство юстиції Росії 29 квітня 1999 року видало посвідчення про реєстрацію «Управлінського центру Свідків Єгови в Росії»!

[Ілюстрація на сторінці 23]

Перший у США обласний конгрес російською мовою.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Біблійна драма поставлена в Нью-Йорку російським збором з Лос-Анджелеса.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Ці 14 охрещених в Нью-Йорку походять з шести колишніх республік Радянського Союзу.

[Ілюстрація на сторінках 26, 27]

Понад 15 000 присутніх на Олімпійському стадіоні в Москві.