Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Потреба в безкровній медицині зростає

Потреба в безкровній медицині зростає

 Потреба в безкровній медицині зростає

«Усі, хто має справу з кров’ю й піклується пацієнтами, які перенесли чи перенесуть операцію, повинні розглянути можливості безкровної хірургії» (д-р Йоахім Больт, професор анестезіології з Людвігсгафена, Німеччина).

ЗАГРОЗА СНІДу змусила науковців та лікарів вдатись до додаткових заходів, щоб зробити операційну безпечним місцем. З цією метою також почали більш ретельно перевіряти кров. Але, на думку фахівців, переливання крові все ще таїть у собі якийсь відсоток ризику. «Незважаючи на те що суспільство витрачає величезні кошти, аби зробити запаси крові якомога безпечнішими,— говориться в журналі «Трансфузія» (англ.),— ми думаємо, що хворі й далі намагатимуться уникати переливання алогенної [донорської] крові просто тому, що запаси крові ніколи не можуть бути абсолютно безпечними».

 Тому не дивно, що багато лікарів починають обережніше ставитися до переливання крові. Д-р Алекс Заполянскі із Сан-Франциско (Каліфорнія) каже: «Трансфузії загалом не є корисними. І ми докладаємо всіх зусиль, аби уникати їх».

Широка громадськість також починає дедалі більше усвідомлювати небезпеку переливання крові. Згідно з проведеним 1996 року опитуванням, 89 відсотків канадців віддають перевагу альтернативним, безкровним методам лікування. «Не всі пацієнти на противагу Свідкам Єгови відмовляються від донорської крові,— говориться в «Журналі судинної хірургії» (англ.).— Однак ризик передачі хвороб та загроза імуномодуляцій виразно свідчать про те, що ми мусимо знайти альтернативи для всіх наших пацієнтів».

Метод, якому віддається перевага

На щастя, альтернатива існує. Це безкровна медицина. Багато хворих віддає перевагу такому методу лікування, зовсім не вважаючи його останнім шансом. І вони мають для цього всі підстави. Стівен Джефрі Поллард, головний хірург із Великобританії, каже, що рівень захворюваності та смертності серед пацієнтів, яким було зроблено операцію без застосування крові, «є принаймні такий самий, як серед тих, кому вливали кров. А у багатьох випадках завдяки безкровній хірургії вдається уникнути післяопераційних інфекцій та різних ускладнень, що часто пов’язані з кров’ю».

Як же розвинулась безкровна медицина? Це питання, можна сказати, трохи дивне, бо вона насправді існувала ще перед тим, як почали використовувати кров. Лише на початку XX століття технологію переливання крові вже було настільки опрацьовано, що ця процедура почала широко застосовуватися. Проте в останні десятиліття дехто став популяризувати безкровну хірургію.  Наприклад, у 60-х роках відомий хірург Дентон Кулі зробив одні з перших операцій на відкритому серці без застосування крові.

Коли в 70-х роках серед тих, хто переніс трансфузію, поширився гепатит, багато лікарів почали шукати якісь альтернативи крові. На початку 80-х чимало великих медичний колективів уже виконували операції без застосування крові. Пізніше, коли вибухла епідемія СНІДу, ці колективи неодноразово консультували інші групи, які хотіли застосовувати ті самі методи. Протягом 90-х років у багатьох лікарнях було опрацьовано програми безкровної терапії та хірургії як альтернативи для пацієнтів.

Тож сьогодні лікарі успішно послуговуються методами безкровної медицини, роблячи операції та надаючи допомогу в критичних ситуаціях, які раніше не обходились без переливання крові. «Серйозні операції на серці та судинах, а також гінекологічні, акушерські, ортопедичні й урологічні операції можна виконувати без застосування крові та її препаратів»,— зазначає Д. Г. В. Вонґ у «Канадському журналі анестезії».

Безкровна хірургія корисна ще й тим, що сприяє поліпшенню медичного обслуговування. «Найважливішим фактором при запобіганні втраті крові є майстерність хірурга»,— каже д-р Бенджамін Дж. Райхштайн, завідувач відділення хірургії у Клівленді (Огайо). У південноафриканському юридичному журналі говориться, що в деяких випадках операції без застосування крові можна робити «швидше, чистіше й без затрати великих коштів». А далі додається: «Що ж стосується післяопераційного догляду, то часто він виявляється дешевшим і хворі швидше одужують». Це лише кілька причин, чому нині коло 180 лікарень по світі мають спеціальні програми для надання медичної допомоги без застосування крові.

 Кров і Свідки Єгови

Свідки Єгови відмовляються від переливання крові з біблійних причин *. Але вони погоджуються на альтернативні методи лікування і навіть домагаються їх. «Свідки Єгови наполегливо шукають найліпшого лікування,— сказав д-р Річард К. Спенс, коли ще був завідувачем відділення хірургії у нью-йоркській лікарні.— Як група, Свідки є найосвіченішими пацієнтами хірургів».

Роблячи операції Свідкам Єгови, лікарі удосконалили багато методів безкровної хірургії. Протягом 27 років група Дентона Кулі, спеціаліста в галузі серцево-судинної хірургії, зробила 663 Свідкам Єгови операції на відкритому серці без застосування крові. Результати виразно свідчать про те, що можна успішно виконувати операції на серці без трансфузії.

Свідків Єгови часто критикують за відмову від крові. Але в посібнику, опублікованому Товариством британських та ірландських анестезіологів, сказано, що своєю позицією Свідки «виявляють повагу до життя». Правду кажучи, непохитність Свідків у питаннях, пов’язаних з кров’ю, є основною причиною, завдяки якій безпечні методи лікування стають тепер доступними для всіх. «Потребуючи операційного втручання, Свідки Єгови показують шлях і невпинно змушують нас удосконалювати важливу галузь Норвезької медичної служби»,— пише професор Стейн А. Евенсен з Норвезької національної лікарні.

Щоб якось посприяти лікарям у їхніх зусиллях надавати медичну допомогу без застосування крові, Свідки Єгови організували службу зв’язку, яка виявилась дуже корисною. На сьогодні у світі діє понад 1400 Комітетів зв’язку з лікарнями, які можуть запропонувати працівникам охорони здоров’я інформацію на тему безкровної медицини — понад 3000 статей. «Нині завдяки роботі заснованих Свідками Комітетів зв’язку з лікарнями більш імовірно, що не лише Свідкам Єгови, але й іншим пацієнтам не робитимуть без потреби переливання крові»,— зазначає д-р Чарлз Барон, професор Бостонського юридичного коледжу *.

Зібрана Свідками Єгови інформація на тему безкровного лікування стає у пригоді багатьом працівникам медицини. Наприклад, готуючи матеріал для книжки «Автотрансфузія: принципи й тенденції» (англ.), автори попросили Свідків Єгови надати їм інформацію про альтернативи переливання крові. Свідки охоче задовольнили прохання. І ці автори пізніше із вдячністю сказали: «У жодній іншій літературі ми не знайшли такого чіткого й повного переліку методів, які дозволяють уникнути переливання донорської крові».

Поступи в медичній сфері спонукують багатьох подумати про можливості безкровної медицини. Що ж чекає нас у майбутньому? Професор Люк Монтеньє, який відкрив вірус СНІДу, каже: «Оскільки наше розуміння у цій сфері постійно збільшується, переливання крові одного дня, безсумнівно, відійде назавжди в минуле». А тим часом альтернативні методи лікування уже рятують людям життя.

[Примітки]

^ абз. 16 На прохання медичних закладів Комітети зв’язку з лікарнями також влаштовують для медперсоналу презентації. Крім того, якщо є потреба, вони допомагають пацієнту від самого початку налагодити з відповідальним лікарем відвертий, безперервний обмін думками.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 7]

Що говорять лікарі

«Безкровна хірургія існує не лише для Свідків Єгови, але й для всіх пацієнтів. Вважаю, що кожен лікар повинен цікавитись нею» (д-р Йоахім Больт, професор анестезіології, м. Людвігсгафен, Німеччина).

«Хоча робити переливання крові нині безпечніше, ніж у минулому, це все ж таки ризиковано, тому що можливі імунні реакції і є велика ймовірність заразитись гепатитом чи хворобами, що передаються статевим шляхом» (д-р Теренс Дж. Саккі, доцент, фахівець з питань клінічної медицини).

«У більшості лікарів виробилась автоматична реакція щодо переливання крові, і вони роблять його часто й довго не роздумуючи. Я так не роблю» (д-р Алекс Заполянскі, директор кардіохірургічного відділення при Інституті кардіології, м. Сан-Франциско).

«Не бачу потреби робити переливання крові при звичайній операції на черевній порожнині» (д-р Йоганнес Шіле, професор хірургії, м. Ієна, Німеччина).

[Ілюстрації]

Д-р Йоахім Больт.

Д-р Теренс Дж. Саккі.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Безкровна медицина

Деякі методи

Рідини. Для підтримки потрібного об’єму крові й запобігання гіповолемічному шоку використовують сольовий розчин Рінгера, декстран, гідроксиетиловий крохмаль та інші речовини. Нині проводяться досліди з деякими рідинами, котрі можуть переносити кисень.

Медикаменти. Протеїни, створені завдяки генній інженерії, можуть стимулювати вироблення червонокрівців (еритропоетин), тромбоцитів крові (інтерлейкін-11) та різних білокрівців (ГМ-КСФ, Г-КСФ). Інші медикаменти значно зменшують втрату крові під час операцій (апротінін, антифібринолітики) або допомагають зупинити сильну кровотечу (десмопресин).

Біологічні гемостатичні засоби. Використовують колаген і целюлозні бинти, які накладають безпосередньо на місце кровотечі. Фібринові клеї та пломби можна накладати на колоті рани або покривати ними великі ділянки кровоточивих тканин.

Відновлення крові. Апарати для відновлення крові переробляють кров, втрачену під час операції або при травмі. Кров очищається і через замкнутий кровообіг повертається до пацієнта. У тяжких випадках завдяки цій системі можна відновити не один літр крові.

Хірургічні інструменти. Існує обладнання, яке може одночасно розтинати і закривати кровоносні судини. Інше тамує кровотечу великих ділянок тканин. Лапароскопи й інструменти, при застосуванні яких організм зазнає мінімальних пошкоджень, дозволяють уникнути кровотеч під час великих розтинів.

Техніка проведення операції. Коли ретельно планувати операцію, а також консультуватися з досвідченими клініцистами, це може допомогти операційній бригаді уникнути ускладнень. Щоб зупинити кровотечу, важливо діяти негайно. Якщо зволікають довше 24 годин, то сильно зростає ризик смерті пацієнта. А коли велику операцію розбити на декілька малих, це допоможе знизити сумарну втрату крові.

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 10]

Безкровна медицина

Новий «метод лікування»?

Кореспондент «ПРОБУДИСЬ!» обговорив з чотирма експертами в галузі безкровної медицини переваги альтернативних методів лікування.

Хто ще, крім пацієнтів, котрі відмовляються од переливання крові з релігійних міркувань, цікавиться безкровною медициною?

Д-р Шпан: У нашому центрі ті, хто просить про безкровне лікування,— це зазвичай пацієнти, які дуже добре обізнані з цією справою.

Д-р Шандер: У 1998 році кількість пацієнтів, котрі відмовлялись від крові з особистих міркувань, перевищила кількість тих, хто відмовлявся з релігійних міркувань.

Д-р Боід: Візьмімо, наприклад, хворих на рак. Часто, ті, хто не отримував крові, видужували швидше і в них рідше траплялися рецидиви.

Д-р Шпан: Нерідко ми лікуємо професорів університетів та їхні родини без застосування крові. Навіть хірурги не хочуть, щоб ми їм робили переливання! Один із них, наприклад, попросив нас прооперувати його дружину. Він сказав: «Прошу лише одного: не робіть їй переливання крові!»

Д-р Шандер: Члени мого відділу анестезіології кажуть: «Пацієнти, котрі не приймають крові, почуваються добре, можливо, навіть ліпше від тих, хто приймає. Для чого нам два методи лікування? Якщо це найліпший метод, ми повинні пропонувати його всім». Отже, тепер ми сподіваємось, що безкровне лікування стане звичайним методом лікування.

Пан Ерншоу: Це правда, що безкровною хірургією цікавляться передусім Свідки Єгови. Але ми бажаємо кожного лікувати за допомогою цього методу.

Чи безкровне лікування обходиться дорожче чи дешевше?

Пан Ерншоу: Воно заощаджує кошти.

Д-р Шандер: Завдяки безкровному лікуванню на 25 відсотків зменшуються витрати коштів.

Д-р Боід: Вже заради цього ми повинні використовувати даний метод.

Який поступ уже зроблено в застосуванні безкровної медицини?

Д-р Боід: Я думаю, досить значний. І ще рано ставити крапку. Знову й знову ми знаходимо нові докази на користь невживання крові.

[Ілюстрації]

Д-р Р. Шпан, професор анестезіології (Цюрих, Швейцарія).

Д-р Аріе Шандер, доцент, фахівець з питань клінічної анестезіології (США).

Пан Пітер Ерншоу, FRCS, хірург-консультант, ортопед (Лондон, Англія).

Д-р Марк Е. Боід, професор акушерства та гінекології (Канада).

[Рамка на сторінці 11]

Роль пацієнта

▪ Поговоріть зі своїм лікарем про методи безкровної медицини, до того як виникне потреба в лікуванні. Це особливо важливо для вагітних жінок, батьків з малими дітьми та людей похилого віку.

▪ Свої бажання викладіть на папері, особливо якщо для таких випадків передбачено юридичний документ.

▪ Якщо ваш лікар не хоче проводити лікування без крові, знайдіть іншого фахівця, котрий діятиме згідно з вашим бажанням.

▪ Щоб знайти ефективні методи лікування без крові, потрібен час. Отже не відкладайте пошуки на потім, якщо ви знаєте, що необхідно буде робити операцію.