Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

 ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї | ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Доручайте дитині домашні обов’язки

Доручайте дитині домашні обов’язки

ТРУДНІСТЬ

У деяких сім’ях батьки доручають дітям домашні обов’язки, і ті слухняно їх виконують. В інших сім’ях від дітей вимагають дуже мало, і вони тільки раді цьому.

Особливо це помітно в західних країнах, де діти переважно є «споживачами», які звикли тільки брати, а не давати. «Сьогодні діти увесь свій вільний час грають у відеоігри, сидять в Інтернеті та дивляться телевізор,— каже батько, на ім’я Стівен.— Вони не мають жодних обов’язків».

Як на вашу думку, чи варто залучати дитину до хатньої роботи? Чи це якось впливатиме на її розвиток?

ЩО ВАРТО ЗНАТИ

Деякі батьки не поспішають доручати своїй дитині домашні обов’язки, бо вважають, що вона і так перевантажена уроками та позашкільними заняттями. Все ж залучати дитину до роботи в домі дуже важливо. Подивімось чому.

Домашні обов’язки розвивають почуття відповідальності. Діти, яких залучають до роботи в домі, краще вчаться у школі. І це зрозуміло, адже, виконуючи хатню роботу, вони набувають впевненості в собі, стають більш організованими і зміцнюють силу волі. А ці риси сприяють кращій успішності у навчанні.

Домашні обов’язки привчають дитину допомагати іншим. Як показує життя, діти, котрі допомагали батькам вдома, охочіше допомагають іншим, коли стають дорослими. І не дивно, бо вони навчилися думати спершу про інших, а не про себе. З іншого боку, як зауважує Стівен, про якого ми згадували раніше, «якщо не ставити перед дітьми жодних вимог, вони вважатимуть, що всі мають їм прислуговувати. Діти будуть не готові до дорослого життя, коли доведеться працювати і нести відповідальність за свої вчинки».

Домашні обов’язки зближують дітей і батьків. Батьки, які залучають дитину до роботи в домі, вчать її, що вона не лише є членом сім’ї, але й несе свою частину відповідальності за неї. Батькам не вдасться навчити цього дитину, якщо вони вважатимуть її позашкільні заняття важливішими за домашні обов’язки. Подумайте, яка користь  з того, що ваш син зав’язує міцну дружбу зі своєю футбольною командою, якщо платить за це дружбою з командою рідних людей.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ

Змалечку залучайте дитину до роботи. Деякі батьки вважають, що вже з трьох років можна привчати дитину до порядку. Інші ж радять починати з двох років або навіть раніше. Вся суть у тому, що діткам, навіть зовсім маленьким, подобається робити щось разом з батьками і брати з них приклад. Біблійний принцип: Прислів’я 22:6.

Враховуйте вік дитини. Трирічний малюк, скажімо, міг би складати іграшки, витирати стіл або сортувати одяг перед пранням. Старші діти можуть пилососити, мити автомобіль і навіть готувати їжу. Доручаючи дитині завдання, зважайте на її здібності. Вас, можливо, здивує те, з яким захопленням ваше дитя братиметься за роботу.

Не дозволяйте хатнім справам відійти на задній план. Робити це нелегко, особливо якщо вашу дитину щодня чекає гора домашніх завдань. Все ж, як сказано в одній книжці про виховання, батьки, які заради високих оцінок у школі звільняють дитину від домашніх обов’язків, «неправильно розставляють пріоритети» («The Price of Privilege»). Як зазначалось раніше, хатня робота насправді допомагає дитині краще вчитися. Крім того, навики, які ваша дитина здобуде зараз, знадобляться їй у майбутньому, коли вона матиме власну сім’ю. Біблійний принцип: Філіппійців 1:10.

Терпеливо йдіть до мети. Дитина може працювати над якимось завданням довше, ніж ви сподіваєтесь, або ж результат вас розчаровує. Якщо так стається, не поспішайте виконувати роботу замість неї. Ваша мета полягає не в тому, щоб навчити дитину прибирати на рівні дорослого, а в тому, щоб прищепити їй почуття відповідальності і допомогти відчути радість від роботи. Біблійний принцип: Екклезіаста 3:22.

Розвивайте в дитини правильні спонуки. На думку деяких батьків, якщо давати дитині гроші за виконання домашніх обов’язків, то це привчить її до відповідальності. Інші ж батьки переконані, що це навчить дитину думати лише про те, що вона може взяти з сім’ї, а не дати їй. Вони також бачать небезпеку в тому, що, назбиравши достатню суму, дитина взагалі відмовиться допомагати батькам. Який висновок можна з цього зробити? Найкраще не пов’язувати домашні обов’язки дитини з її кишеньковими грошима.