Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Після страшного діагнозу

Після страшного діагнозу

«Коли лікар сказав, що в мене рак легень і товстої кишки, я сприйняла це як смертний вирок. Але повернувшись додому, я сказала собі: “Це не те, що я хотіла почути, але треба навчитися з цим жити”» (Лінда, 71 рік).

«У мене уражені нерви лівої частини обличчя, і через гострий біль мене іноді охоплює пригнічення. Не раз мені було дуже самотньо. Я навіть думала про самогубство» (Еліс, 49 років).

ЯКЩО у вас чи у когось з ваших близьких діагностували хворобу, яка може загрожувати життю, то ви знаєте, наскільки це важко. Крім самої хвороби, доводиться ще й боротись із гнітючими почуттями. Неприємні походи до лікарів, виснажливі пошуки лікування і потрібних коштів, а також побічні дії медикаментів можуть посилювати страхи і тривоги. Стрес, пов’язаний з серйозною хворобою, висотує всі сили.

В кого шукати підтримку? Багато хто помітив, що немає нічого кращого, ніж звертатися  до Бога в молитві і знаходити потіху в його Слові. А ще великою підтримкою може стати любов і допомога родичів та друзів.

З ДОСВІДУ ІНШИХ

«Дуже допомагає віра в Бога,— каже 58-літній Роберт,— Бог підтримує у час хвороби. Розмовляйте з Єговою в молитві. Говоріть йому про всі свої почуття. Просіть в нього святого духу. Просіть, щоб він дав сил вашій родині і щоб допоміг вам спокійно та гідно зносити хворобу».

Роберт додає: «Емоційна підтримка рідних має велике значення. Щодня мені хтось телефонує і запитує: “Як ти?” Мене також підтримують друзі звідусіль. Їхня допомога дає мені заряд сил, і я можу далі боротися зі своєю хворобою».

Якщо ви відвідуєте друга, який занедужав, то візьміть до уваги пораду Лінди: «Хвора людина хоче, наскільки це можливо, вести нормальне життя, тому їй не завжди хочеться говорити про хворобу. Тож говоріть про те, про що ви говорите зазвичай».

Сила від Бога, потіха з Біблії, а також сердечна підтримка рідних і друзів додадуть вам впевненості в тому, що жити далі варто, навіть якщо доводиться жити з серйозною хворобою.