АПОСТОЛ Павло під натхненням написав про дев’ять рис, які є результатом дії святого духу (Гал. 5:22, 23). Він сказав, що ці чудові риси є одним «плодом духу» *. Цей плід є характерною ознакою «нової особистості» (Кол. 3:10). Дерево буде приносити плід, якщо належно дбати про нього. Подібно людина буде виявляти плід духу, якщо на її життя без перешкод впливатиме святий дух (Пс. 1:1—3).

Перша грань плоду духу, яку згадує Павло,— це любов. Наскільки цінна ця риса? Павло сказав, що без любові він «ніщо» (1 Кор. 13:2). Але що таке любов і як ми можемо розвивати її та виявляти кожного дня?

Хоча словами нелегко пояснити, що таке любов, Біблія описує, в чому вона виражається. Наприклад, ми читаємо, що любов «терпелива і добра». Крім того, вона «радіє правді» та «усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить». Також любов включає в себе почуття глибокої прихильності до інших, безкорисливу турботу про них і щиру прив’язаність до них. А про брак любові свідчать ревнощі, гордість, непристойна поведінка, егоїзм, дратівливість і небажання прощати. На противагу таким негативним рисам, любов, яку ми хочемо розвивати, «не шукає власної вигоди» (1 Кор. 13:4—8).

«Бог є любов». Справді, Єгова є самим уособленням любові (1 Ів. 4:8). Усі його діла і вчинки свідчать про його любов. Найбільшим виявом любові Бога до людства було те, що він послав на землю Ісуса, який зазнав страждань і помер за нас. Апостол Іван сказав: «Божа любов до нас виявилась у тому, що Бог послав у світ свого єдинородного Сина, щоб ми отримали через нього життя. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а в тому, що він полюбив нас і послав свого Сина як жертву примирення за наші гріхи» (1 Ів. 4:9, 10). Завдяки Божій любові ми можемо отримати прощення, надію і життя.

Ісус доводив свою любов до людей тим, що охоче виконував Божу волю. Павло написав: «[Ісус] говорить: “Ось я прийшов виконувати волю твою”... Відповідно до цієї волі ми були освячені завдяки тому, що тіло Ісуса Христа було раз і назавжди принесене в жертву» (Євр. 10:9, 10). Жодна людина не могла б виявити більшої любові. Ісус промовив: «Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів своє життя» (Ів. 15:13). Чи можемо ми, недосконалі люди, наслідувати любов, яку виявляють до нас Єгова та Ісус? Так. Розгляньмо, як саме.

Павло настійно заохочує нас: «Наслідуйте Бога, бо ви його улюблені діти, і продовжуйте жити в любові, подібно до Христа, який полюбив нас і віддав себе за нас» (Еф. 5:1, 2). Ми продовжуємо «жити в любові», якщо виявляємо цю рису в кожній сфері свого життя. Про нашу любов свідчать не лише слова, але й вчинки. Іван написав: «Дітоньки, любімо не словом і язиком, а ділом і правдою» (1 Ів. 3:18). Приміром, коли ми маємо любов до Бога і до ближнього, це спонукує нас ділитися з людьми «доброю новиною про Царство» (Матв. 24:14; Луки 10:27). Крім того, ми живемо в любові, якщо є терпеливими й добрими, а також прощаємо інших. Ми застосовуємо біблійну пораду: «Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви» (Кол. 3:13).

А втім, справжню любов не слід плутати з поблажливістю. Скажімо, щоб заспокоїти дитину, яка плаче, деякі батьки готові задовольняти кожну її примху. Але батьки, котрі по-справжньому люблять свою дитину, будуть непохитними, коли необхідно. Так само Бог є любов, але «кого Єгова любить, того і повчає» (Євр. 12:6). Якщо ми живемо в любові, то теж будемо при потребі давати належне повчання (Присл. 3:11, 12). Звичайно, при цьому слід пам’ятати, що ми самі грішні і не завжди виявляємо любов. Отже, всім нам необхідно в певних сферах життя більше виявляти любов. Як це можна робити? Розгляньмо три способи.

По-перше, просіть Бога дати вам свій дух, який допомагає розвивати любов. Ісус сказав, що Єгова дає «святий дух тим, хто просить у нього» (Луки 11:13). Якщо ми молимося про святий дух і продовжуємо «ходити згідно з духом», то будемо дедалі більше виявляти любов на ділі (Гал. 5:16). Наприклад, старійшини збору можуть просити в Бога святого духу, щоб давати іншим біблійні поради з любов’ю. А батьки можуть просити, щоб Божий дух допоміг їм повчати своїх дітей з любов’ю, а не у гніві.

По-друге, роздумуйте над тим, як Ісус виявляв любов навіть тоді, коли його провокували (1 Пет. 2:21, 23). Особливо важливо розмірковувати над прикладом Христа тоді, коли нас ображають або ставляться до нас несправедливо. У таких випадках варто запитати себе: «А що зробив би Ісус?» Сестра, яку звати Лі, побачила, що таке запитання допомагає думати, перш ніж діяти. Вона розповідає: «Якось одна співпрацівниця послала моїм колегам електронного листа, в якому негативно висловилася про мене та про мою роботу. Це мене дуже образило. Але потім я запитала себе: “Як у стосунках з цією особою я можу наслідувати Ісуса?” Поміркувавши над тим, що зробив би Ісус, я вирішила дати собі спокій і не робити з цього проблему. Пізніше я довідалася, що моя співпрацівниця мала серйозні проблеми зі здоров’ям і їй було дуже важко. Я дійшла висновку, що вона, мабуть, не хотіла мене образити. Роздуми над тим, як Ісус виявляв любов навіть тоді, коли його провокували, допомогли мені виявити таку ж любов до співпрацівниці». Безперечно, якщо ми наслідуємо Ісуса, то завжди будемо ставитися до інших з любов’ю.

По-третє, розвивайте саможертовну любов, яка є розпізнавальною ознакою правдивих християн (Ів. 13:34, 35). Святе Письмо настійно радить нам мати такий самий «склад розуму», як в Ісуса. Покинувши небо, він заради нас «відмовився від усього» і навіть зазнав смерті (Філ. 2:5—8). Коли ми наслідуємо саможертовну любов Христа, то переймаємо його думки й почуття  і ставимо інтереси інших вище за свої. А чому ще варто розвивати любов?

Якщо ми виявляємо любов, це приносить чудові результати. Розгляньмо два приклади.

• МІЖНАРОДНЕ БРАТСТВО. Оскільки ми любимо одне одного, то впевнені, що в будь-якому зборі по цілій землі брати і сестри тепло приймуть нас. Яке ж це благословення — відчувати на собі любов усього нашого «братства у світі»! (1 Пет. 5:9). Серед кого ще, крім Божого народу, можна побачити таку любов?

• МИР. Порада: «З любов’ю терпіть одне одного» — допомагає нам мати «єдність духу в узах миру» (Еф. 4:2, 3). Ми відчуваємо цей мир на наших зібраннях і конгресах. Хіба ви не погодитесь, що такий мир — це щось унікальне в теперішньому розділеному світі? (Пс. 119:165; Ісаї 54:13). Намагаючись жити в мирі з іншими, ми виявляємо глибину своєї любові до них і догоджаємо нашому небесному Батькові (Пс. 133:1—3; Матв. 5:9).

Павло написав: «Любов зміцняє» (1 Кор. 8:1). Як саме? У 13-му розділі першого листа Павла до коринфян,— який називають «Гімном любові»,— апостол пояснює, як любов зміцняє. Насамперед вона шукає користі для інших (1 Кор. 10:24; 13:5). Крім того, любов сприяє теплим стосункам у сім’ї та єдності в зборі, адже вона чуйна, уважна, терпелива і добра (Кол. 3:14).

Любов до Бога, яку всі ми виявляємо, є найважливішою, і вона найбільше зміцняє. Така любов об’єднує людей різного походження, національностей, рас і мов у щасливу родину, яка служить Єгові «пліч-о-пліч» (Соф. 3:9). Тож виявляймо цю дорогоцінну грань плоду Божого святого духу кожного дня.