Другий лист до фессалонікійців 3:1—18

3  Наостанку, брати, моліться за нас,+ щоб слово Єгови швидко поширювалося+ і прославлялось, як це й відбувається у вас,  а також щоб ми врятувалися від небезпечних та лихих людей,+ бо не всі мають віру.+  Але Господь вірний, і він зміцнить вас та буде захищати від Злого.+  Ми ж, як послідовники Господа, впевнені, що ви виконуєте й далі будете виконувати наші настанови.  Нехай Господь продовжує скеровувати ваші серця до того, щоб любити Бога+ і виявляти витривалість+ заради Христа.  Повчаємо вас, брати, ім’ям нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви сторонилися кожного брата, який поводиться негідно,+ всупереч традиції, яку ви* перейняли від нас.+  Бо ви самі знаєте, в чому нас треба наслідувати,+ оскільки ми не поводилися серед вас негідно  і не їли даром.+ Навпаки, ми ніч і день важко трудились, щоб не обтяжити жодного з вас великими витратами.+  І робили ми це не тому, що не маємо влади.+ Ми хотіли дати вам приклад, гідний наслідування.+ 10  Адже коли ми ще були у вас, то наказували: «Якщо хтось не хоче працювати, нехай і не їсть».+ 11  Бо ми чуємо, що декотрі серед вас поводяться негідно:+ зовсім не працюють, а лише втручаються в те, що їх не стосується.+ 12  Таким наказуємо і даємо настійне заохочення в Господі Ісусі Христі, щоб вони спокійно працювали та їли те, на що самі заробляють.+ 13  А ви, брати, невтомно чиніть добро.+ 14  Однак коли хтось не слухається того, що ми написали в цьому листі, майте такого на замітці й перестаньте спілкуватися з ним,+ аби він засоромився. 15  Проте не дивіться на нього як на ворога, а продовжуйте наставляти+ як брата. 16  Нехай же сам Господь миру завжди дає вам мир у всьому.+ Господь хай буде з усіма вами. 17  Я, Павло, вітаю вас, пишучи власною рукою,+ і це є знаком у кожному листі. Це мій почерк. 18  Нехай з усіма вами буде незаслужена доброта нашого Господа Ісуса Христа.

Примітки

Або, можливо, «вони».

Коментарі

Слово Єгови. Або «звістка від Єгови». Цей вислів багато разів вживається в Єврейських Писаннях і часто стосується натхненої пророчої звістки від Єгови. (Наприклад, в Іс 1:10; Єр 1:4, 11; Єз 3:16; 6:1; 7:1; Йн 1:1.) А в Грецьких Писаннях цей вислів стосується звістки від Бога Єгови, яка розкриває визначну роль Ісуса Христа у Божому намірі. У книзі Дії він часто використовується, коли мова йде про поширення християнства (Дії 8:25; 12:24; 13:44, 48, 49; 15:35, 36; 16:32; 19:20; щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 1:8).

Слово Єгови. Див. коментар до 1Фс 1:8, а також додаток В3, вступ і 2Фс 3:1.

Швидко поширювалося. Букв. «бігло». Грецьке дієслово, перекладене як «бігти», вживається тут в переносному значенні «нестися швидко і без перешкод». У стародавньому світі про звістку часто говорили, що вона швидко біжить, тобто шириться, серед людей. Але тут Павло, мабуть, має на увазі Пс 147:15, де сказано, що Боже слово «швидко летить [букв. «біжить»]». В обох віршах слово Єгови уособлюється і прирівнюється до швидкого посланця, або бігуна, який щодуху мчить туди, куди його послав пан. Очевидно, тут Павло просить християн у Фессалоніках молитися за нього і його товаришів, щоб вони могли поширювати слово правди з почуттям невідкладності та без перешкод. У 1Фс 1:8 Павло також згадує про те, що слово Єгови швидко поширюється. (Пор. Мт 24:14; Мр 13:10.)

Прославлялось. Тобто щоб його дуже цінували і приймали «не як слово людини, а як... слово Бога» (1Фс 2:13).

Віра. Тут вживається грецьке слово пı́стіс, основне значення якого — «впевненість; довір’я; тверда переконаність». У Єв 11:1 Павло наводить натхнене Богом визначення віри. Подібно як з любов’ю, щоб описати віру, найкраще сказати, в яких ділах вона виражається (Як 2:18, 22; див. коментар до Ів 3:16). У Біблії сказано, що християнська віра має зростати, і це видно з прохання Ісусових учнів: «Додай нам віри» (Лк 17:5). Павло похвалив християн у Фессалоніках: «Ваша віра надзвичайно зростає» (2Фс 1:3; див. також 2Кр 10:15). У книзі Галатів «віра» згадується понад 20 разів, і, як і в цьому вірші, найчастіше вона пов’язана з довірою до Бога та до Христа (Гл 3:6, 11). У 2Фс 3:2 Павло говорить: «Не всі мають віру». Щоб розвинути міцну віру, людина повинна мати святий дух Єгови.

Не всі мають віру. Павло говорить тут про «небезпечних та лихих людей», які переслідували його та інших християн (2Фс 3:2, 3). Однак слова Павла про віру можуть стосуватися не лише цієї групи людей. Павло міг навести багато прикладів з власного досвіду, коли люди чули ті самі докази, і одні розвивали віру, а інші — ні (Дії 14:1—4; 17:32—34; Єв 11:3). Він не має на увазі, що деяким людям не під силу розвинути віру. Але потрібно розуміти, що справжня віра — це одна з граней плоду Божого святого духу (Гл 5:22 і коментар). Ось чому Павло в своїх листах заохочує одновірців дозволяти Божому духу впливати на їхнє життя (Гл 5:16, 25; 1Фс 5:19). Саме за допомогою святого духу вони зможуть повністю зрозуміти докази, на яких будується міцна віра (Єв 11:1). Щоб отримати таку допомогу, вони мають просити про це Бога (Лк 11:9—13; 17:5) і вивчати його натхнене святим духом Слово (2Тм 3:16, 17). Ті, хто не шукає цієї допомоги, не зможуть розвинути віри, хоч би скільки доказів вони мали.

Перестаньте спілкуватися з ним. Про християнина, який «повод[ив]ся негідно», не можна було сказати, що він чинив тяжкий гріх, за який виключали зі збору (2Фс 3:11). Все ж його поведінка могла позначитися на репутації цілого збору і погано вплинути на інших християн. Тому Павло каже фессалонікійцям перестати спілкуватися з ним, тобто уникати близького спілкування. (Пор. 2Тм 2:20, 21.) Такий крок міг допомогти йому усвідомити, що потрібно узгодити свою поведінку з біблійними принципами. Християни не повинні були цілком уникати цього чоловіка, адже Павло порадив їм: «Продовжуйте наставляти [його] як брата». (Див. коментар до 2Фс 3:15.)

Зовсім не працюють. Християни, про яких тут згадує Павло, очевидно, не бажали працювати і забезпечувати себе, хоча й мали добре здоров’я. Вони знали, що Бог засуджує лінощі, і все ж хотіли жити за рахунок інших (Пр 6:6—11; 10:4, 5; 13:4; 20:4; 24:30—34). Можливо, дехто навіть вважав, що присутність Ісуса Христа ось-ось почнеться, і цією хибною думкою виправдовував свою лінь (2Фс 2:1, 2). Ці християни, мабуть, обтяжували весь збір або деяких одновірців великими витратами (2Фс 3:8).

Втручаються в те, що їх не стосується. Павло використовує тут гру слів — прийом, який був популярним серед стародавніх грецьких письменників. Він вживає у вислові «не працюють, а лише втручаються в те, що їх не стосується» два спільнокореневих слова: ерґа́зомай («працювати») і періерґа́зомай («втручатися в те, що когось не стосується»). Слово «втручаються» вказує на те, що хтось виявляє нездорову зацікавленість справами чи обов’язками інших людей.

Майте такого на замітці. Грецьке слово, перекладене як «мати на замітці», буквально означає «ставити знак на». У цьому контексті воно передає думку про те, що на когось звертають особливу увагу. Якщо якийсь християнин поводиться неналежно, то в зборі прозвучить застереження проти такої поведінки. Почувши застереження, члени збору будуть мати цього християнина «на замітці».

Хто поводиться негідно. Грецьке слово, перекладене тут як «негідно», часто вживалося, коли йшлося про воїнів, які покидали стрій або порушували дисципліну. Історик першого століття Йосиф Флавій використав його для опису війська, яке неорганізовано вступило в бій. В розмовній грецькій мові цим словом іноді описували ледаря, який тинявся без діла, але найчастіше воно стосувалося людини, котра не дотримувалася загальноприйнятих норм. У цьому вірші Павло вживає це слово в широкому значенні щодо християн, які були свавільними, непокірними і винними в серйозному порушенні християнських норм (1Фс 4:11; 2Фс 3:6).

Повчаємо вас. Цими словами Павло починає обговорювати проблему, яка все ще існувала у зборі в Фессалоніках. Як видно з контексту, деякі християни взагалі не працювали і не забезпечували себе, а лише втручалися в те, що їх не стосувалося. (Див. коментарі до 2Фс 3:11.) Павло відверто говорить їм, щоб «вони спокійно працювали та їли те, на що самі заробляють» (2Фс 3:12).

Щоб ви сторонилися. Павло радить християнам у зборі, щоб вони «сторонилися», тобто уникали, будь-кого, хто «поводиться негідно», очевидно, маючи на увазі близьке спілкування з такими людьми. (Див. коментарі до 2Фс 3:14.)

Поводиться негідно. Як пояснює один довідник, цей вислів вказує на «безвідповідальну поведінку... очевидно, зневагу до загальноприйнятих правил або вказівок». (Див. коментар до 1Фс 5:14.)

Традиції. Або «настанові». Як і в 2Фс 2:15, Павло говорить про хороші, доречні традиції, які були частиною правдивого поклоніння. (Див коментар до 1Кр 11:2.)

Традицій. Грецьке слово пара́досіс, перекладене тут як «традицій», стосується того, що комусь передається і чого необхідно дотримуватись; це може бути інформація, вказівки або звичаї. У Грецьких Писаннях це слово іноді пов’язується з хорошими, доречними традиціями, які були частиною правдивого поклоніння (2Фс 2:15; 3:6). Скажімо, інформацію, яку апостол Павло отримав про відзначання Господньої вечері, можна було вважати доречною християнською традицією і передавати її християнським зборам (1Кр 11:23). Те саме грецьке слово часто стосувалося хибних традицій або традицій, яких дотримувалися так, що це приносило шкоду і робило їх неприйнятними (Мт 15:2, 3; Мр 7:3, 5, 13; Кл 2:8).

Даром. Або «не заплативши». Те саме грецьке слово вживається в Мт 10:8: «Даром отримали — даром давайте».

Ми ніч і день важко трудились. Можливо, Павло має на увазі, що він важко працював, коли виготовляв намети (Дії 18:3). Він та його співпрацівники самі себе забезпечували, і Павло хотів, щоб це стало прикладом для християн у Фессалоніках та інших місцевостях (Дії 20:34, 35; 1Фс 2:9; 2Фс 3:7—10; див. медіагалерею, «Служачи у Фессалоніках, Павло працює, щоб забезпечити себе»).

«Якщо хтось не хоче працювати, нехай і не їсть». Павло цитує пораду, яку дав раніше фессалонікійцям і яка заохочує всіх християн бути працьовитими. Як видно з контексту, збір не був зобов’язаний матеріально забезпечувати тих, хто міг працювати, але не хотів (2Фс 3:6—15). Висловлювання Павла не є прямою цитатою з Єврейських Писань, але принцип, закладений в ньому, можна знайти в таких віршах, як Пс 128:2; Пр 10:4 і 19:15.

Зовсім не працюють. Християни, про яких тут згадує Павло, очевидно, не бажали працювати і забезпечувати себе, хоча й мали добре здоров’я. Вони знали, що Бог засуджує лінощі, і все ж хотіли жити за рахунок інших (Пр 6:6—11; 10:4, 5; 13:4; 20:4; 24:30—34). Можливо, дехто навіть вважав, що присутність Ісуса Христа ось-ось почнеться, і цією хибною думкою виправдовував свою лінь (2Фс 2:1, 2). Ці християни, мабуть, обтяжували весь збір або деяких одновірців великими витратами (2Фс 3:8).

Втручаються в те, що їх не стосується. Павло використовує тут гру слів — прийом, який був популярним серед стародавніх грецьких письменників. Він вживає у вислові «не працюють, а лише втручаються в те, що їх не стосується» два спільнокореневих слова: ерґа́зомай («працювати») і періерґа́зомай («втручатися в те, що когось не стосується»). Слово «втручаються» вказує на те, що хтось виявляє нездорову зацікавленість справами чи обов’язками інших людей.

Продовжуйте наставляти як брата. Грецьке слово, перекладене як «наставляти», можна також перекласти як «давати пряму пораду», і воно не містить думки про ворожість. Коли християнин дає такі поради, його має спонукувати щира турбота про одновірця (Дії 20:31; див. коментар до 1Фс 5:12).

Майте такого на замітці. Грецьке слово, перекладене як «мати на замітці», буквально означає «ставити знак на». У цьому контексті воно передає думку про те, що на когось звертають особливу увагу. Якщо якийсь християнин поводиться неналежно, то в зборі прозвучить застереження проти такої поведінки. Почувши застереження, члени збору будуть мати цього християнина «на замітці».

Перестаньте спілкуватися з ним. Про християнина, який «повод[ив]ся негідно», не можна було сказати, що він чинив тяжкий гріх, за який виключали зі збору (2Фс 3:11). Все ж його поведінка могла позначитися на репутації цілого збору і погано вплинути на інших християн. Тому Павло каже фессалонікійцям перестати спілкуватися з ним, тобто уникати близького спілкування. (Пор. 2Тм 2:20, 21.) Такий крок міг допомогти йому усвідомити, що потрібно узгодити свою поведінку з біблійними принципами. Християни не повинні були цілком уникати цього чоловіка, адже Павло порадив їм: «Продовжуйте наставляти [його] як брата». (Див. коментар до 2Фс 3:15.)

Продовжуйте наставляти як брата. Грецьке слово, перекладене як «наставляти», можна також перекласти як «давати пряму пораду», і воно не містить думки про ворожість. Коли християнин дає такі поради, його має спонукувати щира турбота про одновірця (Дії 20:31; див. коментар до 1Фс 5:12).

Наставляє. Вжите тут грецьке слово нутете́о утворене з двох слів — нус («розум») і тı́темі («класти») — і буквально означає «вкладати розум». У деяких контекстах воно може перекладатися як «застерігати», наприклад, у 1Фс 5:14.

Це є знаком у кожному листі. Це мій почерк. У кінці деяких листів Павло власноруч писав заключні слова (1Кр 16:21; Кл 4:18). Тут він додає, що це справді «знак», що лист написав він. Можливо, раніше фессалонікійці отримали листа, в якому нібито говорилося, що «день Єгови вже настав», і вони помилково вважали, що він був від Павла (2Фс 2:1, 2). А цей «знак», очевидно, запевнив фессалонікійців, що другий лист, який вони тепер отримали, був справді від нього.

Медіафайли

Павло власноруч пише вітання християнам у Фессалоніках
Павло власноруч пише вітання християнам у Фессалоніках

Силуан і Тимофій спостерігають, як Павло підписує свій другий лист до фессалонікійців. Очевидно, деякі християни в Фессалоніках дотримувалися погляду, що день Єгови ось-ось настане. Можливо, до цього їх підштовхнув лист, який християни у зборі передавали одне одному і твердили, що його написав Павло (2Фс 2:1, 2). Але в цьому другому листі Павло пояснює братам, що такий погляд хибний. Крім того, він додає вітання, написане власноруч, аби показати, що цей лист справді від нього.