Друга книга Самуїла 17:1—29
17 Ахітофе́л сказав Авесало́му: «Дозволь мені вибрати 12 000 чоловіків і цієї ж ночі погнатися за Давидом.
2 Коли цар втомиться та знесилиться*,+ я нападу на нього, і його охопить паніка. Всі люди царя втечуть, і я вб’ю його одного.+
3 Так я поверну до тебе весь народ. Якщо не стане того, кого ти шукаєш, всі люди повернуться до тебе і заспокояться».
4 Цей задум дуже сподобався Авесало́му і всім старійшинам Ізра́їля.
5 Проте Авесало́м наказав: «Покличте архітя́нина Хуша́я,+ послухаємо і його».
6 Коли Хуша́й прийшов до Авесало́ма, той сказав: «Ось яку пораду дав Ахітофе́л. Чи зробити нам так, як він говорить? Якщо ні, то порадь щось ти».
7 Хуша́й відповів: «На цей раз Ахітофе́л дав погану пораду!»+
8 Далі він сказав: «Ти добре знаєш свого батька і його людей. Це сильні чоловіки,+ до того ж зараз вони здатні на все*, наче ведмедиця, яка втратила в полі своїх малят.+ Твій батько — воїн,+ він не буде ночувати з народом.
9 Тепер він ховається в якійсь печері* або в іншому місці.+ І якщо він нападе першим, то кожен, хто почує про це, скаже: “Люди, які пішли за Авесало́мом, переможені!”
10 Тоді навіть воїн, серце якого хоробре, мов у лева,+ неодмінно ослабне зі страху, бо весь Ізра́їль знає, що твій батько — сильна людина,+ а всі його воїни — дуже сміливі.
11 Тому дам тобі таку пораду: нехай до тебе зійдуться всі ізраїльтяни, від Да́на аж до Бее́р-Ше́ви,+ — численні, наче піщинки в морі,+ — і ти поведеш їх у бій.
12 Ми нападемо на нього, хоч би де він переховувався,— нападемо, як роса падає на землю, і не залишимо нікого живим: ні його, ні людей, що з ним.
13 А якщо він відступить у якесь місто, то весь Ізра́їль прийде з мотузками і стягне те місто в долину, так що від нього не залишиться навіть камінця».
14 Тоді Авесало́м і всі ізра́їльські чоловіки сказали: «Порада архітя́нина Хуша́я ліпша+ за пораду Ахітофе́ла!» Вони сказали так, бо Єгова вирішив* звести нанівець слушну пораду Ахітофе́ла,+ щоб на Авесало́ма спало лихо від Єгови.+
15 Потім Хуша́й сказав священикам Садо́ку та Евіата́ру:+ «Ахітофе́л порадив Авесало́му і старійшинам Ізра́їля так-то, а я — так-то.
16 Швидко передайте це Давиду і попередьте його: “Не ночуй сьогодні коло бродів* у пустелі. Обов’язково перейди на інший бік річки, інакше ти, царю, з усіма своїми людьми загинеш*”».+
17 У той час Йоната́н+ і Ахімаа́ц+ були в Ен-Роге́лі.+ До них прийшла служниця і все їм передала, а вони пішли розповісти це Давиду. У місто ж вони не наважувалися ввійти, щоб їх ніхто не побачив.
18 Але їх таки помітив один юнак і доніс про це Авесало́му. Тоді Йоната́н і Ахімаа́ц почали втікати й прийшли у дім одного чоловіка в Бахури́мі.+ У нього на подвір’ї був колодязь, і вони там сховалися.
19 А дружина того чоловіка взяла покривало, накрила ним колодязь і зверху насипала дроблене зерно, так що нічого не було помітно.
20 У дім тієї жінки прийшли слуги Авесало́ма і запитали: «Де Ахімаа́ц та Йоната́н?» На це вона відповіла: «Вони вирушили звідси до річки».+ Ті почали шукати їх і, не знайшовши, повернулися в Єрусалим.
21 Коли слуги пішли, Ахімаа́ц та Йоната́н вилізли з колодязя і пішли до царя Давида. Вони сказали: «Вставайте і швидко переходьте через річку, бо Ахітофе́л порадив зробити проти вас так-то і так-то».+
22 Давид та всі його люди відразу ж встали, перейшли Йордан, і до світанку не залишилось нікого, хто б не перейшов.
23 Коли Ахітофе́л побачив, що його пораду відкинули, то осідлав осла і поїхав додому в рідне місто.+ Давши останні настанови своїм домашнім,+ він повісився*.+ Так він помер, і його поховали там, де були поховані його прабатьки.
24 Тим часом Давид прийшов у Маханаї́м,+ Авесало́м же з усіма ізраїльтянами перейшов Йордан.
25 Замість Йоа́ва+ Авесало́м поставив начальником війська Ама́су,+ сина ізраїльтя́нина Ї́три і Авігаї́л,+ що була дочкою Наха́ша і сестрою Церу́ї, матері Йоа́ва.
26 Авесало́м з ізраїльтянами став табором у гілеа́дському краї.+
27 Як тільки Давид прибув у Маханаї́м, до нього прийшли Шо́ві, син Наха́ша, з Ра́бби,+ що належала аммонітя́нам, Махı́р,+ син Аммії́ла, з Ло-Дева́ру та гілеа́дівець Барзілла́й+ з Рогелı́ма
28 і принесли постелі, тази і глиняні горщики, а також пшеницю, ячмінь, борошно, смажене зерно, боби, сочевицю, печене зерно,
29 мед, масло, сир і овець. Вони принесли все це Давиду і його людям,+ бо казали: «Народ у пустелі втомився, зголоднів і хоче пити».+
Примітки
^ Або «його обидві руки ослабнуть».
^ Або «гіркі душею».
^ Або «ямі; ущелині».
^ Або «наказав».
^ Букв. «будеш проковтнутий».
^ Або, можливо, «пустельних рівнин».
^ Або «задушився».