Перший лист до фессалонікійців 4:1—18

4  Наостанку, брати, просимо вас і закликаємо іменем Господа Ісуса: оскільки ви отримали від нас настанови про те, як треба жити, щоб догоджати Богові,+ — що ви й робите,— продовжуйте їх застосовувати ще повнішою мірою.  Бо ви знаєте настанови*, які ми вам передали від Господа Ісуса.  Адже Божа воля полягає в тому, щоб ви були святими+ і стримувались від статевої розпусти.+  Кожен з вас має знати, як зберігати власне тіло+ у святості+ й честі  і не віддаватися ненаситній, нестримній похоті,+ подібно до народів, котрі не знають Бога.+  Ніхто не повинен виходити за межі дозволеного і кривдити свого брата, вдаючись до такої поведінки, бо Єгова карає за все це. Про це ми вже говорили і чітко вас попереджали.  Адже Бог покликав нас не для нечистоти, а для святості.+  Тому той, хто зневажає це, зневажає не людей, а Бога,+ який наділяє вас своїм святим духом.+  Що ж до братерської любові,+ то про це немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити одне одного.+ 10  По суті, саме так ви ставитесь до всіх братів по цілій Македонії. Але ми дуже просимо вас, брати: виявляйте любов ще повнішою мірою. 11  Поставте собі за мету вести спокійне життя,+ не втручатися в чужі справи+ та працювати своїми руками,+ як ми і навчали вас. 12  Це допоможе вам поводитись пристойно в очах сторонніх+ і ні в чому не мати потреби. 13  До того ж, брати, ми не хочемо, щоб ви залишались у незнанні щодо тих, хто спить смертним сном,+ не хочемо, щоб сумували, як інші люди, котрі не мають надії.+ 14  Бо якщо ми віримо, що Ісус помер і воскрес,+ то також віримо, що Бог приведе разом з ним і тих, хто заснув смертним сном, будучи в єдності з Ісусом.+ 15  На підставі слова Єгови ми говоримо, що ті з нас, хто буде живий під час присутності Господа, аж ніяк не випередять тих, хто заснув смертним сном. 16  Бо сам Господь зійде з неба з наказом, з голосом архангела+ та з Божою сурмою, і мертві, що перебувають в єдності з Христом, воскреснуть першими.+ 17  Потім ті, хто залишатиметься живим, будуть разом з ними забрані в хмарах,+ щоб у повітрі зустрітися з Господом,+ і з того часу ми завжди перебуватимемо з ним.+ 18  Тож не переставайте потішати одне одного цими словами.

Примітки

Або «накази».

Коментарі

Статевої розпусти. Грецьке слово порне́йа — загальний термін, що вказує на будь-які незаконні з біблійного погляду статеві стосунки. Включає в себе перелюб, проституцію, статеві стосунки між неодруженими особами, гомосексуалізм і скотолозтво. (Див. глосарій.)

Щоб ви були святими. Це переклад грецького вислову, який також можна перекласти як «ваше освячення». Павло використовує тут грецьке слово гаґіасмо́с, яке в цьому уривку вживається ще два рази — у 1Фс 4:4 та 4:7, де воно перекладене як «святість». У Грецьких Писаннях слова «святий» і «святість» вказують на те, що хтось або щось є відокремленим для служіння Богу, а також на стан абсолютної моральної чистоти (Мр 6:20; 2Кр 7:1; 1Пт 1:15, 16). У цьому контексті бути святим означає стримуватися від статевої розпусти, тобто будь-яких незаконних з Божого погляду статевих стосунків. (Див. глосарій, «Святий; святість».)

Статевої розпусти. Див. коментар до Дії 15:20.

Тіло. Букв. «посудину». Павло порівнює тіло людини до посудини. Щоб «зберігати власне тіло у святості», потрібно узгодити свої думки і бажання з Божими святити законами про моральну чистоту. Грецьке слово, перекладене як «посудина», вживається в переносному значенні також в Дії 9:15; Рм 9:22 і 2Кр 4:7.

Нестримній похоті. Цей вислів є перекладом грецького слова па́тос, що стосується пристрасті, сильного нестримного бажання. Це грецьке слово також вживається в Рм 1:26 і Кл 3:5. У цьому листі Павло використовує па́тос зі словом епітімı́а, яке буквально означає «бажання», а в цьому контексті — безконтрольне, надмірне бажання або похіть, і тому слово епітімı́а перекладене як ненаситній. З цього уривку чітко видно, що поєднання цих двох слів вказує на неправильні сексуальні бажання. Статеві бажання можна задовольняти лише в шлюбі (1Кр 7:3, 5; Єв 13:4), а за неналежну статеву поведінку, як говорить Павло, Єгова «карає» (1Фс 4:3—6).

Кривдити свого брата, вдаючись до такої поведінки. Грецьке слово, перекладене як «кривдити», є спільнокореневим зі словом, яке перекладається як «жадібність»; тут воно стосується жадібного й самолюбного ставлення до сексуального задоволення. Це грецьке слово також означає «красти», «виманювати» чи «обдурювати». В цьому контексті воно може вказувати на те, що християнин, який самолюбно грішить і займається статевою розпустою, «краде» у свого одновірця чисте сумління. А якщо хтось із них одружений, то невинний подружній партнер втрачає почуття захищенності і більше не відчуває щастя в шлюбі. Крім того, такі вчинки можуть «красти» у самих грішників, їхніх сімей та збору добру репутацію. А найгірше, ті, хто чинить статеву розпусту, зневажають Бога (1Фс 4:8).

Бо Єгова карає за все це. Цей вислів теж можна перекласти як «бо Єгова є Месником за все це». Очевидно, Павло посилається на Пс 94:1, де Єгову названо «месником». Хоча старійшини повинні виключати зі збору нерозкаяних грішників (1Кр 5:1, 13), саме Єгова зрештою покарає таких людей за статеву розпусту. (Щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 4:6.)

Нечистоти. Див. коментар до Еф 4:19.

Всіляку нечистоту. Слово «нечистота» (грецькою акатарсı́а) має широке значення. Тут воно вживається в переносному значенні і стосується будь-якої нечистоти у статевих стосунках, у мові, в ділах чи в духовних справах. (Пор. 1Кр 7:14; 2Кр 6:17; 1Фс 2:3.) Це слово підкреслює, наскільки огидною з морального погляду є така поведінка чи стан людини. (Див. коментар до Гл 5:19.) Павло каже, що люди чинили нечистоту ненаситно. Грецьке слово плеонексı́а передає думку про ненаситне бажання мати більше. Додаючи слово «ненаситно», Павло показує, що «нечистота» може проявлятися різною мірою. (Див. коментар до Рм 1:29.)

Братерську любов. Грецьке слово філаделфı́а буквально означає «прив’язаність до брата». Павло вживає його тричі — в Рм 12:10, 1Фс 4:9 та Єв 13:1. Петро також у своїх листах використовує це слово тричі — один раз в 1Пт 1:22 і двічі в 2Пт 1:7; у цих віршах воно перекладено як «братерська любов». Те, як Павло і Петро вживають це слово, означає, що стосунки серед християн повинні бути такими ж близькими, теплими і міцними, як у сім’ї.

Братерської любові. Див. коментар до Рм 12:10.

Навчені Богом. Цей вислів є перекладом грецького слова теодı́дактос, яке в Грецьких Писаннях вживається лише тут. Воно складається з грецьких слів, які перекладаються як «Бог» і «навчений». Можливо, Павло посилається на Іс 54:13, де в єврейському тексті сказано: «Сини твої будуть навчені Єговою». Ісус цитує ці слова Ісаї в Ів 6:45. Про те, що Бог Єгова навчає свій народ, говориться також в інших віршах (Пв 6:1; Іс 48:17). Принаймні в одному перекладі Грецьких Писань єврейською мовою, а також в деяких перекладах іншими мовами тут вживається Боже ім’я.

Навчені Богом любити одне одного. Бог створив людину на свій образ, наділивши її здатністю любити (Бт 1:27). Бог власним прикладом вчить нас виявляти любов (Мт 5:44, 45; Дії 14:17; 1Ів 4:9—11). У його Слові неодноразово підкреслюється, наскільки важливо любити інших (Лв 19:34; Пв 10:18, 19; 1Ів 3:16; 4:21). Як сказав Ісус, одна з двох найважливіших заповідей Божого Закону, даного Ізраїлю, звучить так: «Люби свого ближнього, як самого себе». Учень Яків назвав цю заповідь «царським законом» (Як 2:8), а Ісус розширив її, сказавши, що християни мають любити одне одного, як він полюбив своїх учнів (Ів 13:34).

Заснув. У Біблії смерть часто порівнюється зі сном (Пс 13:3; Мр 5:39; Дії 7:60; 1Кр 7:39; 15:51; 1Фс 4:13). Ісус мав намір воскресити Лазаря. Тож, промовивши ці слова, він, мабуть, хотів показати, що так само, як людину можна розбудити від глибокого сну, її можна повернути до життя. Силу воскресити Лазаря Ісус отримав від свого Батька, «який оживляє мертвих і говорить про те, чого немає, так, наче воно є» (Рм 4:17; див. коментарі до Мр 5:39; Дії 7:60).

Він заснув смертним сном. У Біблії слова «спати» і «заснути» можуть вказувати як на буквальний сон (Мт 28:13; Лк 22:45; Ів 11:12; Дії 12:6), так і на смертний сон (Ів 11:11; Дії 7:60; 13:36; 1Кр 7:39; 15:6, 51; 2Пт 3:4). Коли ці слова стосуються смерті, перекладачі Біблії часто передають їх як «заснути смертним сном» або просто «померти», і завдяки цьому читач добре розуміє, про що йдеться. У переносному значенні слово «заснути» вживається в Біблії щодо людей, які помирають через успадкований від Адама гріх. (Див. коментарі до Мр 5:39; Ів 11:11.)

Тих, хто спить смертним сном. Букв. «тих, хто спить». У Біблії слова «спати» і «заснути» можуть вказувати як на буквальний сон (Мт 28:13; Лк 22:45; Ів 11:12; Дії 12:6), так і на смертний сон (Ів 11:11; Дії 7:60; 13:36; 1Кр 7:39; 15:6, 51; 2Пт 3:4). Коли ці слова стосуються смерті, перекладачі Біблії часто передають їх як «спати смертним сном» або просто «померти». Такий вислів є дуже доречним принаймні з двох причин. По-перше, з Біблії видно, що померлі перебувають у несвідомому стані, немовби уві сні (Ек 9:5, 10; Ів 11:11, 13). По-друге, Біблія запевняє, що ті, хто «спить смертним сном», завдяки воскресінню «прокинуться» (Дн 12:2; див. коментарі до Ів 11:11; Дії 7:60).

Слово Єгови. Цей вислів походить з Єврейських Писань, де єврейський термін, що означає «слово», вживається разом з Божим іменем. Вислів «слово Єгови» міститься у приблизно 200 віршах. (Ось приклади: 2См 12:9; 24:11; 2Цр 7:1; 20:16; 24:2; Іс 1:10; 2:3; 28:14; 38:4; Єр 1:4; 2:4; Єз 1:3; 6:1; Ос 1:1; Мих 1:1; Зх 9:1.) Коли цей вислів трапляється в Зх 9:1 у ранніх копіях Септуагінти (у фрагменті, що був знайдений у печері в Нахал-Хевері, у Юдейській пустелі, і датується 50 роком до н. е.— 50 роком н. е.), то після грецького слова ло́ґос стоїть Боже ім’я, написане давньоєврейськими літерами (). Причини того, чому «Переклад нового світу» використовує в основному тексті Дії 8:25 вислів «слово Єгови», а не «слово Господнє», як у доступних на сьогодні грецьких рукописах, наводяться в додатку В3, вступ і Дії 8:25.

Слово Єгови. Або «звістка від Єгови». Цей вислів багато разів вживається в Єврейських Писаннях і часто стосується натхненої пророчої звістки від Єгови. (Наприклад, в Іс 1:10; Єр 1:4, 11; Єз 3:16; 6:1; 7:1; Йн 1:1.) А в Грецьких Писаннях цей вислів стосується звістки від Бога Єгови, яка розкриває визначну роль Ісуса Христа у Божому намірі. У книзі Дії він часто використовується, коли мова йде про поширення християнства (Дії 8:25; 12:24; 13:44, 48, 49; 15:35, 36; 16:32; 19:20; щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 1:8).

На підставі слова Єгови. У широкому значенні цей вислів стосується звістки від Єгови. (Пор. коментарі до Дії 8:25; 1Фс 1:8; щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 4:15.)

Присутності Господа. Тобто присутності Господа Ісуса Христа (1Фс 2:19; 3:13; 5:23). В одному стародавньому грецькому рукописі тут вживається вислів «присутності Ісуса».

Я — воскресіння і життя. Ісусова смерть і воскресіння відкрили померлим можливість повернутися до життя. Після воскресіння Ісуса Єгова наділив його владою не лише воскрешати померлих, а й давати їм вічне життя. (Див. коментар до Ів 5:26.) В Об 1:18 Ісус говорить, що він є «той, що живе» і має «ключі від смерті й могили». Тому Ісус — надія для живих і померлих. Він пообіцяв відкрити гробниці і повернути мертвих до життя. Частина воскреслих житиме в небі і буде його співправителями у небесному уряді, а частина житиме на новій землі під правлінням цього уряду (Ів 5:28, 29).

Господь. Тобто Ісус Христос.

Зійде з неба. Господь Ісус зійде з неба в тому розумінні, що зверне свою увагу на землю і поширить на неї свою владу. В Єврейських Писаннях слова «спуститися», «зійти» і «схилятися» вживаються в подібному значенні (Бт 11:5; 18:21; Пс 113:6). Наприклад, в Бт 11:5 сказано, що «Єгова спустився, щоб подивитися на місто» Вавилон. Він зробив це, щоб побачити, яка там ситуація, і вирішити, як діяти далі.

Наказом. Або «гучним закликом». Вжите тут грецьке слово трапляється у Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. Воно може стосуватися наказу воєначальника йти в наступ або наказу царя. Господь Ісус в переносному значенні сходить з неба, щоб дати наказ, який розбудить від смертного сну мертвих, що перебувають в єдності з Христом, тобто помазаних духом послідовників Христа. Як сказано в інших біблійних віршах, мертві почують Ісусів «голос» (Ів 5:25) і «завдяки Христу всі оживуть» (1Кр 15:22). (Див. коментар до 1Кр 15:55.)

З голосом архангела. Грецьке слово арха́нґелос («архангел») вживається в Грецьких Писаннях лише двічі і завжди стоїть в однині. Грецький префікс арх- означає «головний» або «основний», тож архангел — це головний, або основний, ангел. Вдруге слово «архангел» вживається в Юд 9, де пов’язується з іменем Михаїл. В Біблії «архангелом» названо лише Михаїла. Він єдиний, кого Бог призначив головою, або провідником, величезного війська ангелів. У 1Фс 4:16 сказано, що Господь Ісус має «голос» архангела і силу воскрешати мертвих. (Див. коментар до Ів 11:25.) Отже, вислів «голос архангела», очевидно, показує, наскільки великою є влада Ісуса віддавати накази (Ів 5:26—29).

З Божою сурмою. Біблія говорить, що сурми використовували для різних цілей. (Див. глосарій, «Сурма».) Тут звук «Божої сурми» скликає помазанців Єгови, подібно як за днів Мойсея звук двох срібних сурем скликав 12 племен Ізраїля (Чс 10:1—10). В 1Кр 15:52 апостол Павло пов’язує клич «сурми» з воскресінням помазаних духом християн.

Де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало? Тут Павло цитує Ос 13:14. У пророцтві Осії не йшлося про майбутнє воскресіння тогочасних неслухняних ізраїльтян. Але те, як Павло застосував Ос 13:14, показує, що це пророцтво стосувалося часу, коли мертві повернуться до життя і коли могила (шеол; гадес) більше не матиме влади. Павло частково цитує з Септуагінти, в якій сказано: «Де, смерте, твоє покарання? Де, гадесе, твоє жало?» Звертаючись цими риторичними запитаннями до смерті, до ворога (1Кр 15:25, 26), Павло, по суті, каже: «Смерте, ти більше ніколи не переможеш! Смерте, твоє жало більше ніколи не зашкодить!»

Забрані в хмарах, щоб у повітрі зустрітися з Господом. У цьому контексті слова «хмари» і «повітря» вжито в переносному значенні. «Хмари» часто вказують на щось невидиме. (Див. коментарі до Мт 24:30; Дії 1:11.)

Зустрітися з Господом. Тобто з Господом Ісусом Христом, як видно з контексту (1Фс 4:15, 16).

Перебуватимемо з ним. Тобто з Господом Ісусом Христом (1Фс 4:15, 16).

Прийде він так само. У Біблії грецьке слово е́рхомай, що перекладене тут як «прийде», вживається в різних значеннях. У деяких контекстах воно стосується Ісусового приходу в ролі Судді, який проголосить та виконає присуд під час великого лиха (Мт 24:30; Мр 13:26; Лк 21:27). Однак це грецьке слово використовується й тоді, коли описуються інші події в житті Ісуса (Мт 16:28—17:2; 21:5, 9; 23:39; Лк 19:38). Тож саме контекст допомагає зрозуміти, в якому значенні слово «прийде» вживається у цьому вірші. Ангели сказали, що Ісус «прийде», тобто повернеться, «так само» (грецькою тро́пос), як пішов. Слово тро́пос вказує не на те, в якому вигляді чи тілі Ісус пішов на небо, а на те, в який спосіб він це зробив. Як видно з контексту, Ісус пішов так, що світ в цілому це не помітив. Тільки апостоли знали, як він повернувся до свого Батька на небо. Ісус вказав, що його прихід у ролі Царя «Божого Царства» буде очевидним не для всіх; це розпізнають лише його учні (Лк 17:20; див. коментар). Прихід, про який згадується в Об 1:7, має інше значення. В цьому випадку «його побачить кожне око» (Об 1:7). Тож слово «прийде» в Дії 1:11, очевидно, стосується невидимого приходу Ісуса на початку його присутності у царській владі (Мт 24:3).

На небесних хмарах. Хмари не поліпшують, а погіршують видимість, але спостерігачі зможуть «бачити» очима розуму (Дії 1:9).

Медіафайли