Щоб ви були святими. Це переклад грецького вислову, який також можна перекласти як «ваше освячення». Павло використовує тут грецьке слово гаґіасмо́с, яке в цьому уривку вживається ще два рази — у 1Фс 4:4 та 4:7, де воно перекладене як «святість». У Грецьких Писаннях слова «святий» і «святість» вказують на те, що хтось або щось є відокремленим для служіння Богу, а також на стан абсолютної моральної чистоти (Мр 6:20; 2Кр 7:1; 1Пт 1:15, 16). У цьому контексті бути святим означає стримуватися від статевої розпусти, тобто від певних заборонених Богом статевих стосунків. (Див. глосарій, «Святий; святість».)

Статевої розпусти. Див. коментар до Дії 15:20.

Тіло. Букв. «посудину». Павло порівнює тіло людини до посудини. Щоб «зберігати власне тіло у святості», потрібно узгодити свої думки і бажання з Божими святими законами про моральну чистоту. Грецьке слово, перекладене як «посудина», вживається в переносному значенні також в Дії 9:15; Рм 9:22 і 2Кр 4:7.

Нестримній похоті. Цей вислів є перекладом грецького слова па́тос, що стосується пристрасті, сильного нестримного бажання. Це грецьке слово також вживається в Рм 1:26 і Кл 3:5. У цьому листі Павло використовує па́тос зі словом епітімı́а, яке буквально означає «бажання», а в цьому контексті — безконтрольне, надмірне бажання або похіть, і тому слово епітімı́а перекладене як ненаситній. З цього уривку чітко видно, що поєднання цих двох слів вказує на неправильні сексуальні бажання. Статеві бажання можна задовольняти лише в шлюбі (1Кр 7:3, 5; Єв 13:4), а за неналежну статеву поведінку, як говорить Павло, Єгова «карає» (1Фс 4:3—6).

Кривдити свого брата, вдаючись до такої поведінки. Грецьке слово, перекладене як «кривдити», є спільнокореневим зі словом, яке перекладається як «жадібність»; тут воно стосується жадібного й самолюбного ставлення до сексуального задоволення. Це грецьке слово також означає «красти», «виманювати» чи «обдурювати». В цьому контексті воно може вказувати на те, що християнин, який самолюбно грішить і займається статевою розпустою, «краде» у свого одновірця чисте сумління. А якщо хтось із них одружений, то невинний подружній партнер втрачає почуття захищенності і більше не відчуває щастя в шлюбі. Крім того, такі вчинки можуть «красти» у самих грішників, їхніх сімей та збору добру репутацію. А найгірше, ті, хто чинить статеву розпусту, зневажають Бога (1Фс 4:8).

Бо Єгова карає за все це. Цей вислів теж можна перекласти як «бо Єгова є Месником за все це». Очевидно, Павло посилається на Пс 94:1, де Єгову названо «месником». Хоча старійшини повинні вилучати зі збору нерозкаяних грішників (1Кр 5:1, 13), саме Єгова зрештою покарає таких людей за статеву розпусту. (Щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 4:6.)

Нечистоти. Див. коментар до Еф 4:19.

Братерської любові. Див. коментар до Рм 12:10.

Навчені Богом. Цей вислів є перекладом грецького слова теодı́дактос, яке в Грецьких Писаннях вживається лише тут. Воно складається з грецьких слів, які перекладаються як «Бог» і «навчений». Можливо, Павло посилається на Іс 54:13, де в єврейському тексті сказано: «Сини твої будуть навчені Єговою». Ісус цитує ці слова Ісаї в Ів 6:45. Про те, що Бог Єгова навчає свій народ, говориться також в інших віршах (Пв 6:1; Іс 48:17). Принаймні в одному перекладі Грецьких Писань єврейською мовою, а також в деяких перекладах іншими мовами тут вживається Боже ім’я.

Навчені Богом любити одне одного. Бог створив людину на свій образ, наділивши її здатністю любити (Бт 1:27). Бог власним прикладом вчить нас виявляти любов (Мт 5:44, 45; Дії 14:17; 1Ів 4:9—11). У його Слові неодноразово підкреслюється, наскільки важливо любити інших (Лв 19:34; Пв 10:18, 19; 1Ів 3:16; 4:21). Як сказав Ісус, одна з двох найважливіших заповідей Божого Закону, даного Ізраїлю, звучить так: «Люби свого ближнього, як самого себе». Учень Яків назвав цю заповідь «царським законом» (Як 2:8), а Ісус розширив її, сказавши, що християни мають любити одне одного, як він полюбив своїх учнів (Ів 13:34).

Тих, хто спить смертним сном. Букв. «тих, хто спить». У Біблії слова «спати» і «заснути» можуть вказувати як на буквальний сон (Мт 28:13; Лк 22:45; Ів 11:12; Дії 12:6), так і на смертний сон (Ів 11:11; Дії 7:60; 13:36; 1Кр 7:39; 15:6, 51; 2Пт 3:4). Коли ці слова стосуються смерті, перекладачі Біблії часто передають їх як «спати смертним сном» або просто «померти». Такий вислів є дуже доречним принаймні з двох причин. По-перше, з Біблії видно, що померлі перебувають у несвідомому стані, немовби уві сні (Ек 9:5, 10; Ів 11:11, 13). По-друге, Біблія запевняє, що ті, хто «спить смертним сном», завдяки воскресінню «прокинуться» (Дн 12:2; див. коментарі до Ів 11:11; Дії 7:60).

На підставі слова Єгови. У широкому значенні цей вислів стосується звістки від Єгови. (Пор. коментарі до Дії 8:25; 1Фс 1:8; щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 4:15.)

Присутності Господа. Тобто присутності Господа Ісуса Христа (1Фс 2:19; 3:13; 5:23). В одному стародавньому грецькому рукописі тут вживається вислів «присутності Ісуса».

Господь. Тобто Ісус Христос.

Зійде з неба. Господь Ісус зійде з неба в тому розумінні, що зверне свою увагу на землю і поширить на неї свою владу. В Єврейських Писаннях слова «спуститися», «зійти» і «схилятися» вживаються в подібному значенні (Бт 11:5; 18:21; Пс 113:6). Наприклад, в Бт 11:5 сказано, що «Єгова спустився, щоб подивитися на місто» Вавилон. Він зробив це, щоб побачити, яка там ситуація, і вирішити, як діяти далі.

Наказом. Або «гучним закликом». Вжите тут грецьке слово трапляється у Грецьких Писаннях лише в цьому вірші. Воно може стосуватися наказу воєначальника йти в наступ або наказу царя. Господь Ісус в переносному значенні сходить з неба, щоб дати наказ, який розбудить від смертного сну мертвих, що перебувають в єдності з Христом, тобто помазаних духом послідовників Христа. Як сказано в інших біблійних віршах, мертві почують Ісусів «голос» (Ів 5:25) і «завдяки Христу всі оживуть» (1Кр 15:22). (Див. коментар до 1Кр 15:55.)

З голосом архангела. Грецьке слово арха́нґелос («архангел») вживається в Грецьких Писаннях лише двічі і завжди стоїть в однині. Грецький префікс арх- означає «головний» або «основний», тож архангел — це головний, або основний, ангел. Вдруге слово «архангел» вживається в Юд 9, де пов’язується з іменем Михаїл. В Біблії «архангелом» названо лише Михаїла. Він єдиний, кого Бог призначив головою, або провідником, величезного війська ангелів. У 1Фс 4:16 сказано, що Господь Ісус має «голос» архангела і силу воскрешати мертвих. (Див. коментар до Ів 11:25.) Отже, вислів «голос архангела», очевидно, показує, наскільки великою є влада Ісуса віддавати накази (Ів 5:26—29).

З Божою сурмою. Біблія говорить, що сурми використовували для різних цілей. (Див. глосарій, «Сурма».) Тут звук «Божої сурми» скликає помазанців Єгови, подібно як за днів Мойсея звук двох срібних сурем скликав 12 племен Ізраїля (Чс 10:1—10). В 1Кр 15:52 апостол Павло пов’язує клич «сурми» з воскресінням помазаних духом християн.

Забрані в хмарах, щоб у повітрі зустрітися з Господом. У цьому контексті слова «хмари» і «повітря» вжито в переносному значенні. «Хмари» часто вказують на щось невидиме. (Див. коментарі до Мт 24:30; Дії 1:11.)

Зустрітися з Господом. Тобто з Господом Ісусом Христом, як видно з контексту (1Фс 4:15, 16).

Перебуватимемо з ним. Тобто з Господом Ісусом Христом (1Фс 4:15, 16).