Перший лист до фессалонікійців 3:1—13

3  Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що ліпше нам самим залишитися в Афінах,+  а до вас послати Тимофія,+ нашого брата й Божого служителя, який проголошує добру новину про Христа. Ми хотіли, аби він допоміг вам бути стійкими* і потішив вас, зміцнивши цим вашу віру,  щоб через ці лиха ніхто не похитнувся*. Ви ж самі знаєте, що нам їх не уникнути.+  Коли ми ще були з вами, то неодноразово попереджали, що нам доведеться зносити лихо. І вам відомо, що так і сталось.+  Тож, коли я більше не міг це зносити, я послав його довідатися, чи ви залишаєтесь вірними+ і чи Спокусник+ часом вас не спокусив, бо тоді наша праця була б даремною.  І от Тимофій щойно повернувся від вас+ і приніс добру новину про вашу вірність та любов, про те, що ви завжди тепло згадуєте нас і прагнете побачитись з нами, як і ми з вами.  Тому, незважаючи на всі наші нещастя і лиха, нас потішає те, що ви, брати, залишаєтесь вірними.+  І ми відновлюємо свої сили, якщо ви залишаєтесь стійкими як послідовники Господа.  Бо чим можна віддячити нашому Богові за вас, за ту велику радість, яку маємо перед ним, дивлячись на вас? 10  Ми ніч і день з надзвичайною ревністю молимося, щоб побачити вас* і додати те, чого бракує вашій вірі.+ 11  Тож нехай сам Бог, наш Батько, а також Ісус, наш Господь, дадуть нам можливість прийти до вас. 12  І хай Господь допоможе вам зростати в любові й дедалі більше сповнюватись любов’ю один до одного+ і до всіх, так само як і ми сповнені любові до вас. 13  Цим він зміцнить ваші серця і зробить їх бездоганно святими перед нашим Богом+ і Батьком під час присутності нашого Господа Ісуса+ з усіма його святими.

Примітки

Або «укріпив вас».
Букв. «не заколивався».
Або «побачити вас лице в лице». Букв. «побачити ваше обличчя».

Коментарі

Ми. Можливо, в Афінах Павло був сам і потім вирушив у Коринф, де до нього знову приєдналися Сила і Тимофій (Дії 18:5). Отже, говорячи «ми», Павло, мабуть, має на увазі лише себе. Не можна повністю відкидати варіант, що Сила або Тимофій були з Павлом в Афінах, але це виглядає малоймовірним, адже він залишив їх у Верії (Дії 17:13, 14).

Служителя. Деякі стародавні рукописи вживають слово сінерґо́с, що перекладається як «співпрацівник». Те саме грецьке слово використовується також в 1Кр 3:9 (див. коментар), де Павло називає християн «Божими співпрацівниками».

Божі співпрацівники. Грецьке слово сінерґо́с, що перекладається як «співпрацівник», трапляється в Грецьких Писаннях понад 10 разів, переважно в листах Павла. Це слово вживається стосовно християн, які разом поширювали добру новину (Рм 16:9, 21; 2Кр 1:24; 8:23; Флп 2:25; 4:3; Кл 4:11; Флм 1, 24). Тут Павло звертає увагу на те, яка велика честь бути «Божими співпрацівниками». (Див. коментар до 1Кр 3:6.) Подібну думку він висловлює в 2Кр 6:1, де згадує про співпрацю з Богом (2Кр 5:20; див. коментар до Рм 16:3).

Нам їх не уникнути. Або «ми призначені для цього». Це не означає, що кожному християнину призначено певне випробування. Ці слова вказують на те, що Єгова і його Син знали, що християнському збору в цілому доведеться зносити переслідування за проповідницьку працю (Мт 10:17, 21—23; 23:34; Ів 16:33). Але часто переслідування сприяло, а не перешкоджало проповідуванню. Наприклад, через жорстоке гоніння християни мусили втекти з Єрусалима в інші краї; завдяки цьому вони і там змогли поширити свою звістку (Дії 8:1—5; 11:19—21).

Вірними. В оригіналі тут вживається грецький іменник пı́стіс, який може перекладатися як «віра» (Мт 8:10; Рм 1:17; 1Фс 3:2, 10), «вірність» (Мт 23:23) і «гідні довіри» (Тит 2:10). В цьому контексті (1Фс 3:5—7) слово пı́стіс вказує на те, що християни з Фессалонік залишалися стійкими і трималися своєї віри, незважаючи на труднощі. Отже, це слово підкреслює, що під час випробувань вони були «вірними», тобто відданими, Богу. Приклад вірності фессалонікійців підбадьорив Павла, Силуана і Тимофія, які в той час зносили «нещастя і лиха» (1Фс 3:7).

Спокусник. Це назва Сатани Диявола, яка двічі вживається в Грецьких Писаннях. Вона є формою грецького дієслова, що означає «спокушати; випробовувати» (Мт 4:3). Інші форми цього дієслова описують діла Сатани, наприклад, у 1Кр 7:5 і Об 2:10.

Нещастя. Букв. «нужду». Вжите тут слово також перекладається як «скрута» (2Кр 6:4; 12:10). Павло міг мати на увазі ситуації, коли йому і його товаришам бракувало найнеобхіднішого.

Ми відновлюємо свої сили. Букв. «ми живемо». Грецьке слово, яке означає «жити», тут вживається в переносному значенні. Воно вказує, що хтось відчуває, ніби повернувся до життя, почувається радісним, відсвіженим і вільним від тривог.

Молимося. Див. коментар до Дії 4:31.

Палкої молитви. Або «щирої молитви; благання». Грецьке дієслово де́омай вказує на звертання зі щирою молитвою, в якій висловлюються глибокі почуття. Споріднений іменник де́есіс, перекладений як «палка молитва», означає «смиренна і палка мольба». У Грецьких Писаннях цей іменник вживається лише стосовно звертань до Бога. Навіть Ісус «із сильним голосінням та слізьми звертався з палкими молитвами й проханнями до того, хто міг врятувати його від смерті» (Єв 5:7). Вислів «палкі молитви» у формі множини показує, що Ісус звертався з благаннями до Єгови не один раз. Наприклад, у Гефсиманському саду Ісус палко молився знову і знову (Мт 26:36—44; Лк 22:32).

Під час присутності нашого Господа Ісуса. Див. коментар до 1Фс 2:19.

Присутності. Це перший з шести випадків, коли Павло згадує присутність Христа у своїх двох листах до фессалонікійців. (Див. глосарій, «Присутність»; див. також «Вступ до 1 Фессалонікійців».) Павло з нетерпінням чекає присутності Господа Ісуса і дуже радіє, що дорогі його серцю одновірці отримають нагороду під час цієї присутності. Далі у листі сказано, що він молиться, аби вони були «бездоганно святими перед нашим Богом і Батьком під час присутності нашого Господа Ісуса з усіма його святими» (1Фс 3:13; див. коментар до 1Кр 15:23).

Медіафайли