Це найкоротше Євангеліє. Описані події швидко змінюють одна одну. Грецьке слово еутı́с, яке перекладається як «відразу; тут же; як тільки», трапляється більш ніж 40 разів. Читач може прочитати Євангеліє від Марка лише за одну-дві години, поринувши у вир захопливих подій з життя і служіння Ісуса.

Згідно зі стародавньою традицією, багато з того, що записав Марко, він почув від Петра, очевидця тих подій (13:3). Це узгоджується з фактом, що Марко співпрацював з Петром у Вавилоні (1Пт 5:13).

Марко часто описує почуття і реакцію Ісуса у різних ситуаціях (3:5; 7:34; 8:12; 9:36; 10:13—16, 21).

Марко зосереджує свою увагу на діяльності Ісуса Христа, а не на його проповідях і вченнях. Цікаво, що Матвій зображає Ісуса як обіцяного Месію і Царя, Марко ж описує його як людину діла — як Божого Сина, що здійснює чуда, як переможного Спасителя. Марко згадує щонайменше 19 чудес Ісуса. Водночас він наводить лише кілька його прикладів, один з яких не згадується в інших Євангеліях (4:26—29).

Можливо, Марко написав своє Євангеліє у 60—65 роках н. е., коли відвідував Павла у Римі.

Тоді як Матвій написав своє Євангеліє для євреїв, Марко, очевидно, писав передусім для римлян. Марко пояснює юдейські звичаї і вчення, які могли бути незнайомими для неєвреїв (2:18; 7:3, 4; 14:12; 15:42). Він перекладає єврейські і арамейські слова і вислови (3:17; 5:41; 7:11, 34; 14:36; 15:22, 34). Він наводить додаткову інформацію про географічні місцевості і пори року, яка для євреїв була б зайвою (1:12, 13; 11:13; 13:3). Він згадує римські грошові одиниці, щоб пояснити вартість монет, які були в обігу серед євреїв. (Див. коментар до Мр 12:42.) Він частіше від інших письменників Євангелій використовує латинські слова та ідіоми. Ось кілька прикладів: спекуля́тор («охоронець»), прето́ріум («намісницька резиденція»), центу́ріо («сотник») (6:27; 15:16, 39).