Числа 11:1—35
11 А народ почав сильно нарікати перед Єговою. Коли Єгова почув це, то дуже розгнівався, і зійшов вогонь від Єгови та пожер тих, хто був на окраїні табору.
2 Коли народ почав кликати Мойсея на допомогу, він звернувся з благаннями до Єгови,+ і вогонь погас.
3 Тож це місце назвали Таве́ра*, бо там на них зійшов вогонь від Єгови.+
4 І люди з різних народів*,+ які були серед них, стали виявляти самолюбні прагнення.+ Тоді ізраїльтяни теж знову почали плакати, кажучи: «Хто дасть нам м’яса?+
5 Ми пам’ятаємо, як у Єгипті ми їли рибу задарма, і огірки, і кавуни, і порей, і цибулю, і часник!+
6 А тепер ми* марніємо, і тільки манна в нас перед очима».+
7 Манна+ ж була на вигляд як коріандрове насіння+ і подібна до бделію*.
8 Люди ходили й збирали її та мололи на жорнах або розтирали в ступках, а потім варили в горщиках або пекли з неї коржі.+ На смак манна нагадувала солодкі коржі, приготовлені з олією.
9 Коли ввечері табір вкривала роса, з’являлась і манна.+
10 Мойсей почув, що люди плачуть зі своїми сім’ями, кожен біля входу у свій намет. На них сильно запалав гнів Єгови,+ і Мойсею це також дуже не сподобалося.
11 Тож Мойсей сказав Єгові: «Чому ти навів лихо на свого слугу? Чим я провинився перед тобою, що ти поклав на мене цей тягар, весь цей народ?+
12 Чи я зачав весь цей народ? Чи я народив його, що ти кажеш мені: “Неси його біля грудей, як нянька носить немовля”, в край, який ти поклявся дати їхнім прабатькам?+
13 Де я візьму м’яса, щоб нагодувати весь цей народ? Бо вони плачуть переді мною, кажучи: “Дай нам м’яса!”
14 Цей народ — надто важкий тягар для мене. Я не можу сам нести його.+
15 Якщо ти й далі будеш так поводитись зі мною, то ліпше вбий мене відразу ж.+ Якщо я знайшов ласку у твоїх очах, не змушуй мене більше страждати».
16 Єгова відповів Мойсею: «Вибери з-посеред старійшин Ізра́їля 70 чоловіків, яких ти знаєш як* старійшин і начальників народу.+ Приведи їх до намету зборів і постав біля себе.
17 Я зійду+ і буду там говорити з тобою.+ Я візьму частину духу,+ що на тобі, і дам їм; вони допомагатимуть тобі нести цей тягар, цей народ, щоб ти не ніс його сам.+
18 А народу скажи: “До завтра ви маєте освятитись,+ бо ви точно будете їсти м’ясо. Адже ви плакали перед Єговою,+ кажучи: «Хто нагодує нас м’ясом? Нам було ліпше в Єгипті!»+ Єгова обов’язково дасть вам м’яса, і ви будете їсти.+
19 Ви будете їсти його не 1 день, не 2, не 5, не 10 і не 20 днів,
20 а цілий місяць, поки воно не полізе вам носом і не стане огидним.+ Адже ви відкинули Єгову, який перебуває серед вас, і плакали перед ним, кажучи: «Навіщо нам було виходити з Єгипту?»”»+
21 Тоді Мойсей сказав: «Зі мною йде великий народ, 600 000 чоловіків,+ а ти кажеш: “Я дам їм м’яса, і вони будуть їсти його цілий місяць!”
22 Навіть якщо зарізати всю дрібну і велику худобу, навіть якщо виловити всю рибу в морі, хіба їм цього вистачить?»
23 На це Єгова сказав Мойсею: «Чи рука Єгови закоротка?+ Тепер ти побачиш, станеться те, що я говорю, чи ні».
24 Тож Мойсей пішов і передав народу слова Єгови. Мойсей зібрав 70 старійшин народу і поставив їх навколо намету.+
25 Тоді Єгова зійшов у хмарі+ та говорив з Мойсеєм.+ Він взяв частину духу,+ що був на Мойсеєві, і дав кожному з 70 старійшин. І як тільки вони отримали дух, то почали поводитись як пророки*,+ а потім перестали.
26 Двоє з тих чоловіків залишились у таборі. Ім’я одного — Елда́д, а другого — Меда́д. Вони не вийшли до намету, але теж отримали дух, бо їхні імена були в списку. І ці чоловіки почали поводитись у таборі як пророки.
27 Тож один юнак прибіг до Мойсея і сказав: «Там, у таборі, Елда́д і Меда́д поводяться як пророки!»
28 Тоді Ісус,+ Нави́нів син, який з юності був помічником Мойсея, вигукнув: «Мойсею, мій пане, заборони їм!»+
29 Але Мойсей сказав: «Ти що, боїшся* за мене? Не варто. Я б хотів, щоб весь народ Єгови отримав дух Єгови і щоб усі були пророками!»
30 Згодом Мойсей зі старійшинами Ізра́їля повернувся в табір.
31 Тоді здійнявся вітер від Єгови і приніс з моря перепілок. Довкола табору їх було стільки, що вони вкрили землю+ на відстань денної ходи в один бік і на відстань денної ходи в інший бік. І довкола табору земля вкрилась шаром перепілок, що був приблизно 2 лікті*.
32 Тож люди пішли і збирали перепілок весь день, усю ніч і весь наступний день. Ніхто не зібрав менше ніж 10 хоме́рів*. І люди порозкладали перепілок по всьому табору.
33 Те м’ясо було ще в їхніх зубах, вони ще не встигли його дожувати, як Єгова запалав гнівом на цей народ, і Єгова вразив народ великою карою.+
34 І назвали те місце Ківро́т-Гатта́ва*,+ бо там поховали людей, які загинули через свої самолюбні прагнення.+
35 З Ківро́т-Гатта́ви народ вирушив до Гацеро́ту і там зупинився.+
Примітки
^ Озн. «горіння», тобто пожежа, полум’я.
^ Або «мішаний натовп».
^ Або «наші душі».
^ Пахуча смола, подібна до мирри.
^ Або «яких ти визнаєш за; про яких тобі відомо як про».
^ Або «почали пророкувати».
^ Букв. «ревнуєш».
^ 1 лікоть — 44,5 см. Див. додаток Б14.
^ 1 хоме́р — 220 л. Див. додаток Б14.
^ Озн. «гробниці прагнення».