Об’явлення, дане Івану 15:1—8
15 Я побачив на небі ще один символічний образ, великий і дивовижний — сім ангелів+ із сімома карами. Ці кари останні, бо ними закінчується Божий гнів.+
2 І я побачив щось подібне до скляного моря,+ перемішаного з вогнем. Також я побачив тих, хто здобуває перемогу+ над диким звіром, його образом+ і числом його імені.+ Вони стояли біля скляного моря й тримали Божі арфи.
3 Вони співали пісню Мойсея,+ раба Божого, та пісню Ягняти:+
«Великі й дивовижні діла твої,+ Єгово* Боже, Всемогутній!+ Праведні та правдиві дороги твої,+ Царю вічності!+
4 Єгово*, хіба може хтось не боятися тебе і не прославляти твого імені? Адже лише ти відданий!+ Усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою,+ бо для них стала явною праведність твоїх постанов».
5 Потім я побачив, як відкрилась на небі святиня намету свідчення.+
6 Зі святині з’явилися сім ангелів із сімома карами.+ Ангели були одягнені в чистий і блискучий лляний одяг та оперезані на грудях золотими поясами.
7 Одна з чотирьох живих істот дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога,+ який живе повік-віки.
8 І святиня наповнилась димом через Божу славу+ й силу. Тож ніхто не міг увійти до святині, поки сім ангелів не закінчили виливати сім кар.+
