Євангеліє від Луки 19:1—48
Коментарі
Закхей. Походить від єврейського імені, очевидно від кореневого слова, що означає «чистий». Як головний збирач податків, Закхей, імовірно, наглядав за збирачами податків у Єрихоні та околицях. Земля в тій місцевості була родючою і давала багаті врожаї, тож збирання податків приносило чималий дохід. Закхей був багатим чоловіком і, як видно з його власних слів (Лк 19:8), принаймні частину свого майна набув сумнівними методами.
Нажився. Або «нажився, фальшиво звинувативши». (Див. коментар до Лк 3:14.)
Вчетверо більше. Очевидно, переглянувши свої записи, Закхей міг порахувати, які податки стягнув з різних юдеїв. Він пообіцяв відшкодувати їм вчетверо, а це навіть більше, ніж вимагав Закон. За Законом шахрай, який розкаявся і визнав свою вину, мав усе відшкодувати і «додати до цього п’яту частину [тобто 20 відсотків] вартості». Однак Закхей сказав, що поверне вчетверо більше. Розкаявшись, він виявив не лише любов до бідних, але й справедливість до скривджених (Лв 6:2—5; Чс 5:7).
Приклад. Або «притчу». (Див. коментар до Мт 13:3.)
Щоб здобути царську владу. Або «щоб здобути царство». Грецьке слово басіле́йа, яке найчастіше перекладається як «царство», має широке значення і нерідко передає думку про царську владу, а також територію або народи під правлінням царя. (Див. коментарі до Мт 3:2; 25:34.) Також це слово може означати становище чи повноваження царя, його велич, могутність і владу. У Римській імперії особи шляхетного роду іноді вирушали до Рима, щоб отримати царську владу. Ісусів приклад, мабуть, нагадав слухачам про Архелая, сина Ірода Великого. Ірод перед своєю смертю призначив його своїм спадкоємцем, правителем Юдеї та інших областей. Проте перш ніж почати правити, Архелай здійснив далеку подорож до Рима, щоб отримати згоду від Цезаря Августа.
Мін. Грецька міна була не монетою, а ваговою одиницею, що дорівнювала приблизно 340 г. Згідно з працями давньогрецьких письменників, її вартість становила 100 драхм. Оскільки вартість драхми майже дорівнювала вартості денарія, міна була немалою сумою грошей. (Див. глосарій, «Денарій».) Грецька міна відрізнялася від єврейської міни. (Див. глосарій, «Міна», і додаток Б14.)
Царську владу. Або «царство». (Див. коментар до Лк 19:12.)
Гроші. Див. коментар до Мт 25:18.
Гроші. Див. коментар до Мт 25:18.
Лихварську контору. У прикладі про міни, записаному у Євангелії від Луки, а також у прикладі про таланти, записаному в Євангелії від Матвія, Ісус говорить про лихварську контору і лихварів, які брали на зберігання гроші під відсотки (Мт 25:14—30; Лк 19:12—27). Грецьке слово тра́пеза, перекладене тут як «лихварська контора», буквально означає «стіл» (Мт 15:27). У контекстах, де йдеться про фінансові операції, як-от про роботу міняльників грошей, це слово означає стіл або прилавок, на якому розкладали монети (Мт 21:12; Мр 11:15; Ів 2:15). У I столітті н. е. лихварі, тобто позикодавці, були добре знаними в Ізраїлі та довколишніх краях.
З відсотками. Закон забороняв ізраїльтянам позичати гроші під відсотки нужденним зі свого народу (Вх 22:25), але дозволяв давати такі позики чужинцям, очевидно для ділових справ (Пв 23:20). За днів Ісуса, мабуть, було звичайним явищем отримувати прибуток у вигляді відсотків за зберігання грошей у позикодавців.
Вітфагії. Див. коментар до Мт 21:1.
Віфанії. Див. коментар до Мт 21:17.
Осля. Див. коментарі до Мт 21:2; Мр 11:2.
Єгови. Це цитата з Пс 118:26, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)
Кричатиме каміння. Як видно з контексту, Ісус говорить про конкретне проголошення учнів, яке обурило фарисеїв (Лк 19:37—39). Учні цитували слова з Пс 118:26. Цей пророчий псалом обов’язково мав сповнитися — слова Єгови ніколи не повертаються до нього несповненими (Іс 55:11). Якби навіть хтось змусив учнів замовкнути, кричало б каміння, щоб виконати написане.
Заплакав. Грецьке слово, перекладене як «заплакав», часто стосується голосного плачу.
Укріплення із частоколу. Або «частокіл». Грецьке слово ха́ракс у Грецьких Писаннях вживається лише в цьому вірші. Воно може означати «загострена палиця чи кілок, з яких роблять огорожу; паля», а також «військове укріплення з паль; частокіл». Ісусові слова виконалися 70 року н. е., коли римляни під командуванням Тита звели довкола Єрусалима облогові стіни у вигляді частоколу. Тит прагнув відрізати юдеям шляхи втечі і спонукати їх здатися або морити їх голодом доти, доки вони повністю не підкоряться. Щоб збудувати це укріплення, римські війська вирубали дерева довкола міста.
Не залишать у тобі каменя на камені. Див. коментар до Мт 24:2.
Часу, коли здійснювалась твоя перевірка. Або «визначеного часу твоєї перевірки». Грецьке слово епіскопе́ («перевірка») спільнокореневе зі словами епı́скопос («наглядач») та епіскопе́о («наглядати; старанно пильнувати») і може мати як позитивний, так і негативний відтінок. Невірних юдеїв, які не розпізнали часу перевірки, що тривав протягом Ісусового земного служіння, чекав обвинувальний вирок від Бога. А ті, хто розпізнав час перевірки і використав його як нагоду покаятися і виявити віру в Єгову, могли здобути Боже схвалення. Тим самим грецьким словом в Септуагінті перекладено єврейський відповідник вислову «день розплати (покарання)» в Іс 10:3 і Єр 10:15.
Храм. Див. коментар до Мт 21:12.
Виганяти продавців. 10 нісана 33 року н. е. Ісус очистив храм уже вдруге. Його вчинок описано в Євангеліях від Матвія (21:12—17), Марка (11:15—18) і Луки. Вперше Ісус очистив храм під час Пасхи 30 року н. е. Ця подія описана в Ів 2:13—17.
Печеру розбійників. Див. коментар до Мт 21:13.
Медіафайли
Сикомор античний (Ficus sycomorus) згадується у Грецьких Писаннях лише раз, у розповіді про те, як Ісус прийшов у Єрихон навесні 33 року н. е. (Лк 19:1—10). Це дерево належить до тієї самої родини, що й звичайна фіга та шовковиця, але його не слід плутати з сикомором, що росте у Північній Америці. Плоди сикомора античного нагадують фіги. Це міцне дерево, яке виростає заввишки 10—15 м і може прожити кілька сотень років. Сикомори росли в Йорданській долині і, як видно з Єврейських Писань, були особливо поширеними у Шефелі між прибережними рівнинами Філістеї та гористою місцевістю Юдеї (1Цр 10:27; 2Хр 1:15; 9:27). Сикомор є вічнозеленим. Крона в нього густа й розлога і дає хорошу тінь. Власне тому сикомор часто садили уздовж доріг. Короткий товстий стовбур починає розгалужуватись досить низько, тож невисокий Закхей міг легко вилізти на таке дерево.
Це коротке відео показує шлях, який веде до Єрусалима зі сходу — від сучасного села Ет-Тур (вважається, що в біблійні часи тут розташовувалась Вітфагія) до одного з узвиш Оливкової гори. Віфанія лежала на схід від Вітфагії, на східному схилі Оливкової гори. Коли Ісус з учнями бував у Єрусалимі, то часто ночував у Віфанії; сьогодні — це селище Ель-Азаріє (Ель-Ейзарія), що з арабської перекладається як «місце Лазаря». Ісус, скоріш за все, зупинявся в домі Марти, Марії і Лазаря (Мт 21:17; Мр 11:11; Лк 21:37; Ів 11:1). Прямуючи з їхнього дому в Єрусалим, Ісус, можливо, йшов шляхом, показаним у відео. У 33 році, 9 нісана, коли Ісус їхав на осляті до Єрусалима через Оливкову гору, то, мабуть, їхав з Вітфагії цим шляхом.
1. Шлях з Віфанії до Вітфагії
2. Вітфагія
3. Оливкова гора
4. Долина Кедрон
5. Храмова гора
Копитна тварина з родини конячих. Відрізняється від коня тим, що має менші розміри, коротшу гриву, довші вуха і хвіст з коротшою шерстю та китицею на кінці. Осла вважають уособленням тупості та впертості, проте він, правдоподібно, розумніший за коня; це зазвичай дуже терпеливе створіння. На ослах в Ізраїлі їздили і чоловіки, і жінки, навіть видатні (ІсН 15:18; Сд 5:10; 10:3, 4; 12:14; 1См 25:42). Давидів син Соломон їхав до місця свого помазання на батьковому мулі, гібриді осла з кобилою (1Цр 1:33—40). Тому доречно, що Ісус — хтось більший від Соломона — в’їхав у Єрусалим не на коні, а на осляті, виконавши цим пророцтво з Зх 9:9.
Тут зображено камені, які лежать біля південної частини Стіни Плачу. Вважається, що вони були частиною споруд на храмовій горі у I столітті. Їх залишили як сумне нагадування про знищення Єрусалима та його храму римлянами.