Євангеліє від Луки 11:1—54

11  Якось Ісус молився, і, коли він закінчив, один з учнів попросив його: «Господи, Іван навчив своїх учнів молитися, навчи нас і ти».  Тож Ісус промовив до них: «Коли молитеся, кажіть: “Батьку, нехай освячується твоє ім’я.+ Нехай прийде твоє Царство.+  Давай нам хліб кожного дня за нашими повсякденними потребами.+  І прости нам гріхи наші,+ бо й ми прощаємо кожному, хто нам заборгував;+ і не допусти, щоб ми піддалися спокусі”».+  Далі він промовив: «Скажімо, хтось із вас має друга та опівночі піде до нього і попросить: “Друже, позич мені три хлібини,  бо прийшов до мене приятель просто з дороги і я не маю що йому дати”.  А той, не виходячи з дому, скаже: “Не турбуй мене. Двері замкнені, і ми з дітьми вже в ліжку. Я не можу встати й дати тобі щось”.  Кажу вам: навіть якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то обов’язково встане через наполегливість+ свого друга й дасть йому все, чого той потребує.  Отож кажу вам: невпинно просіть+ — і отримаєте, шукайте — і знайдете, стукайте — і вам відчинять.+ 10  Бо кожен, хто просить, отримає,+ хто шукає — знайде і хто стукає — тому відчинять. 11  І справді, чи є серед вас батько, який дасть своєму синові змію, коли той попросить риби?+ 12  Або чи дасть сину скорпіона, коли той попросить яйце? 13  Отже, якщо ви, хоча й грішні, знаєте, як давати своїм дітям добрі дари, то тим більше небесний Батько дасть святий дух тим, хто просить у нього!»+ 14  Пізніше Ісус вигнав демона німоти,+ і, коли демон вийшов, німий чоловік заговорив. Натовп дуже здивувався цьому,+ 15  проте дехто казав: «Він виганяє демонів з допомогою Вельзеву́ла, правителя демонів».+ 16  А інші, щоб випробувати Ісуса, вимагали від нього знак+ з неба. 17  Та Ісус, знаючи їхні думки,+ сказав: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде зруйноване, і дім, в якому виникає поділення, впаде. 18  Так само, якщо Сатана поділився сам у собі, як же тоді встоїть його царство? Бо ви кажете, що я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла. 19  Якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзеву́ла, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини? Тому ваші ж сини будуть вам суддями. 20  А якщо я виганяю демонів за допомогою Божої сили,+ то Боже Царство дійсно прийшло несподівано для вас*.+ 21  Коли сильний, добре озброєний чоловік стереже свій палац, його майно в безпеці. 22  Але коли на нього нападає хтось сильніший і перемагає, то забирає всю зброю, на яку той покладався, а здобич роздає. 23  Хто не зі мною, той проти мене, і, хто не збирає зі мною, той розсипає.+ 24  Коли нечистий дух виходить з людини, він іде безводними місцями, шукаючи пристановища, але нічого не знаходить. Тоді він каже: “Повернусь я у дім, з якого виселився”,+ 25  і, прийшовши, бачить, що дім виметений і прикрашений. 26  Потім він іде й приводить із собою сімох інших духів, ще зліших за нього, і, поселившись у домі, вони там живуть. І це ще гірше для людини, ніж те, що було спочатку».+ 27  Коли він говорив це, одна жінка з натовпу вигукнула: «Щаслива та, яка носила тебе в утробі і годувала грудьми!»+ 28  На це Ісус відказав: «Ні, щасливі ті, хто слухає Божі слова й дотримується їх!»+ 29  Потім біля Ісуса скупчилося дуже багато людей, і він почав говорити: «Це покоління — неправедне. Воно шукає знак*, але не отримає жодного, крім знаку, даного через Йо́ну.+ 30  Бо, як Йо́на+ став знаком для ніневітя́н, так і Син людський буде знаком для цього покоління. 31  У час суду цариця з півдня+ воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість. А тут хтось більший від Соломона.+ 32  У час суду ніневітя́ни воскреснуть разом із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялись, почувши звістку, яку проповідував Йо́на,+ а тут хтось більший від Йо́ни. 33  Запалений світильник ставлять не у сховок і не під кошик, а на підставку,+ щоб ті, хто входить, бачили світло. 34  Око — це світильник для тіла. Якщо твоє око зосереджене, то й усе тіло твоє буде ясне*,+ якщо ж твоє око заздрісне, то й тіло буде темне.+ 35  Отже, будь пильний, щоб світло, яке в тобі, не було темрявою. 36  Тому якщо все твоє тіло ясне і не має жодної темної плями, то все воно буде таким ясним, немовби тебе освітлювало сяйво світильника». 37  Після того як він закінчив говорити, один фарисей запросив його на обід. Тож Ісус увійшов у його дім і сів за стіл. 38  А фарисей, побачивши, що він не помив рук перед обідом, здивувався.+ 39  Однак Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, очищаєте келих і миску ззовні, хоча всередині ви сповнені жадібності* і зла.+ 40  Нерозумні! Хіба той, хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє? 41  Тож давайте дари милосердя з того, що зсередини, і тоді все у вас буде чисте*.+ 42  Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути і всіх інших* садових рослин*,+ але нехтуєте справедливістю* і любов’ю до Бога! Звичайно, ви були зобов’язані давати десятину, але й усім іншим не мали нехтувати.+ 43  Горе вам, фарисеї, бо ви любите передні місця в синагогах і вітання на ринкових площах!+ 44  Горе вам, бо ви як ті непомітні могили*:+ люди ходять по них, навіть не усвідомлюючи цього!» 45  У відповідь один чоловік, обізнаний у Законі, сказав: «Учителю, цими словами ти ображаєш і нас». 46  Ісус же промовив: «Горе й вам, обізнані в Законі, бо ви накладаєте на людей важкі тягарі, а самі навіть пальцем їх не торкаєтесь!+ 47  Горе вам, бо ви будуєте гробниці* пророкам, яких повбивали ваші ж прабатьки!+ 48  Ви добре знаєте про все, що зробили ваші прабатьки, проте схвалюєте це, бо вони повбивали пророків,+ а ви будуєте тим пророкам гробниці. 49  Тому Бог у своїй мудрості сказав: “Пошлю до них пророків та апостолів; декотрих вони вб’ють, а декотрих будуть переслідувати.+ 50  Тож це покоління заплатить за* кров усіх пророків, пролиту від заснування світу:+ 51  від крові Авеля+ до крові Заха́рія, якого вбили між жертовником і домом”.+ І ще раз кажу: це покоління заплатить за* їхню кров. 52  Горе вам, обізнані в Законі, бо ви забрали ключ до знання. Ви самі не ввійшли й перешкоджаєте тим, хто входить!»+ 53  Коли Ісус вийшов звідти, книжники й фарисеї почали тиснути на нього і засипати багатьма іншими питаннями, 54  бо вичікували нагоди зловити його на слові.+

Примітки

Або «вже прийшло до вас; захопило вас зненацька».
Або «чудо, яке було б доказом».
Або «повне світла».
Або «награбованого майна; розбою».
Або, можливо, «все для вас буде чисте».
Або «усіляких інших».
Або, можливо, «овочів».
Або «праведним судом».
Або «пам’ятні гробниці».
Або «пам’ятні гробниці».
Або «з цього покоління вимагатиметься».
Або «з цього покоління вимагатиметься».

Коментарі

Господи... молитися... навчи нас. Тільки Лука згадує прохання, з яким звернувся один з учнів. Ця розмова про молитву відбулася приблизно через півтора року після того, як Ісус виголосив Нагірну проповідь і навчив учнів зразкової молитви (Мт 6:9—13). Можливо, учень, який звернувся до Ісуса, був тоді відсутній, тому Ісус повторив основні думки зі зразкової молитви. Молитва була невід’ємною частиною життя і поклоніння євреїв, і Єврейські Писання містять чимало молитов у книзі Псалмів та інших книгах. Тож цей учень не просив, аби Ісус навчив його чогось зовсім нового або того, чого він ще ніколи не робив. Чоловік, без сумніву, також чув формальні молитви юдейських релігійних провідників. Однак він, очевидно, чув, як молився Ісус, і бачив велику різницю між лицемірними молитвами рабинів та Ісусовими молитвами (Мт 6:5—8).

Освячується. Або «вважають священним; ставляться як до святого». Це прохання про те, щоб усі розумні створіння — і люди, і ангели — вважали Боже ім’я святим. Це також прохання, щоб Бог вдався до дій і освятив себе, очистивши своє ім’я від усієї ганьби, яку стягнено на нього з часу бунту першої людської пари в Едемі.

Ім’я. Мається на увазі особисте ім’я Бога, яке єврейською передавалося у вигляді чотирьох приголосних, יהוה (ЙГВГ), і українською зазвичай перекладається як «Єгова». В «Перекладі нового світу» це ім’я вживається 6979 разів у Єврейських Писаннях і 237 разів у Грецьких Писаннях. (Більше інформації щодо вживання Божого імені у Грецьких Писаннях міститься в додатках А5 і В.) У Біблії слово «ім’я» іноді вказує на саму особу, її репутацію або все, що вона виявляє про себе. (Пор. Вх 34:5, 6; Об 3:4, прим.)

Нехай прийде твоє Царство. Боже Царство — це вияв верховної влади Єгови над землею. Цей вислів є проханням про те, щоб Бог вдався до рішучих дій і зробив своє Царство на чолі з Месіанським Царем та його співправителями єдиним урядом, який правитиме землею. З Ісусового прикладу в Лк 19:11—27 видно, що Боже Царство «прийде» в тому розумінні, що виконає вирок над усіма своїми ворогами і винагородить тих, хто на нього чекає. (Див. Мт 24:42, 44.) Воно усуне теперішній злий світ, у тому числі всі людські уряди, і встановить праведний новий світ (Дн 2:44; 2Пт 3:13; Об 16:14—16; 19:11—21).

Коли молитеся, кажіть. Молитва, записана у віршах 2б—4, містить основні думки зразкової молитви, якої Ісус навчив учнів у Нагірній проповіді приблизно півтора року до того (Мт 6:9б—13). Варто зауважити, що він не повторив цієї молитви слово в слово. Це означає, що зразкова молитва не була літургійною молитвою, яку мали механічно повторювати, завчивши напам’ять. Молитви, записані в подальших оповідях, свідчать про те, що Ісус та учні не повторювали зразкової молитви слово в слово і не вважали її шаблоном, від якого не можна відходити.

Освячується. Див. коментар до Мт 6:9.

Ім’я. Див. коментар до Мт 6:9.

Нехай прийде твоє Царство. Див. коментар до Мт 6:10.

Хліб... за нашими повсякденними потребами. Єврейське і грецьке слова, що перекладаються як «хліб», у багатьох контекстах означають «їжа» (Бт 3:19, прим.). Тож Ісус наголошує на тому, що Божі служителі можуть впевнено просити свого небесного Батька про їжу, але не про надмірну кількість харчів, а про їжу, необхідну на кожен день. Слова Ісуса могли нагадати його учням про те, що, коли Бог чудом давав ізраїльтянам манну, він наказував щодня збирати її стільки, «скільки кожному потрібно на день» (Вх 16:4). Півтора року тому в Нагірній проповіді Ісус вчив своїх учнів звертатись до Бога з подібним, але не ідентичним проханням (Мт 6:9б—13). Це означає, що Ісус не хотів, щоб цю молитву повторювали слово в слово (Мт 6:7). Іноді Ісус повторював важливі вчення — тут він, наприклад, ще раз пояснив, як треба молитися. Ті, хто не був з Ісусом першого разу, могли почути важливі думки, а ті, хто був тоді присутній, могли собі їх нагадати.

Борги. Тобто гріхи. Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. Для того щоб отримати прощення від Бога, людина має простити своїм боржникам, тобто тим, хто згрішив проти неї (Мт 6:14, 15; 18:35; Лк 11:4).

Не допусти, щоб ми піддалися спокусі. Букв. «не введи нас у спокусу». В Біблії іноді говориться, що Бог щось зробив, хоча насправді йдеться про те, що він це просто допустив (Рт 1:20, 21). Тож Ісус не має на увазі, що Бог підштовхує людей до гріха (Як 1:13). Радше Ісус заохочує своїх послідовників просити Бога, щоб він допоміг їм уникнути спокуси або знести її (1Кр 10:13).

Хто нам заборгував. Або «хто грішить проти нас». Коли людина грішить проти когось, то, образно кажучи, опиняється перед ним в боргу і тому зобов’язана шукати у нього прощення. У зразковій молитві, якої Ісус навчив учнів у Нагірній проповіді, він використав слово «борги», а не гріхи. (Див. коментар до Мт 6:12.) Грецьке слово, перекладене як прости, буквально означає «відпускати», або скасовувати борг, не вимагаючи сплати.

Не допусти, щоб ми піддалися спокусі. Див. коментар до Мт 6:13.

Друже, позич мені три хлібини. Як видно з цього прикладу, гостинність була невід’ємною рисою мешканців Близького Сходу. Хоча гість прийшов несподівано, опівночі (ця деталь підтверджує той факт, що у давні часи під час подорожі могли виникати непередбачувані обставини), господар почувався зобов’язаний нагодувати його. Він навіть розбудив свого сусіда, щоб позичити їжі.

Не турбуй мене. Сусід у цьому прикладі не хотів допомогти не тому, що був поганою людиною, а тому, що вже ліг спати. В ті часи доми людей, особливо бідних, складалися лише з однієї великої кімнати. Якби чоловік встав серед ночі, він розбудив би цілу сім’ю, в тому числі дітей.

Наполегливість. Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «брак скромності» або «безсоромність». Однак в цьому контексті воно передає думку про наполегливість, напористість. Чоловік з Ісусового прикладу не соромився наполегливо просити про те, що йому було потрібно. Тож Ісус говорить, щоб учні були такими ж наполегливими у молитвах (Лк 11:9, 10).

Невпинно просіть... шукайте... стукайте. Слово «невпинно» передає думку про тривалу дію (на що вказує форма грецьких дієслів) і підкреслює необхідність бути наполегливими у молитві. Вживання трьох дієслів підсилює думку. Ісус показав важливість наполегливості також у прикладі, записаному в Лк 11:5—8.

Невпинно просіть... шукайте... стукайте. Див. коментар до Мт 7:7.

Ви, хоча й грішні. Або «хоча й злі». Через успадкований гріх усі люди недосконалі і схильні чинити зло.

Тим більше. Ісус часто використовував такий метод аргументації — пояснював щось більше на прикладі меншого. Спочатку він наводить очевидний факт або відому істину, а потім на основі цього робить більш вагомий висновок (Мт 10:25; 12:12; Лк 11:13; 12:28).

Ви, хоча й грішні. Див. коментар до Мт 7:11.

Тим більше. Див. коментар до Мт 7:11.

Вельзевула. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Лк 11:18, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

В домі. Тобто в сім’ї, серед домашніх. Слово, вжите в оригіналі, може вказувати на окрему сім’ю, всіх домашніх великої родини або на придворних і домашніх царя (Дії 7:10; Флп 4:22). Слово «дім» вживалося також стосовно правлячих династій, наприклад Ірода чи Цезаря, в яких часто точилися інтриги, що зрештою призвели до їхнього падіння.

Божої сили. Букв. «Божого пальця». Тобто Божого святого духу, як це видно з оповіді Матвія про подібну розмову, яка відбулася раніше. Тут, в оповіді Луки, сказано, що Ісус виганяв демонів «за допомогою Божої сили», а в оповіді Матвія говориться, що він робив це «за допомогою Божого духу», тобто діючої сили (Мт 12:28).

Виметений. У деяких рукописах — «не зайнятий, виметений». Однак аналіз давніх авторитетних рукописів свідчить на користь варіанта, вжитого в основному тексті цього видання. Грецьке слово, що перекладається як «не зайнятий», міститься в Мт 12:44, де Ісус говорить подібні слова. Деякі вчені вважають, що це слово було додане до розповіді Луки переписувачами, щоб узгодити цю розповідь з розповіддю Матвія.

Знаку, даного через Йону. Раніше Ісус вже використовував вислів «знак, даний через пророка Йону» і пояснив, що цей знак стосується його смерті і воскресіння (Мт 12:39, 40). Йона «три дні і три ночі» пробув у череві риби, і своє звільнення звідти він прирівняв до звільнення з могили (Йн 1:17—2:2). Ісусове воскресіння мало бути таким же реальним, як звільнення Йони з черева риби. Але навіть попри те, що Ісус, провівши неповні три дні в могилі, воскрес, його жорстокі противники не повірили в нього. Крім того, Йона став знаком тому, що сміливо проповідував ніневітянам, і це спонукало їх покаятись (Мт 12:41; Лк 11:32).

Цариця з півдня. Тобто цариця Шеви. Вважається, що її царство лежало в південно-західній частині Аравійського півострова (1Цр 10:1).

Цариця з півдня. Див. коментар до Мт 12:42.

Світильник. У біблійні часи побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією.

Кошик. Використовувався для вимірювання сипких продуктів, як-от зерна. Кошик, який згадується в цьому вірші (грецькою мо́діос), вміщав приблизно 9 л.

Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.

Кошик. Див. коментар до Мт 5:15.

Око — це світильник для тіла. Здорове око є для тіла немов світильник, що світить у темному місці. Воно дозволяє людині бачити і розрізняти предмети навколо неї. В цьому вірші слово «око» використовується у переносному значенні (Еф 1:18).

Зосереджене. Або «ясне; здорове». Основне значення грецького слова гаплу́с — «єдиний; один; простий». Воно може передавати думку про цілеспрямованість або відданість одній меті. Здорове око має здатність фокусуватися на якомусь одному предметі. Якщо символічне око людини «зосереджене» на правильній меті (Мт 6:33), це позитивно впливає на всю її особистість.

Заздрісне. Букв. «погане; зле». Нездорове око не може бачити чітко. Подібно заздрісне око не здатне зосередитися на тому, що справді важливе (Мт 6:33). Таке око збентежене, невдоволене, жадібне і нещире. Воно змушує свого господаря неправильно оцінювати речі і вести егоїстичне життя. (Див. коментар до Мт 6:22.)

Око — це світильник для тіла. Див. коментар до Мт 6:22.

Зосереджене. Див. коментар до Мт 6:22.

Заздрісне. Див. коментар до Мт 6:23.

Помиються. Багато стародавніх рукописів використовують тут грецьке слово баптı́зо («заглиблювати; занурювати»), яке найчастіше вживається щодо християнського хрещення, а в Лк 11:38 використовується стосовно цілого ряду церемоніальних омивань, що ґрунтувались на юдейській традиції. У деяких інших стародавніх рукописах тут вживається грецьке рантı́зо, що означає «кропити; очищати кропленням» (Єв 9:13, 19, 21, 22). Хоч би який рукопис взяти за основу перекладу вірша, основна думка залишається тою самою: побожні юдеї не їли, не очистившись церемоніально. Як свідчать археологічні знахідки у Єрусалимі, в ті часи юдеї використовували ритуальні купальні, а це є доказом на користь вживання у цьому контексті дієслова баптı́зо («занурюватися»).

Не помив рук. Тобто не очистився церемоніально. Грецьке слово баптı́зо («заглиблювати; занурювати»), яке найчастіше вживається щодо християнського хрещення, тут використовується стосовно цілого ряду церемоніальних омивань, що ґрунтувались на юдейській традиції. (Див. коментар до Мр 7:4.)

Дари милосердя. Грецький термін елеемосı́не, який зазвичай перекладають як «милостиня», споріднений з грецькими словами, що означають «милосердя» та «виявляти милосердя». Цей термін передає думку про їжу або гроші, які дають бідним.

Дари милосердя. Див. коментар до Мт 6:2.

З того, що зсередини. Ісус, мабуть, має на увазі риси, які походять із серця, оскільки в наступному вірші він наголошує на справедливості та любові (Лк 11:42). Якщо добре діло є даром, що походить зсередини — зі щирого, сповненого любові серця, воно є виявом справжнього милосердя.

Десятину з м’яти, рути і всіх інших садових рослин. Згідно з Мойсеєвим законом, ізраїльтяни мали давати десятину зі свого врожаю (Лв 27:30; Пв 14:22). Хоча Закон прямо не наказував давати десятину з таких трав, як м’ята, кріп і кмин, Ісус не засуджував цієї традиції. Радше він докорив книжникам і фарисеям за те, що вони зосереджувалися на дрібницях і відкидали основні принципи Закону, нехтуючи справедливістю і любов’ю до Бога. Коли Ісус говорить подібні слова пізніше (Мт 23:23), він згадує м’яту, кріп та кмин.

Передні місця. Або «найкращі місця». Очевидно, начальники синагоги і поважні гості сиділи на виду у цілого збору біля скрині, в якій зберігалися сувої з Писаннями. Ці почесні місця, імовірно, тримали для таких видатних осіб.

На ринкових площах. Або «на місцях, де збираються люди». Вжите тут грецьке слово аґора́ означало відкриту ділянку, яка була центром торгівлі і громадського життя у великих і маленьких містах стародавнього Близького Сходу і греко-римського світу.

Передні місця. Див. коментар до Мт 23:6.

На ринкових площах. Див. коментар до Мт 23:7.

Побілені могили. В Ізраїлі існував звичай білити могили, щоб вони були добре помітні для перехожих, адже, випадково торкнувшись їх, люди стали б церемоніально нечистими (Чс 19:16). В юдейській Мішні (Шекалім 1:1) сказано, що могили білили кожного року за місяць до Пасхи. Ісус вжив цей вираз як метафору, яка вказувала на лицемірство.

Непомітні могили. Або «непозначені могили». Єврейські могили загалом не вирізнялися оздобами чи розкішшю. Як видно з вірша, деякі з них були настільки непримітними, що люди, навіть не зауваживши цього, ходили по них і церемоніально занечищувались. За Мойсеєвим законом ті, хто торкнувся будь-чого, що належало померлому, ставали нечистими. Людина, яка пройшла по могилі, залишалася нечистою сім днів (Чс 19:16). Тож, аби могили було легко помітити й оминути, юдеї щороку їх білили. Ісус, очевидно, хотів показати, що ті, хто спілкується з фарисеями, вважаючи їх добрими людьми, несвідомо переймають зіпсуті погляди і нечисте мислення. (Див. коментар до Мт 23:27.)

Бог у своїй мудрості сказав. Букв. «також мудрість Бога сказала». В іншому випадку Ісус промовляє подібні слова: «Я посилаю до вас пророків, мудреців і наставників» (Мт 23:34).

Заснування світу. Грецьке слово, яке в цьому вірші перекладене як «заснування», в Єв 11:11 перекладене словом «зачати» і вжите разом зі словом «потомство». У словосполученні «заснування світу» воно, ймовірно, стосується зачаття і народження дітей Адама і Єви. Ісус пов’язав «заснування світу» з Авелем — очевидно, першим, на кого поширюється викуп і чиє ім’я записане в сувої життя від «заснування світу» (Лк 11:50, 51; Об 17:8).

Заснування світу. Грецьке слово, яке в цьому вірші перекладене як «заснування», в Єв 11:11 перекладене словом «зачати» і вжите разом зі словом «потомство». У словосполученні «заснування світу» воно, ймовірно, стосується зачаття і народження дітей Адама і Єви. Ісус пов’язав «заснування світу» з Авелем — очевидно, першим, на кого поширюється викуп і чиє ім’я записане в сувої життя від «заснування світу» (Лк 11:51; Об 17:8; див. коментар до Мт 25:34).

Від крові праведного Авеля до крові Захарія. Ісус має на увазі всіх убитих свідків Єгови, про яких говориться у Єврейських Писаннях: від Авеля, згаданого у першій книзі (Бт 4:8), до Захарія, згаданого в 2Хр 24:20 — останній книзі традиційного єврейського канону. Тож коли Ісус говорив: «Від... Авеля до... Захарія», то мав на увазі всі випадки, від першого до останнього.

Від крові Авеля до крові Захарія. Див. коментар до Мт 23:35.

Між жертовником і домом. Слово «дім», або храм, стосується будівлі, в якій були Святе і Найсвятіше. Згідно з 2Хр 24:21, Захарій був убитий «на подвір’ї дому Єгови». Жертовник для цілопалень стояв на внутрішньому подвір’ї, перед входом у святиню. (Див. додаток Б8.) Тож Ісус точно вказав на місце цього злочину.

Ключ до знання. Як показує Біблія, той, кому давали ключі (буквальні чи символічні), отримував певні повноваження і владу (1Хр 9:26, 27; Іс 22:20—22). Отже, «ключ» може символізувати владу чи певні обов’язки. В цьому вірші Ісус звертається до релігійних провідників, обізнаних в Законі, тож слово «знання», очевидно, стосується знань, які відкриває Бог. Релігійні провідники мали використовувати свої повноваження і владу для того, щоб передавати людям точне знання про Бога: відкривати значення Божого слова, пояснюючи його. Якщо порівняти цей вірш з Мт 23:13, де Ісус говорить, що ці чоловіки «зачин[или] Царство небесне перед людьми», то можна побачити, що слово входить стосується входу в небесне Царство. Приховуючи від людей правдиве знання про Бога, релігійні провідники тим самим забрали в багатьох можливість правильно зрозуміти Писання та увійти в Боже Царство.

Почали тиснути на нього. Цей вислів може означати юрмитися довкола когось в буквальному розумінні. Проте в цьому вірші він, імовірно, вказує на вороже ставлення релігійних провідників, які намагалися залякати Ісуса. Вжите тут грецьке дієслово також використовується в Мр 6:19. Там воно перекладене як «таїти злобу» і стосується сильної ненависті Іродіади до Івана Хрестителя.

Медіафайли

Скорпіони
Скорпіони

Існує понад 600 видів скорпіонів розміром приблизно від 2 до 20 см. В Ізраїлі та Сирії водиться близько 10 видів скорпіонів. Зазвичай укус скорпіона для людини не смертельний. Однак отрута деяких видів скорпіонів у процентному відношенні токсичніша, ніж отрута багатьох вкрай небезпечних пустельних гадюк. Серед усіх видів, що водяться в Ізраїлі, найотруйнішим є зображений тут палестинський жовтий скорпіон (Leiurus quinquestriatus). Сильний біль від укусу скорпіона згадується в Об 9:3, 5, 10. Скорпіони були поширені в Юдейській пустелі та на Сінайському півострові, у пустелі, яку в Біблії названо «страшною пустелею» (Пв 8:15).

Підставка для світильника
Підставка для світильника

За основу зображення підставки для світильника (1) взято артефакти I століття, знайдені в Ефесі та на території Італії. Такі підставки, імовірно, використовували в заможних будинках. У бідних домах світильники підвішували до стелі, ставили у нішу в стіні (2) або на підставку з глини чи дерева.

Рута
Рута

Рута — це багаторічна кущова рослина заввишки близько 1 м з інтенсивним ароматом. Вона має вкриті ворсинками стебла, сіро-зелені листки і жовті квіти, зібрані в суцвіття. В Ізраїлі росте два види рути: Ruta chalepensis latifolia (зображена на фото) і Ruta graveolens, тобто рута запашна. Під час Ісусового служіння на землі руту використовували як приправу й ліки. Ця рослина згадується в Біблії лише раз в Луки 11:42, де Ісус засудив фарисеїв, які скрупульозно і лицемірно приносили десятину. (Пор. Мт 23:23.)

Ринкова площа
Ринкова площа

Деякі ринкові площі, подібно до зображеної на малюнку, розташовувались обабіч доріг. Часто торговці розкладали на вулиці стільки товарів, що це перешкоджало руху. Місцеві жителі могли придбати там товари домашнього вжитку, гончарні вироби, дорогий скляний посуд та свіжі овочі й фрукти. Оскільки в ті часи не було холодильників, людям доводилось ходити на ринок за продуктами щодня. На ринковій площі можна було почути новини від купців чи подорожніх; туди приходили безробітні і чекали, щоб хтось найняв їх на роботу; також там часто бавилися діти. На ринкових площах Ісус зціляв хворих. Апостол Павло там проповідував (Дії 17:17). А зухвалі книжники і фарисеї прагнули, щоб їх помічали і вітали в цих людних місцях.