Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Чи християни повинні дотримуватись закону про суботу?

Біблійна відповідь

Християни не зобов’язані дотримуватися щотижневої суботи. Вони перебувають під «законом Христа», а цей закон не вимагає відзначати суботу (Галатів 6:2; Колоссян 2:16, 17). Чому можна бути в цьому впевненими? Передусім візьмімо до уваги походження суботи.

Походження суботи

Слово «субота» походить від єврейського слова, яке означає «відпочивати; припиняти». У Біблії воно вперше з’являється в наказах, які Бог дав стародавнім ізраїльтянам (Вихід 16:23). Наприклад, четверта з Десяти заповідей каже: «Пам’ятай, що суботній день священний. Виконуй всю свою роботу шість днів, а сьомий день — субота для Єгови, твого Бога. У цей день [ти] не повинен працювати» (Вихід 20:8—10). Суботній день починався після заходу сонця у п’ятницю і тривав до заходу сонця в суботу. У цей час ізраїльтяни не могли залишати місця свого перебування, розпалювати вогонь, збирати дрова чи носити вантажі (Вихід 16:29; 35:3; Числа 15:32—36; Єремії 17:21). Порушення закону про суботу каралося смертю (Вихід 31:15).

Суботами називали також деякі інші дні в юдейському календарі, а ще кожен 7-й та 50-й роки. В суботній рік земля мала лежати під паром, а євреям не дозволялося вимагати від своїх ближніх сплати боргів (Левіт 16:29—31; 23:6, 7, 32; 25:4, 11—14; Повторення Закону 15:1—3).

Жертовна смерть Ісуса скасувала закон про суботу

Чому закон про суботу не стосується християн?

Наказ щодо суботи стосувався лише того народу, який мав дотримуватися всього Закону, даного через Мойсея (Повторення Закону 5:2, 3; Єзекіїля 20:10—12). Іншим народам Бог ніколи не наказував дотримуватися суботнього відпочинку. Більш того, навіть євреї завдяки жертві Ісуса Христа були «звільнені від Закону» Мойсея, в тому числі від Десяти заповідей (Римлян 7:6, 7; 10:4; Галатів 3:24, 25; Ефесян 2:15). Християни дотримуються закону, що перевершує Закон Мойсея,— закону любові (Римлян 13:9, 10; Євреїв 8:13).

Хибні погляди щодо суботи

Хибний погляд. Бог запровадив суботу, коли відпочив у сьомий день.

Факт. У Біблії говориться: «Поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив» (Буття 2:3, переклад І. Огієнка). Цей вірш — не наказ для людей, а опис того, що Бог зробив у сьомий день творення. У Біблії немає жодної згадки про те, що в часи до Мойсея хтось відзначав суботу.

Хибний погляд. Ізраїльтяни дотримувалися закону про суботу ще перед тим, як отримали Закон Мойсея.

Факт. Мойсей сказав ізраїльтянам: «Наш Бог Єгова уклав з нами угоду біля Хориву», або гори Сінай. До цієї угоди входив і закон про суботу (Повторення Закону 5:2, 12). З розповіді про ізраїльтян видно, що закон про суботу був для них чимось новим. Бог сказав, що цей закон мав нагадувати ізраїльтянам про їхнє визволення з Єгипту (Повторення Закону 5:15). Якби ізраїльтяни дотримувалися закону про суботу ще раніше, в Єгипті, то як він мав би нагадувати їм про визволення з цього краю? Крім того, навіщо їм треба було наказувати не збирати манну на сьомий день? (Вихід 16:25—30). І чому вони не знали, що робити з першим порушником закону про суботу? (Числа 15:32—36).

Хибний погляд. Закон про суботу є вічним заповітом, і тому він досі дійсний.

Факт. У деяких перекладах Біблії суботу названо «вічним заповітом» (Вихід 31:16, переклад І. Огієнка). Проте єврейське слово, перекладене як «вічний», може також означати «який триває невизначений час» — необов’язково без кінця. Наприклад, те саме слово вживається в Біблії і щодо священства в Ізраїлі, яке Бог скасував близько 2000 років тому (Вихід 40:15; Євреїв 7:11, 12).

Хибний погляд. Християни повинні дотримуватись суботи, бо так робив Ісус.

Факт. Ісус дотримувався суботи, тому що був євреєм і від народження мав слухатися вимог Закону Мойсея (Галатів 4:4). Після смерті Ісуса цей Закон, у тому числі вимогу дотримуватися суботи, було скасовано (Колоссян 2:13, 14).

Хибний погляд. Апостол Павло — християнин — дотримувався суботи.

Факт. Павло ходив до синагог у суботні дні, але не для того, щоб відзначати суботу разом з юдеями (Дії 13:14; 17:1—3; 18:4). Він проповідував у синагогах добру новину. За звичаєм того часу гостей могли попросити виголосити промову перед тими, хто зібрався для поклоніння (Дії 13:15, 32). Павло проповідував «кожного дня», не лише в суботу (Дії 17:17).

Хибний погляд. «Християнською суботою» є неділя.

Факт. У Біблії немає наказу для християн присвячувати неділю відпочинку та поклонінню. Перші християни вважали неділю звичайним робочим днем. У «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.) зазначається: «Неділі почали надавати такого ж значення, як суботі, лише в IV ст[олітті], коли [язичницький римський імператор] Константин своїм наказом заборонив виконувати певні види робіт у неділю» *.

А як щодо біблійних уривків, які нібито вказують на те, що неділя була особливим днем? У Біблії сказано, що апостол Павло споживав їжу разом з одновірцями «у перший день тижня», тобто в неділю. Однак це цілком зрозуміло, адже наступного дня він мав вирушити в дорогу (Дії 20:7). Крім того, деяким зборам радилось «у перший день тижня», неділю, відкладати кошти для допомоги іншим християнам. А втім, це була лише практична порада щодо складання особистого бюджету. Призначені на пожертви кошти зберігались удома, їх не відносили в місце поклоніння (1 Коринфян 16:1, 2).

Хибний погляд. Виділяти один день тижня для відпочинку і поклоніння — неправильно.

Факт. Біблія дає право кожному християнину приймати особисте рішення в цій справі (Римлян 14:5).

^ абз. 21 Дивіться також «New Catholic Encyclopedia», 2-ге видання, том 13, сторінка 608; Є. Онацький, «Українська мала енциклопедія», книжка 15, сторінка 1897.

Довідатися більше

Чому дотримання біблійних принципів іде нам на добро?

Ісус пояснив, чому ми потребуємо порад і які два біблійні принципи є найважливішими.

Чи був справедливим Божий закон, даний ізраїльському народу?

Ізраїльські судді у прийнятті рішень керувалися чотирма основними принципами.

Чи Свідки Єгови є християнами?

Подивіться, чим ми відрізняємося від інших, котрі називають себе християнами.