Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Чи Біблія підтримує вчення «спасенний раз — спасенний назавжди»?

Біблійна відповідь

Ні. Біблія не підтримує вчення «спасенний раз — спасенний назавжди». Людина, яка завдяки своїй вірі в Ісуса Христа отримала надію на спасіння, може втратити віру, а разом з нею і можливість бути спасенною. Боже Слово каже, що необхідно «наполегливо боротися за віру», тобто докладати неабияких зусиль, щоб зберегти її (Юди 3, 5). Раннім християнам, які вже вірили в Христа, було сказано: «Продовжуйте так само зі страхом і тремтінням працювати над тим, щоб отримати спасіння» (Філіппійців 2:12).

Біблійні вірші, які спростовують вчення «спасенний раз — спасенний назавжди»

  • Біблія застерігає проти скоєння серйозних гріхів, через які людина не вспадкує Божого Царства (1 Коринфян 6:9—11; Галатів 5:19—21). Якби спасіння можна було отримати раз і назавжди, то подібні застереження не мали б жодного змісту. Натомість Біблія показує, що той, хто здобув спасіння, може відпасти від віри, тобто повернутися до гріховного способу життя. Приміром, в Євреїв 10:26 сказано: «Якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху, то вже не залишається жертви за гріхи» (Євреїв 6:4—6; 2 Петра 2:20—22).

  • Щоб наголосити на необхідності зберігати віру, Ісус навів своїм учням приклад. Він порівняв себе з виноградною лозою, а своїх учнів — з гілками цієї лози. Деякі учні, які спочатку виявляли віру в Ісуса, що було видно з їхніх «плодів», тобто вчинків, згодом могли перестати чинити правильне і уподібнитись «до [неплідної] гілки, яку викидають», тобто втратити своє спасіння (Івана 15:1—6). Апостол Павло використав подібне порівняння, написавши, що християни, які не збережуть віри, будуть «відсічені» (Римлян 11:17—22).

  • Християни отримали наказ «пильнувати» (Матвія 24:42; 25:13). Ті, хто засне духовно, почавши робити «вчинки, притаманні темряві», або переставши в повній мірі виконувати накази Ісуса, втратять своє спасіння (Римлян 13:11—13; Об’явлення 3:1—3).

  • В багатьох біблійних віршах наголошується на тому, що особи, які отримали спасіння, повинні залишатися вірними до кінця (Матвія 24:13; Євреїв 10:36; 12:2, 3; Об’явлення 2:10). У першому столітті християни раділи, коли дізнавалися, що їхні брати і сестри витривало зберігають свою віру (1 Фессалонікійців 1:2, 3; 3 Івана 3, 4). Якщо ті, хто не зберігає віри, все одно отримували б спасіння, то чи Біблія наголошувала б на необхідності берегти віру?

  • Лише перед самою смертю апостол Павло був упевнений, що спасеться (2 Тимофія 4:6—8). До того часу він усвідомлював, що може втратити надію на спасіння, якщо почне потурати своїм плотським бажанням. Він писав: «Я бичую своє тіло і поневолюю його, немов раба, щоб, проповідуючи іншим, самому часом не втратити схвалення» (1 Коринфян 9:27; Філіппійців 3:12—14).

Довідатися більше

Чому ми потребуємо спасіння

Чи міг сповнений любові Бог вселити в нас нездійсненне бажання жити вічно?

Чи Бог мене простить?

Подивіться, що Біблія говорить про те, як отримати Боже прощення.

Чи Свідки Єгови вважають, що тільки вони спасуться?

Біблія пояснює, хто матиме нагоду отримати спасіння.