Перейти до матеріалу

Хто такий «добрий самарянин»?

Відповідь з Біблії

Добрим самарянином часто називають людину, яка охоче допомагає тим, хто потрапив у біду. Цей вислів походить з притчі, або повчального прикладу, який розказав Ісус Христос. Ним він пояснив, що справжнім ближнім є той, хто милосердно допомагає іншим, незалежно від їхньої національності, походження чи соціального статусу *.

У цій статті:

 Сюжет притчі про доброго самарянина

Ісус розповів про одного юдея, який подорожував з Єрусалима до Єрихона. По дорозі на нього напали грабіжники, відібрали в нього гроші та одяг, сильно побили і залишили помирати.

Невдовзі після цього дорогою проходив один священик. Він теж був юдеєм, але навіть не зупинився, щоб допомогти. Потім дорогою проходив ще один дуже релігійний юдей, який служив в Єрусалимському храмі. Як і священик, він просто пройшов мимо.

Третім йшов чоловік іншої національності. Це був самарянин (Луки 10:33; 17:16—18). Він помітив побитого юдея, пожалів його, перев’язав йому рани і відвіз у заїжджий двір, тобто невеличкий готель. Там він піклувався про пораненого цілу ніч, а наступного дня заплатив власнику готелю, щоб той продовжував дбати про чоловіка, і пообіцяв покрити всі додаткові витрати (Луки 10:30—35).

 Чому Ісус розказав цю притчу?

Ісус розповів цей приклад чоловіку, який вважав своїми ближніми лише людей однієї з ним релігії і національності. Ісус хотів навчити цього чоловіка важливого уроку: ближніми є не лише співвітчизники і одновірці, але й інші люди (Луки 10:36, 37). Ця розповідь дуже важлива для всіх, хто хоче подобатися Богу. Саме тому вона записана у Біблії (2 Тимофія 3:16, 17).

 Мораль притчі

Притча вчить, що справжнім ближнім є той, хто виявляє співчуття і підтверджує це вчинками. Він допомагає тим, хто страждає, не зважаючи на їхню расу, національність та походження. Справжній ближній ставиться до інших так, як би він хотів, щоб інші ставились до нього (Матвія 7:12).

 Хто такі самаряни?

Самаряни жили на північ від Юдеї. Серед них було багато потомків ізраїльтян, які народилися від змішаних шлюбів з іноземцями.

У першому столітті н. е. самаряни мали вже власну сформовану релігію. В основному вони визнавали лише перші п’ять книг Єврейських Писань, а решту книг відкидали.

За днів Ісуса багато юдеїв ставилися до самарян з презирством і уникали всіляких контактів з ними, а якщо хотіли когось образити, то називали його самарянином (Івана 4:9; 8:48).

 Вигадана історія чи реальний випадок?

Біблія не говорить, чи приклад про доброго самарянина базується на реальних подіях. Все ж коли Ісус наводив якісь приклади, він часто згадував у них знайомі юдеям території і звичаї. Тоді слухачам було легше зрозуміти, чого він хотів їх навчити.

Багато подробиць цієї розповіді є історично точними. Наприклад:

  • Дорога від Єрусалима до Єрихона була довжиною приблизно 20 кілометрів і круто спускалася вниз, адже перепад висот становив аж 1000 метрів. Тому слова з Біблії, що «чоловік спускався дорогою з Єрусалима до Єрихона», відповідають дійсності (Луки 10:30).

  • Священики і левіти, які служили в Єрусалимському храмі і жили в Єрихоні, часто подорожували до Єрусалима цією дорогою.

  • На цій безлюдній дорозі грабіжники часто нападали на подорожніх, особливо на тих, хто подорожував наодинці.

^ абз. 3 Приклад про доброго самарянина інколи ще називають притчею про милосердного самарянина.