Перейти до матеріалу

Слово Боже. Хто або що це?

Біблійна відповідь

Вираз «Боже Слово» зазвичай стосується звістки або групи звісток від Бога (Луки 11:28, переклад І. Огієнка). В деяких випадках у Біблії вирази «Слово Боже» і «Слово» вживаються як титули особи (Об’явлення 19:13; Івана 1:14).

Звістка від Бога. Пророки часто говорили, що звістки, які вони передавали, були словом Бога. Наприклад, Єремія розпочав свою пророчу звістку так: «Почув я слово Єгови» (Єремії 1:4, 11, 13; 2:1). А пророк Самуїл, перш ніж сказати Саулу, що Бог вибрав його царем, промовив: «Зупинися, і я виявлю тобі слово Бога» (1 Самуїла 9:27).

Титул особи. «Слово» також вживається у Біблії як титул і стосується Ісуса Христа, коли він був духовною особою на небі, а також коли жив як людина на землі. Розгляньмо, які є підстави так вважати.

  • Слово існувало ще до того, як було створене усе інше. «На початку було Слово... Воно було з Богом на початку» (Івана 1:1, 2). Ісус був «народжений першим з усього створіння... Він був перед усім іншим» (Колоссян 1:13—15, 17).

  • Слово прийшло на землю як людина. «Слово стало тілом і перебувало серед нас» (Івана 1:14). Ісус Христос «відмовився від усього, прийняв образ раба і став людиною» (Філіппійців 2:5—7).

  • Слово є Божим Сином. Сказавши процитовані вище слова про те, що «Слово стало тілом», апостол Іван додав: «Ми бачили його славу — славу, яку має від батька єдинородний син» (Івана 1:14). Також Іван написав, що «Божий Син» — це Ісус (1 Івана 4:15).

  • Слово має таку ж природу і риси, як у Бога. «Слово було богом», або «було божественним» (Івана 1:1, «An American Translation»). Ісус є «віддзеркаленням слави Бога, точним відображенням його сутності» (Євреїв 1:2, 3).

  • Слово є царем. Біблія каже, що Слово Боже має на голові «багато царських вінців» (Об’явлення 19:12, 13, прим.). Крім того, Слово названо «Царем над царями і Паном над панами» (Об’явлення 19:16). Про Ісуса теж сказано, що «він — Цар над царями і Пан над панами» (1 Тимофія 6:14, 15).

  • Слово є Божим речником. Титул «Слово» вказує на те, що Бог послуговується цією особою, аби передавати інформацію та вказівки. Ісус казав, що цю роль виконує він: «Батько, який послав мене, дав мені заповідь, що са́ме я маю казати...Тож усе, що я говорю, говорю так, як сказав мені Батько» (Івана 12:49, 50).