Перейти до матеріалу

НАСЛІДУЙМО ЇХНЮ ВІРУ | ІЛЛЯ

Він витримав до кінця

Іллі передають новину: помер цар Ахав. Уявіть, як цей уже немолодий пророк задумливо погладжує свою сиву бороду, а перед його очима спливають події останніх десятиліть. Скільки всього довелося пережити через цього злого царя! Іллі погрожували, його переслідували, він навіть дивився у вічі смерті — і все це з волі Ахава та його дружини, цариці Єзавелі. Цар Ахав нічого не зробив, щоб завадити Єзавелі вбити багатьох пророків Єгови. Через свою непогамовну жадібність Ахав з Єзавеллю організували вбивство ні в чому не винного праведного Навота та його синів. Після всіх цих подій Ілля отримав від Єгови доручення оголосити вирок Ахаву і всім його спадкоємцям. І от слова Єгови сповняються — Ахав помирає. Все стається саме так, як передрік Єгова (1 Царів 18:4; 21:1—26; 22:37, 38; 2 Царів 9:26).

Багато що лишилося позаду, та Ілля розуміє, що йому і далі потрібна витривалість. Єзавель ще жива й активно схиляє до зла свою сім’ю і весь народ. На Іллю чекають нові труднощі, крім того, йому потрібно багато чого навчити свого товариша і наступника — Єлисея. Розгляньмо три останні доручення, які отримав Ілля. Ми побачимо, як його віра допомогла йому все витримати, і завдяки цьому зміцнимо свою віру в наші тяжкі часи.

Вирок Ахазії

Царем Ізраїля стає син Ахава та Єзавелі, Ахазія. Замість того щоб навчитись на помилках своїх батьків, він іде їхніми слідами (1 Царів 22:52). Ахазія теж поклоняється Ваалу. Ця релігія спотворює мораль людей, адже її ритуали пов’язані з храмовою проституцією і навіть принесенням у жертву малих дітей. Чи може щось змусити Ахазію змінитися і навернути свій народ до Єгови, щоб люди більше не гнівили його своєю невірністю?

Із зухвалим молодим царем стається нещасний випадок: він провалюється крізь решітку своєї верхньої кімнати і сильно калічиться. Але й за крок до смерті Ахазія все одно не звертається до Єгови по допомогу. Цар відправляє посланців до ворожого філістимського міста Екрона, щоб спитати у бога Ваал-Зевува, чи є надія на одужання. Для Єгови це вже занадто, і через ангела він доручає Іллі зупинити посланців. Пророк відсилає їх назад до царя із суворою звісткою: Ахазія вчинив великий гріх, повівшись так, наче в Ізраїлі немає Бога, тому Єгова передрікає, що цар ніколи не встане з ліжка (2 Царів 1:2—4).

Без тіні розкаяння Ахазія різко запитує: «Як виглядав той чоловік, який вийшов вам назустріч і передав ці слова?» Коли посланці описують простий одяг пророка, Ахазія відразу розуміє: «Це тішбеянин Ілля» (2 Царів 1:7, 8). Зверніть увагу, Іллю можна було легко впізнати по скромному, простому одягу, який свідчив про те, що він вів просте життя і зосереджувався на служінні Богові. Цим Ілля дуже відрізнявся від Ахазії і його батьків, які були жадібні до збагачення. Приклад Іллі нагадує нам про пораду Ісуса вести просте життя і зосереджувати своє око на справді важливих речах (Матвія 6:22—24).

Охоплений жагою помсти, Ахазія посилає начальника над півсотнею з його воїнами і велить привести Іллю до себе. Побачивши пророка, «який сидів на вершині гори» *, начальник від імені царя наказує: «Зійди вниз!» Ці слова, очевидно, означають, що Іллю поведуть на страту. Тільки подумати, воїни знають, що Ілля є «чоловіком Божим», але дозволяють собі грубіянити та погрожувати йому! Ілля каже начальнику: «Якщо я Божий чоловік, то хай з неба зійде вогонь та пожере тебе і твою півсотню». І тоді Бог робить так, що з неба сходить вогонь та пожирає начальника разом з його півсотнею (2 Царів 1:9, 10). Трагічний кінець цих воїнів ясно показує, що Єгові не подобається, коли його служителів зневажають і принижують (1 Хронік 16:21, 22).

Ахазія посилає іншого начальника над півсотнею з його воїнами. Другий начальник ще більш нерозсудливий. По-перше, його нічого не навчила смерть 51 чоловіка, хоча на схилі гори ще, мабуть, лежить попіл від їхніх тіл. По-друге, він не тільки повторює зухвалі слова свого попередника, щоб Ілля зійшов вниз, але й додає: «Негайно!» Жахливе безглуздя! Він та його півсотня гине так само, як і перша група воїнів. Але вершина безглуздя — наступний вчинок царя. Затявшись на своєму, він посилає третій загін воїнів. На щастя, начальник третього загону мудріший за інших начальників. Він смиренно звертається до Іллі і благає пощадити його та його людей. Відповідаючи цьому смиренному начальникові, Ілля, як Божий чоловік, безсумнівно, наслідує милосердя Єгови. Ілля слухається наказу ангела Єгови і йде з цими воїнами. Прийшовши до неправедного царя, пророк повторює вирок Єгови. Божі слова справджуються, і Ахазія, який царював лише два роки, помирає (2 Царів 1:11—17).

Ілля наслідував милосердя Єгови, коли розмовляв зі смиренним начальником

Як Іллі вдалося зберегти свою віру попри те, що його оточували вперті бунтарі? Нам буде корисно знати відповідь на це запитання. Можливо, вам теж боляче через те, що дорога вам людина відмовляється прислу́хатись до здорового глузду і вперто йде згубним шляхом. Що може допомогти в таких ситуаціях? Пригадаймо, де воїни знайшли Іллю — «на вершині гори». Ми не знаємо напевно, чому саме Ілля був там. Оскільки пророк дорожив даром молитви, то цілком імовірно, що, усамітнившись на горі, він спілкувався зі своїм Богом, якого так сильно любив (Якова 5:16—18). Якщо ми будемо регулярно виділяти час на те, щоб побути з Богом наодинці, то зможемо, звертаючись до нього на ім’я, розповідати йому про всі свої тривоги та проблеми. Тоді, хоч би як безглуздо поводилися люди довкола нас, хоч би яким згубним шляхом ішли, ми зможемо все витримати.

Накидка Іллі переходить до його наступника

І ось настає час, коли Ілля має передати свої обов’язки. Виходячи з Гілгала до Бетеля, що приблизно за 11 кілометрів, Ілля просить Єлисея залишитись і не йти з ним. Однак Єлисей упевнено відповідає: «Як живий Єгова і як живий ти, я не покину тебе». Коли вони приходять у Бетель, Ілля каже Єлисею, що сам піде в Єрихон (приблизно за 22 кілометри від Бетеля). Єлисей рішуче повторює те, що вже казав. Схожа розмова відбувається між ними і в Єрихоні, перед тим, як вони вирушають до Йордану (відстань до річки була близько 8 кілометрів). І знову Єлисей стоїть на своєму: він нізащо не полишить Іллю! (2 Царів 2:1—6).

З цієї розповіді видно, що Єлисей мав важливу рису — віддану любов. Саме таку любов виявила Рут до Ноомі (Рут 1:15, 16). Це любов, якій притаманна відданість і яка спонукує людину залишатися з тим, кого вона любить. Сьогодні, як ніколи, віддана любов потрібна всім Божим служителям. Чи вона займає в нашому житті таке ж важливе місце, як в житті Єлисея?

Віддана любов Єлисея, мабуть, приносила багато радості Іллі, а самому Єлисею вона подарувала виняткову можливість побачити останнє чудо Іллі. Підійшовши до Йордану — річки, яка подекуди глибока та має швидку течію, Ілля вдаряє по воді своєю накидкою, і вода розступається! За цим чудом спостерігають «50 пророчих синів» (2 Царів 2:7, 8). Вони, очевидно, належать до чимраз більшої групи чоловіків, яких навчають дбати про чистоту правдивого поклоніння в Ізраїлі. Мабуть, Ілля був відповідальним за їхнє навчання. Ще кілька років тому Ілля думав, що з усіх вірних чоловіків у своєму краю він залишився один. Тепер Єгова винагородив витривалість Іллі і дозволив йому побачити чимало змін на краще серед Божих служителів (1 Царів 19:10).

Після того як Ілля з Єлисеєм переходять Йордан, Ілля каже: «Що мені зробити для тебе, перш ніж я буду від тебе забраний?» Ілля знає, що незабаром вони розстануться. Пророк не заздрить своєму молодшому товаришеві, який має отримати важливе завдання і особливе становище. Навпаки, Ілля готовий у всьому допомагати йому. Єлисей має тільки одне бажання: «Прошу, хай на мені буде подвійна частка твого духу» (2 Царів 2:9). Він не просить удвічі більше святого духу, що його має Ілля. Єлисей хоче отримати, образно кажучи, спадщину первонародженого сина. За Законом найстаршому сину належала найбільша, подвійна, частка спадщини, щоб він міг виконувати обов’язки голови сім’ї (Повторення Закону 21:17). Як духовний спадкоємець Іллі, Єлисей розуміє, що виконати все доручене він зможе лише тоді, коли матиме мужній дух свого наставника.

Ілля смиренно залишає вирішення цього питання в руках Єгови. Якщо Єгова дозволить Єлисею побачити, як він забирає Іллю, це означатиме, що прохання Єлисея виконається. І от, коли двоє давніх друзів ідуть та розмовляють, відбувається щось дивовижне! (2 Царів 2:10, 11).

Дружба Іллі та Єлисея допомогла їм обом витримати важкі часи

Незвичайна заграва осяває небо. Здіймається вихор, наростає гул, і щось яскраве починає стрімко наближатися до Іллі та Єлисея. За мить вони бачать, як на них із шаленою швидкістю мчить палахкотлива колісниця. Вона розділяє їх, змушуючи відсахнутися з подиву і страху. Ілля розуміє, що його час настав. Біблія не каже, чи він сідає у колісницю. Він відчуває, що вихор підіймає його та несе вище і вище.

Єлисей з трепетом спостерігає за цим дивовижним видовищем. Тепер він розуміє, що Єгова дасть йому «подвійну частку» мужнього духу Іллі. Але сум не дає йому про це думати. Він не знає, куди вихор відносить його доброго друга, і навряд чи сподівається ще колись його побачити. Єлисей вигукує: «Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізраїля та його вершники!» Він дивиться, як його улюблений наставник зникає у далині, і з горя роздирає свій одяг (2 Царів 2:12).

Чи Ілля чув розпачливий крик свого молодого друга? Чи в ту мить на його очах виступили сльози? Хоч би як там було, він точно знав, що такий друг, як Єлисей, допоміг йому витримати скрутні часи. Ми можемо брати з Іллі приклад та розвивати дружбу з тими, хто любить Бога і намагається виконувати його волю.

Єгова переносить Іллю для виконання нового доручення

Останнє доручення

Куди вихор переносить Іллю? Деякі релігії вчать, що він був забраний до Бога на небо. Але Ілля не міг бути забраний на небо. Століттями пізніше Ісус Христос сказав, що жодна людина не піднімалась на небо раніше за нього (Івана 3:13). Тож, щоб правильно зрозуміти вислів «піднявся Ілля у вихрі на небо», треба з’ясувати, про яке небо йдеться (2 Царів 2:11). У Біблії слово «небо» вживається не тільки стосовно місцеперебування Єгови, а й стосовно повітряного простору, де пливуть хмари і літають птахи (Псалом 147:8). Саме на це небо піднявся Ілля. Що ж стається потім?

Єгова просто переносить свого любого пророка у сусіднє царство Юди і дає йому нове доручення. Біблія згадує, що Ілля вірно виконує своє служіння, а на цей момент, очевидно, пройшло понад сім років після його перенесення. В Юді править злий цар Єгорам. Він взяв собі за дружину доньку Ахава та Єзавелі, і вона, мабуть, насаджує в Юді погляди своїх неправедних батьків. Єгова наказує Іллі написати Єгораму листа зі звісткою осуду. Згідно з передреченням, Єгорам помирає жахливою смертю. Крім того, в Біблії написано, що «коли він помер, ніхто за ним не сумував» (2 Хронік 21:12—20).

У випадку Іллі все було інакше. Ми не знаємо, як і коли він помер, але знаємо, що за ним сумували. Єлисей дуже тужив за своїм другом. Інші вірні пророки, безсумнівно, також сумували за ним. Сам Єгова скучав за Іллею: приблизно через 1000 років він використав образ любого йому пророка у видінні преображення (Матвія 17:1—9). Мабуть, вам теж хотілося б розвинути таку віру, як в Іллі, яка не слабне попри різні труднощі. Тоді вам варто розвивати дружбу з тими, хто любить Бога, вести життя, зосереджене на служінні Богові, і постійно виливати своє серце Богові у молитві. Завдяки цьому у вас теж буде своє місце у сповненому любові серці Єгови!

^ абз. 9 Деякі вчені припускають, що тут мається на увазі гора Кармель, на якій кілька років до того Бог допоміг Іллі перемогти пророків Ваала. Проте Біблія прямо не говорить, що́ це була за гора.